Рішення

від 19.02.2013 по справі 5023/5614/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.Справа № 5023/5614/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд", м. Херсон до ТОВ "Індастріал Білдінг Груп", м. Харків про стягнення 890553,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - Щербінін І.О., дов. № 07/25 від 06.02.2013р.

відповідача - Осадчий С.Ю., дов. № б/н від 14.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 806429,07грн. основного боргу, 61203,49грн. пені та 22920,89грн. відсотків за користування чужими коштами. Свої вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором підряду № 1-220611 від 22.06.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена. Окрім того, у позовній заяві позивач просить суд для забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача.

20.12.2012р. через канцелярію суду за вх. № 23599 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача 806861,60грн. боргу за виконані роботи, 60538,83грн. пені та 22098,33грн. відсотків за користування чужими коштами.

Ухвалою суду від 24.12.2012р. заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.

16.01.2013р. за вх. № 1441 через канцелярію суду від ТОВ "Індастріал Білдінг Груп" надійшов зустрічний позов до ТОВ "Чорноморгідробуд" про визнання недійсним договору підряду № 1-220611 від 22.06.2011р.

Ухвалою від 17.01.2013р. господарський суд відмовив ТОВ "Індастріал Білдінг Груп" в прийнятті зустрічного позову, оскільки його було подано з порушенням припису частини 1 ст. 60 ГПК України.

Ухвалою від 17.01.2013р. господарський суд задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову, та з метою забезпечення позову наклав арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" (61052, м. Харків, провулок Сімферопольський, б. 6, к. 305, п/р 26009000166557 в ПАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) в межах ціни позову, а саме, у сумі 889 498,76грн.

В судовому засіданні 14.02.2013р. оголошено перерву до 19.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.06.2011р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір підряду № 1-220611 (надалі - Договір).

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 09.08.2011р.), замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов*язання виконати власними силами за завданням замовника комплекс робот по влаштуванню свайного поля пташників 1-16 і 19-20 на майданчику промстада будівництва птахофабрики у Білозерському районі Херсонської області. Обсяг, характер та вартість робіт визначається договірними цінами (додаток № 1 та № 1А), узгодженими сторонами, що є невід*ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1., загальна сума Договору складає 6479161,40грн.

П.3.4. Договору передбачено, що розрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться по факту на підставі підписаних та скріплених печатками обох сторін довідки по формі КБ-3 з розшифровкою фізичних обсягів за формою КБ-2в, відповідно пред*явленого підрядником рахунку, з урахуванням авансових платежів в строк п*яти банківських днів з дня пред*явлення замовнику.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов*язання за Договором, виконав для відповідача роботи, що належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань, виконані позивачем роботи оплатив лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 806861,60грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензії № 2 від 28.08.2012р. та № 3 від 22.10.2012р. з вимогою погасити заборгованість. Однак відповідач вимоги претензій не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 806861,60грн. основного боргу за виконані підрядні роботи обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, якщо замовник не виконує зобов*язання з оплати вартості робіт, то підрядник має право утримати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується на суму простроченого платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 60538,83грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 22098,33грн. відсотків за користування чужими коштами, суд вважає за необхідне зазначити наступе.

В прохальній частині уточненої позовної заяви від 20.12.2012р. позивач просить стягнути з відповідача 22098,33грн. відсотків за користування чужими коштами, проте в тексті мотивувальної частини позивач, як на підставу цих нарахувань, посилається на ст. 625 ЦК України. Окрім того, в поданому суду розрахунку цих нарахувань, вони розраховані позивачем як 3% річних. За таких обставин суд вважає, що позовачем заявлено до стягнення саме 3% річних.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 22098,33грн. за період з 01.01.2012р. по 29.11.2012р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 17789,98грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, б.6, кім.305; код ЄДРПОУ 36817280, в тому числі п/р 2600900166557 в ПАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" (73016, м.Херсон, Комсомольський р-н., вул.М.Фортус, б.34; код ЄДРПОУ 37872520; в тому числі р/р 26004699571 в ПАТ "Марфін банк" у м.Іллічівськ, МФО 328168) 806861,60грн. основного боргу, 60538,83грн. пені, 22098,33грн. 3% річних та 17789,98грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 21.02.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.