cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.02.2013 р. справа №27н/5014/2279/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В. суддівМоскальової І.В., М'ясищева А.М. при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від позивача: Федоренко Д.В. - за довіреністю від відповідача-1 (скаржника): не з'явився від відповідача-2 (скаржника): Шатських В.В. - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. (повний текст підписано 11.01.2013р.) по справі№ 27н/5014/2279/2012 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас», м.Луганськ до 1) Луганської міської ради, м.Луганськ 2) Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м.Луганськ провизнання недійсним рішення та договору оренди землі, В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас», м.Луганськ, звернувся до господарського суду Луганськ області з позовом до Луганської міської ради, м.Луганськ та Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м.Луганськ про визнання недійсним рішення Луганської міської ради від 27.05.2008р. № 34/87 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Фінансист» в оренду земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-г під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-ж», визнання недійсним договору оренди землі від 23.09.2008р. (держ. реєстрація 30.12.08р. № 040840200197).
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» задоволені, а саме:
- визнано недійсним рішення Луганської міської ради від 27.05.08р. № 34/87 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Фінансист» в оренду земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж площею 0,8502га та 1,0502га строком на 49 років» в частині передачі в оренду земельної ділянки під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул. Оборонна, 20-ж площею 1,0502га строком на 49 років;
- визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 23.09.08р., підписаний між Луганською міською радою, м.Луганськ та Закритим акціонерним товариством «Фінансист» (держ.реєстрація від 30.12.08р. за № 040840200197).
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що на час прийняття спірного рішення та укладання договору оренди землі спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні у ВАТ «Луганське АТП 10954», а тому дійшов висновку, що земельна ділянка стала предметом постійного користування та оренди у різних суб'єктів господарювання, що суперечить ст.10 Закону України «Про оренду землі».
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Фінансист» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Лугпродзапас».
Скаржник вважає, що судове рішення винесено судом з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Луганська міська рада, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду також звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогам ТОВ «Лугпродзапас» відмовити в повному обсязі.
Скаржник вважає, що судове рішення прийнято з порушення та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» у відзиві від 05.02.2013р. № 9 вважає доводи апеляційної скарги незаконними, безпідставним, необґрунтованими, а тому просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінансист» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. - без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» у судовому засіданні заперечив проти апеляційних доводів Луганської міської ради, а тому просить апеляційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення.
Представники Луганської міської ради у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» (покупець) на підставі договорів купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 27.12.2010р. та 27.04.2011р., укладених за результатами аукціону з Відкритим акціонерним товариством «Луганське автотранспортне підприємство 10954» (продавець) в особі ліквідатора, придбало нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 20, а саме: будівлю трансформаторної станції (22-1), будівлю складу пеноблок площею 40,6кв.м (19-1), будівлю приймального пункту цегла площею 9,2кв.м (20-1), огорожу (№1-№4), замощення площею 1,246га (І), будівлю загальною площею 91,0кв.м (15-1).
В пунктах 1.4. вказаних договорів купівлі-продажу сторони передбачили, що право власності на об'єкт переходить до Покупця відповідно до ст.ст.209, 210, 334, 640, 657 Цивільного кодексу України з моменту нотаріального посвідчення, повного розрахунку та державної реєстрації цього договору. Відповідно до вимог ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на об'єкт підлягає державній реєстрації.
Згідно витягів про державну реєстрацію № 28793744 виданого 26.01.2011р. (а.с.31, т.1) та № 30076324 виданого 25.05.2011р. (а.с.38, т.1) право власності на об'єкти придбані за договорами купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 27.12.2010р. та 27.04.2011р. зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас».
Зі статуту Приватного акціонерного товариства «Фінансист» (витяг з якого долучений до матеріалів справи а.с.147-149 т.1) вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Фінансист» було перейменовано згідно рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 1 від 28.10.2009р.) та раніше мало найменування Закрите акціонерне товариство «Фінансист».
Як встановлено місцевим господарським судом, на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЛГ № 002816/4 виданого 22.01.1999р. (а.с.46-49, т.2) в користуванні у ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство 10954» знаходилась земельна ділянка площею 3,4222га, до складу якої входить земельна ділянка, на якій знаходяться придбані ТОВ «Лугпродзапас» об'єкти нерухомого майна.
Матеріалами справи підтверджено, що припинення права користування земельною ділянкою Відкритим акціонерним товариством «Луганське автотранспортне підприємство 10954» відбувалось частинами, зокрема:
- рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 17.10.2001р. № 235/4 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,1135га за адресою: вул.Оборонна, 20б;
- рішенням Луганської міської ради від 29.10.2002р. № 4/27 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 1,9099га за адресою: вул.Оборонна, 20;
- рішенням Луганської міської ради від 03.12.2002 № 5/11 припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 1,2463га за адресою: вул.Оборонна, 20.
