Постанова

від 11.02.2013 по справі 2а/0470/12274/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/12274/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача від відповідача Ломейко О.О. (дов. у справі); Гопайца С.І., Коросташова І.М.(дов. у спр.); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» до до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару та податкового повідомлення форми «Р» від 03.10.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (далі ПАТ «МОТОР СІЧ»), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення коду товару, зазначене (відповідно до вимог п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №71) в акті документальної невиїзної перевірки від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці від 03.10.2012 року №203 на суму податкових зобов'язань у розмірі 30 947 552,31 грн., в т.ч за основним платежем вивізне мито - 20 631 701,54 грн., за штрафними санкціями - 10 315 850,77 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивачем було укладено договори комісії: з ТОВ «Аеліт Груп» від 01.06.2010 року №1323/658-Е10-170-UA804 (ВТД); з ТОВ «Гранітінтер» від 21.01.2010 року №1323/658-Е10-026- UA804 (ВТД), згідно яких ТОВ «Аеліт Груп» та ТОВ «Гранітінтер» від свого імені, але за рахунок і на користь ПАТ «МОТОР СІЧ», повинні були реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. Поставлявся товар в режимі «експорт» за 59 вантажними митними деклараціями, оформленими посадовими особами відповідача. Чавун переробний легований у зливках, що вивозився за вказаними ВМД був класифікований за товарною підкатегорією 7201501000 УКТ ЗЕД. При здійсненні митного контролю Дніпропетровською митницею перевірено правильність коду згідно УКТ ЗЕД, про що свідчить вказане у ВМД винесене відповідачем рішення про визначення коду товару №КТ6-110-3987-10 від 17.06.2010 року, яке підтверджує код УКТ ЗЕД-7201501000. Однак, в ході документальної невиїзної перевірки зроблено висновки про те, що ТОВ «Аеліт Груп» були порушені вимоги митного законодавства України в частині класифікації товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання ПАТ «МОТОР СІЧ», як суб'єкта податкової відповідальності. А саме , в акті відповідач посилається на лист Держмитслужби України від 13.12.2011 року №20/4-11/09005 та від 09.04.2012 року №20/1-11/03502 про те, що митними органами Німеччини було повідомлено, що фірми здійснили ввезення у Німеччину металобрухт, який був класифікований за товарною під категорією 7204500000 - зливки для переплавлення (шихтові зливки). Будь-який інший правовий акт, який встановлює сплату вивізного мита, при експорті товару за кодом 7204500000 УКТ ЗЕД на час митного оформлення товару за вищевказаними ВМД відсутній. При митному оформленні товару ПАТ "Мотор Січ" виконало всі дії, передбачені чинним законодавством України, що було підтверджено і працівниками митниці, які виконали всі процедури, закінчивши митне оформлення товарів, як це передбачено ч.2 ст.78 Митного кодексу України. Зауваження щодо визначення правильності коду митного товару у відповідача були відсутні, у зв'язку із чим код у ВМД був підтверджений рішенням про визначення коду товару. Позивач вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкового повідомлення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку із виявленими помилками стосовно класифікації товару. З урахуванням викладеного, вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.10.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/12274/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2012 р.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких стверджує, що на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 23.08.12 № 519 була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ - 14307794) при митному оформленні чавуну переробного у зливках. Підставою проведення перевірки стала інформація, надана митними органами Німеччини у відповідь на запити Держмитслужби України стосовно законності вивезення з України у 2010 році чавуну переробного легованого у зливках ВАТ „Мотор Січ". За результатами проведеної перевірки митницею складено акт документальної перевірки від 20.07.2012 № Н72/12/110000000/14307794 та нараховано податкові забов`язання, визначені під час проведення перевірки, у розмірі 20631701,54 грн, що підлягають відшкодуванню до Держбюджету України. Прийняття митним органом податкового повідомлення-рішення форми „P" на підставі інформації отриманої від митних органів іноземних країн - виключає незаконність та протиправність дій митного органу.

