Рішення

від 25.02.2013 по справі 04/149-48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2013 р. Справа № 04/149-48

за позовом приватного підприємства "Техніко - інвестиційна компанія", м. Київ

до відповідача Виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Рокині, Луцький район

про стягнення 189 985,02 грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

За участю представників сторін:

від позивача: Герасименко В. М. - представник (довіреність у справі)

від відповідача: Сторожук А. Ф. - представник (довіреність у справі)

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор прокуратури Луцького району Вознюк М. А.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення збитків в сумі 189985,02грн.

21 січня 2013 року на адресу господарського суду Волинської області надійшло клопотання № 449 від 16.01.2013р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс", в якому останнє просить замінити ТзОВ "Компанія Крона плюс" на нового позивача приватне підприємство "Техніко - інвестиційна компанія".

21 січня 2013 року на адресу господарського суду Волинської області надійшло клопотання № 1 від 18.01.2013р. від приватного підприємства "Техніко - інвестиційна компанія", в якому останнє просить замінити первісного позивача ТзОВ "Компанія Крона плюс" на нового позивача приватне підприємство "Техніко - інвестиційна компанія" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код 32492299), в зв'язку з тим, що між ПП "Техніко - інвестиційна компанія" та ТзОВ "Компанія Крона плюс" 03.01.2013р. було укладено договір № 113 про відступлення права вимоги (цесії).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.01.2013р. замінено позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" на приватне підприємство "Техніко - інвестиційна компанія" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код 32492299).

До початку розгляду справи по сутті від виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині надійшли письмові пояснення від 19.02.2013р., які підписанні В. М. Саломатіним, як з'ясувалося в судовому засіданні, колишнім головним інженером ВУЖКГ, якому не надано повноважень на підписання подібних документів, а тому суд приймає зазначене до відому, вважає, що пояснення /відзив/ як це передбачено ст.ст. 22, 59 ГПК України належною стороною не подано.

Представник ПП "Техніко - інвестиційна компанія" в додаткових поясненнях № 2 від 15.02.2013р. та в судовому засіданні, в обґрунтування своїх вимог з врахуванням постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2012р., повідомив наступне.

Позивач погоджується з висновками суду касаційної інстанції, що укладений між первісним позивачем та відповідачем договір на гідродинамічне очищення системи каналізації смт. Рокині фактично по своїй правовій природі є договором на надання послуг, оскільки, результат виконаних робіт по даному договору фактично споживається в процесі використання відповідачем системи каналізації в смт. Рокині.

Мотивуючи свою відмову у позові, зокрема з посиланням на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 12.10.2011р., суд першої інстанції не врахував те, що однією із характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності.

До того ж, призначивши вказану експертизу після двох років експлуатації трубопроводів, суд не надав оцінки та не виключив можливості повторного забруднення колодязів та внутрішніх поверхонь трубопроводів каналізації, гарячого та холодного водопостачання, теплотрас і технологічних трубопроводів.

Крім того, звертає увагу суду, що згідно з п 12.3.3. «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України», які було затверджено наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995 року (далі - Правила) профілактичне прочищення мережі проводяться за планом з періодичністю, яка встановлюється з урахуванням місцевих умов. Для мережі діаметром до 500 мм включно періодичність прочистки - не рідше одного разу на рік. Роботи згідно договору № 434 проводились Позивачем в мережах діаметр труб яких менше 500мм.

Отже, висновок судової будівельно-технічної експертизи про встановлення витікання води з-під люків каналізаційних колодязів, щодо відсутності стоку у трубопроводах каналізації свідчить лише про те, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства не проводилися планові профілактичні очищення системи каналізації.

Висновок будівельно-технічної експертизи лише підтверджує забрудненість системи каналізації на момент проведення експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, вказав, що у січні 2009 року позивачем було виконано роботи по очищенню каналізаційно-насосної станції у смт. Рокині, які оплачено. Після закінчення робіт по очищенню каналізаційно-насосної станції у січні-лютому 2009 року була досягнута домовленість на виконання робіт по гідродинамічному очищенню системи каналізації селища Рокині, був підписаний договір, дефектні акти, акти виконаних робіт, як гарантія домовленостей без дати виконання робіт, однак роботи згідно підписаного договору ТОВ "Компанія Крона плюс" не проводились. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7018 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2011 року відповідачем в порушення вимог діючого законодавства не проводились роботи по очищені системи каналізації та забрудненість системи каналізації на момент проведення експертизи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд встановив наступне:

26.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона плюс" (підрядник) та ВУЖКГ смт. Рокині (замовник) укладений договір №434 (далі - договір), згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати за завданням замовника гідродинамічне очищення системи каналізації селища Рокині, а замовник-прийняти і оплатити роботи згідно актів виконаних робіт.

Згідно з п. 2.1. договору ціна договору складає 158 534,40 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.3. договору оплата по даному договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми №КБ-2в, КБ-3. Кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником не пізніше грудня 2009р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Згідно ч. 1 ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові від 20.11.2012 року у справі № 04/149-48 Вищий господарський суд України зазначив, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, наслідком чого є застосування до них саме тих норм права, якими визначаються особливості, притаманні для договорів даного виду.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Позивач надав послуги згідно умов договору № 434 від 26.07.2009р., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (3 шт.) від 11.08.2009р. на суму 52 989,60 грн., 52 844,40 грн. та 52 700,40 грн. (Т.1 а.с. 12-20), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (3 шт.) за 11.08.2009р. на суму 52 989,60 грн., 52 844,40 грн. та 52 700,40 грн. (Т.1 а.с. 21-23).

Представник відповідача в судовому засіданні, мотивуючи своє заперечення на позов, посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 7018 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.10.2011 року, в якому зазначено, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства не проводились роботи по очищені системи каналізації та забрудненість системи каналізації на момент проведення експертизи; акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, не відповідають вимогам Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва".

Суд не погоджується з запереченнями відповідача і враховує те, що однією з характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності. Експертиза була проведена після двох років експлуатації трубопроводів і за даний період трубопроводи каналізації, гарячого та холодного водопостачання, теплотрас і технологічних трубопроводів могли повторного забруднитися, а оплата проводиться по факту виконання робіт по затверджених актах форми № КБ-2в, КБ-3 / п. 3.1. договору №434 від 26.07.2009р./, який є обов'язковим для виконання сторонами /ст. 629 ЦК України/.

Окрім того, згідно п. 12.3.3. «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України», які було затверджено наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995 року, профілактичне прочищення мережі проводяться за планом з періодичністю, яка встановлюється з урахуванням місцевих умов. Для мережі діаметром до 500 мм включно періодичність прочистки - не рідше одного разу на рік. Роботи згідно договору № 434 проводились позивачем в мережах діаметр труб яких становить 100-250мм, тобто менше 500мм., про що свідчить дефектний акт (Т. 1 а.с. 34).

Таким чином, висновок будівельно-технічної експертизи лише підтверджує забрудненість системи каналізації на момент проведення експертизи і ніяким чином не спростовує факту надання позивачем відповідних договірних послуг.

Суд також враховує і те, що надання послуг, на відміну від виконання підрядних робіт, доводиться будь-якими іншими доказами, які є допустимими на ряду з зазначеними вище актами. Такими іншими доказами є: акт від 11.08.2011р. здачі-прийняття виконаних робіт обсягом 2919 п/м (Т. 2 а.с. 90), дефектний акт (Т. 1 а.с. 125), договірна ціна (Т. 1 а.с. 126-127), зведений кошторисний розрахунок вартості (Т. 1 а.с. 128), локальний кошторис № 2-1-1 на гідродинамічне очищення системи каналізації (Т. 2 а.с. 8-14), договір № 20 оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.07.2009р. (Т. 2 а.с. 91-93), акт передачі приймання автомобіля за договором № 20 оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.07.2009р. (Т. 2 а.с. 94), АКТ № ОУ-0000042 від 25.08.2009р. (Т. 2 а.с. 95).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 158534,40грн. основного боргу за договором № 434 від 26.07.2009р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 6.4. договору та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 15966,37грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 3752,70грн. 3 % річних та 11731,55грн. інфляції.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів в підтвердження обставин, що стали підставою для заперечень, а, отже позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з виробничого управління житлово - комунального господарства смт. Рокині (вул. Шкільна, 1 смт. Рокині, Луцький район, Волинська область, код 13366895) на користь приватного підприємства "Техніко - інвестиційна компанія", (вул. Андрія Іванкова, 10, м. Київ, код 32492299) 158534,40грн. основного боргу, 11731,55грн. втрат інфляції, 3752,70грн. трьох відсотків річних, 15966,37грн. пені, 1900,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення складено

25.02.13

Суддя П. Р. Слободян