Рішення

від 19.08.2011 по справі 4/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/224 19.08.11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів, ЄДРПОУ 33169993

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», м.Київ,

ЄДРПОУ 33719262

про розірвання договору та стягнення 31916420,88 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Романенко О.В. -по дов.

від відповідача: Дунайло Т.С. -по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 21.06.2011р. до 07.07.2011р., з 07.07.2011р. до 14.07.2011р., з 14.07.2011р. до 21.07.2011р., з 21.07.2011р. до 04.08.2011р., з 04.08.2011р. до 11.08.2011р., з 11.08.2011р. до 17.08.2011р., з 17.08.2011р. до 19.08.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», м.Київ про розірвання договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. та стягнення з відповідача 31916420,88 грн., а саме:

- безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 843344,80 грн.;

- банківської гарантії, утриманої відповідачем згідно із гарантією №G0310/6269 від 03.03.2010р. в сумі 8000000,00 грн.;

- вартості робіт, виконаних в квітні 2011 року в сумі 8000000,00 грн.;

- гарантійного фонду в сумі 9618076,08 грн.;

- вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на об'єкті будівництва в сумі 5455000,00 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заяву без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 04.07.2011р., відповідно до якої уточнив позовні вимоги і заявив про розірвання договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. та стягнення з відповідача:

- безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 843344,80 грн.;

- банківської гарантії, утриманої відповідачем згідно гарантії №G0310/6269 від 03.03.2010р. в сумі 8000000,00 грн. та 4818966,30 грн.;

- вартості робіт, виконаних в квітні 2011 року в сумі 8000000,00 грн.;

- гарантійного фонду в сумі 9618076,08 грн.;

- вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на об'єкті будівництва в сумі 5455000,00 грн.

Відповідно до заяви без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 11.08.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, уточнило позовні вимоги і заявило про розірвання договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. та стягнення з відповідача:

- безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 843344,80 грн.;

- банківської гарантії, утриманої відповідачем згідно гарантії №G0310/6269 від 03.03.2010р. в сумі 8000000,00 грн. та 4818966,30 грн.;

- вартості прийнятих та неоплачених відповідачем робіт в сумі 4444849,42 грн.;

- гарантійного фонду в сумі 9618076,08 грн.;

- вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на об'єкті будівництва в сумі 5455000,00 грн.

Заявою без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 19.08.2011р., позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив майнові позовні вимоги та заявив про розірвання договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. та стягнення з відповідача:

- безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 843344,80 грн.;

- вартості прийнятих та неоплачених відповідачем робіт в сумі 4444849,42 грн.;

- гарантійного фонду в сумі 9618076,08 грн.;

- вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на об'єкті будівництва в сумі 5455000,00 грн.

Судом розглядаються остаточні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»з урахуванням змісту заяви без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 19.08.2011р. При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на зміну позивачем предмету позовних вимог після початку розгляду справи по суті, враховуючи, що за висновками суду, заявлення позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані та неоплачені відповідачем роботи в сумі 4444849,42 грн. за своєю правовою природою не є зміною предмету позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на припущення відповідачем істотних порушень умов спірного договору генерального підряду в частині виконання зобов'язання передати проектну документацію, внаслідок чого відбулось порушення строків виконання робіт не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1».

Відповідач надав відзив б/н від 17.06.2011р. на позовну заяву, письмові пояснення б/н від 14.07.2011р., додаткові письмові пояснення б/н від 20.07.2011р., б/н від 10.08.2011р., у яких проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що за умовами договору відповідачу в момент підписання останнього було передано усю необхідну технічну документацію.