В судовому засіданні 30.10.12р. представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та два клопотання про витребування доказів.

Проти задоволення даних клопотань відповідач заперечував.

30.10.12р. суд на місці ухвалив в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третіх осіб (товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліт Груп", товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТІНТЕР", товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕРІОН Д") відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано на які саме права, свободи, інтереси або обов'язки цих підприємств може вплинути рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 30.10.2012 року два клопотання позивача про витребування доказів судом було задоволено, з огляду на приписи ст.ст.49, 51, ч.3 ст.71 КАС України, судовий розгляд справи відкладено на 20.11.2012 року.

В подальшому розгляд справи відкладався на 04.12.2012 року, 11.02.2013 року.

Ухвалою суду від 04.12.2012 року зупинено провадження у справі, а ухвалою суду від 25.01.2013 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні в задоволені позову просили відмовити.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не належить до задоволення з наступних підстав:

на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 23.08.12 року № 519, відповідно до ст.ст. 336, 351 та 354 Митного кодексу України була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (код ЄДРПОУ - 14307794) при митному оформленні чавуну переробного у зливках .

Згідно п.п. 2.2. статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться.

Підставою проведення перевірки стала інформація, надана митними органами Німеччини у відповідь на запити Держмитслужби України стосовно законності вивезення з України у 2010 році чавуну переробного легованого у зливках ВАТ „Мотор Січ" (відповіді митних органів Німеччини надіслані в Дніпропетровську митницю листами Держмитслужби України від 13.12.2011 № 20/4-11/09005 та від 09.04.12 № 20/1-11/03502).

При проведенні перевірки були використані документи, які зберігалися згідно вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.97 № 574, у справах митниці разом з 1 - м примірником ВМД та які були зазначені у графі 44 ВМД „Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи". Крім цього, була використана інформація, надана митними органами Німеччини у відповідь на запити Держмитслужби України, ініційовані Дніпропетровською митницею (вих.№ 12/1-23-2/1841 від 02.11.2010) стосовно законності вивезення з України у 2010 році чавуну переробного легованого у зливках ВАТ „МОТОР СІЧ".

За результатами проведеної перевірки митницею складено акт документальної перевірки від 20.07.2012 року № Н72/12/110000000/14307794, в якому зроблено висновок щодо порушення класифікації товарів (група 72 розділ XV Товарної номенклатури Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), Закону України від 13.12.2006 №441-V „Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням", із змінами внесеними Законом України від 17.12.2010 №2798-VІ, Закон України „Про металобрухт" від 05.05.1999 №619- XІV та нараховано податкові забов`язання, визначені під час проведення перевірки, у розмірі 20631701,54 грн, що підлягають відшкодуванню до Держбюджету України.

Акт документальної перевірки № Н72/12/110000000/14307794 від 13.09.2012 року був направлений на адресу позивача рекомендованим листом від 14.09.2012 року №17-11-1/8105 та отриманий позивачем 17.09.2012 року, що підтверджується підписом представника позивача на поштовому повідомленні.

Вищенаведене спростовує доводи позивача про відсутність законодавчо визнаних підстав у відповідача для проведення спірної перевірки. Крім того, в судовому засіданні, встановлено з пояснень позивача, що ні наказ на проведення перевірки, ні дії відповідача щодо правомірності проведення перевірки в судовому порядку не оскаржувались.

Позивач надав на адресу митниці заперечення до акту невиїзної документальної перевірки від 13.09.2012 №Н72/12/110000000/14307794 (вх. № 17238/5 від 25. 09.2012 року).

Дніпропетровська митниця розглянула вищевказані заперечення та направила висновок на заперечення, рекомендованим листом з повідомленням від 01.10.2012 №17-11-1/8538), яким заперечення відхилено по суті.

