Ухвала

від 07.08.2013 по справі 2а/0470/12274/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2013 р. м. Київ К/800/26464/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С., секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4, довіреність №200 від 17.09.2012 року,

від відповідача - ОСОБА_5, довіреність №17-08-1/1231 від 16.07.2013 року, ОСОБА_6, довіреність №17-08-1/973 від 08.07.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2013 року

у справі №2а/0470/12274/12

за позовом публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ»

до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» (далі по тексту ПАТ "МОТОР СІЧ") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі по тексту Дніпропетровська митниця), яким просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення коду товару, зазначене (відповідно до вимог п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №71) в акті документальної невиїзної перевірки від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення від 03.10.2012 року №203 на суму податкових зобов'язань у розмірі 30 947 552,31 грн., в т.ч. за основним платежем вивізне мито - 20 631 701,54 грн., за штрафними санкціями - 10 315 850,77 грн.

В якості підстави своїх вимог позивач посилався на ту обставину, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Аеліт Груп» і товариством з обмеженою відповідальністю «Гранітінтер» укладені договори комісії, предметом яких була реалізація за рахунок і на користь ПАТ «МОТОР СІЧ» на експорт з України чавуну переробного легованого. Зазначений чавун при експортній операції класифікований за товарною підкатегорією 7201501000 УКТ ЗЕД. При здійсненні митного контролю Дніпропетровською митницею без заперечень перевірено правильність коду згідно УКТ ЗЕД.

Однак, в ході документальної невиїзної перевірки відповідачем зроблено висновки про те, що ТОВ «Аеліт Груп» порушені вимоги митного законодавства України в частині класифікації товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання ПАТ «МОТОР СІЧ», як суб'єкта податкової відповідальності. Позивач вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України у вільний обіг, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкового повідомлення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку із виявленими помилками стосовно класифікації товару. З урахуванням викладеного, вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/12274/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №2а/0470/12274/12 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у зазначеній справі скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р» №203 від 03 жовтня 2012 року, прийняте Дніпропетровською митницею.

При скасуванні рішення місцевого адміністративного суду Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарування податкових зобов'язань, оскільки товар вже був віднесений митницею до певного коду товарної номенклатури, а також в процесі розгляду справи суду не надано достатніх та належних доказів, які свідчать про неправильність визначення коду класифікації товару.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в які, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вищезазначене судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/0470/12274/12.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 23.08.2012 року №519 проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України ПАТ «МОТОР СІЧ» при митному оформленні чавуну переробного у зливках .

За результатами проведеної перевірки митницею складено акт документальної перевірки під 20.07.2012 року № Н72/12/110000000/14307794, в яком зроблено висновок щодо порушення класифікації товарів (група 72 розділ XV Товарної номенклатури Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності). Закону України від 13.12.2006 року №4441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням»', із змінами внесеними Законом України від 17.12.2010 року №2798- V І, Закон України „Про металобрухт'' від 05.05.1999 року №619-XIV та нараховано податкові зобов'язання, визначені під час проведення перевірки, у розмірі 20 631 701,54 грн., що підлягають відшкодуванню до Державного бюджету України.

За висновками Дніпропетровської служби з експортного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експортної роботи Державної митної служби України № 18-0490 від 05.05.2010 та № 18-0501 від 13.05.2010, товар експортованим ТОВ «Аеліт груп» до Німеччини відповідає коду УКТЗЕД 7201501000.

Позивач надав на адресу митниці заперечення до акту невиїзної документальної перевірки від 13.09.2012 року №Н72/12/110000000/14307794.

Відповідач розглянув вищевказані заперечення та відхилив їх.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 311 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Судова колегія касаційного суду погоджується з правовою позицією апеляційного адміністративного суду відносно того, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Зазначену правову позицію висловив і Верховний Суд України в постанові від 21 січня 2011 року у справі №21-64а10.

Крім того, відповідачем не надано достатніх та належних доказів, які свідчать про неправильність визначення коду класифікації товару, що вивозився за межі України. Інформація, отримана митними органами України від митних органів Німеччини, не містить достовірних відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, відповідно до п.54.4 статті 54 Податкового кодексу України.

Митний орган в касаційній скарзі вказує, що встановлення якісних характеристик заявленого до митного оформлення товару з урахуванням його специфіки можливе тільки у разі проведення лабораторних досліджень зразків кожної партії товару. А отже, прийняття податкових повідомлень про донарування податкових зобов'язань зроблено на певному припущені (проведення лабораторних досліджень зразків кожної партії товару не проводилось), що також не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією апеляційного адміністративного суду, що приймаючи оскаржене рішення податкове повідомлення відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, які передбачені Конституцією та Законами України, а отже вимога про скасування такого податкового повідомлення є правомірною.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду апеляційної інстанції, зазначене судове рішення ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Крім того, Дніпропетровська митниця Міндоходів звернулась до касаційного суду з клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Дніпропетровську митницю реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Дніпропетровської митниці мін доходів.

Згідно статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне задовольнити клопотання та замінити Дніпропетровську митницю її правонаступником у справі Дніпропетровською митницею Міндоходів, оскільки це відповідає вимогам процесуального законодавства та обставинам справи.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання Дніпропетровської митниці Міндоходів задовольнити.

Замінити Дніпропетровську митницю Державної митної служби України її правонаступником у справі - Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2013 року у справі №2а/0470/12274/12 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя Т.Г.Стрелець

Судді: В.С. Заяць

О.В.Голяшкін