ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
УХВАЛА
"24" грудня 2012 р. Справа № 21/17б-02/22/8
Господарський суд Київської області в складі: головуючий суддя: Скутельник П.Ф. , судді: Грабець С.Ю. , Лилак Т.Д. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 21/17б-02/22/8
за заявою дослідного господарства «Шевченківське», ідентифікаційний код: 00497696, місцезнаходження: 09832, Київська область, Тетіївський р-н, с. Денихівка (Кредитор ),
про банкрутство ,
учасники провадження у справі про банкрутство:
ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Решетняк В.В., ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_7, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_3, видана Державним департаментом з питань банкрутства 02 грудня 2008 року;
Кредитор 1 - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000» , ідентифікаційний код: 31732590, місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, 76; 61022, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський район, вул. Сумська, буд. 57; (надалі за текстом: «Кредитор 1»);
Кредитор 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Старинський сільгоспкомбінат» , ідентифікаційний код: 32453019, місцезнаходження: 08362, Київська обл., Бориспільський район, с. Старе, вул. Заводська, буд. 1, кв. 7 (надалі за текстом: «Кредитор 2»);
Кредитор 3 - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бориспільському районі Київської області , ідентифікаційний код: 25885672, місцезнаходження: 08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6, кв. 3 (надалі за текстом: «Кредитор 3»);
Кредитор 4 - Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС , ідентифікаційний код: 19422318, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 2 (надалі за текстом: «Кредитор 4»);
Кредитор 5 - Бориспільське районне Управління Пенсійного фонду України , ідентифікаційний код: 19422946, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 4 (надалі за текстом: «Кредитор 5»);
Кредитор 6 - Бориспільський міськрайонний центр зайнятості , ідентифікаційний код: 19422652, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, 4, (надалі за текстом: «Кредитор 6»);
Кредитор 7 - приватне підприємство «Алєко» , ідентифікаційний код: 22897290, місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул. Ніколаєва 17, кв. 26 (надалі за текстом: «Кредитор 7»);
Кредитор 8 - дочірнє підприємство «Київський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , ідентифікаційний код: 03445665, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-а;
Кредитор 9 - товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Дифузія», ідентифікаційний код: 21541622, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9-а, офіс 11, (надалі за текстом: «Кредитор 9»);
Кредитор 10 - НВНЦ товариство з обмеженою відповідальністю «Техноцентр» , ідентифікаційний код: 21682676, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9-а, офіс 11, (надалі за текстом: «Кредитор 10»);
Кредитор 11 - виробничо-переробне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родень» , ідентифікаційний код: 31383688, місцезнаходження: 08463, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Пологи-Вергуни, вул. Одинця, 2а (надалі за текстом: «Кредитор 11»);
Кредитор 12 - товариство з обмеженою відповідальністю «ОСБ» , ідентифікаційний код: 24879126, місцезнаходження: 09106, Київська обл., м. Біла Церква, буд. 50 років Перемоги, 159, кв. 100, (надалі за текстом: «Кредитор 12»);
Кредитор 13 - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» , ідентифікаційний код: 23697280, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, (надалі за текстом: «Кредитор 13»);
Кредитор 14 - публічне акціонерне товариство «Київенерго» , ідентифікаційний код: 0131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5 (надалі за текстом: «Кредитор 14»);
Кредитор 15 - ПП ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 08300, АДРЕСА_4 (надалі за текстом: «Кредитор 15»);
Кредитор 16 - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИТЯЗЬ" , ідентифікаційний код: 19413220, місцезнаходження: 8321, Київська обл., Бориспільський район, с.Чубинське, вул. Л.Шевцової, буд. 1, кв. 1 (надалі за текстом: «Кредитор 16»);
Кредитор 17 - відкрите акціонерне товариство «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс» , ідентифікаційний код: 00914680, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21, (надалі за текстом: «Кредитор 17»);
Кредитор 18 - приватне акціонерне товариство «Агрохімцентр» , ідентифікаційний код: 23497084, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23б (надалі за текстом: «Кредитор 18»);
Кредитор 19 - товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» , (згідно відомостей ЄДР: місцезнаходження: 01026, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2а, вул. Лесі Українки, 27/2), (надалі за текстом: «Кредитор 19»);
Кредитор 20 - селянське (фермерське) господарство «Істок» , ідентифікаційний код: 23237740, місцезнаходження: 08353, Київська обл., Бориспільська р-н, с. Головурів, вул. Леніна, буд. 77 (надалі за текстом: «Кредитор 20»);
Кредитор 21 - селянське (фермерське) господарство «Сокіл» , ідентифікаційний код: 20581602, місцезнаходження: 08361, Київська обл., Бориспільський район, с. Мирне, вул. Рудяківська, буд. 5-А (надалі за текстом: «Кредитор 21»);
Кредитор 22 - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбалкансервіс» , ідентифікаційний код: 30306651, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1 (надалі за текстом: «Кредитор 22»);
Кредитор 23 - державне підприємство Івашківський спиртзавод , ідентифікаційний код: 00375250, місцезнаходження: 62211, Харківська обл., Золочівський р-н, с Івашки (надалі за текстом: «Кредитор 23»);
Кредитор 24 - приватна фірма «Палада» , (згідно відомостей ЄДР: місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ломана, 19, оф. 309) (надалі за текстом: «Кредитор 24»);
Кредитор 25 - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект» , ідентифікаційний код: 22803283, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 243/1, офіс 206, (надалі за текстом: «Кредитор 25»);
Кредитор 26 - мале колективне виробничо-комерційне підприємство «Агромеханізація» , місцезнаходження: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 12-В, к. 310 (надалі за текстом: «Кредитор 26»);
Кредитор 27 - Бортницьке міжрайонне управління водного господарства імені Гаркуші М.А. , ідентифікаційний код: 01033987, місцезнаходження: с. Рогозів, Бориспільського р-ну, вул. Воровського, буд. 1 (надалі за текстом: «Кредитор 27»);
Кредитор 28 - товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська науково-виробнича фірма «Агроінвест» , ідентифікаційний код: 20592876, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, 103-А, 19 поверх, (надалі за текстом: «Кредитор 28»);
Кредитор 29 - селянське (фермерське) господарство «Горизонт» , ідентифікаційний код: 20581737, місцезнаходження: 08333, Київська обл., Бориспільський район, с. Кірово (надалі за текстом: «Кредитор 29»);
за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:
від Ініціюючого кредитора: не з'явився;
від Кредитора 6: головний спеціаліст-юрисконсульт Зусик Т.В., яка діє на підставі доручення № 1368/06 від 07 грудня 2012 року;
від Кредитора 14: керівник групи супроводження процедур банкрутства та ліквідації відділу правового забезпечення продажу департаменту правового забезпечення структурних відокремлених підрозділів дирекції правового забезпечення Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Бутрименко Н.М., яка діє на підставі довіреності № 91/2012/10/29-14 від 29 жовтня 2012 року;
від кредиторів 1-5, 7-13, 15-29: не з'явились;
від Банкрута: ліквідатор Банкрута - арбітражний керуючий Решетняк В.В., який діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_3, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 02 грудня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 21/17б-02/22/8 за заявою дослідного господарства «Шевченківське» (згідно відомостей ЄДР: Державного підприємства "Дослідне господарство "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України") (ідентифікаційний код: 00497696, місцезнаходження: 09832, Київська область, Тетіївський р-н, с. Денихівка) (надалі за текстом: «Кредитор») про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод» (ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе) (надалі за текстом: «Боржник» / «Банкрут»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 29 січня 2002 року (суддя Конюшко К.В., справа № 21/17б-02).
Ухвалою господарського суду Київської області від 26 лютого 2002 року введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника Науменка Ю.А.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12 липня 2002 року розпочато процедуру санації Боржника та призначено керуючим санації Боржника арбітражного керуючого Науменка Ю.А.; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2002 року звільнено від виконання повноважень керуючого санацією Боржника Науменка Ю.А.; призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Корнєва І.Г.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27 березня 2003 року звільнено Корнєва І.Г. від виконання повноважень керуючого санацією Боржника; призначено керуючим санацією Боржника Решетняка В.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24 квітня 2003 року затверджено план санації Боржника в редакції, яка схвалена комітетом кредиторів Боржника (протокол від 03 лютого 2003 року № 5); вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20 квітня 2004 року затверджено зміни до плану санації Боржника в редакції, яка схвалена комітетом кредиторів Боржника (протокол від 04 березня 2004 рок у № 12).
Постановою господарського суду Київської області від 22 липня 2004 року визнано Відкрите акціонерне товариство «Старинський цукровий завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Решетняка В.В.; зобов'язано ліквідатора Банкрута за результатами роботи подати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 вересня 2004 року справа № 21/17б-02 прийнята до провадження суддею Короткевичем О.Є.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18 листопада 2004 року звільнено активи Банкрута з-під податкової застави.
Ухвалами господарського суду Київської області від 18 серпня 2005 року та від 10 серпня 2006 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/17б-02 на шість місяців та на шість місяців відповідно; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23 квітня 2007 року припинено повноваження ліквідатора Решетняка В.В. у справі № 21/17б-02; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Карасьова Р.М.; зобов'язано арбітражного керуючого Решетняка В.В. передати матеріали щодо ліквідаційної процедури ліквідатору Банкрута Карасьову Р.М.; зобов'язано ліквідатора за результатами роботи з ліквідації Банкрута подати звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс Банкрута та пояснювальну записку до нього.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 липня 2007 року ухвалу господарського суду Київської області від 23 квітня 2007 року у справі № 21/17б-02 скасовано повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30 серпня 2007 року справа № 21/17б-02 прийнята до провадження суддею Мальованою Л.Я.; продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/17б-02 до 30 листопада 2007 року.
Ухвалами господарського суду Київської області від 30 листопада 2007 року, від 01 квітня 2008 року, від 13 червня 2008 року, від 18 грудня 2008 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/17б-02 до 01 березня 2008 року, до 01 червня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 01 березня 2009 року відповідно.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 квітня 2009 року прийнято справу № 21/17б-02 до провадження у наступному складі: головуючий суддя - Мальована Л.Я., судді - Чорна Л.В., Лопатін А.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 червня 2009 року затверджено звіт ліквідатора Решетняка В.В. та ліквідаційний баланс Банкрута; ліквідовано Банкрута як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 21/17б-02 припинено; вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року ухвалу господарського суду Київської області від 17 червня 2009 року у справі № 21/17б-02 скасовано; справу № 21/17б-02 направлено для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2010 року справу № 21/17б-02 прийнято до провадження головуючою суддею Третяковою О.О., суддями Бацуцою В.М., Приваловим А.І.; присвоєно їй новий № 21/17б-02/22.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 квітня 2012 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року у справі № 21/17б-02 змінено, виключивши з її резолютивної частини абзац третій щодо припинення повноважень ліквідатора Решетняка В.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31 травня 2010 року справу № 21/17б-02 прийнято до провадження головуючою суддею Третяковою О.О., суддями Бацуцою В.М., Приваловим А.І.; присвоєно їй новий № 21/17б-02/22.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19 січня 2011 року заяву ПАТ«Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 26 січня 2005 року № 5/01-1С, № 5/01-2С, № 5/01-1Б, № 5/01-3С, № 5/01-2Б залишено без розгляду; вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2011 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 19 січня 2011 року у справі № 21/17б-02/22 без змін; справу повернуто до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 березня 2011 року справа № 21/17б-02/22 прийнята до провадження у складі: головуючого судді Скутельника П.Ф., суддями Бацуцою В.М., Приваловим А.І. та присвоєно їй № 21/17б-02/22/8.
Постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2011 року касаційну скаргу ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 19 січня 2011 року у частині залишення без розгляду заяви ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2011 року у справі № 21/17б-02/22/8 скасовано; справу № 21/17б-02/22/8 у частині розгляду заяви ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» про визнання недійсними договорів передано до розгляду до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29 серпня 2011 року справа № 21/17б-02/22/8 прийнята до свого провадження в складі суду: головуючого судді Скутельника П.Ф., суддів Дьоміної С.Ю., Лилака Т.Д.; розгляд справи та заяви ПАТ «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про визнання недійсними договорів призначено на 20 вересня 2011 року; продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/17б-02/22/8 на шість місяців від раніше продовженого.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18 жовтня 2011 року призначено у справі № 21/17б-02/22/8 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; винесено на вирішення судової експертизи наступні питання: яка ринкова вартість майна, що було предметом договорів купівлі-продажу від 26 січня 2005 року за № 5/01-1С, № 5/01-2С, № 5/01-1Б, № 5/01-3С № 5/01-2Б станом на дату укладення даних договорів; чи була занижена вартість майна при укладенні договорів купівлі-продажу від 26 січня 2005 року за № 5/01-1С, № 5/01-2С, № 5/01-1Б, № 5/01-3С № 5/01-2Б; якщо була занижена вартість майна, то в якій сумі; зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Решетняка В.В, забезпечити оплату витрат на проведення експертизи та виконання організаційних питань, пов'язаних з її проведенням, зокрема шляхом попередньої оплати сум за проведення судової експертизи; зобов'язано учасників провадження за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо) безпосередньо до експертної установи та створити умови для проведення експертизи; зупинено провадження у справі № 21/17б-02/22/8 на час проведення експертизи і отримання господарським судом висновків експертизи; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року зобов'язано ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка В.В. у триденний термін з дня отримання даної ухвали, сплатити вартість проведення судової експертизи у справі № 21/17б-02/22/8 відповідно до рахунку № 4670/12/3281/42, який направлений експертною установою на адресу платника, та надати суду докази сплати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26 жовтня 2012 року провадження у справі № 21/17б-02/22/8 поновлено; розгляд справи та заяви акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про визнання недійсними договорів призначено на 12 листопада 2012 року.
Ухвалами господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 21/17б-02/22/8 на дві місяці від раніше продовженого; призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 10 грудня 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута на призначене судове засідання надати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за № 5/01-1С, № 5/01-2С, № 5/01-1Б, № 5/01-3С, № 5/01-2Б, укладених між Відкритим акціонерним товариством "Старинський цукровий завод" і товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000», та зобов'язання повернути придбане за цими договорами майно, - відмовлено повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 24 грудня 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута подати на призначене судове засідання звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; зобов'язано ліквідатора Банкрута скликати збори комітету кредиторів Банкрута для погодження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута, надати докази повідомлення членів комітету кредиторів Банкрута про проведення зборів комітету кредиторів, на якому буде погоджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута.
Через відділ діловодства господарського суду Київської області господарського суду від ліквідатора Банкрута надійшов лист № 27 від 21 грудня 2012 року (вх. № 21064 від 21 грудня 2012 року) з доданими: звітом ліквідатора Банкрута № 21 від 14 грудня 2012 року; ліквідаційним балансом Банкрута станом на 14 грудня 2012 року; протоколом № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року.
24 грудня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшов лист б/№, б/дати (вх. № 21108 від 24 грудня 2012 року) з доданими оригіналами описів вкладення у цінні листи про направлення 10 грудня 2012 року членам комітету кредиторів Банкрута повідомлень про призначення на 17 грудня 2012 року засідання комітету кредиторів Банкрута.
