Постанова

від 12.02.2013 по справі 10/537

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 10/537

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Разіної Т.І.

Сотнікова С.В.

Секретаря судового засідання Ворони В.В.

за участю представників:

від заявника - не з'явилися;

від боржника - не з'явилися;

від ліквідатора (позивача) - не з'явилися;

від відповідача - Павленко Н.О.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська

пересувна механізована колона»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 18.12.2012 року

за заявою Ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича

про визнання договору недійсним

у справі № 10/537 (суддя - Шумко В.В.)

за заявою Державної податкової інспекції у Тальнівському районі

до Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська

пересувна механізована колона»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 06.04.2010 року по справі № 10/537 визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство «Тальнівська пересувна механізована колона», відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білика О.А.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року відмовлено арбітражному керуючому Білику О.А. у визнанні недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» та Павленко Н.О.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Відкрите акціонерне товариство «Тальнівська пересувна механізована колона» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року по справі № 10/537 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська пересувна механізована колона» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» та Павленко Н.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2013 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська пересувна механізована колона» було прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року, змінено склад судової колегії на наступний - головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Разіна Т.І., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року розгляд справи № 10/537 було відкладено на 12.02.2013 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ліквідатор як представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні 29.01.2012 року, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року по справі № 10/537 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» та Павленко Н.О.

Павленко Н.О. в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечувала проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просила суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та за відсутності представника заявника та ліквідатора боржника, оскільки ухвали суду від 18.01.2013 року про призначення розгляду справи та від 29.01.2013 року про відкладення розгляду справи надсилалась сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення Павленко Н.О., дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.02.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» (далі - ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона», продавець) і Павленко Наталією Олексіївною (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу без номера, який посвідчено приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу Власенко Н.С. та зареєстровано за № 528 (далі - Договір купівлі-продажу).

Предметом Договору купівлі-продажу є комплекс, розташований в м. Тальне, вул. Леніна 119 на земельній ділянці розміром 32 485 кв.м., загальна площа якого складає 3 394,1 кв.м.: прохідна «А», адміністративно-побутове приміщення «Б,б,В», матеріальний склад «Г», склад столярки «Д,д» склад для зберігання цементу «Е,З», котельня «К», відділення для виготовлення бетону «Л,М,Н», будівля цегельного заводу «О», лазня «Р,С», туалет «Т», геологічна свердловина «І».

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу, продаж комплексу, згідно експертної оцінки, вчиняється за 273 771 грн., які покупець заплатив продавцеві до підписання цього договору повністю, про що свідчить довідка № 10 від 25.01.2006 року.

20.11.2012 року ліквідатор ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» звернувся до суду, в справі про банкрутство, з заявою про визнання договору купівлі-продажу від 07.02.2006 року без номера недійсним.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони, відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Враховуючи вказані норми, колегія зазначає, що придбання покупцем за договором всього, а не частини нерухомого майна продавця не є обов'язковою умовою, передбаченою законом чи договором, а отже, посилання апелянта на порушення законодавства, у зв'язку з придбанням лише частини майна, а не всього майнового комплексу, є необґрунтованим.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 2, 3 ст. 209 Цивільного кодексу України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Колегія встановила, що Договір купівлі-продажу від 07.02.2006 року, який зареєстровано в реєстрі за № 528, від імені ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» підписаний головним бухгалтером - Івченко Т.М.

Відповідно до протоколу № 1 засідання Спостережної ради ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» від 20.01.2006 року, при розгляді питання повернення поворотної фінансової допомоги Павленко Н.О., сума якої складає 371 288,85 грн., у зв'язку з відсутністю змоги повернути вказану суму, вирішили в рахунок боргу передати необоротні активи боржника, шляхом їх придбання Павленко Н.О., яка погодилась з зазначеним.

Згідно протоколу № 2 засідання Спостережної ради ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» від 08.02.2006 року було затверджено Договір купівлі-продажу основних засобів. Перелік об'єктів та сума договору відповідають наведеним у Договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, встановлено що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Стосовно перевищення повноважень колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» від 25.04.2007 року вбачається, що за наслідками здійснення господарської, фінансової діяльності товариства в 2006 році (рік укладання спірного договору) розглядався та був затверджений звіт.

Також колегія звертає увагу, що на засіданні загальних зборів акціонерів та спостережної ради були присутні і члени Правління. На Правління за твердженням апелянта покладаються обов'язки щодо надання згоди та укладення договорів. Проте, жодних даних щодо порушення процедури продажу основних засобів від членів Правління чи інших повноважних осіб не надано.

Таким чином, відсутність повноважень представника на укладення спірного договору заявником не доведена.

Враховуючи вказане, колегія зазначає, що навіть при перевищенні повноважень Договір купівлі-продажу є схваленим, а отже не може бути визнаний недійсним.

Стосовно твердження заявника про те, що вартість майна, проданого за спірним договором, покупцем не була сплачена, колегія зазначає наступне.

20.08.2002 року між громадянкою Павленко Наталією Олексіївною (далі - позикодавець) та ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» (далі - позичальник) укладено договір позики.

За умовами договору позики, позикодавець надає позичальнику безвідсоткову тимчасову поворотну допомогу (позику) в розмірі 500 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей в строк до 01.01.2008 року.

Доповненням до договору позики від 26.10.2005 року встановлено, що позикодавець має право вимагати повернення поворотної фінансової допомоги до закінчення строку договору. Також зазначено, що при відсутності грошових коштів для погашення поворотної фінансової допомоги, підприємство несе відповідальність своїми активами.

З протоколу № 1 Спостережної ради від 20.01.2006 року встановлено, що Павленко Н.О. надала ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» поворотну фінансову допомогу, у зв'язку з чим у останнього виникли зобов'язання перед Павленко Н.О. з повернення коштів у сумі 371 288,85 грн. Вказане підтверджується квитанціями прибутково-касових ордерів наданих Павленко Н.О., які містять печатки та підписи касира та головного бухгалтера ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона».

Таким чином, вказане майно за договором передане покупцю в рахунок виконання грошових зобов'язань перед ним за договором позики від 20.08.2002 року, які вже були наявні при укладенні Договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу та довідки № 10 від 25.01.2006 року, виданої ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона», наявної в матеріалах справи, покупець розрахувався за необоротні активи з продавцем на суму 273 771 грн.

Крім того, в судовому засіданні Павленко Н.О. підтвердила, що нерухоме майно перейшло до неї, як відступне в рахунок погашення боргу.

Отже, вказане твердження ліквідатора не ґрунтується на матеріалах справи та є безпідставним.

Виконання сторонами умов спірного договору підтверджується наданням Павленко Н.О. коштів ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона», на підставі договору позики від 20.08.2002 року, та укладенням Договору купівлі-продажу від 07.02.2006 року, на підставі протоколу № 1 засідання Спостережної ради від 20.01.2006 року, в якому зазначено, що необоротні активи передаються в рахунок заборгованості поворотної фінансової допомоги. Вказане рішення та Договір купівлі-продажу від 07.02.2006 року був затверджений у фінансовому звіті господарської діяльності, розглянутому та затвердженому Загальними зборами акціонерів ВАТ «Тальнівська пересувна механізована колона» від 25.04.2007 року.

Твердження заявника про те, що спірний договір є удаваним, приховує договір дарування, спростовується матеріалами справи та зробленими висновками.

Щодо клопотання заявника про витребування у приватного нотаріуса Тальнівського районного нотаріального округу Власенко Наталії Семенівни в якості доказу нотаріальної справи, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання заявника не відповідає положенням ст.ст. 33, 38 Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання Договору купівлі-продажу від 07.02.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» та Павленко Наталією Олексіївною, - недійсним.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Відкритим акціонерним товариством «Тальнівська пересувна механізована колона» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року по справі № 10/537 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська пересувна механізована колона» задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 99, 101-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тальнівська пересувна механізована колона» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2012 року по справі № 10/537 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 10/537 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Разіна Т.І.

Сотніков С.В.

Повний текст рішення складено 18.02.2013 року.