cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.02.13 р. Справа № 24/285
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Гудковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства „ Донецькобленерго", м. Горлівка
до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк
про стягнення 781 397,71 грн.
за участю представників:
від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за дов. №354-13 «Д» від 22.01.2013р.
від відповідача: Шмідт В.О. - за дов. № Юр/7740 від 28.12.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство „ ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення боргу за договором № 155 від 01.04.2004р. у розмірі 781 397,71 грн., з яких: сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 158 761,70 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 565 729,83 грн., пеня від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. у розмірі 56 906,18 грн., а також донарахованих на основний борг, стягнутий за рішеннями суду Донецької області по справі № 36/134 від 23.07.2007р., по справі № 7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі № 7/155 від 22.07.2010р., по справі № 25/58 від 12.05.2011р. суми 3% річних в загальному розмірі 155 181,47 грн., інфляційних в загальному розмірі 557 949,53 грн. та пені в загальному розмірі 38 414,37 грн., крім того, судові витрати.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.
На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях договір № 155 від 01.04.2004р. з додатками та додатковими угодами, копію протоколу розбіжностей до договору, копії протоколів узгодження розбіжностей від 20.02.2004р. та від 16.03.2004р. до договору № 155 від 01.04.2004р., копію рахунку за спожиту електроенергію за лютий 2011р. та акт прийому-передачі товарної продукції, розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію, розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції, копію рішення господарського суду Донецької області по справі № 36/134 від 23.07.2007р., по справі № 7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі № 7/155 від 22.07.2010р., по справі № 25/58 від 12.05.2011р., позовні заяви, розрахунок позовних вимог, статутні документ підприємства.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, борг за договором №155 від 01.04.2004р. за спожиту активну електроенергію в розмірі 597 562,92 грн. та реактивну електроенергію в розмірі 7 056,36 грн. Також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 70%.
За твердженням відповідача, позивачем неправомірно об'єднано у одному позові вимоги, які не є однорідними, оскільки в одному випадку мають місце неналежне виконання договору на поставку електроенергії, а в іншому - невиконання окремих рішень суду. Також відповідач зазначає, що прийняття рішень господарським судом про стягнення боргу з відповідача є новацією, яка відміняє старі зобов'язання. На думку відповідача, нарахування 3% річних та інфляційних є неправомірним, бо, для стягнення 3% річних та індексу інфляції за невиконання рішень суду між сторонами виконавчого провадження повинні бути грошові зобов'язання, крім, позивачем пропущено строк позовної давнини по вимогам щодо стягнення 3%, інфляційних по заборгованості за періоди, що витікають з рішень № 36/134від 23.07.2007р. та № 7/112 від 13.10.2008р., тому просить відмовити позивачу у стягненні сум 3% річних, індексу інфляції та пені, донарахованих на зобов'язання, стягнуті за рішеннями суду минулих років.
В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду баланс підприємства за 1.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна ОКП «Донецьктеплокомуненерго», довідка ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька № 14710 від 20.07.2010р., виписку з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Ухвалами суду від 27.12.2011р. призначено судову економічну експертизу у справі № 24/285, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі.
На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №155 від 01.04.2004р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р.; 2) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №155 від 01.04.2004р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р.; 3) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. за договором про постачання електроенергії №155 від 01.04.2004р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р.; 4) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві № 51юр-42196/11 від 28.10.2011р.; 5) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за рішенням суду №25/58 від 12.05.2011р., за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р.
За висновком судової економічної експертизи № 2/11/50 від 29.12.2012р. (т.2 а.с.2-25) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011 року за договором про постачання електричної енергії № 155 від 01.04.2004р., за період визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився на 12 044,97 грн., 3% річних за цими зобов'язаннями склали 3 580,23 грн., пеня - 18 488,82 грн.
Також, згідно проведеному дослідженню борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 558 509,43 грн. та 3 % річних - 155 382,08 грн. Борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго», стягнутий рішенням суду № 25/58 від 12.05.2011р., внаслідок нарахування пені збільшився на 38 411,91 грн.
Ухвалою від 28.01.2013р. провадження у справі № 24/285 поновлено з 19.02.2013р.
Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Також надав заяву № 51юр-987/13 від 14.02.2013р., у якій просив збільшити позовні вимоги, внаслідок того, що за висновком судової економічної експертизи розмір інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. збільшився на 12 044,97 грн. (а.с. 146).
Відповідач також надав заяву № юр/1042 від 18.02.2013р., у якій наголосив, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст.625 ЦК України. При цьому ОКП «Донецьктеплокомуненерго» посилаючись на тяжкий фінансовий стан просить зменшити розмір пені на 50% та розстрочити суму боргу на 12 місяців. У підтвердження своєї правової позиції надав суду контррозрахунок інфляційних нарахувань, баланс підприємства станом на 31.12.2012р. (а.с.156-160).