Пунктом 12 ст.354 МК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

На підставі акту документальної невиїзної перевірки від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794 Дніпропетровською митницею винесено податкове повідомлення №203 від 03.10.2012 року на суму податкових зобов'язань у розмірі 30 947 552,31 грн., в т.ч. за основним платежем вивізне мито - 20 631 701,54 грн., за штрафними санкціями - 10 315 850,77 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду про його скасування, а також про скасування рішення Дніпропетровської митниці про визначення коду товару, зазначене в акті документальної невиїзної перевірки від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794 відповідно до вимог п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №71.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.08.10 року позивач уклав договір комісії з ТОВ „Аеліт Груп" (код ЄДРПОУ - 36840875) № 1323/658-Е10-170-UA804(ВТД), згідно якого ТОВ „Аеліт Груп" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. На виконання згаданого договору комісії ТОВ „Аеліт Груп" уклало контракт з англійською фірмою „TUNTEX CAPITAL CORP" від 04.06.10 № 04/06 щодо купівлі (продажу) чавуну переробного легованого у зливках. Товар повинний був бути поставленим на адресу німецької фірми „Scholz Recycling AG & CO". Були оформлені ВМД №: 110000011/2010/112742 від 16.06.10 року; 110000011/2010/112744 від 16.06.10 року; 110000011/2010/112828 від 17.06.10 року; 110000011/2010/112829 від 17.06.10 року; 110000011/2010/112836 від 17.06.10 року; 110000011/2010/112943 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112944 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112947 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112948 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112950 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112951 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112959 від 18.06.10 року; 110000011/2010/112960 від 18.06.10 року; 110000011/2010/113173 від 22.06.10 року; 110000011/2010/113175 від 22.06.10 року.

21.01.10 року позивач уклав договір комісії з ТОВ „Гранітінтер" (код ЄДРПОУ - 36878448) № 1323/658-Е10-026-UA804(ВТД), згідно якого ТОВ „Гранітінтер" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. ТОВ „Гранітінтер", в свою чергу, 19.05.10 року уклало договір субкомісії № 19/05 з ТОВ „Аеліт Груп" (код ЄДРПОУ - 36840875), згідно якого ТОВ „Аеліт Груп" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. На виконання згаданого договору субкомісії ТОВ „Аеліт Груп" уклало контракт з англійською фірмою „TUNTEX CAPITAL CORP" від 31.05.10 року № 31/05 щодо купівлі (продажу) чавуну переробного легованого у зливках. Товар повинний був бути поставленим на адресу німецької фірми „Scholz Recycling AG & CO". Були оформлені ВМД №: 110000011/2010/112651 від 15.06.10 року; 110000011/2010/112653 від 15.06.10 року; 110000011/2010/112748 від 16.06.10 року; 110000011/2010/112751 від 16.06.10 року.

21.01.10 року позивач уклав договір комісії з ТОВ „Гранітінтер" (код ЄДРПОУ - 36878448) № 1323/658-Е10-026-UA804(ВТД), згідно якого ТОВ „Гранітінтер" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. ТОВ „Гранітінтер", в свою чергу, 19.05.10 року уклало договір субкомісії № 19/05 з ТОВ „Аеліт Груп" (код ЄДРПОУ - 36840875), згідно якого ТОВ „Аеліт Груп" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. На виконання згаданого договору субкомісії ТОВ „Аеліт Груп" уклало контракт з англійською фірмою „Metal Steel Ltd" від 19.05.10 року № 19/05 щодо купівлі (продажу) чавуну переробного легованого у зливках. Товар повинний був бути поставленим на адресу німецької фірми „LKS INTERNATIONAL GMBH".

На виконання цих договорів були оформлені ВМД №:110000011/2010/110972 від 27.05.10 року; 110000011/2010/110973 від 27.05.10 року; 110000011/2010/110974 від 27.05.10 року; 110000011/2010/110976 від 27.05.10 року; 110000011/2010/110977 від 27.05.10 року; 110000011/2010/110978 від 27.05.10 року; 110000011/2010/111321 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111322 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111325 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111327 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111328 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111329 від 01.06.10 року; 110000011/2010/111461 від 02.06.10 року; 110000011/2010/111462 від 02.06.10 року; 110000011/2010/111463 від 02.06.10 року; 110000011/2010/111466 від 02.06.10 року; 110000011/2010/111575 від 03.06.10 року; 110000011/2010/111727 від 04.06.10 року; 110000011/2010/111728 від 04.06.10 року.

01.08.10 року позивач уклав договір комісії з ТОВ „Аеліт Груп" (код ЄДРПОУ - 36840875) № 1323/658-Е10-170-UA804(ВТД), згідно якого ТОВ „Аеліт Груп" від свого імені, але за рахунок і на користь ВАТ „Мотор Січ", повинно було реалізувати на експорт з України чавун переробний легований. На виконання згаданого договору комісії ТОВ „Аеліт Груп" уклало контракт з англійською фірмою „Metal Steel Ltd" від 03.06.10 року № 03/06 щодо купівлі (продажу) чавуну переробного легованого у зливках. Товар повинний був бути поставленим на адресу німецької фірми „LKS INTERNATIONAL GMBH". Були оформлені ВМД №:110000011/2010/111733 від 04.06.10 року; 110000011/2010/111740 від 04.06.10 року; 110000011/2010/112121 від 09.06.10 року; 110000011/2010/112122 від 09.06.10 року; 110000011/2010/112123 від 09.06.10 року; 110000011/2010/112260 від 10.06.10 року; 110000011/2010/112262 від 10.06.10 року; 110000011/2010/112265 від 10.06.10 року; 110000011/2010/112267 від 10.06.10 року; 110000011/2010/112268 від 10.06.10 року; 110000011/2010/112324 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112327 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112328 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112329 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112331 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112351 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112354 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112359 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112366 від 11.06.10 року; 110000011/2010/112369 від 11.06.10 року.

Чавун переробний легований у зливках, який вивозився з України згідно вищезазначених контрактів, при митному оформленні був класифікований за товарною підкатегорією 7201501000, згідно УКТЗЕД - чавун переробний легований з масовою часткою титану понад 0,3%, але не більш як 1%, і ванадію понад 0,5%, але не більш як 1%, із застосуванням при митному оформленні 0% ставки експортного мита.

Судом встановлено, що з метою встановлення фактичних обставин продажу продукції та вивезення за межі митної території України Департаментом боротьби з контрабандою та порушення митних правил Держмитслужби України направлено запити до митних органів Великобританії та Німеччини.

Згідно інформації, зазначеної у листах Держмитслужби України від 13.12.2011 року № 20/4-11/09005 та від 09.04.12 року № 20/1-11/03502, митними органами Німеччини було повідомлено, що фірми „LKS INTERNATIONAL GMBH" та „Scholz Recycling AG & CO" здійснили ввезення у Німеччину металобрухту, який був класифікований за товарною підкатегорією 7204500000 - зливки для переплавлення (шихтові зливки).

При експорті з митної території України, товари, що класифікуються за товарною підкатегорією 7204500000, згідно УКТЗЕД - зливки для переплавлення (шихтові зливки), підлягають обкладенню вивізним (експортним) митом у розмірі 24%.

Вказана інформація стала підставою для висновку про невірну класифікацію товару, що спричинило невірне визначення податкового зобов`язання ВАТ „Мотор Січ", як суб'єкта податкової відповідальності (власника товару, що вивозився за межі України) у розумінні Податкового кодексу України, при митному оформленні зливків для переплавлення (шихтові злитки) з легованої сталі згідно ВМД, що перелічені в акті перевірки.