Крім того, як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», договір №БК-19 від 05.02.2010р. є розірваним згідно листа №981 від 20.06.2011р. відповідача.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення. При цьому, суд зазначає про можливість розгляду по суті позовних вимог, викладених у заяві без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 19.08.2011р., а саме в судовому засіданні 19.08.2011р., виходячи з того, що фактично позивачем виключено з предмету позову одну вимогу про стягнення грошових сум банківської гарантії, утриманої відповідачем, нових вимог не заявлено, а відповідачем повідомлено суд про відсутність будь-яких інших додаткових заперечень на викладені позовні вимоги, окрім тих, що були надані раніше.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію , якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 318 Господарського кодексу України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію , надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Як свідчать матеріали справи, 05.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(генпідрядник) було укладено договір генерального підряду №БК-19 (з урахуванням додаткових угод №1 від 15.02.2010р., №2 від 19.02.2010р., №3 від 19.04.2010р., №4 від 20.04.2010р., №5 від 17.05.2010р., №6 від 05.07.2010р., №7 від 06.07.2010р., №8 від 07.07.2010р., №9 від 14.07.2010р., №10 від 18.11.2010р., №11 від 22.02.2011р., №12 від 25.03.2011р., №13 від 07.04.2011р.), внаслідок чого у зазначених юридичних осіб виникли взаємні цивільні права та обов'язки.

Зокрема, за змістом вказаного договору та додаткових угод до нього у позивача виник обов'язок за завданням відповідача на свій ризик виконати та здати замовнику, у термін та на умовах цієї угоди комплекс робіт та послуг, які включають в себе (але не обмежуючись цим): закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів, обладнання, організацію та виконання всіх необхідних будівельно-монтажних та інших робіт, встановлення та пуско-налагодження обладнання, систем та мереж, організацію та утримання будівельного майданчика, проходження всіх необхідних приймальних комісій, а також усунення дефектів підчас гарантійного періоду. Замовник, в свою чергу, зобов'язався надати генпідряднику будівельний майданчик, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію , прийняти від генпідрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх на умовах договору.

Вказана угода згідно із п.33.4 вступає в силу з моменту її підписання та залишається чинною до повного та належного виконання сторонами всіх їх зобов'язань.

Пунктами 12.1, 12.2 договору сторони погодили строки початку виконання робіт -15.03.2010р. та їх завершення -12.07.2011р. При цьому, детальний графік виконання робіт було узгоджено у додатку 3 до спірного правочину, у чіткій відповідності з яким генпідрядник зобов'язався виконувати будівельні роботи.

Виходячи зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог щодо розірвання спірного договору позивач посилається на порушення відповідачем положень діючого законодавства та договору в частині надання замовником генпідряднику проектної документації, необхідної для виконання всього об'єму робіт, внаслідок чого будівельні роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»не з його вини виконувались з порушенням строків, встановлених п.п.12.1, 12.2, додатку №3 «Детальний графік виконання робіт».

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, діючим законодавством встановлено загальне правило розірвання договору лише за наявності згоди сторін, між якими вказаний договір був укладений, якщо інше не передбачено самим договором або законом. У разі відсутності згоди сторін договір може бути розірвано за рішенням суду.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням приписів наведених норм процесуального права, при зверненні до господарського суду з позовом про розірвання договору генерального підряду позивачем повинен бути доведений факт порушення замовником умов укладеного договору, невиконання або неналежного виконання передбачених законом або договором обов'язків.

Як вказувалося вище, нормами ст.875 Цивільного кодексу України, ст.318 Господарського кодексу України обов'язок передати затверджену проектно-кошторисну документацію законом покладається на замовника, якщо інше не передбачено договором.

За приписами ст.877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Виходячи зі змісту п.п.4.5.1, 4.5.4, 4.5.5 договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. замовник зобов'язується у випадках і в порядку, передбачених даним договором створити генпідрядникові необхідні умови для виконання будівельних робіт, вчасно виконувати свої зобов'язання, сприяти генпідрядникові у порядку, встановленому даним договором, у виконанні будівельних робіт.

Згідно із п.п.1.1.7, 10.7 спірного договору генпідрядник здійснює будівництво об'єкта у відповідності до проектної документації по цьому об'єкту та умов даної угоди. Проектна документація надається замовником генпідряднику в обсязі, необхідному для виконання конкретних робіт та являє собою текстові та графічні матеріали затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, технічні, технологічні, інженерні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва, виконані відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 та інших вимог чинного законодавства України, необхідні для будівництва об'єкта.

