Рішення

від 15.02.2013 по справі 8/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/263 15.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 17 633,03 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Літуча Г.М. (дов. б/н від 31.01.2012 року) від відповідача Пешков О.О. (дов. № 264 від 16.10.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15 лютого 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (надалі потексту - відповідач) про стягнення 17 633,03 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.03.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Gelly MR 7151A", державний номер АА 4178 АІ, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Чері", державний номер ВС 6884 ВН за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року порушено провадження по справі № 8/263, розгляд справи призначено на 30.06.2011року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року відкладено розгляд справи на 15.07.2011року.

В судовому засіданні 15.07.2011 року представник позивача надав клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив про необхідність проведення експертизи для вирішення складних технічних питань, відповідь на які може дати лише кваліфікований спеціаліст (експерт), а саме встановлення реальної суми матеріальної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2011 року суд призначив у даній справі комплексну судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі до надання висновків судової експертизи, призначеної у справі. Матеріали справи направлено до експертної установи для проведення експертизи.

26.06.2012 року розпорядженням виконуючого обов'язків керівника апарату № 8/263, у зв'язку зі звільненням судді Катрич В.С. з посади судді Господарського суду міста Києва відповідно до постанови Верховної ради України "Про звільнення суддів" від 12.04.2012 року № 4643-VI було призначено автоматичний розподіл жетону справи № 8/263.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи №5613/12-54 від 22.08.2012 року, разом з матеріалами справи № 8/263.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 8/263 до свого провадження. Цією ж ухвалою поновлено провадження у справі № 8/263, розгляд справи призначено на 07.12.2012 року.

У судовому засіданні 07.12.2012 року представник відповідача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2012 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 19.11.2012 року та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2012 року.

У судовому засіданні 21.12.2012 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.12.2012 року було оголошено перерву до 11.01.2013 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року справу № 8/263 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 8/263 до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 8/263 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 8/263 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року.

У судовому засіданні 12.02.2013 року представник відповідача надав додаткові письмові пояснення та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.02.2013 року було оголошено перерву до 15.02.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2013 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.02.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції (страховик) та Сліпченко П.І. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування 106 К № 24913, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2010 року у м. Києві по пр. Червонозоряному 77, сталася ДТП за участю автомобіля марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ та автомобіля марки "Чері", державний номер ВС 6884 ВН, яким керувала Батрак О.В.

ДТП сталася в результаті порушення Батрак О.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 12.03.2010 року у справі № 3-2327/10.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Чері", державний номер ВС 6884 ВН була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8073978 від 27.08.2009 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ, отримав механічні пошкодження.

Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 17 633,03 грн., про що склав страховий акт від 14.07.2010 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів 106 К № 24913 від 18.03.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 17 633,03 грн., що підтверджується наступними видатковими касовими ордерами: № 678 від 28.07.2010 року на суму10 000,00 грн. та № 589 від 07.09.2010 року на суму 7 633,03 грн. (належним чином засвідчені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 01.02.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. № 5/2-41 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 17 633,03 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Відповідно до висновку від 22.08.2012 року № 5613/12-54 судової автотоварознавчої експертизи по справі № 8/263, розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, що сталася 02.03.3010 року, становить 19 902,67 грн.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8073978 від 27.08.2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 17 633,03 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав направлення на адресу позивача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.08.2011 року на суму 17 303,03 грн., що, на думку відповідача, має наслідком припинення зобов'язань, що є предметом спору у даній справі Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" перед Приватним акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного .

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Чері", державний номер ВС 6884 ВН, яким керував Батрак О.В. спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ.

Як вбачається з висновку № 5613/12-54 судової автотоварознавчої експертизи по справі № 8/263, розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, що сталась 02.03.3010 року становить 19 902,67 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Чері", державний номер ВС 6884 ВН, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 12.03.2010 року у справі № 3-2327/10.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Чері", державний номер ВС 6884 ВН була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8073978 від 27.08.2009 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 27.08.2009 року до 26.08.2010 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/8073978 від 27.08.2009 року) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Gelly MR 7151 A", державний номер AA 4178 АІ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8073978 від 27.08.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів 106 К № 24913 від 18.03.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.08.2011 року на суму 17 303,03 грн., як на підставу припинення зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" перед Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" у даній справі, у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов :

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Як вбачається з заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.08.2011 року, відповідач, як на підставу виникнення зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", посилається на претензію за вих. № 1154/0/17-11 від 12.05.2011 року, відповідно до якої розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" становить 17 303,03 грн., проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту існування заборгованості позивача перед відповідачем розмірі 17 303,03 грн.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено обставин, які б підтвердили зустрічність та однорідність вимог сторін, що є необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в розумінні статті 601 Цивільного кодексу України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8073978 від 27.08.2009 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 17 633,03 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування транспортних засобів 106 К № 24913 від 18.03.2009 року у розмірі 17 303,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" 17 633,03 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд.11, код ЄДРПОУ 31241449) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, кв. 2, код ЄДРПОУ 26052299) 17 633 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 03 коп., 176 (сто сімдесят шість) грн. 33 державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.2013 року

Суддя С.В. Стасюк