Рішення

від 20.05.2013 по справі 5009/737/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/14/12-20/24/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.13 Справа № 5009/737/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 10-Б, кв. 96)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія Гібрид- С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91)

про стягнення 92 730,92 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Трофименко Т.М. (довіреність №5 від 10.09.2012р.);

Від відповідача - Стогній А.М. (довіреність №000/3 від 05.04.2013р.);

Трушкін І.М. (довіреність №000/4 від 05.04.2013р.);

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.09.2012р. у справі №5009/737/12 частково задоволений позов ТОВ "Ділеса", стягнуто з ТОВ "Насінницька компанія Гібрид-С" 30903,77 грн. основного боргу, 825,14 грн. - 3% річних від простроченої суми, 491,41 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 644,39 грн. судового збору; в частині стягнення основного боргу в сумі 53530,24 грн., 15357,78 грн. пені, 2180,31 грн. - 3% річних від простроченої суми, 4038,68 грн. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Ділеса" на користь ТОВ "Насінницька компанія Гібрид-С" 2251,50 грн. за проведення судової експертизи. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013р. задоволено частково касаційну скаргу ТОВ "Ділеса", рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. у справі № 5009/737/12 в частині стягнення 30903,77 грн. основного боргу, 825,14 грн. - 3% річних, 491,41 грн. інфляційних втрат, 644,39 грн. судового збору, 2251,50 грн. витрат за проведення судової експертизи та в частині відмови у стягненні 53530,24 грн. основного боргу, 2180,31 грн. - 3% річних, 4038,68 грн. інфляційних втрат скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд. В частині відмови у стягненні 15357,78 грн. пені постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. у справі № 5009/737/12 залишено без змін.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2013 р. справа прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., справі присвоєно номер провадження 3/14/12-20/24/13, судове засідання призначено на 08.04.2013р. Ухвалою голови господарського суду від 03.04.2013р. у зв'язку з хворобою судді розгляд справи перенесений на 25.04.2013р. На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.05.2013р., потім - до 20.05.2013р.

20.05.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

29.04.2013р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування 3% річних та втрат від інфляції за час, в який справа знаходиться в провадженні господарського суду. Із підстав, викладених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму боргу за виконані роботи згідно з умовами договору підряду від 09.11.2010р. на виконання ремонтно-будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняє ва, 162-б, в розмірі 84 434,01 грн., 2452,68 грн. втрат від інфляції, 5844,23 грн. 3% річних, всього 92730,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовано умовами договору, ст.526, 530, 625, 632, 837, 853, 875, п.4 ст.879, п.п.4, 6 ст.882 ЦК України, ст.193 ГК України. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені ним при розгляді даної справи, які складаються з судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду першої інстанції, з апеляційною скаргою, з касаційною скаргою, а також просить покласти на відповідача витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи. Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст.22 ГПК України, в установленому порядку направлена відповідачу, який на час розгляду справи з нею ознайомився, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача та прийнята судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує, у своїх відзивах зазначив, що всупереч п.п.2.2, 7.4 договору сторонами не узгоджено та не підписано локальний кошторис, яким визначається перелік робіт та їх вартість, і що згідно з ст.ст.638, 875, 877 ЦК України є обов'язковим та істотною умовою договору підряду, тому сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договірні ціни від 01.11.2010р. та 01.02.2010р. не є локальними кошторисами, не відповідають їх формі. Між сторонами також не було укладено графік платежів у формі додатку №1 до договору. Таким чином, відповідач вважає, що договір підряду від 09.11.2010р. є неукладеним, тому між сторонами не виникло відповідних правовідносин та зобов'язань. Крім того, відповідач зазначив, що за висновками судової будівельно-технічної експертизи №1690 від 08.08.2012р., призначеної в рамках розгляду справи, вартість будівельних робіт, заявлених в актах приймання виконаних робіт, є завищеною, різниця між нею та вартістю робіт, прийнятих у даному дослідженні як виконані складає 53 530,24 грн., тому з урахуванням здійсненої часткової оплати заборгованість перед позивачем складає 30903,77 грн. У відзиві на позов з урахуванням збільшення позовних вимог відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі з підстав, що викладені раніше, згідно з ч.8 ст.181 ГК України вважає договір неукладеним, просить у позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010р. між ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" (Замовник, відповідач у справі) та ТОВ "Ділеса" (Підрядник, позивач) укладений договір підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул.Зачиняєва, 162-Б (далі - Договір), згідно з умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання власними силами ремонтно-будівельних робіт фасаду будівлі в межах договірної ціни.

Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 Договору, ціна робіт є договірною, перечень робіт та їх вартість визначається локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна є динамічною та може переглядатися сторонами.

Строки виконання робіт - листопад 2010р. - січень 2011р. (п.3.1). Рішення про перегляд строків виконання робіт оформлюється додатковою угодою (п.3.2).

У подальшому сторонами підписувалися додаткові угоди, які є невід'ємними частинами Договору. Додатковою угодою № 1 від 01.12.2010р. встановлено загальну вартість робіт з поточного ремонту будівлі у розмірі 547 471,98 грн. (з ПДВ).

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 01.02.2011р. сторони домовились, що: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати додаткові ремонтно -будівельні роботи фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162. Загальна вартість робіт визначається договірною ціною та складає 79 820, 85 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт: лютий - березень 2011р.

В пункті 2.5 Договору встановлено, що оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в 2 етапи: аванс на придбання матеріалів по видам робіт та розрахунок за виконані види робіт згідно графіку проведення робіт та платежів (Додаток № 1) на протязі трьох банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Підрядник приступає до робіт на протязі трьох банківських днів з моменту отримання авансу на придбання матеріалів згідно графіку платежів ( Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору по закінченню видів робіт Підрядник надає Замовнику акти виконаних робіт. Замовник на протязі трьох днів перевіряє та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів.

Матеріали справи свідчать, що сторонами були підписані та скріплені печатками довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В на загальну суму 627 292, 83 грн., а саме: акт б/н за грудень 2010р. на суму 300 959, 57 грн.; акт №2 за січень 2011р. на суму 94 510, 09 грн.; акт №3 за лютий 2011р. на суму 95 959, 72 грн.; акт №4 за лютий 2011р. на суму 79 389,16 грн.; акт №5 за березень 2011р. на суму 56 474, 29 грн.

Відповідачем на виконання умов Договору від 09.11.2010р. в період з 25.11.2010р. по 12.01.2011р. перераховано на рахунок позивача 542 858, 82 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 38-44). Таким чином, несплаченою залишилася сума 84434, 01 грн. (627 292, 83грн. - 542 858, 82грн.).

31.01.2012р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист №3 (т.1 а.с.36) із вимогою оплатити вказану суму заборгованості. Листом вих.№11 від 15.02.2012р. (т.2 а.с.63) відповідач повідомив про те, що за результатами контрольного обстеження первинних документів щодо виконаних ремонтно-будівельних робіт ним були встановлені факти завищення обсягів виконаних робіт, які відображені в актах форми КБ-3 відносно фактично виконаних, перевищення розмірів витрат у порівнянні з договірними цінами, а також інші порушення при складенні кошторисної документації, що призвело до завищення вартості робіт на суму понад 110,0 тис.грн.

Згідно з матеріалами справи, під час розгляду даної справи у попередньому складі суду відповідачем було надано клопотання про призначення і проведення судової експертизи з метою встановлення відповідності фактично виконаних ТОВ «Ділеса» обсягів та вартості робіт об'ємам, зазначеним у вищезазначених актах приймання, та запропонував перелік питань, які потребують роз'яснення експертом (т.1 а.с.54). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. (т.2 а.с.88-89) було призначено судову будівельно - технічну експертизу.

Згідно з висновком судової будівельно технічної експертизи № 1690 від 08.08.2012р. (т.2 а.с.126-139) було встановлено, що різниця вартості будівельних робіт, заявлених в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., за січень 2011р., за лютий 2011р. (2 акта), за березень 2011р. за договором підряду від 09.11.2010р. на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул.Зачиняєва, 162-Б у м. Запоріжжя, та робіт, прийнятих у даному дослідженні, як виконані, складають 53 530, 24 грн.

З огляду на зазначені висновки експертизи, попереднім складом господарського суду було частково відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення суми основного боргу та, відповідно, здійснено перерахунок 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідно до приписів ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи попереднє рішення суду першої інстанції та постанову Донецького апеляційного господарського суду по даній справі, Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій помилково взято до уваги висновок експертизи, оскільки акти приймання виконаних робіт та довідки є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтями 837, 853 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що всі акти виконаних робіт за договором підписані сторонами без зауважень, скріплені печатками. В листі вих.№11 від 15.02.2012р. (т.2 а.с.63) відповідач заявляв про допущені в роботі недоліки, а саме: завищення обсягів робіт, відображених у актах у відношенні до фактично наданих та завищення їх вартості у порівнянні з договірними. Однак, враховуючи, що вищезазначені довідки про вартість будівельних робіт і витрат та акти виконаних робіт за договором підряду підписані з боку замовника без жодних зауважень та скріплені печатками, про недоліки у роботі своєчасно заявлено не було (заявлено майже через рік), відповідач втратив право посилатися на відступи від договору, тому заперечення відповідача не беруться судом до уваги. Несвоєчасна заява про недоліки, підписання актів виконаних робіт без зауважень є в даному випадку ризиком підприємницької діяльності відповідача. З цих же підстав суд не бере до уваги висновок судової експертизи.

Твердження відповідача щодо завищення вартості робіт у порівнянні з договірними цінами та її невідповідність умовам Договору, та посилання на неукладеність договору спростовуються також наступним.

Виходячи з приписів статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін: зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами ч.ч.1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як встановлено судом, загальна вартість робіт була встановлена у п.2.1 договору. Відповідно до п.2.2, 2.3, 2.4 Договору, сторони узгодили, що ціна робіт є договірною, перелік робіт та їх вартість визначається локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна є динамічною та може переглядатися сторонами.

01.12.2010р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору підряду, згідно з якою внесено зміни до п.2.1 та визначено загальну вартість робіт по договору в розмірі 547 471,98 грн. з ПДВ. 01.02.2011р. укладено додаткову угоду №2, в якій сторони дійшли згоди щодо додаткового обсягу робіт загальною вартістю, яка визначається договірною ціною та складає 79820,85 грн. з ПДВ. Отже, остаточною загальною ціною договору є 627 292,83 грн. (547471,98+79820,85 грн.). Таким чином, сторони дійшли згоди щодо вартості робіт, тобто ціни договору. Вартість виконаних робіт згідно з актами приймання відповідає зазначеній договірній ціні.

Частинами 1 та 2 статті 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Із вищенаведеного слідує, що кошторис є документом, який визначає перелік витрат на виконання робіт, однак не є обов'язковим. У даному випадку відповідно до умов договору вартість робіт є динамічною, визначена та узгоджена у підписаних сторонами додаткових угодах та договірній ціні (т.1 а.с.45-47).

Суд також враховує, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що фактично оспорюваний договір було укладено, він виконувався, що свідчить про узгодження всіх істотних умов, необхідних для даного виду договору, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Судом встановлено, що сторонами підписані та скріплені печатками акти приймання виконаних робіт за Договором, відповідач частково оплатив виконані та прийняті ним роботи, тобто договір виконувався, істотні умови договору сторонами були погоджені, його невідповідність вимогам закону судом не встановлена.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання, перерахування позивачу заявленої до стягнення суми основного боргу.

Відповідно до вищевказаних матеріалів справи та пояснень сторін несплаченою залишилася сума 84 434, 01 грн. (627 292, 83 - 542 858, 82), яка фактично є заборгованістю за двома актами виконаних робіт за лютий 2011р. та актом виконаних робіт за березень 2011р.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 84 434,01 грн. за виконані підрядні роботи обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 2 452,68 грн. втрат від інфляції за період з березня 2011р. по квітень 2013р. та 5844,23 грн. - 3% річних за період з 05.03.2011р. по 08.04.2013р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими.

Разом з тим, перевіривши розрахунок заявлених позивачем 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Із розрахунку позивача слідує, що він визначив строк оплати робіт за лютий 2011р. -до 04 березня 2011р., за березень 2011р.- до 04 квітня 2011р. Разом з тим, за умовами п.2.5 договору оплата робіт протягом 3 банківських днів із дня підписання актів виконаних робіт. Враховуючи, що акти виконаних робіт не мають дати їх підписання, слід брати до уваги останнє число місяця та кількість банківських, а не календарних днів, як визначив позивач. Тобто, зобов'язання з оплати актів за лютий 2011р. порушено з 04.03.2011р, з оплати актів за березень 2011р порушено з 06.04.2011р. Крім того, у розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, оскільки за весь період нарахування взято до уваги 365днів у році, тоді як 2012рік мав 366днів. На підставі викладеного та враховуючи приписи ст.ст.22,83 ГПК України судом зроблено перерахунок та визнано обґрунтованим нарахування 5 832,63грн. 3% річних, тобто позов в цій частині задовольняється частково.

Заявлений позивачем розмір 2 452,68 грн. втрат від інфляції за вказаний період задовольняється судом. Разом з тим, необхідно зазначити, що фактично позивачем нараховано втрати інфляції за період з березня 2011р.по березень 2013р. включно. Крім того, суд бере до уваги, що нарахування втрат від інфляції необхідно робити по кожному акту виконаних робіт (за лютий 2011р. та березень 2011р.) окремо, оскільки строк виконання зобов'язання за цими актами не співпадає. Також відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р. «Про рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується зі звітного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Судом зроблено перерахунок втрат від інфляції та встановлено, що втрати від інфляції за вказаний позивачем період з урахуванням часткових оплат становить 2 529,83грн. Враховуючи приписи ст.ст.22,83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог і стягує заявлену позивачем суму 2452,68грн. втрат від інфляції.

На підставі викладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що в межах даної справи, в тому числі, було заявлено вимоги про стягнення пені, які первісно були включені до ціни позову та розглянуті по суті. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог судовий збір за позовними вимогами, що є предметом розгляду, становить 1 854,62 грн. Судом визнано вірним розрахунок позивача з визначення розміру судового збору належного до сплати, який додано до заяви про збільшення, платіжним дорученням №1113 від 25.04.2013р. позивачем здійснено доплату судового збору.

Згідно з ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового в розмірі 1854,62 грн. покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Витрати зі сплати позивачем судового збору за подання апеляційної скарги згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. покладено на скаржника (позивача) і в цій частині постанова не скасована. Згідно з ст.ст.111-5,111-11,88 ГПК України позивач не позбавлений права звернутися до касаційної інстанції щодо розподілу судового збору за подання касаційної скарги.

Витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7500,00 грн., призначеної за клопотанням відповідача в межах розгляду справи у попередньому складі суду ухвалою від 10.04.2012р., сплачені ТОВ «Насінницька компанія Гібрид-С» на підставі рахунку (т.3 а.с.16) згідно з квитанцією №ПН4879 від 08.05.2012р. (т.3 а.с.17) покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія Гібрид- С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91, код ЄДРПОУ 34595419, п/р26008053388800 у АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (69093, м.Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд.10-Б, кв. 96, код ЄДРПОУ 35499831, п/р 26004192909601 у ЗРУ ПАТ «Банк Фінанси та кредит», МФО 313731) суму 84 434 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 01 коп. основного боргу, 2 452 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 68 коп. втрат від інфляції, 5 832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 63 коп. - 3% річних, 1 854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено у повному обсязі 24.05.2013р.

Суддя Л. П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.