Одночасно, згідно із п.4.2.2 договору на генпідрядника покладено обов'язок виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище приписи норм діючого законодавства України та положення укладеного між сторонами договору, обов'язком відповідача є передання позивачу затвердженої у встановленому порядку проектної документації в обсязі, який є необхідним для виконання всіх робіт по будівництву готельного комплексу загальною орієнтовною площею 8373,32 кв.м. Саме у відповідності до переданої відповідачем проектної документації позивач зобов'язався здійснити будівництво всього об'єкту та виконати конкретні роботи на будівельному майданчику. Так, з обов'язком Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» повний пакет затвердженої проектної документації кореспондується обов'язок останнього виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією, технічними нормами й правилами, державними будівельними стандартами та стандартами оператора, з належною якістю та з урахуванням сезонних вимог до здійснюваних робіт; забезпечити точне розташування об'єкта і його складових частин на земельній ділянці щодо вихідних точок, ліній (червоних ліній) і межових знаків, точність розташування рівнів та осей, дотримання розмірів об'єкта і його складових частин.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, п.10.11 договору №БК-19 від 05.02.2010р., на момент підписання цієї угоди замовник надав, а генпідрядник прийняв необхідний обсяг технічної документації відповідно додатку 1, який встановлює обсяг та порядок виконання робіт за договором. При цьому, належних доказів передання позивачу у встановленому договором порядку проектної документації в повному обсязі відповідачем у відповідності до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано. Зокрема, у матеріалах справи відсутня додаткова угода або накладна, які б підтверджували зазначені вище обставини.

Одночасно, враховуючи, що специфіка робіт, які виконував позивач, а також встановлений п.4.4.2 договору №БК-19 від 05.02.2010р. обов'язок генпідрядника виконати роботи у суворій відповідності з проектною документацією, потребували постійного погодження з замовником проектних рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»неодноразово зверталося до відповідача з вимогами надати такі рішення з метою створення умов для продовження будівництва.

Зокрема, листом №236 від 27.04.2010р. позивач повідомив відповідача, що станом на 27.04.2010р. генпідряднику не передано в повному обсязі необхідний для виконання робіт за договором, пакет проектної документації. Крім того, генпідрядник зазначив, що замовником не надано довідку про проходження проектно-кошторисної документації комплексної державної експертизи.

Листом №438 від 08.07.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою розглянути проект по влаштуванню гіпсокартонних перегородок та надати проектні рішення. У тому числі: вказати відсутні розміри прив'язок гіпсокартонних перегородок та їх товщину в кресленнях архітектурних планів всіх корпусів; якщо можливо надати робочі креслення без розміщення меблів; вказати вагу дверей конструктив і вузли їх кріплення; надати прив'язки в плані і по висоті навісного обладнання і конструктивне вирішення посилення на дане обладнання; при виконанні перегородок з вологостійкого гіпсокартону вказати з якого ГК виконувати внутрішній шар.

27.10.2010р. генпідрядник знову звернувся до замовника з листом №784 від 27.10.2010р. з повідомленням про відсутність повного комплексу проектної документації по влаштуванню гіпсокартонних перегородок та стель об'єкту будівництва. Виконавцем робіт запропоновано замовнику надати необхідну інформацію.

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2010р. підрядник звертався до замовника з листом №844/2, яким просив останнього надати наступні проекти:

- до 22.11.2010р. - виконання стін та стель із гіпсокартону номерної групи St1, St2 зі всіма прив'язками та конструктивними вузлами;

- до 22.11.2010р. - виконання перегородок, стель, фальшстін з гіпсокартону зі всіма вузлами, прив'язками по всіх номерних групах;

- до 01.12.2010р. -виконання перегородок стель, фальшстін з гіпсокартону зі всіма вузлами, прив'язками по всіх місцях загального користування.

Крім того, листом №880 від 24.11.2010р. відповідач знову звернувся до позивача з повідомленням про відсутність необхідного об'єму проектної документації по виконанню перегородок стель, фальшстін з гіпсокартону.

Листами №893 від 26.11.2010р., №895/1 від 26.11.2010р. генпідрядник повідомив замовника про неможливість виконати роботи по влаштуванню гіпсокартонних перегородок у повному обсязі, враховуючи, що надана замовником документація не є достатньою.

Крім зазначеного, листами №219 від 21.04.2010р., №709 від 04.06.2010р., №698/1 від 29.09.2010р., №698/1 від 05.10.2010р., №104 від 02.03.2011р., генпідрядник звертався до замовника з вимогами надати відповідні проектні рішення або погодити заміну раніше узгоджених матеріалів у зв'язку з об'єктивною неможливістю їх використання.

Крім того, згідно із наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі приміщень блоку 2 рівня В1 від 10.03.2011р., який підписано представниками замовника, генпідрядника та підрядника, станом на 02.12.2010р. була відсутня проектна документація по трасуванню труб в підготовці стяжки.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщень блоку 3 рівнів F2, F3, F4 від 03.12.2010р. замовником підтверджено відсутність рішень по прокладці трубної проводки в номерах SE 1, 2, внаслідок чого встановлено неможливість виконувати стяжку у цих приміщеннях у зв'язку з відсутністю трубної проводки.

Одночасно, відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів щотижневих нарад №47-1 від 20.07.2010р., №47-3 від 21.07.2010р., №48-1 від 27.07.2010р., №49 від 03.08.2010р., №50 від 10.08.2010р. замовник зобов'язався передавати певні проектні рішення конкретних етапів робіт, внаслідок чого твердження відповідача про те, що станом на дату підписання договору генпідрядник отримав всю необхідну документацію для виконання робіт спростовуються.

Крім того, як свідчать матеріали справи, проектні рішення передавались замовником генпідряднику протягом всього будівництва згідно накладних №101(1) від 20.07.2010р., №101 від 20.07.2010р., №2 від 21.07.2010р., №5 від 07.08.2010р., №98, 97 від 05.07.2010р., №8 від 07.09.2010р., №38 від 17.03.2011р., №35А від 03.03.2011р., №36 від 03.03.2011р., №27 від 16.02.2011р., №20 від 22.12.2010р., №128 від 22.12.2010р., №136 від 27.01.2011р., №41 від 14.04.2011р., що також підтверджує факт не передання під час підписання спірного договору всієї необхідної проектної документації.

Посилання відповідача на те, що згідно із п.18.2 спірного договору генпідрядник до підписання цієї угоди перевірив усі умови, викладені у цій угоді, на наявність у ній протиріч та/або недостатньої інформації і підтвердив відсутність таких протиріч та/або недостатньої інформації, судом до уваги не приймаються, враховуючи, що поняття «проектна документація» та «інформація»не є тотожними за своїм змістом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №БК-19 від 05.02.2010р. зобов'язання не виконав на момент підписання договору та початку будівництва не передав в повному обсязі проектну документацію, внаслідок чого порушення графіку виконання робіт сталось не з вини позивача, оскільки замовником не було вчасно відредаговано на вимоги генпідрядника щодо негайного вирішення питань надання необхідних проектних рішень.

Таким чином, виходячи з того, що факт припущення відповідачем істотного порушення умов підписаного між сторонами договору генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р., невиконання в повному обсязі прийнятого на себе обов'язку стосовно передання генеральному підряднику всієї затвердженої проектної документації, необхідної для будівництва готельного комплексу, повністю доведений відповідними засобами доказування, позов в частині розірвання спірного договору підлягає задоволенню.

Твердження відповідача стосовно того, що договір генерального підряду №БК-19 від 05.02.2010р. є розірваним з моменту отримання позивачем листа №981 від 20.06.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»судом до уваги не приймається, з огляду на таке:

Згідно із ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 23.1 спірного договору встановлено, що у разі невиконання генпідрядником умов та зобов'язань за цією угодою, в тому числі, повного чи часткового припинення робіт, замовник має право у формі листа констатувати невиконання генпідрядником зобов'язань за цією угодою з вимогою негайного поліпшення стану справ. У разі продовження невиконання генпідрядником зобов'язань протягом 5-ти днів з дати надання такого листа, замовник має право надіслати генпідряднику повторного листа з вимогою припинення дії цієї угоди в односторонньому порядку. Припинення дії цієї угоди вступає в силу з дати отримання генпідрядником такого повторного листа.

За таких обставин, передумовою розірвання договору в односторонньому порядку замовником повинен бути факт порушення генпідрядником положень укладеного договору генпідряду, невиконання або неналежного виконання передбачених законом або договором обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1».

Проте, як було встановлено судом вище, вина позивача у порушенні строків виконання робіт за договором №БК-19 від 05.02.2010р. відсутня. Навпаки, затримка виконання певних етапів будівельних робіт відбулась внаслідок неправомірної поведінки замовника в частині своєчасного надання передбаченої спірним договором проектної документації.

Таким чином, наявні об'єктивні фактори, що мають вплив на дотримання позивачем своїх зобов'язань за договором, а відтак у даному випадку, згідно із ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, оскільки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Крім того, судом враховано, що п.23.1 договору №БК-19 від 05.02.2010р. визначає чіткий порядок розірвання спірної угоди замовником в односторонньому порядку, зокрема: констатування замовником невиконання генпідрядником умов договору з вимогою негайного поліпшення стану справ; п'ятиденний термін надсилання повторного листа з вимогою припинення дії угоди в односторонньому порядку.

При цьому, листи №399 від 19.05.2010р., №438 від 14.06.2010р., №647 від 22.10.2010р., №777 від 14.01.2011р., №785 від 17.01.2011р., №855 від 01.03.2011р., на які відповідач посилається у своїй вимозі одностороннього припинення договору №981 від 20.06.2011р., як на доказ констатування невиконання підрядником умов договору №БК-19 від 05.02.2010р. були скеровані позивачу задовго до направлення вимоги про розірвання спірного договору.

Одночасно, лист №855 від 01.03.2011р. взагалі не визначає будь-яких конкретних порушень зі сторони генпідрядника та не містить вимоги замовника стосовно негайного поліпшення генпідрядником стану справ.

Листи №399 від 19.05.2010р., №438 від 14.06.2010р., №785 від 17.01.2011р. всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надані відповідачем до матеріалів справи, як доказ констатування замовником порушення генпідрядником умов спірного договору.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано умов розірвання договору, встановлених п.23.1 укладеної угоди, зокрема, направлено листа №981 від 20.06.2011р. про односторонню відмову незважаючи на відсутність вини генпідрядника у порушенні строків виконання робіт, а також не додержано передбаченого спірною угодою порядку припинення договору.

За таких обставин, договір №БК-19 від 05.02.2010р. не є розірваним з моменту отримання позивачем листа №981 від 20.06.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю».

Відповідно до ч.2 ст.202 Господарського кодексу України та ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по сплаті виконаних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості за виконані роботи у червні 2011 року в сумі 4444849,42 грн.

Частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ч.4 ст.882 вказаного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом п.15.3 договору №БК-19 від 05.02.2010р. (в редакції додаткової угоди №13 від 07.04.2011р.) оплата будівельних робіт генпідряднику здійснюється замовником, зокрема, у вигляді платежів за виконані роботи відповідно до підписаних сторонами типових форм КБ-3 та КБ-2в.

Пунктом 15.3.3 вказаного договору сторони погодили, що замовник щомісячно розраховується з генпідрядником за роботи, виконані на підставі цієї угоди, до моменту, коли розмір коштів, перерахованих генпідряднику, не складе 90% від ціни цієї угоди.

Як встановлено судом, між сторонами спірного правочину 20.06.2011р. підписано акт приймання-предачі виконаних робіт за червень 2011 року на загальну суму 4444849,42 грн. (типова форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) без будь-яких зауважень та заперечень.

За таких обставин, відповідач повинен був на підставі ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, п.15.3 (в редакції додаткової угоди №13 від 07.04.2011р.), п.15.2.3 (в редакції додаткової угоди №2 від 19.02.2010р.), п.15.3.3 договору №БК-19 від 05.02.2010р. здійснити оплату перелічених у акті за червень 2011 року робіт.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №БК-19 від 05.02.2010р. зобов'язання не виконав в частині оплати виконаних робіт на суму 4444849,42 грн.

При цьому, доказів перерахування відповідачем позивачу вартості прийнятих робіт у вказаному розмірі Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості виконаних у червні 2011 року робіт в сумі 4444849,42 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми безпідставно утриманого штрафу також підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ч.3 ст.14 Цивільного кодексу України виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.886 вказаного Кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Одночасно, за приписами ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 613 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Уточнення даної норми для відносин за договором підряду містить ст.851 Цивільного кодексу України, згідно із нормами якої підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як встановлено судом, листом №647 від 22.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»звернулося до позивача з повідомленням про можливість застосування штрафних санкцій та утримання суми штрафу з акту за жовтень 2010 року у разі порушення генпідрядником строків виконання ключових етапів робіт, зазначених у п.12.2.8, п.12.2.9 договору №БК-19 від 05.02.2010р.

Листом №665 від 05.11.2010р. відповідач повідомив про стягнення з позивача штрафу в розмірі 843344,80 грн. з підстав, викладених у попередньому листі.

Проте, за висновками суду, вказані дії відповідача не відповідають умовам укладеного між сторонами договору генерального підряду та є неправомірними, враховуючи наступне:

Згідно із п.20.11 спірного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 19.02.2010р.) сторони домовилися, що за порушення генпідрядником строків виконання робіт, установлених даним договором, замовник вправі стягнути з генпідрядника штраф (неустойку) в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, що нараховується за кожний день прострочення до моменту фактичного виконання зобов'язань генпідрядником або настання дати, визначеної п.12.2.12 договору (завершення демобілізації генпідрядника та передача об'єкта -31.08.2011р.), якщо на цю дату зобов'язання не буде виконане і замовник відмовиться від прийняття виконання після її настання.

Пунктами 12.2.8, 12.2.9 вказаного договору встановлено строки закінчення етапів робіт:

- з зовнішнього утеплення фасадів, покрівлі, завершення робіт з монтажу зовнішніх віконних та дверних блоків, зашивка та утеплення зовнішнього периметру об'єкта будівництва -15.10.2010р.;

- комплексу робіт з обсягів генпідрядника, необхідних та достатніх для подачі тепла в об'єкт будівництва -15.10.2010р.

При цьому, як встановлено судом вище, замовником у передбачений договором строк (а саме, в момент підписання угоди) не було надано всього необхідного для виконання робіт обсягу проектної документації, що унеможливило виконання вказаних робіт у передбачений договором строк.

Одночасно, листом №841 від 15.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»повідомило відповідача про ті обставини, що строки виконання вказаних робіт скориговано з огляду на те, що замовником завчасно не передано проектні рішення, які необхідні для виконання визначених п.п.12.2.8, 12.2.9 договору №БК-19 від 05.02.2010р. будівельних робіт.

Таким чином, приймаючи до уваги, що прострочення виконання робіт, виникло не з вини позивача, суд дійшов висновку, що штраф у розмірі 843344,80 грн. утримано замовником безпідставно, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»про стягнення суми гарантійного фонду такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п.37 Постанови №668 від 01.08.2005р. Кабінету міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»у разі коли умовами договору підряду передбачено, що під час проведення розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, зазначені кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника. У договорі підряду сторони визначають порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, друга частина - після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) чи протягом цього строку (у разі відсутності недоліків).

Пунктом 15.4.1 договору №БК-19 від 05.02.2010р. (в редакції додаткової угоди №13 від 07.04.2011р.) сторони погодили, що гарантійний фонд за цією угодою встановлюється у розмірі 10% від суми цієї угоди та цін всіх додаткових угод до цієї угоди та формується шляхом щомісячного утримання 10% вартості фактично виконаних робіт з урахуванням ПДВ та умовно поділяється на першу (5%) та другу частину (5%) порівно.

