Постанова

від 25.02.2013 по справі 5009/737/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. Справа № 5009/737/12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі№ 5009/737/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" простягнення 107327,33 грн.,

за участю представників сторін: від позивача: Трофименко Т.М. (довіреність №5 від 10.09.2012), від відповідача: Трушкін І.М. (довіреність №000/2 від 22.02.2013), ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" у лютому 2012 року звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С", з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 84434,01 грн. заборгованості, 4530,09 грн. інфляційних втрат, 3005,45 грн. 3% річних та 15357,78 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 (суддя Соловйов В.М.), з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.11.2012 (суддя Соловйов В.М.) про виправлення описки, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 (колегія суддів у складі: Шевкової Т.А. - головуючого, Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.) позов задоволено частково у справі № 5009/737/12. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" 30903,77 грн. основного боргу, 825,14 грн. 3% річних, 491,41 грн. інфляційних втрат та 644,39 грн. судового збору. В частині стягнення 53530,24 грн. основного боргу, 15357,78 грн. пені, 2180,31 грн. 3% річних, 4038,68 грн. інфляційних втрат у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" 2251,50 грн. за проведення судової експертизи.

Рішення та постанову мотивовано тим, що роботи виконано на загальну суму 627292,83 грн. На виконання умов договору відповідачем перераховано позивачу 542858,82 грн. експертом встановлено завищення вартості будівельних робіт на 53530,24 грн. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" складає 30903,77 грн. (627292,83 грн. - 542858,82 грн. - 53530,24 грн.). В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 30903,77 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України про скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" надало суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/737/12 залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статей 4 5 , 43 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення приймаються судом за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" (підрядник) 09.11.2010 укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162б.

Між сторонами 01.12.2010 укладено додаткову угоду №1, якою змінено пункт 2.1 договору: загальна вартість робіт з поточного ремонту будівлі складає 547471,98 грн.

Між сторонами 01.02.2011 укладено додаткову угоду №2, якою сторони домовились, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати додаткові ремонтно-будівельні роботи фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162; загальна вартість робіт визначається договірною ціною та складає 79820,85 грн.; строк виконання робіт - лютий-березень 2011 року.

Ціна робіт є договірною, перелік робіт та їх вартість визначається локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору; договірна ціна є динамічною (пункти 2.2, 2.3 договору).

Пунктом 2.5 договору визначено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в 2 етапи: аванс на придбання матеріалів по видах робіт та розрахунок за виконані види робіт відповідно до графіку проведення робіт та платежів (додаток №1) протягом трьох банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.2 договору підрядник приступає до робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання авансу на придбання матеріалів відповідно до графіку платежів ( додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.

По закінченню видів робіт підрядник надає замовнику акти виконаних об'ємів робіт, замовник протягом трьох днів перевіряє та підписує його в частині фактично виконаних робіт (пункти 5.1, 5.2 договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторонами підписані та скріплені печатками акти приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) на суму 627292,83 грн.: за грудень 2010 року на суму 300959,57 грн., за січень 2011 року на суму 94510,09 грн., за лютий 2011 року на суму 95959,72 грн., за лютий 2011 року на суму 79389,16 грн., за березень 2011 року на суму 56474,29 грн.

Відповідачем сплачено виконані роботи на суму 542858,82 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" 31.01.2012 направило лист Товариству з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія ГІБРИД-С" з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 84434,01 грн.

За висновком судової будівельної технічної експертизи №1690 від 08.08.2012 складеного експертом, різниця вартості будівельних робіт, заявлених в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, за січень 2011 року, за лютий 2011 року (2 акта), за березень 2011 року за договором підряду від 09.11.2010 на виконання ремонтно-будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162б у м. Запоріжжя, та робіт, прийнятих у даному дослідженні, як виконані, завищена і складає 53530,24 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. Правочин - це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 837, 853 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Виходячи з принципу свободи договору, передбаченого статтями 3, 627 Цивільного кодексу України, лише сторони мають право визначати умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін: зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами підписані довідки та акти приймання виконаних робіт за договором без зауважень.

Таким чином, судами попередніх інстанцій помилково взято до уваги висновок експертизи, оскільки акти приймання виконаних робіт та довідки є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Судами попередніх інстанцій не досліджено: чи заявляв відповідач про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то вони є похідними від позовної вимоги про стягнення основного боргу.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приймаючи до уваги, що сторонами в договорі підряду не передбачено розмір пені у випадку невиконання зобов'язань, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення пені.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/737/12 в частині стягнення 30903,77 грн. основного боргу, 825,14 грн. 3% річних, 491,41 грн. інфляційних втрат, 644,39 грн. судового збору, 2251,50 грн. витрат за проведення судової експертизи та в частині відмови у стягненні 53530,24 грн. основного боргу, 2180,31 грн. 3% річних, 4038,68 грн. інфляційних втрат підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд.

В частині відмови у стягненні 15357,78 грн. пені постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/737/12 - залишенню без змін.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛЕСА" частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/737/12 в частині стягнення 30903,77 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот три гривні сімдесят сім копійок) основного боргу, 825,14 грн. (вісімсот двадцять п'ять гривень чотирнадцять копійок) 3% річних, 491,41 грн. (чотириста дев'яносто одна гривня сорок одна копійка) інфляційних втрат, 644,39 грн. (шістсот сорок чотири гривні тридцять дев'ять копійок) судового збору, 2251,50 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня п'ятдесят копійок) витрат за проведення судової експертизи та в частині відмови у стягненні 53530,24 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот тридцять гривень двадцять чотири копійки) основного боргу, 2180,31 грн. (дві тисячі сто вісімдесят гривень тридцять одна копійка) 3% річних, 4038,68 грн. (чотири тисячі тридцять вісім гривень шістдесят вісім копійок) інфляційних втрат скасувати. В цій частині справу передати на новий розгляд.

В частині відмови у стягненні 15357,78 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят сім гривень сімдесят вісім копійок) пені постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/737/12 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.