Рішення

від 18.02.2013 по справі 9/150-11/10/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2013 р. Справа № 9/150-11/10/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯСОН», ідентифікаційний код: 36108053, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б,

до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 04054932, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15,

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ», ідентифікаційний код: 33146578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 18 А,

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», ідентифікаційний код: 34838199, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Т. Шевченка, 8 А,

про скасування рішення виконавчого комітету Броварської міської ради,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Прудка В.П., голова правління, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ серії АА №198958;

від відповідача: Сенько О.В., яка діє на підставі довіреності від 03.01.2012 року за №2-15/16;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Пузир М.А., який діє на підставі довіреності від 31.05.2011 року за №333, -

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ясон» до Броварської міської ради про скасування, як незаконного, рішення виконавчого комітету Броварської міської ради «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 25.12.2007 року за № 681 в частині оформлення товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ» права власності на приміщення у будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, згідно з додатком за № 2 до п. 1.7.1. до цього рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач своїм рішенням від 25.12.2007 року за № 681 протиправно оформив право власності 3-й особі - 1 на приміщення, які є допоміжними приміщеннями будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, без яких забезпечення функціонування і експлуатації багатоквартирного будинку є неможливим та які можуть належати на праві користування лише організації, що забезпечує обслуговування і експлуатацію житлового будинку, та передача яких у приватну власність одній особі заборонена в зв'язку з тим, що приміщення цієї категорії можуть належати на праві спільної власності лише власникам квартир, внаслідок чого Позивач просить суд зазначене рішення Відповідача скасувати, як незаконне.

Ухвалою від 25.11.2011 року суддею господарського суду Київської області Сокуренко Л.В. порушено провадження у справі №9/150-11 та залучено в якості третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ» (далі за текстом: 3-я особа - 1), вирішено інші процесуальні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011 року задоволено заяву судді господарського суду Київської області Сокуренко Л.В. про самовідвід у справі №9/150-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2011 року справу №9/150-11 прийнято до провадження суддею господарського суду Київської області Приваловим А.І., присвоєно №9/150-11/10, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» (далі за текстом: 3-я особа - 2), вирішено інші процесуальні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2011 року у справі № 9/150-11/10 залишено без розгляду заяву Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2012 року у справі № 9/150-11/10 відмовлено в задоволенні клопотань Відповідача та 3-х осіб -1, - 2 про припинення провадження у справі, відмовлено в задоволенні заяви Позивача про забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно, відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, мешканців будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, вирішено інші процесуальні питання у справі та розгляд справи №9/150-11/10 відкладено на 09.02.2012 року.

09.02.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. на лікарняному та закінченням строку розгляду спору, відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Київської області Кармазіна А.І. від 09.02.2012 року за №16-АР, призначено повторний автоматизований розподіл справи №9/150-11/10, за результатами якого справу №9/150-11/10 передано до провадження судді господарського суду Київської області Скутельнику П.Ф.

Ухвалою від 10.02.2012 року суддя господарського суду Київської області Скутельник П.Ф. прийняв справу №9/150-11/10 до свого провадження, присвоїв їй номер 9/150-11/10/8 та призначив розгляд останньої на 28.02.2012 року.

28.02.2012 року Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 10.02.2012 року не виконав. 3-я особа - 1 в судове засідання не з'явилась, вимоги ухвали суду від 10.02.2012 року не виконала. В судове засідання з'явились Відповідач та 3-я особа - 2, які вимоги ухвали суду від 10.02.2012 року не виконали, дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 року, вирішено інші процесуальні питання у справі.

13.03.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, вимоги попередніх ухвал суду виконав частково, позов підтримав та просив задовольнити. 3-я особа - 1 в судове засідання не з'явилась. В судове засідання з'явились Відповідач та 3-я особа - 2, які частково виконали вимоги попередніх ухвал суду, дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 13.03.2012 року здійснено заміну відповідача у справі №9/150-11/10/8 - Броварську міську раду (ідентифікаційний код: 26376375, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15) належним відповідачем - Виконавчим комітетом Броварської міської ради (ідентифікаційний код: 04054932, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15), відкладено розгляд справи на 17.04.2012 року, вирішено інші процесуальні питання у справі.

17.04.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги попередніх ухвал суду, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання 3-і особи - 1, - 2 не з'явились. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги попередніх ухвал суду, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 17.04.2012 року з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи для встановлення істини у справі суд за власною ініціативою з дотриманням вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначив у справі № 9/150-11/10/8 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення якої поставив наступні питання: - чи являються спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, допоміжними приміщеннями, призначеними для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку; - чи наявні в спірних приміщеннях багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, опорні конструкції будинку; - чи містять спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, механічне, електричне, сантехнічне чи інше обладнання, призначене для обслуговування більше ніж однієї квартири; - чи забезпечують спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, доступ до механічного, електричного, сантехнічного чи іншого обладнання, призначеного для обслуговування всього будинку. Цією ж ухвалою витрати на оплату експертизи покладено на Позивача та провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

28.01.2013 року до суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 9/150-11/10/8 з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.01.2013 року за № 5143/12-43, в зв'язку з чим ухвалою суду від 29.01.2013 року поновлено провадження у справі № 9/150-11/10/8 та розгляд останньої призначено на 18.02.2013 року.

18.02.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач та 3-я особа - 2, які дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі. 3-я особа - 1 в судове засідання не з'явилась. Ухвалою суду від 18.02.2013 року відмовлено в задоволенні заяви Позивача про забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих в ході розгляду справи пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 18.02.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані в ході розгляду справи представниками сторін пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

Виконавчий комітет Броварської міської ради прийнято рішення «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 25.12.2007 року за № 681, яким оформлено товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ» право власності на приміщення у будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, згідно з додатком за № 2 до п. 1.7.1. до цього рішення.

Позивач просить суд скасувати вказане рішення виконавчого комітету Броварської міської ради, як незаконне, мотивуючи свою позицію тим, що приміщення, які значаться у додатку за № 2 до п. 1.7.1. цього рішення, можуть належати на праві спільної власності виключно мешканцям багатоквартирного будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б.

Суд уважно дослідивши доводи та підстави вимог Позивача приходить до висновку, що вони є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів з наступних підстав.

Відповідно до абз. 2 п. 4.2. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-XII, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із абз. 3 п. 4.2. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України) .

Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 в абз. 1 п. 4.3. мотивувальної частини передбачає, що відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень . Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями , в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін.

Відповідно до абз.абз. 2, 3 п. 4.3. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України.

Згідно абз. 4 п. 4.3. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, згідно зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.

Конституційний суд України в абз. 5 п. 4.3. мотивувальної частини рішення (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 визначив, що таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т. ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо ), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.

Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 у п. 1.1. резолютивної частини встановлює, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Відповідно до п. 1.2. резолютивної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно із п. 1.3. резолютивної частини Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Рішення Конституційного суду України (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 у п. 2. резолютивної частини встановлює, що Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України , остаточним і не може бути оскаржене.

В ході розгляду справи суд з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи призначав у справі № 9/150-11/10/8 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення якої ставились наступні питання: - чи являються спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, допоміжними приміщеннями, призначеними для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку ; - чи наявні в спірних приміщеннях багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, опорні конструкції будинку; - чи містять спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, механічне, електричне, сантехнічне чи інше обладнання, призначене для обслуговування більше ніж однієї квартири; - чи забезпечують спірні приміщення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8-Б, доступ до механічного, електричного, сантехнічного чи іншого обладнання, призначеного для обслуговування всього будинку.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.01.2013 року за № 5143/12-43, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, підвальні приміщення та приміщення в межах технічного поверху будинку №8-Б по вул. Олімпійська в м. Бровари Київської області є невід'ємною конструктивною складовою будинку, в яких прокладені трубопроводи гарячого та холодного водопостачання, трубопроводи каналізації, розміщені електрощити, запірно-регулююча арматура системи водопостачання, пожеже тушіння та змонтовані вентиляційні воздуховоди димовидалення. Таким чином, підвальні приміщення та приміщення технічного поверху багатоквартирного житлового будинку №8-Б по вул. Олімпійська в м. Бровари Київської області належать до допоміжних приміщень будинку та призначенні для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування квартир мешканців будинку . В приміщеннях технічного поверху та підвалу житлового будинку №8-Б по вул. Олімпійська в м. Бровари Київської області на час проведення обстеження прокладені мережі інженерних комунікацій - трубопроводи гарячого та холодного водопостачання із установленням на них запірно-регулююча арматура та облікових приборів, змонтовані ліфтове обладнання, повітроводи димовидення та обладнання до нього, обладнання системи пожежетушіння, трубопроводи каналізації, в тому числі зливової з покрівлі даху, які за функціональним призначенням передбачені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування квартир його мешканців.

Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно судом встановлено, що Конституційний суд України розглядаючи справу N 1-22/2011, рішення в якій прийнято 09.11.2011 року за № 14-рп/2011, виходив з наступного.