Виходячи зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень, лютий, березень 2011 року, з початку будівництва по березень 2011 року включно генпідрядником виконано, а замовником прийнято будівельні роботи на загальну суму 96180760,75 грн.

Таким чином, сторонами в процесі виконання договору генерального підряду шляхом щомісячного утримання 10% вартості фактично виконаних позивачем робіт з урахуванням ПДВ сформовано гарантійний фонд у розмірі 9618076,08 грн. При цьому, гарантійний фонд складається з грошових коштів, що підлягали виплаті замовником генпідряднику за належно виконані роботи, але утримані з метою покриття можливих витрат замовника, направлених на усунення недоліків на об'єкті будівництва, у разі їх допущення позивачем.

Відповідно до змісту п.14.4.7, 15.4.7.1 (у відповідній редакції) у випадку порушення процедури банкрутства або прийняття рішення про ліквідацію генпідрядника, або припинення (відмови, розірвання) договору за ініціативою або з вини генпідрядника, якщо ці обставини мають місце до моменту передачі генпідрядником та прийняття замовником об'єкта будівництва, гарантійний фонд в розмірі, встановленому п.15.4.1 договору залишається в розпорядженні замовника та вважається штрафом, сплаченим генпідрядником.

При цьому, як вказує відповідач у відзиві б/н від 17.06.2011р., враховуючи припинення договору генерального підряду з ініціативи (звернення до суду з позовом про розірвання договору) та з вини (порушення строків виконання робіт, що стало підставою направлення відповідачем листа №981 від 20.06.2011р. про припинення дії договору) позивача, приймаючи до уваги положення п.п.15.4.1 спірного договору гарантійний фонд залишається в розпорядженні замовника та вважається штрафом, сплаченим генпідрядником.

За висновками суду, волевиявлення позивача стосовно припинення з відповідачем договірних відносин з будівництва готельного комплексу опосередковане зверненням позивача до суду з вимогами про розірвання спірного договору не можна вважати випадком, у разі настання якого гарантійний фонд залишається в розпорядженні замовника як штраф (вказані обставини відповідач ототожнює з випадком розірванням договору за ініціативою генпідрядника) з огляду на таке:

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу. Аналогічні положення містяться у ст.20 Господарського кодексу України. Під захистом мається на увазі передбачений нормами права можливий вплив на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права. Для особи право захисту полягає у можливості звернення до відповідного органу за захистом свого цивільного права чи інтересу.

На всі правовідносини, які виникають у державі, поширюється юрисдикція суду згідно зі ст.124 Конституції України. Одночасно, ст.55 Основного Закону України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту (стаття 8 Конституції України). Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист. При цьому, за змістом ст.64 Конституції України таке право не підлягає обмеженню навіть у період надзвичайного та воєнного стану.

Окрім загального конституційного права на судовий захист цивільне законодавство також передбачає норми, які встановлюють можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними. Зокрема, такою нормою є ст.16 Цивільного кодексу України, котра визначає способи захисту цивільних прав.

Законодавством про судоустрій України гарантується усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Важливою гарантією забезпечення права є норма про те, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, (ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України»).

Таким чином, дії відповідача відносно утримання гарантійного фонду в якості штрафу та залишення його в розпорядженні замовника внаслідок звернення позивача до суду за захистом своїх прав у передбачений законом спосіб через порушення іншою стороною прийнятих на себе зобов'язань, суперечать Конституції України, Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порушують право позивача на судовий захист, внаслідок чого є неправомірними та такими, що не відповідають передбаченому п.14.4.7, 15.4.7.1 договору випадку утримання гарантійного фонду. Не можуть бути визнані законними дії особи стосовно застосування заходів відповідальності (одним із яких є штраф) до сторони, яка подала до суду позов про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Утримання відповідачем гарантійного фонду як штрафу внаслідок розірвання договору з вини позивача також є безпідставним з урахуванням наступного:

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 вказаного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому, як вказувалося вище, положеннями ст.614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, необхідною передумовою застосування до особи заходів відповідальності, в тому числі, накладення штрафу, є наявність вини у порушенні договірного зобов'язання.

Проте, за висновками суду, викладеними вище, неналежне виконання позивачем умов укладеного договору генерального підряду №БК-19 від 05.12.2010р. в частині виконання робіт у встановлені строки сталося не з вини генпідрядника, а обумовлено не переданням в повному обсязі та своєчасно відповідачем всієї проектної документації.

За таких обставин, удержання гарантійного фонду відповідачем з зазначеної підстави також є неправомірним.

Крім того, як було зазначено вище, формування гарантійного фонду відбувалось за рахунок грошових коштів, які підлягали виплаті позивачу за виконані роботи.

Згідно із п.15.4.2 договору №БК-19 від 05.02.2010р. (у відповідній редакції) замовник перераховує генпідряднику першу частину гарантійного фонду не пізніше 30 календарних днів з моменту завершення всіх робіт, передачі об'єкта замовнику, надання замовнику відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 15.4.5 спірного договору встановлено, що перерахування замовником на рахунок генпідрядника другої частини гарантійного фонду здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту закінчення дії гарантійного періоду, вказаного у параграфі 18 цієї угоди, та надання замовникові відповідного рахунку, або протягом 30 календарних днів після надання генпідрядником замовнику банківської гарантії на суму другої частини гарантійного фонду від першокласного банку, акцептованого замовником, та у формі погодженій замовником на строк визначений п.18.3 цього договору.

Одночасно, як було зазначено вище, згідно із приписами ч.2 ст.202 Господарського кодексу України та ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин, враховуючи висновки суду щодо розірвання договору генерального підряду будь-які похідні від основного зобов'язання на майбутнє, як-то завершення всіх робіт, передача об'єкта замовнику, гарантійні зобов'язання є неспроможними.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сума гарантійного фонду це фактично 10% вартості виконаних позивачем робіт за договором №БК-19 від 05.02.2010р., які підлягають оплаті з огляду на приписи ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з відповідача гарантійного фонду у розмірі 9618076,08 грн. підлягають задоволенню.

Крім іншого, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості матеріалів, які придбані позивачем для проведення будівельних робіт та знаходяться на об'єкті будівництва в сумі 5455000,00 грн. При цьому, в обґрунтування своїх вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»до матеріалів справи надано видаткові накладні на придбані матеріали, подорожні листи, які свідчать про переміщення певних матеріалів.

Одночасно, зі змісту вказаних первинних документів неможливо встановити, що придбання будівельних матеріалів здійснювалося генпідрядником безпосередньо для виконання робіт за договором №БК-19 від 05.02.2010р. Крім того, надані позивачем до матеріалів справи подорожні листи не можуть бути прийняті судом до уваги як документи, що підтверджують факт завезення будівельних матеріалів саме на об'єкт будівництва, оскільки у вказаних подорожніх листах місцем призначення визначено Івано-Франківську область, Буковель. Будь-які інші відомості стосовно місця призначення зазначені документи не містять.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту придбання будівельних матеріалів саме для будівництва готельного комплексу, замовником якого є відповідач, а також факту знаходження матеріалів на визначену суму на об'єкті будівництва, позовні вимоги у цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між позивачем та відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», м.Київ задовольнити частково.

Розірвати договір №БК-19 від 05.02.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м.Львів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», м.Київ, з моменту набрання рішенням у справі законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»(01025, м.Київ, Шевченківський район, вул.Володимирська, 12, ЄДРПОУ 33719262, р/р №26009053107634 у філії «Київське ГРУ ПриватБанк», МФО 321842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(79026, м.Львів, Сихівський район, вул.Стрийська, 121, ЄДРПОУ 33169993, р/р №26008053801930 у ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321): безпідставно стягнутий штраф в розмірі 843344,80 грн.; вартість прийнятих та неоплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»робіт в сумі 4444849,42 грн.; гарантійний фонд в сумі 9618076,08 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 11908,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 19.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 25.08.2011р.