Рішення

від 02.09.2011 по справі 19/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/68 02.09.11

За позовом Приватного підприємства «Пономарьов»

До Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД»

Про стягнення заборгованості 12 102,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Куприненко І.І. (довіреність № б\н від 02.09.2011р.)

від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Пономарьов»до Спільного підприємства у формі ТОВ «Комтранс ЛТД»про стягнення боргу в розмірі 12 102,00 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з простроченням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання з оплати наданих перевізником послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.11р. порушено провадження у справі № 19/67 та призначено розгляд справи на 12.08.2011 р.

Розгляд по справі відкладався.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.09.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 17.05.2011 року СП ТОВ «Комтранс ЛТД»передало у формі факсограми, а Приватне підприємство «Пономарьов»прийняло транспортну Заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 1 за маршрутом Україна (м. Київ-Росія (м. Балашиха).

Відповідно до транспортної заявки Перевізник (ПП «Пономарьов») взяв на себе зобов'язання з перевезення секції для забору, а Організатор (СП ТОВ «Комтранс ЛТД») зобов'язався оплатити зазначені послуги з перевезення.

Згідно зазначеної транспортної заява, сторонами погоджена сума фрахту у розмірі 12 000,00 грн з умовою оплати замовником наданих послуг з перевезення -протягом 5 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Згідно зі ст.. «Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007 на підставі Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»від 01.08.2006, договір перевезення встановлюється накладною.

З міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 039790 від 18.05.2011 та № 039790\1 від 18.05.2011 вбачається, що на виконання умов Заявки позивач здійснив міжнародне перевезення та 24.05.2011 року сторонами був підписаний та скріплений печатками Акт здачі-приймання робіт № ОУ -0000066, про те, що перевізником були надані послуги по договору від 17.05.2011 року, а саме: транспортно-експедиційні послуги, автомобіль № 03451КА\07356 КА, міжнародні перевезення м. Київ (Україна) -Московська область, м. Балашиха (Росія) вартістю 12 000,00 грн.

Відповідач в добровільному порядку відмовляється від виконання взятих зобов'язань щодо оплати послуг з перевезення, станом на день розгляду заборгованість відповідача складає 12 000,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже зазначенням позивачем, що між сторонами мав факт укладання правочину на перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі Заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 1 від 17.05.2011 року ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки заявка підписана обома сторонами, скріплена печатками, містить найменування та відомості про кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 15 Заявки у випадку порушення своїх зобов'язань за договором Організатор несе відповідальність, за своєчасну оплату транспортних послуг.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 12048,00 грн., 3% річних -54,00 грн., а всього в сумі 12 102,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД» (02093, м. Київ, вул.. Бориспільська, 24; код ЄДРПОУ 22862104, р\р 26000900000605 в АКБ «Правекс банк»м. Київ, МФО 021983) на користь Приватного підприємства «Пономарьов» (01140, м. Київ, вул.. Б. Гмирі, 3\11; р/р 2600816861001 в АБ «Київська Русь»м. Київ, код ЄДРПОУ 31987617, МФО 319092) суму боргу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., інфляційні втрати в ромі зір 48 (сорок вісім) грн.. 00 коп., 121 (сто двадцять одна) грн. 02 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 07.09.11 р.