Відповідно до пункту 4 статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з пунктом 14 статті 354 Митного кодексу України рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті перевірки.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки з урахуванням документально підтвердженої інформації, отриманої від уповноважених органів Німеччини, митний орган мав право та класифікував товари, що вивозились з України за переліченими в акті митними деклараціями, за кодом 7204500000 - зливки для переплавлення (шихтові зливки).

Посилання позивача на те, що в редакції Закону України „Про ставки вивізного (експортного мита) на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати із їх використанням" від 13.12.2006 року №441-V на час митного оформлення товарів за ВМД, зазначеними в акті невиїзної документальної перевірка стану дотримання законодавства України публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» при митному оформленні чавуну переробного у зливках від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794, тобто в період з 27.05.2010 по 22.06.2010 року, не передбачена ставка експортного мита у розмірі 24% митної вартості товару - відходи у зливках (шихтові зливки для переплавки з легованої сталі), що класифікується за кодом 7204 50 10 00 УКТЗЕД - є помилковими, оскільки в редакції Закону України „Про ставки вивізного (експортного мита) на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати із їх використанням" від 13.12.2006 №441-V року із змінами і доповненнями, внесеними ЗУ від 31.05.2007 року № 1106-V, для товарів, що класифікуються за кодом 7204 50 10 00 УКТЗЕД, що експортуються з території України у 2010 році, який є третім роком членства України в Світовій організації торгівлі (СОТ), передбачено застосування ставки експортного мита у розмірі 24% митної вартості товару.

Таким чином, дії митниці щодо визначення сум податкового зобов'язання є правомірними, оскільки митниця, як суб'єкт владних повноважень при виконанні своїх функцій діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Позивачем не в повному обсязі надано суду витребовувані від нього документи, а саме не надано: банківські та платіжні документи щодо проведення одержувачами товару (Німеччини) оплати за поставлений товар за вищевказаними контрактами для з'ясування за який саме товар (чавун чи металобрухт) проводилась оплата Одержувачами, а саме: копії виписок з банківського валютного рахунку експортера (ПАТ „МОТОР СІЧ") з відображенням операцій по зарахуванню валютної виручки за поставлений товар; копії платіжних доручень на переказ валютних коштів експортеру від банків-кореспондентів обслуговуючого банку ПАТ „МОТОР СІЧ"; звіти комісіонерів (субкомісіонерів) щодо виконання договорів комісії (від 01.08.10 № 1323/658-Е10-170-UA804(ВТД) між Позивачем та ТОВ „Аеліт Груп"; від 21.01.10 № 1323/658-Е10-026-UA804(ВТД) між Позивачем та ТОВ „Гранітінтер"; від 21.01.10 № 1323/658-Е10-026-UA804(ВТД) між Позивачем та ТОВ „Гранітінтер"; від 01.08.10 № 1323/658-Е10-170-UA804(ВТД) між Позивачем та ТОВ „Аеліт Груп") в частині надання первинних документів щодо виконання договорів комісії (субкомісії) відповідно до вимог ст. 1022 ЦК України.

Відповідно до п.п. 41.1.2. п. 41.1 ст. 41. Податкового кодексу України митні органи є контролюючими щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань є норми п.54.4 статті 54 Податкового кодексу України, якими визначено, що в разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то відповідно до п.123.1. ст.123 Кодексу на платника податків накладається штраф у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків.

Посилання позивача на те, що за податковим повідомленням-рішенням від 03.10.2012 року №203 до нього неправомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, оскільки начебто за період з 30.10.2009 р. по 03.10.2012 року відносно позивача не визначалась сума податкового зобов'язання, є таким, що не відповідає дійсності.

Так, відносно позивача за період 08.02.2011 року по 02.10.2012 року (тобто до виставлення позивачу податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №203), контролюючим митним органом на підставі актів перевірок неодноразово виставлялись податкові повідомлення-рішення, а саме: від 23.06.2011 №27,№28; від 08.02.2011 №5, №6; від 29.03.2011 №11, №12; від 23.06.2011 №29; від 08.11.2011 №93; від 27.03.2012 №37, №38, №39; від 23.01.2012 №3, №4.

Факт неодноразового виставлення позивачу контролюючим митним органом податкових повідомлень-рішень підтверджується Витягом з реєстру податкових повідомлень-рішень, виставлених з урахуванням п.123.1 Податкового кодексу України (Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України - ЄАІС ДМСУ).

Таким чином, під час нарахування штрафних санкцій за повідомленням-рішенням від 03.10.2012 №203 у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання дії митниці є правомірними, оскільки митниця, як суб'єкт владних повноважень при виконанні своїх функцій діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Для застосування приписів п. 54.4 статті 54 ПК України не має значення наявність посередників в ланцюгу поставки товару, а має значення лише факт ідентифікації товарів, які декларувались платником податків митним органам.

Щодо посилань позивача на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.12.12 року, якою постанову Кіровського районного суд м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року відносно ОСОБА_6 скасовано, а провадження в даній справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУаАП за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 352 МК України, то слід відзначити, що митним органом та ТОВ „Аеліт Груп" на момент експортування товару було здійснено усі передбачені законодавством процедури щодо митного оформлення вивезення товару, цей факт відповідачем не заперечується.

Однак, отримання вищевказаної інформації, яка не була відома на момент митного оформлення товару, дає право відповідачу, визначене нормами МК України, класифікувати спірний товар за вірним кодом.

Крім того, предметом даного спору є скасування рішень митного органу про нарахування податкових зобов'язань позивачу, а не правомірність чи не правомырнысть дій ТОВ „Аеліт Груп" по митному оформленню товару.

Відповідно до ст.69 МК України від 11.07.2002 року (що діяв на момент митного оформлення товару), незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких, покладено на митні органи.

Як зазначалось вище, у митниці виникли сумніви щодо правдивості документів, що подавалися під час митного оформлення вищевказаним ВМД, у зв'язку з чим Дніпропетровською митницею було ініційовано направлення до митних органів Німеччини та Великобританії запитів, щодо перевірки законності вивезення товарів з України до Німеччини.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та іншу інформацію, необхідну для нарахування податків, зборів та інших платежів.

Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 № 307 (зі змінами), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247 (далі - Інструкція), визначено графи вантажної митної декларації, які заповнюються декларантом. Відповідно до вказаної Інструкції графи 33, 47 ВМД, в яких наводяться дані про код товару згідно з УКТЗЕД та відомості про нарахування податків і зборів, заповнюються декларантом. Митні органи лише здійснюють контроль правильності класифікації товарів, заявлених декларантом до митного контролю та правильності розрахунку сум податків, які справляються під час ввезення товарів на митну територію України.

Виходячи зі змісту п.3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

У зв'язку з цим, вибіркова поглиблена перевірка вантажних митних декларацій, відібраних за певними критеріями, що проводиться у форматі невиїзних документальних перевірок на предмет дотримання платниками податків законодавства України при нарахуванні податків, які справляються при ввезенні товарів на митну територію України, є нормальною практикою, передбаченою податковим і митним законодавством.

Під податковим зобов'язанням, згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 та статтею 36 Податкового кодексу розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим.

Відповідно до ст.290 МК України від 13.03.2012, № 4495-VI, обов'язок із сплати митних платежів припиняється: 1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів; 2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами; 3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу; 4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.

У законодавстві України відсутні норми, відповідно до яких підставами для припинення податкового обов'язку платника податків є виявлення митним органом за результатами невиїзних документальних перевірок проведених після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, визначених платником податків у митних декларація, порушень податкового та митного законодавства, а не під час митного оформлення таких товарів.

Таким чином, посадові особи митниці при проведенні перевірки, нарахуванні податкових зобов'язань та штрафів діяли у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 71 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не належать до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару та податкового повідомлення форми «Р» від 03.10.2012 року - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук