Постанова

від 25.02.2013 по справі 826/1065/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року 15:14 № 826/1065/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2013р., за участю:

позивача -Охріменко О.О., Швець Р.П.

відповідач - Калашнікова О.В., Каргалик Д.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.01.2013р. №0000412230 та №0000422230.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» за результатами якої 18.12.2012р. складено акт №2185/22-30/33307354 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р.ю по 30.09.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п.п. 135.5.11 п. 135.5 статті 135, п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14, п.п. 14.1.231 п. 14.1 статті 14 ПК України та п. 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 44.1 статті 44, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, п. 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 271 179 940грн., в тому числі по періодам: за ІІ квартал 2012 року на суму 8 417 025грн., за ІІ та ІІІ квартал 2012 року на суму 262 762 915грн.; п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 204 223грн. за вересень 2012 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.01.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000412230, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 204 223грн. за вересень 2012 року та №0000422230, яким за порушення п.п. 14.1 статті 14, п.п. 14.1.12 п. 14.1 статті 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України, п. 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 271 179 940грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 8 417 025грн. та 3 квартал 2012 року - 262 762 915грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

І. Судом встановлено, що 20 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ «Херсон пак» (ЄДРПОУ 36580048) укладено договір №01/09-15/163 про надання послуг.

ТОВ «Херсон пак» виписані податкові накладні на загальну суму 170119грн., в тому числі ПДВ 28353,23грн. в квітні 2012 року; в травні 2012 року на загальну суму 221540,82грн., в тому числі ПДВ 36923,48грн.

Сума податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Херсон пак» становить за червень 2012 року 65276,71грн.

Крім того, позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2012 року включено суму ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «Херсон пак» у березні 2012 року, а саме: від 16.03.2012р. №67 на суму 115500грн., крім того, ПДВ 23100грн. від 16.03.2012р. №68 на суму 63000грн. та ПДВ 12600грн. (всього на суму ПДВ 35700грн.).

З Акту перевірки вбачається, що в ході проведеного аналізу матеріалів, які містяться в юридичній справі ТОВ „Херсон Пак" встановлено, що державну реєстрацію, постановку на облік, в липні 2009 року здійснював гр. ОСОБА_7 на підставі доручення №1 від 27.07.2009 року. Свідоцтво платника ПДВ 11.08.2009 року отримав гр. ОСОБА_8 на підставі доручення №1 від 27.07.2009 року. Доручення підписане гр. ОСОБА_9 (доручення під одним номером, датовані одним числом, підписані однією особою але на різних людей).

В ході відпрацювання СГД проведено обстеження податкової адреси підприємства АДРЕСА_1, за якою зареєстрованим значиться засновник та директор підприємства громадянин ОСОБА_9 За результатами спілкування з особами, які мешкають по сусідству з вищевказаною адресою було встановлено, що громадянин ОСОБА_9 дійсно зареєстрований за вказаною адресою, але будь-яких ознак діяльності офісу ТОВ „Херсон Пак'' окрім таблички з назвою підприємства ними не підтверджується. Від надання будь-яких письмових пояснень сусіди відмовились, але при розмові повідомили, що вказаний громадянин періодично відвідує вказану адресу, але більшу частину часу останній проводить у м. Цюрупинську, де саме не відомо.

Станом на 20.07.12 місце знаходження директора не встановлено, у зв'язку з чим провести опитування не можливе та підтвердити факт здійснення фінансово-господарської діяльності не є можливим.

Кримінальні справи відносно посадових осіб ТОВ "ХЕРСОН ПАК" (36580048) не порушувались.

ТОВ „Херсон Пак" відпрацьовано згідно Наказу ДПС України № 329/ДСК від 23.04.2012 року та ГВПМ ДПІ у м. Херсоні інформує про можливість того, що керівник ТОВ „Херсон Пак" ОСОБА_9 формально виконує обов'язки директора та взаємовідносини, які виникли з контрагентами носять формальний характер.

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що за вказаний період ТОВ „Херсон Пак" не мало основних фондів, складських приміщень автотранспортних засобів, найманих працівників та не підтверджено реальності проведення фінансово - господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення у зв'язку з чим, угоди укладені між ТОВ „Херсон Пак" та його покупцями у березні - травні 2012 року є нікчемними.

ІІ. Між позивачем ПП «Торговий дім «Ділові дрібниці» (ЄДРПОУ 30565050) укладені договори в травні 2012 року на поставку пшениці м'якої врожаю 2011 року.

ПП «Торговий дім «Ділові дрібниці» виписано у травні 2012 року податкові накладні на загальну суму 599473,20грн., в тому числі ПДВ 103245,54грн.

Суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту в червні 2012 року в розмірі 103 245,54грн.

Відповідно до даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлені розбіжності в сумі 103 245,54грн.

З матеріалів справи судом вбачається, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ТД Ділові дрібниці», код за ЄДРПОУ 30565050, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ПП "ПОЯС ОРІОНА" (код за ЄДРПОУ 36794295), ПП "ЛАКТУЛОЗА" (код за ЄДРПОУ 33630881) за травень 2012 року, контрагентами - покупцями» (Акт від 22.10.2012 №706/22-200/30565050).

В даному Акті зазначено, що перевірка правильності включення до податкового кредиту сум ПДВ за травень 2012 року по операціях з контрагентами - постачальниками ПП "ПОЯС ОРІОНА" (код за ЄДРПОУ 36794295) та ПП "ЛАКТУЛОЗА" (код за ЄДРПОУ 33630881).

По підприємству ПП «Пояс Оріона», код за ЄДРПОУ 36794295, отримано висновок від відділу податкової міліції ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.07.2012 за №1505/07 та пояснення від 09.07.2012 року, надане ОСОБА_10 щодо причетності до господарської діяльності ПП "ПОЯС ОРІОНА". Стан платника «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до висновку відділу податкової міліції від 09.07.2012 за №1505/07, встановлено наступне:

Проведеним аналізом підприємства ПП "ПОЯС ОРІОНА" (36794295) встановлено ознаки фіктивності, визначені ст. 55-1 Господарського кодексу України.

В ході відпрацювання місцезнаходження підприємства за юридичною адресою був здійснений виїзд на юридичну адресу підприємства ПП "ПОЯС ОРІОНА" (36794295) та встановлено, що підприємство не знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. За вищевказаною адресою знаходиться комунальна квартира, яка згідно даних КП «МЕТІ і РОН» зареєстрована за гр. ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Як повідомили в усній формі сусіди, підприємство ПП "ПОЯС ОРІОНА" за цією адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось.

Було встановлено та опитано гр. ОСОБА_10, який пояснив, що він непричетний до діяльності підприємства ПП "ПОЯС ОРІОНА", тобто не є та ніколи не був директором, бухгалтером та засновником даного підприємства. Вищої освіти він не має (закінчив 9 класів школи-інтерната), офіційно не працює, лише підробляє підсобним робочим. Також ОСОБА_10 пояснив, що він два рази втрачав свій паспорт (у 2010 та 2011 pp.). Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру заробітну плату гр. ОСОБА_13 на підприємстві ПП "ПОЯС ОРІОНА" не отримував. Підприємство звіт за формою 1-ДФ за 1 квартал 2012 року не надавало.

Також встановлено, що підприємство ПП "ПОЯС ОРІОНА" не має власних складських виробничих приміщень, транспортних засобів, фактичні трудові ресурси на підприємстві відсутні.

Таким чином, згідно ст. 55-1 Господарського кодексу України підприємство ПП "ПОЯС ОРІОНА" (код ЄДРПОУ 36794295) має ознаки «фіктивності», що свідчить про безтоварність фінансово-господарських операцій даного суб'єкта господарювання за період травень 2012 року».

В ході опрацювання пояснень та первинних бухгалтерських та податкових документів ПП «ТД Ділові дрібниці», виявлено, що ПП "ЛАКТУЛОЗА" надавало послуги по перевезенню кукурудзи, пшениці та сої у травні 2012 року. Однак, згідно товарно-транспортних накладних за травень 2012 року не зазначено перевізника ПП "ЛАКТУЛОЗА".

Аналізом наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено:

- відсутня інформація про власний або орендований автотранспорт на підприємстві ПП «ТД Ділові дрібниці» (в графі «автопідприємство» зазначено «ПП «ТД Ділові дрібниці»);

- відсутні номери посвідчень водіїв, що не дає можливості їх ідентифікувати;

- у графі «пункт навантаження» зазначено лише назва області (наприклад «Миколаївська область») або назва області та населеного пункту (наприклад «с. Згуровка»).

При опрацюванні первинних документів, наданих до перевірки, не можливо зробити висновок походження сільськогосподарської продукції, де завантажувалась сільськогосподарська продукція, де розвантажувалась сільськогосподарська продукція та за рахунок якого підприємства здійснювалась транспортування сільськогосподарської продукції та на яку адресу.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС листом від 06.08.2012 №7826/7/22-301 отримано акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 01.08.12 №500/3-22-30-33630881 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ЛАКТУЛОЗА", код за ЄДРПОУ 33630881, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2009 по 30.06.2012, в якому зазначено наступне:

«Відповідно до отриманого висновку від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак „фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "ЛАКТУЛОЗА" (код за ЄДРПОУ 25291429).

Жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності ПП "ЛАКТУЛОЗА" за період з 01.08.09 по 30.06.12 до перевірки не надано.

Крім того, операції ПП "ЛАКТУЛОЗА" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП "ЛАКТУЛОЗА" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган дійшов висновку, що правочини, здійснені ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДІЛОВІ ДРІБНИЦІ» з вищевказаними контрагентами - постачальниками можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п.5, ст. 203 ЦК України), та згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечить інтересам держави і є нікчемними. Як слід, правочини, які були здійснені ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДІЛОВІ ДРІБНИЦІ» з контрагентами-покупцями також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і є нікчемними.

Таким чином, по ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДІЛОВІ ДРІБНИЦІ» травні 2012 року не встановлено реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями».

Таким чином, перевіркою ПП «ТД ДІЛОВІ ДРІБНИЦІ» не встановлено факт транспортування та отримання товару від підприємства-постачальника в адресу ПП «ТД ДІЛОВІ ДРІБНИЦІ» до наступних покупців.

Згідно товарно - транспортних накладних не можливо відстежити факт придбання сільськогосподарської продукції від контрагентів постачальників.

На підставі вищевикладеного відповідач прийшов до висновку, що позивач здійснював сумнівні фінансово - господарські операції та при складанні податкової звітності безпідставно використовував документи, що не відповідають дійсності при взаємовідносинах з наступними підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, договори, укладені між позивачем та ТОВ «РІП» не спричиняли реального настання правових наслідків.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0000422230 від 11.01.2013р.

Судом встановлено, що згідно податкових декларацій та уточнюючого розрахунку, поданих позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за 3 квартали 2012 року витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відображені у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №1213 станом на 30.09.2012 року складають 5 547 797 177грн., а доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 5 107 835 250грн. Від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності ТОВ «Хліб Інвестбуд» станом на 30.09.2012 року складає 439 961 927грн.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності ТОВ «Хліб Інвестбуд» за період: з 01.04.2012 по 30.09.2012 складає 261 393 424грн. (2 816 101 348грн. «-» 3 077 494 772грн.).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно п.п. 14.1.27. Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Згідно п.п. 14.1.36. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а _ також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. У статті 9 цього Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 16 затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248 із змінами і доповненнями Зазначено наступне:

„Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені."

У бухгалтерському обліку витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Тобто у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані (направлені) на отримання доходу. У випадку якщо товари (послуги) використані не на потреби власної господарської діяльності - отримання доходу, витрати, здійснені на придбання таких товарів (послуг, робіт), не повинні відображатися у складі валових витрат платника податку на прибуток підприємств і враховуватися при обчисленні суми податкового кредиту по податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 271 179 940грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 8 417 025грн. та 3 квартал 2012 року - 262 762 915грн. та зменшені розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 204 223грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11.01.2013р. №0000412230 та №0000422230, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 26.02.2013р.

Суддя В.В. Амельохін