В судове засідання 24 грудня 2012 року з'явились Кредитор 6, Кредитор 14, ліквідатор Банкрута та надали свої пояснення у справі; в свою чергу Кредитор 14 заперечує проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута; ліквідатор Банкрута в свою чергу просить затвердити поданий ним звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута, припинити провадження у справі № 21/17б-02/22/8.
Провадження у справі № 21/17б-02/22/8 знаходиться в процедурі ліквідації на стадії затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута.
Згідно ст. 111?? Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи . Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Заслухавши Кредиторів 6 та 14, ліквідатора Банкрута, детально дослідивши матеріали справи, виконавши відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки , що містяться у постановах Вищого господарського суду України від 14 квітня 2010 року та від 10 серпня 2011 року , суд дійшов висновку про те, що звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Банкрута підлягають затвердженню на підставі наступного.
Згідно доданого до листа № 27 від 21 грудня 2012 року ліквідатора Банкрута протоколу № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року, на засіданні комітету кредиторів Банкрута 17 грудня 2012 року представник Кредитора 14 зазначив про те, що постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року скасовано ухвалу господарського суду Київської області про затвердження звіту ліквідатора як такого, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а порушення ліквідатора свідчать про неналежне виконання ним своїх обов'язків; з часу направлення матеріалів справи № 21/17б-02/22/8 на новий розгляд ліквідатором не спростовано належним чином доводів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, викладених у постанові від 07 грудня 2009 року; відтак, представник Кредитора 14 вважає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута погодженню та затвердженню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року, яка на даний час є чинною та жодним з учасників провадження у справі не оскаржувалась, при розгляді матеріалів заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути придбане за цими договорами майно у справі № 21/17б-02/22/8 встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2002 року розпочато процедуру санації ВАТ «Старинський цукровий завод», інвестором якого призначено ТОВ «Укрресурссервіс - 2000», яке в свою чергу являється конкурсним кредитором Боржника з майновими вимогами у сумі 2 759 346,81 грн.
Згідно ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 05.02.2003 року на затвердження господарського суду було подано План санації.
Розділом 5 Плану санації «Основні напрями інвестицій та гарантії інвестора», який схвалено на засіданні комітету кредиторів від 03.02.2003 року, передбачено, що регулювання відносин між інвестором та Боржником здійснюється на основі Угоди про надання інвестицій та цього Плану. В якості гарантії повернення інвестицій, та на підставі ст. 18 п. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при умові виконання Інвестором обов'язків згідно Угоди про надання інвестицій та цього Плану, Інвестор - ТОВ «Укресурссервіс-2000» має право на отримання майна та майнових прав належних Боржнику на суму інвестицій, засвідчених Актами про отримання інвестицій. Передача майна Боржника можлива тільки за умови його експертної оцінки та за погодженням з комітетом кредиторів.
На виконання Розділу 5 Плану санації між Боржником та ТОВ «Укресурссервіс-2000» укладено угоду про надання інвестицій від 17.07.2002 року (надалі за текстом: Угода), яка у п. 1.1. з врахуванням Додаткової угоди від 05.03.2004 року про збільшення інвестицій до угоди про надання інвестицій від 17.07.2002 року передбачає обсяг інвестицій на загальну суму 2400000,00 грн. (два мільйони чотириста тисяч гривень 00 коп.).
Відповідно до п.1.2. Угоди, під наданою Інвестицією розуміється: а) перерахування коштів на спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами з метою поповнення обігових коштів; б) передача у власність Боржника на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу паливно-мастильних матеріалів, обладнання та устаткування, запасних частин до автомобільної та сільськогосподарської техніки та навісного обладнання, нової техніки будматеріалів та конструкцій з нарахуванням 18% річних за користуванням кредитом; в) надання в користування автомобільної та сільськогосподарської техніки з нарахуванням орендної плати; г) погашення заборгованості Боржника перед кредиторами шляхом переведення боргу на Інвестора; д) Інвестицією в розумінні цієї Угоди є вимоги до Боржника, які Інвестор набув за договорами уступки права вимоги з третіми особами з метою надання Боржнику відстрочки платежу за цими вимогами; е) наведений вище перелік видів інвестицій не є вичерпним.
Судом вивчено положення п. 1.2. Угоди, укладеної на виконання вимог Плану санації, за наслідками чого суд приходить до висновку, що сторони при укладенні Угоди досягли згоди між собою з приводу того, що до Інвестицій прирівнюються надані Боржнику грошові кошти, матеріальні цінності та відстрочки платежу за вимогами третіх осіб до Боржника, які Інвестор набув за договорами уступки права вимоги з третіми особами.
Крім того, за наслідками аналізу положень підпункту «Д» пункту 1.2. Угоди суд приходить до висновку, що Інвестиція у вигляді відстрочки платежу за вимогою до Боржника передбачається по всіх видах вимог, зокрема по конкурсним та по поточним, які Інвестор набув за договорами уступки права вимоги з третіми особами.
Угода у п. 3.1. передбачає, що за умови виконання Інвестором взятих на себе обов'язків щодо надання інвестицій Боржник, що перебуває на санації, гарантує Інвестору повернення інвестицій в грошовій формі або, за згодою сторін, в іншій формі, а саме: а) готовою продукцією; б) іншим майном та майновими правами.
За наслідками вивчення положень п. 3.1. Угоди суд приходить до висновку, що сторони Угоди при укладенні останньої досягли згоди з приводу того, що повернення Інвестору інвестицій гарантується грошовими коштами, майном або майновими правами, форма і спосіб передачі яких Боржником Інвестору обираються за згодою сторін Угоди, що в свою чергу призводить до можливості передачі майна Боржником Інвестору будь-яким шляхом, зокрема за актом прийому-передачі, звернення стягнення на заставне майно чи укладення прямого договору купівлі-продажу щодо майна Боржника з Інвестором без проведення аукціону.
Відповідно до п. 5.1.5 Угоди, Боржник зобов'язаний повернути Інвестору наданні Боржнику інвестиції або передати йому майно на відповідну суму.
Суд дослідивши умови п. 5.1.5 Угоди приходить до висновку, що Сторони при її укладенні, умови якої погоджені комітетом кредиторів при затвердженні плану санації, досягли згоди з приводу того, що в будь-якому випадку Боржник за наслідками санації Боржника з позитивними або негативними наслідками для Боржника, у випадку переходу останнього до ліквідації зобов'язаний повернути Інвестору інвестиції грошима, майновими правами або майном шляхом вчинення прямого правочину без проведення аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Суд проаналізувавши зміст Плану санації, який схвалений комітетом кредиторів і затверджений судом, та укладеної на його підставі Угоди приходить до висновку, що останні за своєю правовою природою є господарсько-договірними зобов'язаннями між Боржником, кредиторами Боржника, від імені яких виступає комітет кредиторів, та Інвестором.
Відповідно до вимог п. 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року за N 435-IV у п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» передбачає, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно із вимогами п. 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року за N 435-IV у п. 10 «Прикінцевих та перехідних положень» передбачає, що правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Відповідно до вимог ст. 5 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Господарський кодекс України у п. 1 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» передбачає, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
За умовами п. 4 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Господарського кодексу України, встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до п. 5 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Господарського кодексу України, положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Суд уважно дослідивши зміст ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 5 та п.п. 1, 4, 9, 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV, п.п. 1, 4, 5 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року за N 436-IV, приходить до висновку, що до правовідносин між кредиторами, від імені яких виступає комітет кредиторів, Боржником та Інвестором з приводу вчинення правочинів щодо схвалення Плану санації Боржника, який затверджено судом, і укладення на його підставі Угоди з метою виникнення у Інвестора прав на майно Боржника та обов'язків по надання Інвестицій Боржнику та чинності цих правочинів, вчинених кредиторами, від імені яких виступає комітет кредиторів, Боржником та Інвестором з метою виникнення у них прав і обов'язків за Планом санації та Угодою, повинні застосовуватись акти цивільного законодавства, які діяли станом на 2002 рік .
Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року у ст. 41 передбачає, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).
Відповідно до вимог ст. 153 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Суд уважно дослідивши зміст Плану санації та укладеної на його підставі Угоди, приходить до висновку, що кредитори, від імені яких виступає комітет кредиторів, Боржник та Інвестор досягли згоди щодо всіх істотних умов цих правочинів, зокрема щодо підстав переходу права власності на майно Боржника до Інвестора будь-яким способом, в тому числі шляхом укладення Боржником з Інвестором прямих договорів купівлі-продажу без проведення аукціону, в якості повернення Інвестору вартості його інвестицій Боржнику у випадку початку ліквідації Боржника через відсутність позитивного результату санації Боржника, внаслідок чого даний План санації і Угода є такими, які не суперечить вимогам Цивільних, Господарського кодексів України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв'язку з чим комітетом кредиторів схвалено план санації, який затверджено господарським судом Київської області, та укладено на його виконання Угоду про надання інвестицій від 17.07.2002 року (надалі за текстом: Угода).
Ухвали суду від 12.07.2002 року, від 24.04.2003 року, від 20.04.2004 року про перехід до санації, затвердження плану санації та змін до останнього не оскаржувались та є чинними.
Угода укладена на виконання Плану санації є дійсною та членами комітету кредиторів Боржника не оскаржувалась, внаслідок чого суд приходить до висновку, що остання є обов'язковою для Боржника, кредиторів, від імені яких виступає комітет кредиторів, та Інвестора.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Господарський кодекс України у ч.ч. 1, 4, 7 ст. 179 передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору .
Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 6 передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Також, Цивільний кодекс України у ст. 628 передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 188 передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором .
В ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Укрресурссервіс-2000» фактично було передано боржнику ВАТ «Старинський цукровий завод» інвестицій на загальну суму 2412630,20 грн. (два мільйони чотириста дванадцять тисяч шістсот тридцять гривень 20 коп.) , що підтверджується Актами про отримання інвестицій ( т. 2, а.с. 40-46), а саме:
- за Актом № 1 від 01.08.2002 року на суму 65000,00 грн.;
- за Актом № 2 від 02.09.2002 року на суму 147500,00 грн.;
- за Актом № 3 від 01.10.2002 року на суму 286200,00 грн.;
- за Актом № 4 від 01.11.2002 року на суму 80000,00 грн.;
- за Актом № 5 від 25.11.2002 року на суму 565618,38 грн.;
- за Актом № 6 від 07.03.2003 року на суму 368311,82 грн.;
- за Актом № 7 від 23.04.2004 року на суму 900000,00 грн.
всього: 2412630,20 грн. (два мільйони чотириста дванадцять тисяч шістсот тридцять гривень 20 коп.) .
Суд уважно дослідивши зміст вказаних Актів про надання інвестицій приходить до висновку, що відомості у цих Актах щодо обсягу, виду, кількості та вартості наданих Інвестором Боржнику інвестицій відповідають в повному обсязі Плану санації та Угоді, зокрема відповідають п.1.2. Угоди , що не заперечується членами комітету кредиторів та Боржником.
Одночасно судом береться до уваги, що з метою виконання Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, між Боржником та Інвестором укладено договори застави (Іпотеки) від 23 та 24 квітня 2004 року (Т. 2 а.с. 47-71, Т.6 а.с. 177-190) щодо майна Боржника, загальна вартість якого становить 2280478,00 грн. (два мільйони двісті вісімдесят тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 00 коп.).
Однак, наданні інвестиції не призвели до відновлення платоспроможності Боржника, в зв'язку з чим комітетом кредиторів прийнято рішення завершити процедуру санації Боржника та перейти до ліквідації останнього, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів від 23.04.2004 року за № 13 (Т. 1, а.с. 241-242).
Внаслідок зазначеного рішення комітету кредиторів Постановою господарського суду Київської області від 22.07.2004 року визнано відкрите акціонерне товариство «Старинський цукровий завод» банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру (Т. 1, а.с.270-272).
Судом береться до уваги, що комітетом кредиторів Банкрута 06.08.2004 року прийнято рішення щодо прямого продажу Банкрутом Інвестору майна без проведення аукціону відповідно до Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, яке передавалась відповідно до Плану санації і Угоди Боржником в заставу Інвестору, з метою повернення Банкрутом Інвестору внесених останнім інвестицій та здійснення зарахування взаємних однорідних вимог між Банкрутом і Інвестором, що закріплено протоколом засідання комітету кредиторів від 06.08.2004 року за № 14, копія якого знаходить в матеріалах справи, достовірність якого Заявник, Кредитори, Банкрут, Ліквідатор не заперечують та відповідно до якого під час засідання комітету кредиторів був присутній представник Заявника, що засвідчено підписом представника Заявника у самому протоколі.
Суд, розглянувши копію протоколу засідання комітету кредиторів Банкрута від 06.08.2004 року за № 14, дійшов висновку про те, що порядок скликання, проведення та прийняття рішень комітетом кредиторів, що оформлено протоколом від 06.08.2004 року за № 14 (Т.2, а.с. 11-16), не суперечить чинному законодавству України, в тому числі відповідає вимогам ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.
З врахуванням змісту абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд приходить до висновку, що з дня винесення господарським судом Київської області Постанови від 22.07.2004 року у справі № 21/17б-02 про визнання Боржника Банкрутом, зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод» перед Інвестором щодо повернення інвестицій , зокрема шляхом прямого продажу Банкрутом Інвестору майна без проведення аукціону відповідно до Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, яке передавалась відповідно до Плану санації і Угоди Боржником в заставу Інвестору, - вважаються такими, що настали .
Згідно вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
З врахуванням змісту ч. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд приходить до висновку, що комітетом кредиторів схвалено план санації, який затверджено господарським судом Київської області, та укладено на його виконання Угоду про надання інвестицій від 17.07.2002 року, відповідно до яких підставою переходу права власності на майно Боржника до Інвестора є будь-який спосіб, в тому числі шляхом укладення Боржником з Інвестором прямих договорів купівлі-продажу майна, яке перебувало в заставі у Інвестора згідно Плану санації і Угоди, без проведення аукціону, в якості повернення Інвестору вартості його інвестицій Боржнику.
За таких обставин продаж майна Банкрута Інвестору без проведення аукціону в силу вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважається таким, який встановлений комітетом кредиторів.
При розгляді справи встановлено, що Банкрут з метою виконання взятих на себе зобов'язань перед Інвестором відповідно до Плану санації та Угоди без проведення аукціону шляхом укладення прямих договорів реалізував з дотриманням вимог Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, ст.ст. 5, 16, 23, 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 6, 202, 509, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 179, 180, 181, 188, 193 Господарського кодексу України та рішень комітету кредиторів, які оформлені протоколами від 03.02.2003 року, від 23.04.2004 року за № 13, від 06.08.2004 року за № 14, товариству з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000» виключно майно, яке було предметом застави (Іпотеки) за договорами від 23 та 24 квітня 2004 року, на підставі договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б (Т.6 а.с. 194-209).
За наслідками дослідження матеріалів справи № 21/17б-02/22/8 суд приходить до висновку, що позиція Заявника з приводу того, що укладення договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б відбувалось при відсутності оцінки майна, яке було предметом продажу за цими Договорами, є безпідставною та необґрунтованою.
Необґрунтованість та безпідставність даної позиції Заявника полягає в тому, що укладення договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б відбувалось лише після проведення оцінки майна, яке було предметом купівлі-продажу, про що свідчить експертний висновок про вартість майна станом на 01.08.2004 року (Т. 6 а.с. 210-214), відповідно до якого вартість майна становила 2400000,00 грн. (два мільйони чотириста тисяч гривень 00 коп.) та дійсність даного висновку встановлена строком на 6-ть місяців до 01 лютого 2005 року, внаслідок чого станом на 26 січня 2005 року цей експертний висновок був дійсним та міг використовуватись для укладення договорів. Даний експертний висновок Боржником, ліквідатором та кредиторами не оскаржувався та під сумнів не ставився, внаслідок чого укладення на його підставі договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Судом взято до уваги, що комітетом кредиторів Банкрута обговорювалось питання об'єктивності та дійсності акту оцінки і його актуалізації для укладення договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, на яких кредитори, серед яких був присутній представник Заявника, погодились з тим, що на час укладення вказаних договорів акт оцінки майна Банкрута був актуалізований та дійсний, що закріплено протоколом засідання комітету кредиторів від 02.06.2010 року за № 30 (Т. 9 а.с. 67-69).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до експертного дослідження від 01.11.2012 року за № 1/11-12, загальна ринкова вартість всього майна відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», яке реалізовано на підставі договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, укладених між ВАТ "Старинський цукровий завод" та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000», на час укладення відповідно до Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, становить 2400000,00 грн. (два мільйони чотириста тисяч гривень 00 коп.). Вартість реалізованого мана відповідно до договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б відповідала його ринковій вартості та не була занижена.
Судом береться до уваги, що Інвестор відповідно до Плану санації та Угоди мав право на придбання майна на суму 2412630,20 грн. (два мільйони чотириста дванадцять тисяч шістсот тридцять гривень 20 коп.), яка відповідає сумі наданих ним Боржнику інвестицій.
Судом досліджено План санації Боржника, укладену на його підставі Угоду та договори купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, за наслідками чого суд приходить до висновку, що ВАТ "Старинський цукровий завод" і ТОВ «Укрресурссервіс-2000» при укладенні договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, дотримались вимог Розділу 5 Плану санації та п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 5.1.5. укладеної на його підставі Угоди, ст.ст. 5, 16, 23, 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 6, 202, 509, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 179, 180, 181, 188, 193 Господарського кодексу України та досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, в зв'язку з чим будь-які підстави, передбачені ст. ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України, для визнання даних договорів купівлі-продажу повністю або частково недійсним відсутні .
Таким чином, суд приходить до висновку, що договори купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, укладені між ВАТ "Старинський цукровий завод" та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000», є правомірними, укладеними та виконаними з дотриманням вищевказаних вимог Цивільних, Господарського кодексів України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», будь-які права або інтереси Заявника не порушують, внаслідок чого в задоволенні вимог Заявника слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались учасниками провадження у справі № 21/17б-02/22/8 суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
У судовому засіданні, надані Заявником докази, спростовані та заперечувались по суду Ліквідатором.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що вимоги Заявника про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, укладених між ВАТ "Старинський цукровий завод" і товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000», та зобов'язання повернути придбане за цими договорами майно, є безпідставними та необґрунтованими, внаслідок чого підлягають відхиленню в повному обсязі. Ухвала господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року у справі № 21/17б-02/22/8, якою відмовлено в задоволенні заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна від 26 січня 2005 року за №5/01-1С, №5/01-2С, №5/01-1Б, №5/01-3С, №5/01-2Б, укладених між ВАТ "Старинський цукровий завод" і товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурссервіс-2000», та зобов'язання повернути придбане за цими договорами майно, набрала чинності та не оскаржувалась жодним з учасників провадження .
Врахувавши вище викладене, суд дійшов висновку, що твердження Кредитора 14 про те, що з часу направлення матеріалів справи № 21/17б-02/22/8 на новий розгляд ліквідатором не спростовано належним чином доводів Київського міжобласного апеляційного господарського суду у постанові від 07 грудня 2009 року, є необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи № 21/17б-02/22/8 в частині встановлених в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року фактів, внаслідок чого дані факти новому доведенню та встановленню не підлягають.
Стосовно вказівки Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 14 квітня 2010 року стосовно виконання ліквідатором Банкрута вимоги ст. 16 Закону про банкрутство про письмове повідомлення усіх кредиторів про час та місце проведення зборів комітету кредиторів на яких схвалено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута, суд дійшов наступних висновків.
Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судовому засіданні 24 грудня 2012 року, при дослідженні протоколу № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року, судом встановлено наступне.
Відповідно до протоколу № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року, що доданий до листа ліквідатора Банкрута № 27 від 21 грудня 2012 року, на засіданні комітету кредиторів Банкрута 17 грудня 2012 року були присутні Кредитор 8 (196 голосів), Кредитор 14 (119 голосів), ліквідатор Банкрута (з правом дорадчого голосу). Інші члени комітету кредиторів Банкрута на засідання комітету кредиторів Банкрута 17 грудня 2012 року не з'явились. На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року, ліквідатором Банкрута через відділ діловодства господарського суду Київської області надано докази повідомлення членів комітету кредиторів Банкрута про збори комітету кредиторів Банкрута 17 грудня 2012 року, а саме описи вкладення у цінні листи від 10 грудня 2012 року: 0404016352217, адресований Кредитору 23; 0405016300420, адресований Кредитору 14; 0405016300438, адресований Кредитору 8; 0405016300454, адресований Кредитору 1; 0405016300446, адресований Кредитору (ініціюючому).
На порядок денний засідання комітету кредиторів було винесено питання про погодження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора Банкрута. Ліквідатор Банкрута повідомив, що ухвалою господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року у справі № 21/17б-02/22/8 зобов'язано ліквідатора Банкрута провести засідання комітету кредиторів Банкрута на якому погодити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; ліквідатор Банкрута повідомив, що протягом ліквідаційної процедури розмір активів Банкрута зменшувався оскільки відбувалось погашення кредиторської заборгованості, окрім того, частина коштів направлялась на покриття витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою; кредиторські вимоги, які не були задоволені протягом ліквідаційної процедури становлять 5 981 461,02 грн., - що підтверджено протоколом № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 22012 року. Як вже було зазначено на засіданні комітету кредиторів Банкрута, що відбулося 17 грудня 2012 року представник Кредитора 14 заперечує проти погодження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута з викладених вище підстав. Кредитор 8 на засіданні комітету кредиторів 17 грудня 2012 року висловив думку, що звіт ліквідатора відповідає законодавству, ліквідатор виконав передбачені законодавством дії в повному обсязі та запропонував затвердити звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Банкрута.
Відповідно до протоколу № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року, більшістю голосів присутніх на засіданні комітету кредиторів Банкрута 17 грудня 2012 року, погоджено звіт ліквідатора Банкрута від 14 грудня 2012 року та ліквідаційний баланс Банкрута станом на 14 грудня 2012 року.
В абз. 7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом також: «Закон про банкрутство») передбачено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Згідно абз. 3 ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.
Відповідно ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство, на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
В п.п. 56, 57 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 (надалі за текстом: «Постанова № 15») передбачено, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.
Аналогічна норма викладена в п.п. 3.1.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, згідно якої, - при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема: частинами 10 - 12, 14 статті 31, частинами 7, 16 статті 13, частинами 1, 2 статті 17, частиною 8 статті 17, частинами 1, 5 статті 18, частинами 8 - 10 статті 19, частиною 5 статті 21, частинами 1, 13 статті 30, частиною 3 статті 36, частиною 13 статті 53.
