Рішення

від 13.02.2013 по справі 5015/1184/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа№ 5015/1184/11

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Заступника прокурора м.Львова, м.Львів, в інтересах держави в особі позивача, Львівської міської ради, м.Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів», м.Львів про:зобов»язання виконати умови договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості за договором в сумі 2 993 601,02 грн. Головуючий суддя: Кітаєва С.Б. Суддя : Матвіїв Р.І. Суддя : Цікало А.І. Представники:

прокурор:Телюк Г. - прокурор позивача :Савка Ю.Г. - представник (довіреність № 1.7 вих.-3 від 02.01.2013р) відповідача:Шпак В.В. -представник (довіреність № б/н від 01.02.2010 р )

Представникам сторін, прокурору , присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст.20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи. Заяви про відвід суддів колегії не поступали.

Суть спору: Позов заявлено заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі позивача, Львівської міської ради,м.Львів, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів», м.Львів, про зобов»язання відповідача виконати умови договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості за договором в сумі 2 993 601,02 грн.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви Заступник прокурора просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» на користь Львівської міської ради заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року в сумі 2 993 601,02 грн, у тому числі : 2 703 897,00 грн. основного боргу та 289 794,02 грн. пені.

Ухвалою суду від 09.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.04.2011 року. З підстав, зазначених в ухвалах суду від 06.04.2011 р , від 14.04.2011р розгляд справи відкладався; в судовому засіданні 26.04.11 р оголошувалась перерва до 04.05.2011 року, про що до відома прокурора та представників сторін було доведено в письмовій формі (під розписку). Ухвалою суду від 04.05.2011 року провадження у справі №5015/1184/11 було зупинено до вирішення пов»язаної з нею справи №5015/2331/11.

З матеріалів справи вбачається, що суд неодноразово звертався до учасників судового процесу з листами для з»ясування чи усунені обставини, які обумовили зупинення провадження у справі №5015/1184/11. У відповідях на звернення Львівська міська рада ( лист №1104/вих..-2997 від 29.09.2011р), Прокуратура міста Львова

(лист від 30.09.2011 року №61-2506 вих-11) інформували суд про недоцільність поновлення провадження у справі, оскільки обставини , які обумовили зупинення провадження у справі не були усунені.

17.10.12 року Прокуратура м.Львова у відповідь на звернення суду з листом від 18.09.2012 року інформувала суд про те, що рішення господарського суду Львівської області у справі №5015/2331/11 набрало законної сили, відтак усунені обставини , які обумовили зупинення провадження у справі у 5015/1184/11 , у зв»язку з чим Прокуратура вважала за можливе , згідно положень ст.79 ГПК України поновити провадження у справі №5015/1184/11 за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі позивача , Львівської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» про зобов»язання виконати умови договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості за договором в сумі 2 993 601, 02 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2012 року поновлено провадження у справі №5015/1184/11 ; судове засідання по розгляду справи призначено на 15.11.2012 року. Окрім того, ухвалою суду від 17.10.2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу членами колегії визначено суддів Артимовича В.М. та Цікало А.І.

У зв»язку із неявкою у судове засідання 15.11.12 року представника від відповідача, враховуючи подане відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, колегія суддів вбачала за доцільне розгляд справи відкласти. Ухвалою від 15.11.12 р розгляд справи відкладався на 06.12.12 р.

05.12.12 року Львівська міська рада подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неможливістю забезпечити в судове засідання явку повноважного представника. 06.12.12 р відповідачем подано до справи через канцелярією суду відзив по справі ( вх.№27784/12). У відзиві відповідач просив, зокрема, відстрочити виконання ТзОВ «Геос-Львів» зобов»язань зі сплати грошових коштів в сумі 2 703 897,00 грн. на користь Львівської міської ради стороком на шість місяців та надати відповідачу можливість добровільно погасити заборгованість . Окрім того, відповідач просив застосувати позовну давність щодо стягнення пені заявленої прокурором, а також шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій. В судовому засіданні 06.12.12 р примірник відзиву вручено прокурору та покладено обов»язок вручити його Львівській міській раді для висловлення своїх доводів і міркувань стосовно заперечень на позов, наведених у відзиві . Враховуючи наведене, у зв»язку із неявкою в судове засідання повноважного представника позивача, з метою надання можливості сторонам уточнити свої позиції щодо позову, суд вбачав за необхідне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 06.12.12р розгляд справи відкладався на 17.12.2012р.

14.12.12р за вх.№28541/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача Заяви , з підстав наведених у якій товариство просить суд розстрочити виконання ТОВ «Геос-Львів» зобов»язань зі сплати заборгованості згідно договору купівлі-продажу від 28.04.2009 року в сумі 2 703 897,00 грн. на користь Львівської міської ради, рівними частинами строком на чотирнадцять місяців, зі строком оплати до 20 числа кожного місяця починаючи з січня 2013 року.

17.12.12 р за вх.№28568/12 у канцелярії суду зареєстровано Письмові ( від 17.12.12р №1104-вих-1347) пояснення позивача на заперечення, висловлені відповідачем у відзиві.

У зв»язку із перебуванням у відрядженні судді Артимовича В.М. 17.12.2012 року, який в складі колегії суддів розгядав дану справу, призначено повторний автоматизований розподіл члена колегії суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу членом колегії визначено суддю Матвіїва Р.І. та дану інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу. З підстав, наведених в ухвалі від 17.12.12 року, у тому числі у зв»язку із заміною в день слухання справи члена колегії суддів, з метою надання можливості новому члену колегії суддів ознайомитись із матеріалами справи, розгляд справи відкладався на 17.01.2013 р.

15.01.13 р за вх.№1000/13 у канцелярії суду завреєстровано клопотання відповідача, з мотивів наведених у якому просить відкласти розгляд справи. В додаток до листа , який поступив до суду 16.01.13 р ( вх..№1197/13) позивач долучив до справи додаткові документи. 17.01.13 р за вх.№ 72 у канцелярії суду зареєстровано лист позивача №1104-вих-59 у якому позивач висловлює свою позицію по заяві відповідача про розстрочку виконання рішення. Львівська міська рада стверджує, що зацікавлена у погашенні заборгованості ТзОВ «Геос-Львів» за договором купівлі-продажу та в надходженні коштів у міський бюджет м.Львова. Відтак, розглянувши заяву ТзОВ «Геос-Львів» від 14.12.2012 року , Львівська міська рада не заперечує проти розстрочки виконання рішення в частині сплати ТзОВ «Геос-Львів» основної суми заборгованості згідно договору купівлі-продажу від 28.04.2009 р в розмірі 2 703 897,00 грн на користь Львівської міської ради, рівними частинами строком на чотирнадцять місяців, зі строком оплати до 20 числа кожного місяця , починаючи з січня 2013 року. Ухвалою від 17.01.2013 року, у зв»язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладався на 05.02.2013 року.

05.02.13 р за вх..№3214/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача заяви (пояснення у справі) від 01.02.2013 р.

В судовому засіданні 13.02.2013 р відповідач підтвердив визнання суми основного боргу 2 703 897,00 грн та просить в цій частині розстрочити виконання рішення рівними частинами на чотирнадцять місяців із строком оплати до 20 числа кожного місяця, починаючи з березня 2013 року; просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення пені та відмовити в цій частині заявлених вимог. Представник позивача та прокурор не заперечили щодо розстрочки виконання рішення зі сплати заборгованості згідно договору купівлі-продажу від 28.04.2009 року в сумі 2 703 897,00 грн. рівними частинами , строком на чотирнадцять місяців, зі строком оплати до 20 числа кожного місяця, починаючи з березня 2013 року, що засвідчили письмово на Заяві ( поясненні по справі) , поданій відповідачем 05.02.13 р ; щодо заяви відповідача про застосування позовної давності по вимозі про стягнення пені покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Розглянувши звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» від 07.02.2008 року №5-619, 09.04.2009 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №2593 «Про продаж ТзОВ «Геос-Львів» земельної ділянки на вул.Городницькій ,54». Вказаною ухвалою вилучено за згодою з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» земельні ділянки площею 0,0041 га і 0,0091 га на вул.Городницькій,54 та зараховано до земель міста, а також прийнято рішення продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» земельну ділянку загальною площею 1,2855 га на вул.Городницькій,54 для обслуговування виробничих будівель.

Пунктом 3 вказаної ухвали затверджено ціну продажу земельної ділянки на вул.Городницькій,54 , що становить 3 862 710 (три мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот десять ) грн. 00 коп. Пунктом 4 ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» зобов»язано у встановленому порядку укласти з Львівською міською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка підлягає продажу, провести державну реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку, яка підлягає продажу.

На виконання ухвали Львівської міської ради від 09.04.2009 року №2593, 28.04.2009 року між Львівською міською радою (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» ( покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір).

Згідно п.1.1 , предметом даного договору є придбання покупцем земельної ділянки, площею 1,2855 гектарів, що знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Городницькій,54 для обслуговування виробничих будівель.

Згідно п.1.2 договору продавець на підставі діючого положення «Про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м.Львові» , затвердженого ухвалою Львівської міської ради 5-ої сесії 5-го скликання від 07.06.2007 року за №899 та Ухвали Львівської міської ради 13-ої сесії 5-го скликання від 09.04.2009 року за №2593 «Про продаж ТзОВ «Геос-Львів» земельної ділянки на вул.Городницькій, 54 у м.Львові» при умові повної сплати вартості земельної ділянки зобов»язується передати у власність , а покупець зобов»язується прийняти у власність з усіма обмеженнями земельну ділянку за адресою : м.Львів, вул.Городницька,54, площею 1, 2855 га та сплатити за неї суму коштів, яка вказана в Розділі 2 цього договору.

Згідно п.1.3 об»єктом договору є земельна ділянка, категорія якої за цільовим призначенням : землі промисловості, транспорту, зв»язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки :4610137500:04:003:0039.

Земельна ділянка , призначення якої - для обслуговування виробничих будівель, передається у власність на умовах дотримання покупцем діючого законодавства та даного договору.

Згідно п.1.4 площа земельної ділянки - 1,2855 га згідно технічного паспорту, з них : під будівлями та спорудами -0,6627 га, під твердим покриттям -0,5902 га, під зеленими насадженнями (газони) -0,0326 га.

Вказана земельна ділянка передається з обмеженнями, а саме : використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та виконувати вимоги висновку управління архітектури департаменту містобудування від 26.02.2008 р за №5-619/2401. ( п.1.5).

Згідно п.2.1, вартість земельної ділянки , згідно Ухвали Львівської міської ради від 09.04.2009 р №2593 становить 3 862 710 ( три мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот десять гривень 99 копійок) без врахування ПДВ.

Згідно п.2.2 договору, сума, зазначена в п.2.1 цього договору, сплачується покупцем з розтермінуванням платежу, поетапно на дві тисячі дев»ятий бюджетний рік до першого грудня дві тисячі дев»ятого року у відповідності до Витягу з Протоколу засідання постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради від 22.04.2009 року (зареєстрованого 28.04.2009 р за №01-749).

Згідно п.2.3 договору покупець перераховує кошти за земельну ділянку поетапно до 01.12.2009 року з моменту нотаріального посвідчення цього договору в сумі 3 862 710 гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок Міського бюджету м.Львова №33113327700002 в ГУДКУ у Львівській області, ЄДРПОУ 23949066 ( призначення платежу - надходження від продажу земельної ділянки по вул.Городницькій,54).

Згідно п.3.1 даний договір , зареєстрований у встановленому порядку та документ про оплату є підставою для видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку та для державної реєстрації.

Згідно п.1.2 право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання Державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Згідно п.4.1 кожна сторона зобов»язується виконувати обов»язки, покладені на неї цим договором та сприяти другій стороні у виконанні її обов»язків.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору (п.4.2).

Згідно п.5.1 покупець зобов»язаний сплатити вартість земельної ділянки в строк та в розмірах, що передбачені розділом 2 цього договору.

Покупець зобов»язується: до повної сплати вартості земельної ділянки за цим договором не передавати прав на земельну ділянку третім особам без згоди на це продавця (п.5.2); з моменту виникнення права власності на придбану земельну ділянку за цим договором сплачувати податок на землю в розмірах і порядку, передбачених чинним законодавством України (п.5.4); зареєструвати цей договір у встановленому порядку (п.5.5).

Згідно п.7.1 договору, у разі невиконання однією із сторін умов даного договору, інша сторона має право вимагати виконання другою стороною своїх обов»язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним чиконанням зобов»язань.

Згідно п.7.2 при невиконанні покупцем умов даного договору щодо сплати належної суми згідно розділу 2 цього договору і відмови від виконання взятих на себе зобов»язань по сплаті повної ціни викупу ділянки у встановлений термін, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від обов»язків виконання договірних зобов»язань, в період дії умов даного договору купівлі-продажу (п.7.3).

Згідно п.9.1 усі зміни та доповнення до договору здійснюються сторонами у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню .

Згідно п.12.2 цей договір і документ про сплату вартості земельної ділянки є підставою для видачі покупцеві Державного акту на право власності на землю та його реєстрації.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і його реєстрації (п.12.3).

Як вбачається, 28.04.2009 року договір нотаріально посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Мельничук О.В., зареєстрований в реєстрі за №1738.

Договір зареєстровано у Львівській міській раді 28.04.2009 року зав №135, про що у книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу землі вчинено запис №135.

Як встановлено судом ( підтверджується сторонами) протягом терміну сплати вартості земельної ділянки , встановленого п.2.3 договору, відповідачем сплачено лише частину від загальної суми вартості земельної ділянки, а саме 1 158 813,00 грн.

Станом на час звернення прокурора з позовом до суду та день розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року в сумі 2 703 897,00 грн.

У відповідності до п.7.2 договору , за період з 02.12.2009 року по 08.02.2011 року, відповідачу нараховано пеню в сумі 289 704,02 грн., вимога про стягнення якої заявлена у позові.

Станом на день розгляду справи, відповідач визнав основну заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 2 703 897,00 грн, доказів сплати боргу не надав, просить суд розстрочити виконання рішення в цій частині заявлених прокурором вимог рівними частинами строкм на чотирнадцять місяців , зі строком оплати до 20 числа кожного місяця, починаючи з березня 2013 року, що не заперечили представник позивача та прокурор , засвідчивши згоду письмовим записом на заяві (поясненні по справі) , поданій відповідачем 05.02.13 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до ст. 36 1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представлення прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 р. №1752/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади"та Законом України "Про джерела фінансування органів державної влади"до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Львівська міська рада, у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , є органом місцевого самоврядування , що представляє територіальну громаду м.Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції міських рад.

Згідно із п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них ( оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставі цього Кодексу (ст.127 Земельного кодексу України).

Стаття 80 Земельного кодексу України передбачає, що територіальні громади, які реалізують право власності на землю через органи місцевого самоврядування , є суб»єктами права власності на землю, що є комунальною власністю. Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст , є комунальною власністю.

Оскільки "інтереси держави"є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради, оскільки "інтереси держави"є оціночним поняттям і прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому ж саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення

2 703 897,00 грн. (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот дев»яносто сім) грн. 00 коп. основного боргу, доказів сплати заборгованості не представив, просить суд розстрочити виконання рішення на чотирнадцять місяців.

Враховуючи, що прокурором представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог про стягнення 2 703 897,00 грн. основного боргу, а відповідач позовні вимоги в частині стягнення . 2 703 897,00 грн. (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот дев»яносто сім) грн. 00 коп. основного боргу визнав, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м,львова , заявлені в інтересах держави в особі Львівської міської ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів»(м.Львів) про стягнення 2 703 897,00 грн. (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот дев»яносто сім) грн. 00 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочити виконання рішення рівними частинами, строком на чотирнадцять місяців, зі строком оплати до 20 числа кожного місяця, починаючи з березня 2013 року.

При вирішенні питання розстрочки судом взято до уваги доводи представника Львівської міської ради про те, Львівська міська орада зацікавлена у погашенні заборгованості ТзОВ «Геос-Львів» за договором купівлі-продажу та в надходженні коштів у міський бюджет м.Львова, а також враховано згоду представника позивача та прокурора на розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу рівними частинами , строком на чотирнадцять місяців , починаючи з березня 2013 року, що підтверджено письмово.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 статті 232 ГК України має диспозитивний характер і встановлює, що, якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов'язання, тобто шість місяців починають обчислюватися від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов'язання.

Як було зазначено вище, покупець взяв на себе зобов'язання перерахувати кошти за земельну ділянку (3 862 710,00 грн) поетапно до 01.12.2009 року з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року. Договір нотаріально посвідчений 28.04.2009 року. Відповідно, перебіг передбаченого ч.6 ст.232 ГК України строку для нарахування пені у зв'язку з порушенням строку сплати коштів розпочався з 02.12.2009 року і закінчився 02.06.2010р. Відтак, підстави для нарахування пені у зв'язку з прострочкою сплати коштів за об»єкт купівлі-продажу за період понад зазначені 6 місяців, а саме з 02.06.2010 р по 08.02.2011 р , -відсутні.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 27.04.2012р. № 3-27гс12, яка в силу вимог ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Окрім того. Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтями 257,258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ; спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами частини першої ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Натомість згідно з ч.2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви , поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Отже, виходячи з системного аналізу змісту ч.1 ст.261 ЦК України та ч.2 ст.29 ГПК України істотне значення має обізнаність Львівської міської ради , як позивача у даній справі, з порушенням своїх прав невиконанням відповідачем зобов»язань за договором в частині сплати коштів, а, відтак обізнаність прокурора 23.02.2011 р про порушення відповідачем зобов»язань за договором по сплаті вартості земельної ділянки та порушенням цим інтересів держави не має значення для застосування судом позовної давності .

Львівська міська рада є стороною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року, обізнаною щодо обставин його виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів», і саме Львівська міська рада Прокурором самостійно визначена особою, уповноваженою здійснювати функції держави в спірних правовідносинах ( стаття 29 ГПК України).

Частинами третьою-п»ятою статті 267 ЦК України встановлено, що : позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на наведене вище, перебіг позовної давності в даному випадку почався 02.12.2009 року, тоді як позовну заяву Прокурором подано 04.03.2011 року після спливу позовної давності. Заяви про відновлення позовної давності до суду не надходили.

Суд не бере до уваги посилання прокурора на п.3 ухвали Львівської міської ради від 09.09.2010 року №3910, у якому ТзОВ «Геос-Львів» зобов»язано сплатити пеню за прострочення сплати вартості земельної ділянки за періоди : з 02.12.2009 по 07.06.2010р - у сумі 142750,28 грн; з 08.06.2010р по 07.07.2010 р у сумі 21112,50 грн.; з 08.07.2010р по 09.08.2010 р - у сумі 20779,11 грн; з 10.08.2010р - у сумі 574,11 грн. з розрахунку за один календарний день до заборгованої суми, оскільки ( і це підтвердили) сторони) у встановленому порядку зміни до договору купівлі-продажу земельної ділянки на вул..Городницькій,54 від 28.04.2009 р №135 ( у тому числі, стосовно розміру пені) не вносились, додаткові угоди до договору не укладались сторонами. Як встановлено судом, про що зазначено вище, договором не встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами .

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, судова колегія вважає, що заявлена вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача . Стягненню з відповідача в доход державного бюджету України підлягає державне мито в сумі 25 500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позовна заява поступила на розгляд до господарського суду Львівської області 04.03.2011 року і подана прокурором.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 546 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193ГК України, ст.ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 , 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» (м.Львів) про стягнення 2 993 601,02 (два мільйонів дев»ятсот дев»яносто три тисячі шістсот одна ) грн. 02 коп. (з яких: 2 703 897,00 грн. - основний борг; 289 704,02 грн -пені)-задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» (вул.Угорська,14, м.Львів,79034, код ЄДРПОУ 30539282) на користь Львівської міської ради (пл.Ринок,1, м.Львів, 79006, код ЄДРПОУ 04055896) 2 703 897,00 грн. (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот дев»яносто сім) грн. 00 коп. основного боргу з розстрочкою виконання рішення на чотирнадцять місяців, рівними частинами, зі сплатою до 20 числа кожного місяця:

-березень 2013 р. - 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -квітень 2013 р. - 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп.

-травень 2013 р. - 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -червень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -липень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -серпень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -вересень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -жовтень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп.

-листопад 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп. -грудень 2013 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп -січень 2014 р. 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп -лютий -березень -квітень 2014 р. 2014 р. 2014 р 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп 193 135 (сто дев»яносто три тисячі сто тридцять п»ять) грн. 50 коп

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів» (вул.Угорська,14, м.Львів,79034, код ЄДРПОУ 30539282) в доход державного бюджету України 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.02.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 16.02.13 р та 17.02.13р, виготовлено та підписано 20.02.13 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Цікало А.І.