Згідно з пунктом 2 статті 10 Закону власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Проаналізувавши розвиток відносин приватної власності в Україні, Конституційний Суд України дійшов висновку, що набуття права власності на квартиру до прийняття Закону відбувалося на підставі Закону України "Про власність" від 7 лютого 1991 року N 697-XII (зі змінами), який встановлював, що об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири (пункт 1 статті 13); наймач жилого приміщення в будинку державного житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України; громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом (частини друга, третя статті 15). Тобто викуп визначався підставою набуття права власності на жилий будинок, квартиру.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання встановлено Законом. Відповідно до його преамбули метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Таким чином, приватизація є підставою набуття права власності на об'єкти державного майна. Про приватизацію державного житлового фонду як спосіб набуття права приватної власності зазначено в рішеннях Конституційного Суду України від 28 вересня 2000 року N 10-рп/2000 у справі про приватизацію державного житлового фонду, від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків, від 10 червня 2010 року N 15-рп/2010 у справі про безоплатну приватизацію житла.

Законами України визначено й інші підстави набуття вказаного права, у тому числі укладення цивільно-правових угод. Так, за Цивільним кодексом України підставами набуття права приватної власності є купівля-продаж (стаття 655), міна (стаття 715), дарування (стаття 717), довічне утримання (стаття 744), спадкування (стаття 1216) тощо. Згідно з Житловим кодексом Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (частина третя статті 9).

Отже, приватизація, купівля-продаж, спадкування, інші цивільно-правові угоди є однаковими юридично значимими підставами набуття права власності на квартиру.

Зі змісту пункту 2 статті 10 Закону вбачається, що в ньому не встановлено обмежень щодо набуття права власності на допоміжні приміщення будинку залежно від підстав набуття права власності на житло. Наведене відповідає Конституції України та узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004, згідно з якою у багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями (абзац перший підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини).

У названому рішенні Конституційний Суд України серед власників квартир багатоквартирного будинку виокремив осіб, що мають право володіти і користуватися квартирою в будинку державного житлового фонду, власників квартир, набутих із правочинів або в порядку спадкування та в інший не заборонений законом спосіб.

Зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (статті 317, 319 Цивільного кодексу України).

Проте юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (абзац другий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 року N 4-рп/2005 у справі про права акціонерів ЗАТ).

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року N 2866-III спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їхній спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

Таким чином, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження. При цьому в законодавчому порядку не виокремлюються суб'єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.

Правовим регулюванням відносин спільної сумісної власності в Україні визначаються особливості здійснення прав власників виходячи з її правового режиму. Ці особливості полягають у різних формах реалізації відповідного права: при спільній сумісній власності - шляхом взаємного волевиявлення усіх співвласників, при спільній частковій власності - лише за волею власника відповідної частки, виділеної в натурі з майна, що є у спільній сумісній власності.

За законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення.

Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 09.11.2011 року за № 14-рп/2011у справі N 1-22/2011, в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-XII зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою .

Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 09.11.2011 року за № 14-рп/2011у справі N 1-22/2011, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Броварської міської ради «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 25.12.2007 року за № 681 в частині оформлення товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ» права власності на приміщення у будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, згідно з додатком за № 2 до п. 1.7.1. до цього рішення, є незаконним в зв'язку з тим, що порушує право спільної власності власників квартир багатоквартирного житлового будинку №8-Б по вул. Олімпійська в м. Бровари Київської, від імені та в інтересах яких діє Позивач, внаслідок чого дане рішення Відповідача підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Цивільний кодекс України в п.п. 1, 2 ст. 258 передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Відповідно до вимог ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Цивільний кодекс України у ст.267 передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

3-я особа - 1 у справі звернулася до суду із заявою за формою письмових пояснень від 13.12.2011 року б/н про застосування до вимог Позивача строку позовної давності.

Судом встановлено, що Позивач постійно вживав заходів для відновлення свого порушеного права, в зв'язку з чим пропустив строк позовної давності з поважних причин, внаслідок чого суд визнає права Позивача такими, які підлягають захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду сторонами у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду надані Позивачем докази спростовані не були та заперечувались Відповідачем і 3-ми особами.

Відшкодування господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 705,00 грн. (сімсот п'ять гривень 00 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) та на оплату експертизи у сумі 4707,84 грн. (чотири тисячі сімсот сім гривень 84 коп.) відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯСОН» до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про скасування рішення виконавчого комітету Броварської міської ради, - задовольнити повністю.

2. Скасувати, як незаконне, рішення виконавчого комітету Броварської міської ради «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 25.12.2007 року за № 681 в частині оформлення товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція розвитку міських територій «АРМІТ» права власності на приміщення у будинку за адресою: м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, згідно з додатком за № 2 до п. 1.7.1. до цього рішення виконавчого комітету Броварської міської ради.

3. Стягнути з виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 04054932, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯСОН», ідентифікаційний код: 36108053, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олімпійська, 8 Б, господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 705,00 грн. (сімсот п'ять гривень 00 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) та на оплату експертизи у сумі 4707,84 грн. (чотири тисячі сімсот сім гривень 84 коп.) .

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 22 лютого 2013 року.