Постанова

від 19.02.2013 по справі 5011-59/13170-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа№ 5011-59/13170-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Лазебний А.М. (дов. від 10.01.2013),

від відповідача - Тимченко В.В. (дов. від 31.10.2012),

від третьої особи - Старцева К.І. (дов. від 15.10.2012),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2012

у справі № 5011-59/13170-2012 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Nippon Soda Co., Ltd

до Міністерства екології та природних ресурсів України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт"

про визнання наказу частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі № 5011-59/13170-2012 позов задоволено повністю. Визнано недійсним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2012 № 75 "Про державну реєстрацію препаратів" у частині державної реєстрації препарату "Люкс Максі, КС" та в частині внесення препарату "Люкс Максі, КС" до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити препарат "Люкс Максі, КС" з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, шляхом видання доповнення до нього про заборону до використання на території України у будь-який спосіб препарату "Люкс Максі, КС". Стягнуто з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь Nippon Soda Co., Ltd 1073 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, третя особа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.12.2012 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" та призначено її розгляд в судовому засіданні на 22.01.2013.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою від 22.01.2013 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження заступника Голови суду від 05.02.2013, у зв'язку з відпусткою судді Пантелієнка В.О., доручено здійснити розгляд справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Верховець А.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" та призначено її розгляд в судовому засіданні на 22.01.2013.

05.02.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Від третьої особи надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.

Колегія суддів вражає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

На думку колегії суддів, потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин, що входять до предмету доказування у справі № 5011-76/13166-2012 відсутня, оскільки предметом розгляду в даній справі є дії Міністерства екології та природних ресурсів України при видачі наказу № 4 від 06.01.2012 в частині включення препарату "Люкс Максі, КС" до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі"; термін дії патенту продовжено до 04.10.2015.

Об'єктом винаходу за патентом України № 27285 є хімічна сполука -ацетаміприд, яка входить до складу деяких пестицидів як діюча речовина, зокрема, до препарату "Люкс Максі, КС", інсектицид.

06.01.2012 Міністерством екології та природних ресурсів України видано Наказ № 4, яким зареєстровано та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів препарат "Люкс Максі, КС".

Позивач зазначає, що виданий відповідачем наказ № 4 в частині державної реєстрації, внесення препарату "Люкс Максі, КС" до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів порушує виключні права позивача, гарантовані ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", тому є незаконним.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної клади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Мінприроди України відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452 (далі - Положення) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами.

Згідно з п. 4 Положення Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі здійснює державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів; веде перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання, та щорічні доповнення до нього, затверджує регламенти їх застосування

Порядок та спосіб виконання покладених на відповідача повноважень наведених вище передбачено положеннями Закону України "Про пестициди та агрохімікати (далі - Закон).

Процедуру здійснення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України передбачено Порядком проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 295 (далі - Порядок).

Згідно п. 19 Порядку, державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва, для яких розроблені регламенти застосування, включаючи гігієнічні нормативи і методи контролю за їх дотриманням.

Державна реєстрація препаратів, що виготовляються на території України, проводиться після реєстрації діючої речовини у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ.

Відповідно до п. 20 Порядку, для державної реєстрації препаратів заявник подає Мінприроди такі документи:

- заявку на державну реєстрацію препарату українською мовою у двох примірниках;

- матеріали (досьє), на підставі яких складається заявка на реєстрацію препарату, що комплектуються за розділами і пунктами заявки, українською або англійською чи російською мовами у двох примірниках;

- довідку про сталість складу препарату, державний (галузевий) стандарт або технічні умови на діючу речовину і препаративну форму у двох примірниках - для вітчизняних препаратів;

- звіт про результати державних випробувань препарату у двох примірниках;

- методичні вказівки щодо визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі та методики визначення відповідності пестицидів і агрохімікатів сертифікатам якості у двох примірниках;

- зразок етикетки та інструкцію з безпечного застосування препарату у двох примірниках.

Після прийняття на розгляд реєстраційних документів заявникові видається для оплати рахунок за проведення експертизи препарату.

Відповідно до пункту 22 Порядку результати державної санітарно-гігієнічної експертизи препарату затверджується головним державним санітарним лікарем України, державної екологічної експертизи - заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Рекомендації щодо реєстрації препарату у зв'язку з його біологічною та господарською ефективністю надаються інститутом - виконавцем державних випробувань та затверджується його вченою радою.

Результати експертизи та реєстраційні документи розглядаються незалежними експертами науково-експертної ради, утвореної при Мінприроди України, якими розробляються пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препарату.

Згідно пункту 23 Порядку, у разі позитивних результатів експертиз, зазначених у пункті 22 Порядку та рекомендацій науково-експертної ради, Мінприроди України приймає рішення про державну реєстрацію препарату.

Підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації (перереєстрації) препарату може бути:

- невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку;

- негативний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

- одержання раніше невідомих даних про небезпечність препарату або недостатню біологічну ефективність його цільового призначення;

- негативний висновок державної екологічної експертизи;

- неповідомлення про внесення змін до складу препарату.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що серед підстав відмови в державній реєстрації препарату "порушення прав інтелектуальної власності інших осіб" немає.

Як вбачається з вищенаведеного, відповідач не мав правових підстав відмовити у державній реєстрації препарату "Люкс Максі, КС".

Слід зазначити, що державна реєстрація препарату лише посвідчує безпечність його застосування на території України.

З наведеного слідує, що Міністерство екології та природних ресурсів України не є органом який перевіряє та безпосередньо захищає права інтелектуальні власності особи, а тому, законних підстав для відмови в прийнятті заявки на державну реєстрацію препарату та відмови в реєстрації препарату "Люкс Максі, КС" у відповідача не було.

Щодо твердження позивача стосовно введення відповідачем в цивільний оборот препарату "Люкс Максі, КС" шляхом його включення до державного реєстру, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" використанням винаходу визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" господарська діяльність у сфері торгівлі пестицидами і агрохімікатами провадиться на підставі ліцензії в порядку встановленому законом.

Ліцензії на торгівлю пестицидами та агрохімікатами видають органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні в разі, зокрема, необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав.

Отже, обмеження потрапляння на ринок України продуктів з порушенням прав інтелектуальної власності, може бути здійснено під час видачі ліцензії на імпорт, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1360 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2012 рік".

Таким чином, державна реєстрація препаратів відповідачем не є юридичним фактом, який автоматично вводить їх до цивільного обороту, оскільки після держаної реєстрації препаратів заборонено їх ввезення, виготовлення, оптова чи роздрібна торгівля до отримання відповідних ліцензій. При цьому, державна реєстрація препарату посвідчує його безпеку для навколишнього природного середовища при застосуванні на території України та не впливає на правовідносин у сфері інтелектуальної власності.

На думку апеляційного суду, державна реєстрація препаратів є лише однією із необхідних умов введення препарату в цивільний оборот. Для введення препарату в цивільний оборот необхідно здійснити комплекс дій, зокрема, здійснити державну реєстрацію препарату, отримати ліцензію для ведення господарської діяльності у сфері торгівлі пестицидами і агрохімікатами, отримати майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Наявність у особи повного пакету документів дає підстави для введення препарату в цивільний оборот.

Таким чином, доводи позивача про автоматичне введення препарату "Люкс Максі, КС" в цивільний оборот у зв'язку з його державною реєстрацією відповідачем є безпідставними.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, позивач, всупереч вимог вказаних норм законодавства, не надав доказів на підтвердження незаконності дій відповідача при прийнятті наказу № 4 від 06.01.2012 р. та не навів підстав з яких Міністерством екології та природних ресурсів України мало відмовити позивачу у здійсненні реєстрації препарату "Люкс Максі, КС".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано дійсні обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що відповідно до статті 104 ГПК України є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт"

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі № 5011-59/13170-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові відмовити.

5. Стягнути з Nippon Soda Co., Ltd (Shin-Ohtemachi Building, 2-1, Ohtemachi 2-chome Chiyoda-ku, Tokyo 100-8165, Japan (Ніппон Сода Ко., ЛТД) (Шін-Охтемачі Білдінг, 2-1, 2-Охтемачі, Чійода-ку, Токіо 100-8165, Японія)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ 30632100) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-59/13170-2012 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Верховець А.А.

Ткаченко Б.О.