Вказані зміни були внесені до Державного акту на право постійного користування землею.
Згідно рішення Луганської міської ради від 27.01.2012р. № 20/48 припинено право постійного користування ВАТ "Луганське автотранспортне підприємство 10954" частиною земельної ділянки площею 0,1525га за адресою: вул. Оборонна, 20.
В частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Тотожні положення закріплені й в статті 120 Земельного кодексу України, а саме: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
З метою отримання в оренду земельної ділянки, на якій розташовані придбані об'єкти нерухомості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» звернулось до Луганської міської ради із заявою від 26.12.2011р. № 6 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1102га по вул.Оборонній, 20 в м.Луганськ.
В листі від 27.02.2012р. № И01/03-13/1381/0/2-12 (а.с.51, т.1) Перший заступник Луганського міського голови повідомив, що «земельна ділянка площею 0,1102га за адресою: вул.Оборонна, 20 на теперішній час знаходиться в користуванні іншого землекористувача».
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2008р. Луганською міською радою було прийнято рішення за № 34/87 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Фінансист» в оренду земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-ж» (а.с.77-78, т.1), згідно якого вирішено передати Закритому акціонерному товариству «Фінансист» в оренду терміном на 49 років земельні ділянки площею 0,8502га та 1,0502га за вищевказаними адресами.
На підставі вказаного рішення, 23.09.2008р. між Луганської міської радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Фінансист» (орендар) був укладений договір оренди землі (далі за текстом - договір оренди), згідно умов якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,0502га під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Оборонна, 20-ж (кадастровий номер 4410100000:04:022:0146.
Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка на час прийняття спірних рішення та договору оренди знаходилась в користуванні у Відкритого акціонерного товариства "Луганське автотранспортне підприємство 10954", та, приймаючи той факт, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» зареєстровано право власності на нерухоме майно, придбане за вищевказаними договорами купівлі-продажу, останній звернувся з позовом до господарського суду про визнання недійсними недійсним рішення та договору оренди землі.
За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного:
Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений статтею 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої (в редакції на момент прийняття спірного рішення міською радою) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В наявних матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство 10954» частиною земельної ділянки площею 0,1525га за адресою: вул.Оборонна, 20, на момент прийняття Луганською міською радою рішення від 27.05.2008р. № 34/87 про передачу вказаної земельної ділянки в оренду ЗАТ «Фінансист».
Проте, як зазначалось вище, право постійного користування ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство 10954» вказаною земельною ділянкою припинено лише у 2012 році, згідно рішення Луганської міської ради від 27.01.2012р. № 20/48.
Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою було припинено Відкритому акціонерному товариству «Луганське автотранспортне підприємство 10954» лише у 2012 році, у Луганської міської ради були відсутні правові підстави для передачі у 2008 році земельної ділянки в оренду Закритому акціонерному товариству «Фінансист», а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання недійсним рішення Луганської міської ради від 27.05.2008р. № 34/87 «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Фінансист» в оренду земельних ділянок під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-г та під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-ж» в частині передачі в оренду земельної ділянки під розміщені будівлі та споруди, будівництво та розміщення будівель та споруд адміністративно-побутового призначення за адресою: вул.Оборонна, 20-ж площею 1,0502га строком на 49 років.
Що стосується вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 23.09.2008р. (держ. реєстрація 30.12.08р. № 040840200197), то колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного:
Визнання договору недійсним (його окремих частин) є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.
В пункті 1 договору оренди визначено, що його укладено на підставі рішення Луганської міської ради від 27.05.2008р. № 34/87.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України (ст.215 Цивільного кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
В пункті 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" передбачено, що, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами статті 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Це зумовлено тим, що за угодами про оренду землі неможливе застосування реституції.
Колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про визнання договору оренди землі від 23.09.2008р. (держ. реєстрація 30.12.08р. № 040840200197) недійсним на майбутнє, зважаючи на те, що рішення Луганської міської ради від 27.05.2008р. № 34/87, на підставі якого його було укладено, визнано недійсним з вищевказаних підстав.
Доводи, викладені скаржниками в апеляційних скарзах, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі № 27н/5014/2279/2012 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі № 27н/5014/2279/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ - залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2013р. у справі № 27н/5014/2279/2012 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.В.Москальова
А.М.М'ясищев
Надруковано 6 примірників:
1 - позивачу
1 - відповідачу-1
1 - відповідачу-2 (скаржнику)
1 - у справу
1 - ГСЛО
1 - ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2013 |
Оприлюднено | 25.02.2013 |
Номер документу | 29500396 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Манжур В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні