Постанова

від 26.02.2013 по справі 21/5005/2423/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 21/5005/2423/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський завод хімічних виробів", м. Дніпропетровськ,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2012

зі справи № 21/5005/2423/2012

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський завод хімічних виробів" (далі - Товариство)

про стягнення штрафу та пені в сумі 200 000 грн. ,

за участю представників сторін:

позивача - Зражевської Н.В.,

відповідача - Годованець В.В.,

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства 100 000 грн. штрафу та 100 000 грн. пені внаслідок прострочення сплати штрафу на підставі рішення позивача від 05.10.2011 № 545-р (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012 (суддя Назаренко Н.Г.): стосовно стягнення 100 000 грн. штрафу провадження у справі припинено; в стягненні 100 000 грн. пені відмовлено. Рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статті 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) та пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині припинення провадження мотивовано сплатою штрафу відповідачем, тоді як відмову в стягненні пені мотивовано безпідставністю її нарахування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 (колегія суддів у складі: Тищик І.В. - головуючий суддя, судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено частково: з Товариства стягнуто 100 000 грн. пені; в частині стягнення 100 000 грн. штрафу провадження у справі припинено. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням на приписи статей 56, 60 Закону № 2210, пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України мотивовано нарахуванням позивачем пені з дотриманням вимог закону та відсутністю предмета спору щодо стягнення штрафу.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення місцевого суду.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Частиною третьою статті 56 Закону № 2210 передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом : справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з частиною третьою статті 60 Закону № 2210 прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 60 Закону № 2210 порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду , якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів статей 56, 60 Закону № 2210, беручи до уваги наявні відмінності в правовому змісті і наслідках подання позовної заяви позивачем та винесенням судом ухвали про порушення провадження у справі, встановивши те, що:

- Рішення АМК, одержане Товариством 25.10.2011, було ним оскаржене до господарського суду 22.12.2012 (дата поштової відправки відповідної позовної заяви; господарська справа № 05-5-58/41-39/158-2012);

- господарським судом провадження у справі № 05-5-58/41-39/158-2012 за позовом Товариства до АМК про визнання недійсним Рішення АМК порушено 04.04.2012;

- рішенням суду першої інстанції від 21.05.2012 зі справи № 05-5-58/41-39/158-2012, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 05.07.2012, Товариству в задоволенні згаданого позову відмовлено;

- Товариством 100 000 грн. штрафу сплачено 05.07.2012;

- АМК звернувся з даним позовом до господарського суду в березні 2012 року, нарахувавши 100 000 грн. пені до стягнення за період з 26.12.2011 по 02.03.2012 (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), -

дійшов обґрунтованих висновків не лише щодо відсутності предмета спору в частині стягнення штрафу, але й стосовно нарахування позивачем пені з дотриманням вимог чинного законодавства (з огляду на періоди часу, протягом яких фактично здійснювалися зазначені розгляд справи господарським судом та перегляд рішення суду першої інстанції), а тому правомірно задовольнив позов у частині стягнення 100 000 грн. пені, припинивши провадження у справі стосовно стягнення суми штрафу.

Такі ж правові позиції щодо зупинення нарахування пені викладено і в підпункті 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 зі справи № 21/5005/2423/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський завод хімічних виробів" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов