Постанова

від 12.02.2013 по справі 5011-49/13451-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 5011-49/13451-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

секретар Сміленко А.А.

за участю представників:

від позивача - Ткаченко К.О. (представник за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва

від 03.12.2012 р.

у справі №5011-49/13451-2012 (суддя Митрохіна А.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 22663,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Меркс Мобілє" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з останнього заборгованості по договору суборенди нежитлових приміщень №1/А -0655 від 13.06.2009 р. у розмірі 22663,58 грн., з яких 14 333,33 грн. - заборгованості по оплаті за суборенду, 3100,20 грн. - заборгованість по компенсації комунальних платежів, 5230,06 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за суборенду приміщеннями згідно умов Договору №1/А-0655 суборенди нежитлових приміщень від 13.06.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі №5011-49/13451-2012 позов задовольнити повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень №1/А-0655 від 13.06.2009р. у розмірі 22663,58 грн., з яких 14333,33 грн. - боргу по оплаті за суборенду, 3100,20 грн. - боргу за комунальні платежі, 5230,06 грн. - штрафу. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" 1609,50 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі №5011-49/13451-2012 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі №5011-49/13451-2012 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі №5011-49/13451-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" та Дочірнім підприємством "Меркс Мобілє" був укладений договір про відступлення права вимоги №010615. Відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, належне ТОВ "Меркс Груп" у відповідності із положеннями Договору №1/А - 0655 від 30.06.2009р. Також за умовами даного договору, позивачу надане право на стягнення штрафних санкцій за порушення Договору суборенди нежитлових приміщень №1/А-0655 від 30.06.2009р. та були передані всі документи, що підтверджують право вимоги.

13 червня 2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп", як орендарем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, як суборендаем, було укладено договір суборенди нежитлових приміщень №1/А-0655 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендар передає, а суборендар приймає у платне строкове користування нежитлове приміщення площею 25,0 кв.м., які розміщені на першому поверсі (торгівельний зал) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Торгівельний центр "Меблі Киянка NOVA" (далі -об'єкт суборенди).

Умови передачі і повернення об'єкту суборенди сторони погодили у розділі 4 Договору.

Пунктом 3.1 зазначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 30.05.2010 року.

На виконання умов Договору орендар передав, а суборендар прийняв у платне строкове користування об'єкт суборенди, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 26.06.2009 року (копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за суборенду об'єкта суборенди нараховується з дня підписання Акту прийому-передачі об'єкта суборенди №1 і до закінчення строку суборенди, якщо тільки більш довгий період не встановлений в даному Договорі. З моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення встановлюється ремонтний період з 13.06.2009 по 19.06.2009, протягом якого плата за суборенду встановлюється в розмірі 1,20 грн. за 1 кв. м. та починає нараховуватися з 20.06.2009р. У разі, якщо ремонтний період суборендаря закінчиться раніше обумовленого строку, сторони зобов'язані підписати Акт про початок використання суборендарем відповідно до цільового призначення об'єкту суборенди. В момент підписання такого Акту розпочинається нарахування плати за суборенду (п.5.2.1).

Пунктом 5.3 передбачено, що плата за суборенду складається з плати за суборенду приміщення та додаткової плати (експлуатаційні витрати), які перераховується в такі терміни:

5.3.1. суборендар повинен протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання цього Договору перерахувати орендарю плату за суборенду приміщення за одномісячний період в сумі 400,00 грн. за 1 кв. м. приміщення, відповідно до площі вказаної в пункті 1.1. цього Договору. Зазначений платіж є платою за суборенду за перший місяць суборенди.

Розмір плати за суборенду за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

5.3.4. Починаючи з другого місяця, плата за суборенду за кожний наступний місяць перераховується суборендарем орендарю авансовим платежем не пізніше 10-го числа місяця, що передує оплатному, які розраховуються суборендарем самостійно відповідно до Додатка №5 до цього Договору.

Пунктом 5.4 Договору, суборендар, крім платежів по суборенді, повинен компенсувати витрати на комунальні послуги. якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги,які споживають відвідувачі в місцях загального користування та які розподіляються між всіма суборендарями ТЦ пропорційно площі об'єкту суборенди до загальної площі ТЦ.

Відповідно до п. 5.5 суборендар сплачує орендарю додаткову плату (експлуатаційні витрати), які пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта суборенди в розмірі 40,00 грн. за 1 кв. м. приміщення. Оплата зазначених витрат оплачується до 15-го числа кожного місяця, на підставі виставленого рахунку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати суборендної плати, компенсації за комунальні послуги та по компенсації витрат за комунальні послуги належним чином не виконував, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 17433,53 грн., а саме: відповідачем не були сплачені наступні рахунки: №25147/1 від 13.11.2009 на суму 729,21 грн. (компенсація витрат за комунальні та експлуатаційні послуги за листопад 2009 року); №25148 від 28.10.2009 на суму 1386,92 грн. (компенсація витрат за комунальні та експлуатаційні послуги за жовтень 2009 року); №24810 від 28.09.2009 на суму 984,07 грн. (компенсація витрат за комунальні та експлуатаційні послуги за вересень 2009 року); №24809 від 28.09.2009 на суму 10 000,00 грн. (суборенда за жовтень 2009 року); №25147 від 28.10.2009 на суму 4333,33 грн. (суборенда за листопад 2009 року).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що починаючи з 01.10.2009 р. орендоване приміщення ним не використовувалося, а враховуючи п. 6 ст. 762 ЦК України відсутні правові підстави для стягнення заборгованості. Крім того, відповідач зазначив про те, що майно, яке знаходилося в орендованому приміщені та було власністю відповідача, залишене у заставі у позивача, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по орендній платі у період з вересня по жовтень 2009 року. Однак, враховуючи не повний розрахунок відповідача, зазначене майно перейшло у власність позивача.

Проте дані доводи відповідача не підтверджуються належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення рішення відповідач свої зобов'язання щодо сплати суборендної плати та інших платежів, передбачених умовами Договору не виконав та має заборгованість в розмірі 14333,33 грн. боргу по оплаті суборенди та 3100,20 грн. боргу по оплаті комунальних послуг.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14333,33 грн. боргу по оплаті суборенди та 3100,20 грн. боргу по оплаті комунальних послуг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги суборенди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 11.2. Договору, передбачено у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати будь-яких платежів, обов'язок по сплаті яких покладений на суборендаря за цим Договором, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

11.2.1 Крім зазначено вище у п.11.2. цього Договору, до суборендаря застосовується додаткова, відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань:

11.2.1.1. якщо період прострочення перевищує 10 (десять) календарних днів, то суборенда; зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов'язання;

11.2.1.2. якщо період прострочення перевищує 20 (двадцять) календарних днів, то крім штраф) передбаченого у п. 11.2.1.1. вище, суборендар додатково зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що прострочення оплати суборендної плати та комунальних платежів мало місце, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 5230,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі №5011-49/13451-2012 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у справі №5011-49/13451-2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. залишити без змін.

Матеріали справи №5011-49/13451-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гончаров С.А.

Коротун О.М.

Повний текст постанови підписаний 15.02.2013 р.