Згідно ч.ч. 2, 9 ст. 16 Закону про банкрутство, збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Дослідивши протокол № 36 засідання комітету кредиторів Банкрута від 17 грудня 2012 року, описи вкладення у цінні листи від 10 грудня 2012 року: 0404016352217, 0405016300420, 0405016300438, 0405016300454, 0405016300446, судом встановлено, що рішення, прийняте на засіданні комітету кредиторів, що відбулося 17 грудня 2012 року про погодження звіту ліквідатора Банкрут від 14 грудня 2012 року та ліквідаційного балансу Банкрута станом на 14 грудня 2012 року прийнято повноваженими зборами комітету кредиторів Банкрута.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Згідно ч. ч. 1, 3, 6 ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".
Відповідно до ст. 29 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Згідно ч. ч. 1, 2, 7-10 ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. Ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Відповідно до норми ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. В свою чергу, затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону про банкрутство є підставою для припинення провадження у справі згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Так, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що публікація оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 21/17б-02 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, здійснено в газеті «Голос України» № 56 від 26 березня 2002 року; публікація оголошення про визнання Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України» № 149 від 12 серпня 2004 року, - що підтверджено роздруківками з системи «Всеукраїнська мережа «ЛІГА:ЗАКОН».
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.
Відповідно до вимог Закону про банкрутство, згідно звіту ліквідатора Банкрута № 21 від 14 грудня 2012 року, до арбітражного керуючого Решетняка В.В. були направлені наступні заяви з вимогами до Банкрута: ТОВ «Укрресурссервіс-2000» в сумі 2 413 630, 20 грн.; ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» в сумі 102 278,09 грн.; Відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бориспільському районі в сумі 17 412,11 грн.; Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області в сумі 484 492,74 грн. та додатково в сумі 1 129 293,59 грн. (заява № 21433/7/10 від 26 вересня 2007 року); Бориспільським районним Управлінням Пенсійного фонду України в сумі 618 069,38 грн. та із заявою про визнання поточним кредитором № 3977/07 від 08 липня 2008 року; Бориспільським міськрайонним центром зайнятості в сумі 24 705,86 грн.; Дослідним господарством «Шевченківське» в сумі 213 960,00 грн.; ПП «Алєко» в сумі 32 496,24 грн.; ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг» в сумі 196 280,00 грн.; ТОВ «Фірма Дифузія» в сумі 25 563,48 грн.; НВНЦ ТОВ «Техноцентр» в сумі 91 173,70 грн.; СТОВ «Родень» в сумі 60 687,35 грн.; ТОВ «ОСБ» в сумі 109 804,80 грн.; ВАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 61 727,77 грн.; АК «Київенерго» в сумі 119 390,80 грн.; ПП ОСОБА_3 в сумі 12 753,11 грн.; МПП «Витязь» в сумі 29 943,40 грн.; ВАТ «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс» в сумі 20 826,37 грн.; ВАТ «Агрохімцентр» в сумі 41 444,01 грн.; ТОВ «Укрресурссервіс-2000» в сумі 2 759 346,81 грн.; ТОВ «Вікторія» в сумі 40 065,95 грн.; СФГ «Істок» в сумі 61 569,21 грн.; СФГ «Сокіл» в сумі 81 902,75 грн.; ТОВ «Укрбалкансервіс» в сумі 12 866,54 грн.; Івашківським спиртзаводом в сумі 300 000,00 грн.; Приватною фірмою «Палада» в сумі 100 081,00 грн.; ТОВ «Укрмашхімкомплект» в сумі 106 656,68 грн.; Малим колективним виробничо-комерційним підприємством «Агромеханізація» в сумі 8 275,43 грн.; Бортницьким міжрайонним управлінням водного господарства імені Гаркуші М.А. в сумі 12 008,05 грн.; ТОВ «Сільськогосподарська науково-виробнича фірма «Агроінвест» в сумі 933 568,46 грн.; СФГ «Горизонт» в сумі 21 260,00 грн.
За результатом розгляду арбітражним керуючим Решетняком В.В. відповідно до вимог Закону про банкрутство заяв з вимогами до ВАТ «Старинський цукровий завод» та відповідно до даних бухгалтерського обліку були визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів наступні вимоги: ТОВ «Укрресурссервіс-2000» в сумі 2 413 630,20 грн. визнано в повному обсязі та віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» в сумі 102 278,09 грн., що віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів; витрати на оплату державного мита в дохід Державного бюджету України 170,00 грн. що віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 19 липня 2002 року у справі № 21/17б-02 та ухвали господарського суду Київської області від 31 липня 2002 року у справі № 21/17б-02; витрати на оплату праці арбітражного керуючого в сумі 15 600,00 грн. визнано в повному обсязі, що віднесені до першої черги задоволення вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку; заборгованість по оплаті праці в сумі 370 000,00 грн. визнано в повному обсязі та віднесено до другої черги задоволення вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку; заборгованість зі сплати аліментів в сумі 6 209,56 грн. визнано в повному обсязі та віднесені до другої черги задоволення вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку; Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області в сумі 422 107,72 грн., що віднесені до третьої черги задоволення вимог кредиторів; Бориспільського районного Управління Пенсійного фонду України в сумі 618 069,38 грн., що віднесені до третьої черги задоволення вимог кредиторів; Бориспільського міськрайонного центру зайнятості в сумі 24 705,86 грн., що віднесені до третьої черги задоволення вимог кредиторів; Дослідного господарства «Шевченківське» в сумі 213 960,00 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ПП «Алєко» в сумі 32 496,24 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг» в сумі 196 280,00 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Фірма Дифузія» в сумі 25 563,48 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; НВНЦ ТОВ «Техноцентр» в сумі 91 173,70 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; СТОВ «Родень» в сумі 60 687,35 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «ОСБ» в сумі 109 804,80 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ВАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 61 727,77 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; АК «Київенерго» в сумі 119 390, 80 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ПП ОСОБА_3 в сумі 12 753,11 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; МПП «Витязь» в сумі 29 943, 40 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ВАТ «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс» в сумі 20 826,37 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ВАТ «Агрохімцентр» в сумі 41 444,01 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Укрресурссервіс-2000» в сумі 2 759 346,81 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Вікторія» в сумі 40 065,95 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; СФГ «Істок» в сумі 61 569,21 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; СФГ «Сокіл» в сумі 81 902,75 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Укрбалкансервіс» в сумі 12 866,54 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; Івашківського спиртзаводу в сумі 300 000,00 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; Приватної фірми «Палада» в сумі 100 081,00 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Укрмашхімкомплект» в сумі 106 656,68 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Агромеханізація» в сумі 8 275,43 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М.А. в сумі 12 008,05 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; ТОВ «Сільськогосподарська науково-виробнича фірма «Агроінвест» в сумі 933 568,46 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; СФГ «Горизонт» в сумі 21 260,00 грн., що віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Вимоги ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бориспільському районі в сумі 17 412,11 грн., з яких 1 552,27 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків та 15 859,84 грн. для розрахунку з потерпілим підприємства Банкрутом не визнані; вимоги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області в сумі 62 385,02 грн. не визнані, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2003 року у справі № 21/17б-02; вимоги Бориспільської ОДПІ в сумі 1 129 293,59 грн., в т.ч. основного боргу - 1 076 657,04 грн., пені за несвоєчасну сплату податків - 52 636,55 грн. (Заява № 21433/7/10 від 26 вересня 2007 року), Банкрутом не визнані; вимоги Бориспільського районного УПФ України в сумі 4 632,68 грн. (Заява № 3977/07 від 08 липня 2008 року), Банкрутом не визнані.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14 червня 2002 року визнано грошові вимоги: Дослідного господарства «Шевченківське» - 213 960,00 грн., Приватного підприємства «Алєко» - 32496,24 грн., ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг» - 196 280,00 грн., ТОВ «Фірма «Дифузія» - 25 563,48 грн., НВНЦ ТОВ «Техноцентр» - 91 173,70 грн., СТОВ «Родень» - 60 687,35 грн., ТОВ «ОСБ» - 109 804,80 грн., ВАТ АБ «Укргазбанк» - 61 727,77 грн., АК «Київенерго» - 119 390,80 грн., ПП ОСОБА_3 - 12 753,11 грн., МПП «Вітязь» - 29 943,40 грн., ВАТ «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс» - 20 826,37 грн., ВАТ «Агрохімцентр» - 41 444,01 грн., ТОВ «Укрресурссервіс-2000» - 2 759 364,81 грн., ТОВ «Вікторія» - 40 065,95 грн., Івашківського спиртзаводу - 300 000,00 грн. Ухвалами господарського суду Київської області від 18 листопада 2004 року визнано Управління ПФУ у Бориспільському районі поточним кредитором у справі № 21/17б-02 з майновими вимогами в розмірі 245 601,39 грн.; визнано ТОВ «Укрресурссервіс-2000» поточним кредитором у справі № 21/17б-02 з майновими вимогами в розмірі 2 641 563,17 грн.
Як повідомляє ліквідатор Банкрута у своєму звіті, загальна сума заявлених вимог кредиторів Банкрута становить - 9 426 422,72 грн. (дев'ять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч чотириста двадцять дві гривні 72 коп.).
Відповідно до звіту ліквідатора Банкрута та наданих останнім в судовому засіданні 24 грудня 2012 року пояснень ліквідатором Банкрута з метою формування ліквідаційної маси вчинено наступні дії та встановлено наступне.
З метою виявлення, збереження та формування ліквідаційної маси для проведень розрахунку з кредиторами, ліквідатором Банкрута було проведено інвентаризацію майна Банкрута, результати якої затверджені рішенням комітету кредиторів Банкрута, що підтверджено протоколом № 10 засідання комітету кредиторів Банкрута від 11 липня 2003 року (а.с. 216- 225 том 1).
Ліквідатором Банкрута направлено начальнику Бориспільського районного відділу ГУ МВС України в Київській області запит № 50 від 21 квітня 2005 року з проханням надати інформацію щодо кількості, найменування транспортних засобів (їх державні знаки, номери двигунів та шасі), що зареєстровані за Банкрутом (а.с. 17 том 4). Запит № 50 від 31 травня 2005 року ліквідатором Банкрута направлено начальнику Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області з проханням надати інформацію щодо кількості, найменування транспортних засобів (їх державні знаки, номери двигунів та шасі), що зареєстровані за Банкрутом на сьогоднішній день (а.с. 19 том 4).
ДАІ ВДАІ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області в довідці № 4/844 від 07 червня 2005 року повідомлено, що за даними картотеки ВДАІ Бориспільського МРВ транспортні засоби за Банкрутом не зареєстровані (а.с. 18 том 4).
В довідці № 448 від 08 липня 2005 року Бориспільським МРЕВ ДАІ повідомлено, що згідно реєстраційних даних Бориспільського МРЕВ ДАІ на Банкруті транспортний засіб не значиться (а.с. 20 том 4).
Ліквідатором Банкрута було вчинено заходи з пошуку акцій, часток, паїв, що належать Банкруту у статутних фондах господарських товариств та інших суб'єктів господарювання. Так, в довідці № 01-26/89 від 27 травня 2009 року (а.с. 242 том 5, а.с. 150 том 7) Управлінням статистики у Бориспільському районі повідомлено, що Банкрут є засновником: СТОВ «Міжрегіональний агроторговий дім «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 30163873); Дочірнього сільськогосподарського підприємства «АГРО-ФОКУС» (код ЄДРПОУ 31295735). Постановою Господарського суду Київської області від 26 червня 2007 року в справі № а17/153-07 постановлено припинити юридичну особу - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний агроторговий дім "Бориспіль" (08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Воровського, 33, код 30163873). Як вказує ліквідатор Банкрута у своєму звіті, за таких умов не існує правових підстав для повернення майна Банкрута. Щодо дочірнього сільськогосподарського підприємства "АГРО-ФОКУС" ВАТ "Старинський цукровий завод", то як зазначає ліквідатор Банкрута, відповідно до даних бухгалтерського обліку Банкрута на баланс Дочірнього сільськогосподарського підприємства «АГРО-ФОКУС» майно не передавалось, що підтверджено довідкою № 24 від 05 травня 2009 року Банкрута (а.с. 153 том 7). Ухвалою господарського суду Київської області від 12 липня 2011 року у справі № Б3/105-09 ліквідовано юридичну особу Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агро-Фокус" ВАТ "Старинський цукровий завод" (08362, Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Польова, 1а; код ЄДРПОУ 31295735).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону про банкрутство (в редакції, чинній станом на 01 січня 2004 року), майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.
На виконання вимог ч. 1 ст. 29 Закону про банкрутство, для визначення початкової вартості майна Банкрута, суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_12 (АДРЕСА_6; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_4 від 10 липня 2002 року; сертифікат оцінювача НОМЕР_5 від 03 січня 1997 року) 01 січня 2004 року здійснено звіт про оцінку окремо визначених основних засобів Банкрута (а.с. 139, 140 том 7). Згідно вказаного звіту, ринкова вартість окремо визначених основних засобів (всього 533 інвентарних одиниць) Банкрута для використання її в якості залогової, на дату оцінки складає (без урахування ПДВ) 2 400 000,00 грн. Відповідно до актуалізації «Звіту про оцінку окремо визначених основних засобів ВАТ «Старинський цукровий завод» (Київська обл., Бориспільський район, с. Старе)», здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ПП «ЕНЕРГОМАКС», що діє на підставі статуту та сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 396/02, виданого ФДМ України 15 травня 2002 року здійсненої з метою визначення ринкової вартості в якості заставної вартості у процедурі санації підприємства, зробив висновок про те, що ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 01 серпня 2004 року без урахування ПДВ становить 2 400 000,00 грн.