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні, що відбулось 22.02.2013р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив зменшити розмір пені.
Судом задоволено клопотання позивача № 51юр-987/13 від 14.02.2013р. про збільшення позовних вимог, а саме збільшення розміру інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії у лютому 2011р. на суму 12 044,97 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд ВСТАНОВИВ:
До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчать відповідні статутні документи підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2004р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 155 (т.1 а.с.9), за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього. Згідно із п 2.2.3 та п.2.2.4 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 та 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Пунктом 5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів (або розрахунковим шляхом).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції».
Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у лютому 2011 року за активну електроенергію в обсязі 658 428 кВт/год на суму 597 562,92 грн. та за реактивну електроенергію в обсязі 170 511 кВАр/год на суму 7 056,36 грн., що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) (а.с.27-30). 22.02.2011р. відповідач отримав від позивача рахунки на оплату активної та реактивної електроенергії спожитої у лютому 2011р. (т.1 а.с.25,26).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання зі сплати вартості реактивної електроенергії спожитої у січні-травні 2010р., лютому 2011р. та активної електроенергії за жовтень, листопад 2010р.
Так, позивачем на підставі п. 4.2.1 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК відповідачу була нарахована пеня у розмірі 18 491,81 грн., 3% річних у розмірі 3 580,23 грн. та інфляційні - 7 780,30 грн.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши наведений у позові розрахунок 3% річних від суми боргу за реактивну та активну електроенергію за лютий 2011р. за період з 02.03.2011р. по 21.07.2011р. у сумі 3 580,23 грн., інфляційних нарахувань за період 02.03.2011р. по 30.06.2011р. в сумі 12 044,97 грн. та пені за період з 02.03.2011р. по 21.07.2011р. в сумі 18 488,82 грн. за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним. Аналогічного результату дійшов судовий експерт у своєму висновку № 2/11/50 від 29.12.2012р. (т.2 а.с.2-25).
Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. суми 3% річних в загальному розмірі 155 181,47 грн., інфляційних в загальному розмірі 557 949,53 грн. та пені в загальному розмірі 38 414,37 грн. суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду по справі №36/134 від 23.07.2007р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 1 116 882,38 грн. та за реактивну електроенергію - 58 699,18 грн. (т.1 а.с.34).
Рішенням господарського суду по справі №7/112 від 13.10.2008р. стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 258 690,06 грн. (т.1 а.с.37).
Рішенням господарського суду по справі №25/75 від 09.06.2009р. на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 243 324,16 грн. (т.1 а.с.40).
Рішенням господарського суду по справі № 7/155 від 22.07.2010р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" 547 621,38 грн. боргу за активну електроенергію у розмірі 472 762,03 грн. та борг за реактивну електроенергію у розмірі 7 082,45 грн. (т.1 а.с.46).
Рішенням господарського суду по справі № 25/58 від 12.05.2011р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 803 475,30 грн., за реактивну електроенергію - 24 176,49 грн. (т.1 а.с.49).
Вказані рішення набрали чинності.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/285.
Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями суми основного боргу у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, тому твердження відповідача про те, що ухвалення господарськими судами рішень про стягнення боргу за договором про постачання електроенергії №143 від 29.12.2006р. є новацією згідно ст.604 ЦК України - безпідставні. Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу у повному обсязі основний борг за договором №155 від 01.04.2004р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р., то позовні вимоги про стягнення донарахованих 3% річних та інфляційних на ці суми основного боргу є обґрунтованими.
Як вбачається, позивач здійснив донарахування на заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 1 116 882,38 грн. та за реактивну у сумі 58 699,18 грн., стягнутих на підставі рішення суду по справі №36/134 від 23.07.2007р., 3% річних у розмірі 81 879,21 грн. за період з 01.11.08 р. до 20.10.11р. та інфляційні за період з 01.12.2008р. по 30.06.2011р. - 318 398,36 грн.
На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 258 690,06 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 7/112 від 13.10.2008р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 23 048,22 грн. за період з 01.11.2008 р. до 20.10.11р. та інфляційні за період з 01.11.2008р. по 30.06.2011р. - 95 596,64 грн.
На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 243 324,16 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 25/75 від 09.06.2009р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 17 059,36 грн. за період з 10.06. 09р. до 20.10.11р. та інфляційні за період з 01.09.09р. по 30.06.2011р. - 49 841,90 грн.
Рішенням господарського суду по справі № 7/155 від 22.07.2010р. було стягнуто з відповідача заборгованість з активної електроенергії у розмірі 472 762,03 грн. та з реактивної електроенергії - 7 082,45 грн. На цю заборгованість позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 18 835,67 грн. за період з 30.06.2010р. до 20.10.2011р. та інфляційні за період з 01.08.2010р. по 30.06.2011р. на загальну суму 60 482,65 грн.
На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 803 475,30 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 24 176,49 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 25/58 від 12.05.2011р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 14 359,01 грн. за період з 23.03.11р. до 20.10.2011р., інфляційні за період 01.03.11р. по 30.06.11р. на суму 33 629,98 грн. та пеню у розмірі 38 414,37 грн. за період з 23.03.2011р. по 31.07.2011р.
Враховуючи великий обсяг первинних документів, ухвалами суду від 2712.2011р. було призначено судову економічну експертизу у справі № 24/285, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі (т.2 а.с.2-25).
На вирішення експерту поставлено у тому числі і запитання стосовно того, на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві № 51юр-42196/11 від 28.10.2011р. та на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за рішенням суду №25/58 від 12.05.2011р., за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р. (питання №№ 4 і 5)
За висновком судової економічної експертизи № 2/11/50 від 29.12.2012р. (т.2 а.с.2-25) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 558 509,43 грн. та 3 % річних - 155 382,08 грн. Борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго», стягнутий рішенням суду № 25/58, внаслідок нарахування пені збільшився на 38 411,91 грн.
Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Дослідивши наданий експертний висновок № 2/11/50 від 29.12.2012р., зокрема з питань суду №№ 4 і 5, суд вважає його обґрунтованим в частині питань про визначення на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. за період, внаслідок донарахування 3% річних за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві № 51юр-42196/11 від 28.10.2011р. та на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за рішенням суду №25/58, за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42196/11 від 28.10.2011р.
Стосовно висновку експерта з питання на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р., з врахуванням інфляційних нарахувань за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві № 51юр-42196/11 від 28.10.2011р. - в цій частині суд вважає необґрунтованим розрахунок експерта у зв'язку з тим, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Три відсотки річних та інфляційні є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних та річних.
Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р., з урахуванням визначених експертом оплат відповідача, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні у загальному розмірі 525 561,87 грн. Ця сума також підтверджується контрозрахунком, складеним відповідачем.
Отже, підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., по справі №7/112 від 13.10.2008р., по справі №25/75 від 09.06.2009р., по справі 7/155 від 22.07.2010р., по справі №25/58 від 12.05.2011р. - 3% річних у загальному розмірі 155 382,08 грн., інфляційні у загальному розмірі 525 561,87 грн. та пеня - 38 411,91 грн.
Доводи відповідача щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, а також, що прийняття судом рішень про стягнення боргу за спірним договором є новацією, яка відміняє старі зобов'язання суд відхиляє, як безпідставні та такі, що суперечать нормам чинного законодавства. Також суд не приймає до уваги клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.
Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, у тому числі доказів вжиття заходів для уникнення порушення грошових зобов'язань за спірним договором; не надав доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
Надавши правову оцінку юридичному статусу учасників спору, їх фінансовому стану та заявленому до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до зменшення розміру пені.
Матеріали справи також свідчать, що протягом розгляду справи назва позивача змінилась з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго". Зі статутних документів позивача та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що зміна назви зареєстрована у встановленому законом порядку і така зміна не пов'язана з реорганізацією підприємства. Отже, суд вважає за необхідне змінити назву позивача у цій справі з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".
За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк, про стягнення боргу за договором № 155 від 01.04.2004р. за спожиту активну електроенергію за лютий 2011р. у розмірі 597 562,92 грн. та реактивну електроенергію за лютий 2011 року в сумі 7 056,36 грн., 3% річних від суми боргу, що утворився за спожиту активну та реактивну електроенергію за лютий 2011 року в сумі 3 580,23 грн., інфляційні від суми боргу, що утворився за спожиту активну та реактивну електроенергію за лютий 2011 року в сумі 7 780,30 грн., пеню за порушення строку оплати спожитої активної та реактивної електроенергії у лютому 2011 року в сумі 18 491,81 грн., а також донараховані на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., №7/112 від 13.10.2008р., №25/75 від 09.06.2009р., №7/155 від 22.07.2010р., 25/58 від 12.05.2011р. 3% річних у загальному розмірі 155 181,47 грн., інфляційні у загальному розмірі 557 949,53 грн. та пеню - 38 414,37 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 3% річних від суми боргу, що утворилась за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. - 3 580,23 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р. - 12 044,97 грн., пеня від суми боргу, що утворилась за спожиту активну та реактивну електроенергію у лютому 2011р.- 18 488,82 грн., суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №36/134 від 23.07.2007р., №7/112 від 13.10.2008р., №25/75 від 09.06.2009р., №7/155 від 22.07.2010р., 25/58 від 12.05.2011р. 3% річних в загальному розмірі 155 382,08 грн., інфляційні в загальному розмірі 525 561,87 грн., пеню в загальному розмірі 38 411,91 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито та судовий збір у загальній сумі 7 762,29 грн., витрати на проведення судової експертизи - 10 768,07 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2013р.
Суддя Величко Н.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2013 |
Оприлюднено | 04.03.2013 |
Номер документу | 29662680 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Величко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні