Рішення

від 26.02.2013 по справі 2-1555/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1555/12 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є. Провадження № 22-ц/780/886/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А. Категорія 47 26.02.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дочок: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач вказувала, що відповідач не бере участі в матеріальному забезпеченні дітей.

В зв'язку з викладеним, просила стягнути з відповідача аліменти на їхнє утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 31 серпня 2012 року до її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду змінити в частині стягнення розміру аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження є батьками двох дочок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 7, 11).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обстави, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів, які були стягнуті з відповідача, не враховані всі обставини справи, зокрема, фінансове становище платника аліментів.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Позивачка не надала суду належних доказів в обгрунтування своїх вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі по 1000 грн. щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Разом з тим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, при ухваленні вказаного рішення не взяв до увагу характеристику ОСОБА_2, відповідно до якої, останній фактично брав на себе обов'язки матері, яка весь час була відсутня у зв'язку з частими довготривалими відрядженнями або з інших причин ( а.с. 33).

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в нього не має регулярного доходу, в зв'язку з чим він не має змоги сплачувати аліменти у вказаній сумі.

При таких обставинах, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру стягнення аліментів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2012 року змінити в частині розміру стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 та на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти у розмірі по 800 грн. щомісячно, починаючи з 31 серпня 2012 року і до досягнення ними повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: