Рішення

від 07.09.2007 по справі 2-16/07

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа №2-16/07р.

7 вересня    2007 року                                   ХОРОЛЬСЬКИЙ

РАЙОННИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі : головуючого

судді  Винниченко Ю.М.,

при секретарі                 Листопад

В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хорол в

залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Товариства з обмеженою

відповідальністю "ЛІГА ІМЕКС" про розподіл спільної сумісної

власності та виділ її частки в натурі,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 з урахуванням уточнених нею позовних

вимог звернулась до суду з даним позовом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона взяла шлюб з

ОСОБА_2, який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів в м.

Києві з державним Центром розвитку сім"ї, актовий запис НОМЕР_1 Від

спільного подружнього життя мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та сина ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

На даний час спільне життя з ОСОБА_2. не склалося, він проживає окремо та не має наміру

повертатись у сім"ю, на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей,

тому вона вимушена звернутись до суду з позовом про розподіл майна, що

відноситься до їх спільної з ОСОБА_2. сумісної

власності.

Позивачка стверджує, що з відповідачем ОСОБА_2. почали спільне життя більше шести років тому, а перед

запланованим збільшенням сім"ї оформили свої відносини офіційно та

одружилися.

На початку 2002 року ОСОБА_2. запропонував їй взяти участь в діяльності, пов"язаній з торгівлею

готовим імпортним одягом, а для цього йому необхідно було придбати 25%

статутного капіталу ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС", яке мало у власності магазин, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що в свою чергу потребувало значних коштів.

Оскільки позивачка та ОСОБА_2. офіційно не були одружені, вони з ним домовились, що вона надасть йому

кошти для придбання частки у статутному капіталі вказаного товариства для їх

обох, тобто вони будуть співвласниками цього майна. Взявши у ОСОБА_1 кошти в

сумі 19 000 гривень, відповідач ОСОБА_2. надав їй письмову розписку про те, що

він зобов"язується направити їх на придбання частки в статутному капіталі

ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС ", а через півроку після придбання ним 25% статутного

капіталу вказаного товариства вони одружилися і весь цей час ОСОБА_2.

розпоряджався їх спільним майном за спільною згодою.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3

підтримав уточнені позивачкою позовні вимоги і просив суд визнати 25% частини

нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ

" ЛІГА ІМЕКС", набір кухонних меблів, набір меблів для жилої кімнати,

пральну машину, телевізор, комп"ютер з принтером та монітором, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 а також провести розподіл спільної сумісної власності між ОСОБА_1. та

ОСОБА_2, виділивши в натурі ОСОБА_1 частину з приміщень, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 в цокольному поверсі будинку площею 25,8 кв. м. згідно

варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_2 від

3.07.2007 року з використанням відокремленого входу зі сходової частини.

Визнати право власності ОСОБА_1. на частину приміщення,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в цокольному поверсі будинку в розмірі 25%

від загальної площі 98,4 KB.M.

ВідповідачевіОСОБА_2передати

набір кухонних меблів, набір меблів для жилої кімнати, пральну машину,

телевізор, комп"ютер з принтером та монітором.

Відповідач ОСОБА_2. позов визнав повністю, пояснивши, що дійсно на придбання частки в розмірі

25% статутного капіталу ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС " він отримав від позивачки

ОСОБА_1. 19 ( дев"ятнадцять) тисяч гривень, які він витратив на придбання

вказаної частки та нотаріальне оформлення угоди, а також підтвердив написання

ним відповідної розписки, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Представник відповідача ТОВ

„ ЛІГА ІМЕКС „ ОСОБА_4позов не визнав повністю.

Представник відповідача ТОВ

„ ЛІГА ІМЕКС „ ОСОБА_5. позов не визнала та не заперечує проти розподілу між

сторонами набору кухонних меблів, меблів для жилої кімнати, пральну машину,

телевізора, комп"ютера з принтером та монітором, а також вважає, що

ОСОБА_2. є власником лише частки статутного капіталу ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС " в

розмірі 25% , а власником нежитлового приміщення - магазину ІНФОРМАЦІЯ_4

розташованого за адресою:  

АДРЕСА_1,  є ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС ", тому вказане

приміщення не є спільною власністю позивачки та ОСОБА_2 а також вказує на відсутність дозволу виконкому місцевої ради на

переобладнання та перепланування вказаного нежитлового приміщення.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове

засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов належить

задовольнити повністю на підставі слідуючого.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України „ Про

власність" від 7.02.1991 року в редакції 31.03.2005 року, майно придбане

внаслідок спільної праці ч.1енів сім"ї, є їх спільною сумісною власністю,

якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідач ОСОБА_2. є власником 25% загального статутного фонду Товариства з обмеженої

відповідальністю " ЛІГА ІМЕКС " вартістю 18 800 гривень,

що доводиться Протоколом НОМЕР_3 Позачергових зборів

Учасників ТОВ " ЛІГА ІМЕКС " від 29 березня 2002 року та Угоди про

внесення змін до установчого договору ТОВ ЛІГА ІМЕКС " від 29 березня 2002

року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального

округу Каплуном Ю.В..

Позивачкою ОСОБА_1. було надано відповідачеві ОСОБА_2.

кошти в сумі 19 000 гривень для придбання частки в ТОВ „ ШГА ІМЕКС „ в розмірі

25% статутного капіталу, що визнала позивачка в заяві про уточнення позовних

вимог, а також визнав відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні.

Отже, частка ОСОБА_2 в ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС „ є спільною сумісною власністю ОСОБА_1. та ОСОБА_2 і за

вимогою останньої може бути виділена в натурі та поділена між співвласниками.

Враховуючи, що спірне майно було придбане в період дії

Кодексу про шлюб та сім"ю України від 1969 року, що втратив чинність

1.01.2004 року, розподіл вказаного майна, яке було придбане внаслідок спільної

праці ОСОБА_1. та ОСОБА_2 що визнали сторони, належить провести у відповідності

до статті 17 Закону України „ Про власність „ від 7.02.1991 року.

Для з"ясування технічної можливості виділення

спірного майна в натурі ухвалою суду від 21.02.2007 року була призначена судова

будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої за НОМЕР_2 від 3.07.2007

року технічно можливо поділити приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 в тому

числі з виділенням в натурі частки 25% із загальної її площі одній стороні в

окреме користування. Можливі варіанти розподілу приміщення в натурі між

співвласниками яким належить ј  та ј частини

у вигляді окремих приміщень із зазначенням необхідних переобладнань та

перепланувань викладено в дослідницькій частині та зображено на схемах № 1 та №

2, що додаються.

Ринкова вартість частини вказаних приміщень в розмірі 25%

на час дослідження складає 831362,0грн., а ринкова вартість приміщень, що

наближена до ј  частини після поділу по

запропонованим варіантам становить 871916 гривень.

Таким чином, при задоволенні позовних вимог позивачки суд

приходить до висновку, що виділ частини приміщення в натурі згідно Варіанту № 2

висновку судової будівельно-технічної експертизи від 3.07.2007 року за НОМЕР_2

відповідає технічним нормам та не суперечить інтересам сторін.

Враховуючи, що вказане приміщення є нежитловим, суд

вважає безпідставною вказівку представника відповідача ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС"

на п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4. 10.1991 року № Про

практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної

власності громадян на жилий будинок".

Заперечення проти позову представника відповідача ТОВ „

ЛІГА ІМЕКС „ судом не приймаються як необгрунтовані, оскільки чинним

законодавством передбачена можливість виділу частки в натурі / ст.

ст.364,368,370 ЦК

України/,

а по даній справі зібрано

достатньо доказів, які підтверджують, що спільною сумісною власністю позивачки

та відповідача ОСОБА_2 є 25% частка в статутному капіталі ТОВ,, ЛІГА

ІМЕКС", на праві власності якому згідно відповідних правовстановлюючих

документів (а.с.76-82) належить нежитлове приміщення, що знаходиться по

АДРЕСА_1, докази наявності іншого майна у товариства відсутні, а проведена по

справі судова будівельно-технічна експертиза встановлює можливість виділення

частини приміщення в розмірі 25% без втрати його цільового призначення, тому

такий виділ не порушує права учасників та самого товариства.

Враховуючи, що відповідно

до частини 2 ст. 370 ЦК

України, яку необхідно застосовувати до даних

правовідносин згідно частини 3 ст. 5 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності,

вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної

власності є рівними, з позивачки ОСОБА_1. належить стягнути на користь

відповідача Негруба С.

Г. грошову компенсацію вартості майна, що їй виділяється та

перевищує вартість У2 його частини, в сумі 413 958 гривень.

З висновку судової будівельно-

технічної експертизи слідує, що ринкова вартість частини вказаних приміщень в

розмірі 25% на час дослідження складає 831362,0грн., а ринкова вартість

приміщень, що наближена до % частини після поділу по запропонованим варіантам

становить 871916 гривень, тому з позивачки ОСОБА_1

належить стягнути на користь відповідача ТОВ " ЛІГА ІМЕКС" грошову

компенсацію різниці ринкової вартості майна, що їй виділяється в натурі, від

ринкової вартості 25% частини нежитлового приміщення, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1, в сумі 40554 гривні.

Керуючись ст. 17 Закону України " Про

власність",   ст.ст. 364, 368, 370 ЦК України, ст.ст.10,60,213,215,218 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

1.Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2

слідуюче майно : 25% частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 та належить ТОВ " ЛІГА ІМЕКС", вартістю 871 916 гривні,

набір кухонних меблів, набір меблів для жилої кімнати, пральну машину,

телевізор, комп"ютер з принтером та монітором, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2, загальною вартістю 44 000 гривень .

2.Провести розподіл спільної сумісної власності ОСОБА_1

та ОСОБА_2 виділивши відповідачевіОСОБА_2у власність слідуюче майно: набір

кухонних меблів, набір меблів для жилої кімнати, пральну машину, телевізор,

комп"ютер з принтером та монітором, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_3

загальною вартістю 44 000 гривень.

3.Визнати право власності ОСОБА_1 на 25% частини від

загальної площі 98,4 кв.м. нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 та належить ТОВ " ЛІГА ІМЕКС," вартістю 871 916 гривні та

виділити їй в натурі V* частину з приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

в цокольному поверсі будинку  площею 25,8

кв. м.  згідно варіанту № 2 висновку

судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_2 від 3.07.2007 року з

використанням відокремленого входу зі сходової частини.

4.Стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача

ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості майна, що їй виділяється та перевищує

вартість $4 його частини, в сумі 413 958 грн.

5. Стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ

" ЛІГА ІМЕКС" грошову компенсацію різниці ринкової вартості майна, що

їй виділяється в натурі, від ринкової вартості 25% частини нежитлового

приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 40554 гривні.

6. Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою

Хорольського районного суду Полтавської області від 2.10.2006 року по справі №

2-490-06, в частині заборони будь-яким особам вчиняти дії на виконання рішення

загальних зборів ТОВ „ ЛІГА ІМЕКС „ ( ЄДРПОУ 25409799) від 21 вересня 2006

року, що стосується нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1,  скасувати.

7. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 держмито на користь

держави в сумі 1649 гривень, на користь позивачки ОСОБА_1- держмито в сумі 51

гривня та витрати на ІТЗ судового розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено

в апеляційному порядку шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання

після цього апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом

20 днів.