Окрім того, в своєму звіті ліквідатор Банкрута повідомляє, що з метою збереження майна Банкрута, кошти від реалізації якого направляються на погашення вимог кредиторів, ним укладено договори про надання послуг з охорони; ліквідатором Банкрута було проведено реалізацію майна Банкрута відповідно до вимог Закону про банкрутство, Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішень Комітету кредиторів; продаж майна Банкрута здійснювався на відкритих торгах, які організовувались арбітражним керуючим Решетняком В.В., ДГУ «Агентство з питань банкрутства» та ВАТ «Київська універсальна біржа»; ліквідатором Банкрута були укладені наступні договори відчуження майна Банкрута: з ТОВ «Укрресурссервіс-200»: договір купівлі-продажу обладнання та устаткування № 5/01-2С від 26 січня 2005 року (загальна вартість договору складає 674 019,60 грн. в т.ч. ПДВ - 112 336,60 грн.), договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5/01-1Б від 26 січня 2005 року (відповідно до договору у власність покупця передано цукровий склад; загальна вартість договору складає 27 531,60 грн. в т.ч. ПДВ - 4 588,60 грн.), договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5/01-1С від 26 січня 2005 року (відповідно до договору у власність покупця передано майновий комплекс Банкрута згідно Додатку 1 договору; загальна вартість договору складає 1 173 969,60 грн. в т.ч. ПДВ - 195 661,60 грн.), договір купівлі-продажу обладнання та устаткування № 5/01-2Б від 26 січня 2005 року (перелік обладнання та устаткування вказаний в Додатку 1 договору; загальна вартість договору складає 119 314,80 грн. в т.ч. ПДВ - 19 885,80 грн.), договір купівлі-продажу рухомого майна № 5/01-3С від 26 січня 2005 року (перелік обладнання та устаткування вказаний в Додатку 1 та Додатку 2 договору; загальна вартість договору складає 404 061,60 грн. в т.ч. ПДВ - 67 343,60 грн.), - відповідно до рішень прийнятих комітетом кредиторів Банкрута та закріплених протоколами комітету кредиторів Банкрута № 14 від 06 серпня 2004 року, № 15 від 17 вересня 2004 року та № 16 від 15 жовтня 2004 року. 28 березня 2005 року ліквідатором Банкрута було організовано аукціон з продажу підсобного господарства Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано ТОВ «Реконструкція та будівництво», з яким укладено Договір купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна від 24 червня 2005 року (загальна вартість договору складає 203 800,60 грн. в т.ч. ПДВ - 33 966,67 грн.). Ліквідатором Банкрута укладено: з ВАТ «АК» Сатер» - договір купівлі-продажу обладнання та устаткування від 27 квітня 2005 року (загальна вартість договору складає 26 960,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 493,33 грн.); з громадянином ОСОБА_13 - договір купівлі-продажу рухомого майна від 20 квітня 2005 року (загальна вартість договору складає 3 566,00 грн. в т.ч. ПДВ - 713,20 грн.); з ВАТ «Будівельне управління № 813» - договір купівлі-продажу рухомого майна від 25 травня 2005 року (загальна вартість договору складає 12 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 520,00 грн.); громадянином ОСОБА_14 - договір купівлі-продажу рухомого майна від 25 травня 2005 року (загальна вартість договору складає 2 073,00 грн. в т.ч. ПДВ - 414,60 грн.); з ВАТ «Ренійський м'ясокомбінат» - договір № 15-08 від 15 серпня 2005 року (загальна вартість договору складає 24 800,98 грн. в т.ч. ПДВ - 4 133,50 грн.); з ВАТ «Ренійський м'ясокомбінат» - договір від 01 серпня 2005 року (загальна вартість договору складає 103 723,00 грн. в т.ч. ПДВ - 17 287,17 грн.); з ПП «Украгробізнес» - договір купівлі-продажу брухту чорних металів від 01 листопада 2005 року (загальна вартість договору складає 9 054,99 грн. в т.ч. ПДВ - 1 810,99 грн.); з ТОВ «Реконструкція та будівництво» - договір купівлі-продажу рухомого майна від 18 жовтня 2005 року (перелік рухомого майна вказаний в Додатку 1 договору; загальна вартість договору складає 1 727,00 грн. в т.ч. ПДВ - 287,83 грн.); відповідно до рішення комітету кредиторів Банкрута від 28 березня 2005 року з з ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» - договір купівлі-продажу рухомого майна від 22 лютого 2006 року (перелік рухомого майна вказаний в Додатку 1 Договору; загальна вартість договору складає 35 576,45 грн. в т.ч. ПДВ - 5 929,41 грн.); з ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» - договір купівлі-продажу рухомого майна від 29 березня 2006 року (загальна вартість договору складає 12 190,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 031,66 грн.); з громадянином ОСОБА_15 - договір купівлі-продажу рухомого майна від 13 квітня 2006 року (загальна вартість договору складає 2 830,00 грн. в т.ч. ПДВ - 471,67 грн.); з СПД ФО ОСОБА_16 - договір купівлі-продажу брухту чорних металів від 25 грудня 2006 року (загальна вартість договору складає 16 751,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 350,20 грн.).
Згідно звіту ліквідатора Банкрута ним організовано наступні торги з продажу майна Банкрута, а саме:
- 17 серпня 2005 року відбувся аукціон з продажу будівлі спортзалу, авто гаража, пекарні Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано громадянина Комліченко В.М., з яким було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 вересня 2005 року (загальна вартість договору складає 22 122,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 424,40 грн.);
- 19 вересня 2005 року відбувся аукціон з продажу рухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано СПД ФО ОСОБА_16, з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 19 вересня 2005 року (загальна вартість договору складає 27 300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 550,00 грн.);
- 16 листопада 2005 року відбувся аукціон з продажу будівлі дитячого садка-ясел «Дзвіночок» Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано громадянку ОСОБА_18, з якою було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23 грудня 2005 року (загальна вартість договору складає 85 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 14 166,66 грн.);
- 17 листопада 2005 року відбувся аукціон з продажу рухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано СПД ФО ОСОБА_11, з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 17 листопада 2005 року (загальна вартість договору складає 5 200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 040,00 грн.);
- 02 грудня 2005 року відбувся аукціон з продажу рухомого та нерухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано МКП «Композит» з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 02 грудня 2005 року та Додаткову угоду від 01 червня 2006 року (загальна вартість договору складає 36 287,68 грн. в т.ч. ПДВ - 7 257,54 грн.);
- 23 лютого 2006 року відбувся аукціон з продажу рухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат», з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 23 лютого 2006 року (загальна вартість договору складає 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.);
- 25 квітня 2006 року відбувся аукціон з продажу рухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано громадянина ОСОБА_16, з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 25 квітня 2006 року (загальна вартість договору складає 9 500,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 583,33 грн.);
- 05 травня 2006 року відбувся аукціон з продажу рухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано громадянина ОСОБА_16, з яким було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна від 05 травня 2006 року (загальна вартість договору складає 10 982,97 грн. в т.ч. ПДВ - 1 830,50 грн.);
Відповідно до звіту ліквідатора Банкрута, ВАТ «Київська універсальна біржа» організовано проведення торгів з продажу майна Банкрута:
- 16 травня 2006 року відбувся аукціон з продажу нерухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано ТОВ «Тавр 7», з яким було укладено: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16 травня 2006 року (відповідно до договору у власність покупця передано будівлю вагової та будівлю насосної станції; загальна вартість договору складає 77 670,80 грн. в т.ч. ПДВ - 12 945,13 грн.); договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25 травня 2006 року (відповідно до договору у власність покупця передано ангар-пилораму; загальна вартість договору складає 19 880,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 313,33 грн.); договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16 травня 2006 року (відповідно до договору у власність покупця передано об'єкт незавершеного будівництва (недобудовану будівлю складу); загальна вартість договору складає 88 326,00 грн. в т.ч. ПДВ - 14 721,00 грн.);
- 28 січня 2008 року відбувся аукціон з продажу нерухомого майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано ТОВ «Основа-3», з яким було укладено: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 2 072,00 грн.); договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 06 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 29 759,10 грн.);
- 26 лютого 2008 року відбувся аукціон з продажу майна Банкрута; відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано ТОВ «Основа-3», з яким було укладено: договір № 2 купівлі-продажу рухомого майна від 26 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 68 175,00 грн.); договір № 3 купівлі-продажу рухомого майна від 26 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 14 078,00 грн.); договір № 4 купівлі-продажу рухомого майна від 26 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 23 220,90 грн.); договір № 5 купівлі-продажу рухомого майна від 26 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 6 737,00 грн.); договір № 6 купівлі-продажу рухомого майна від 26 лютого 2008 року (загальна вартість договору складає 770,00 грн.).
Також, згідно звіту ліквідатора Банкрута 14 листопада 2005 року відбувся аукціон з продажу будівлі клубу Банкрута. Організатором торгів виступила ДГУ «Агентство з питань банкрутства». Відповідно до протоколу аукціону, переможцем визнано громадянку ОСОБА_19, з якою було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23 грудня 2005 року (загальна вартість договору складає 147 659,30 грн. в т.ч. ПДВ - 24 609,88 грн.);
На підставі рішення комітету кредиторів Банкрута від 06 серпня 2004 року № 14 ліквідатором було укладено з ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04 грудня 2007 року (загальна вартість договору складає 41 362,00 грн. в т.ч. ПДВ - 6 893,67 грн.).
Відповідно до звіту ліквідатора Банкрута, під час проведення процедури ліквідації Банкрута було реалізоване все майно, яке належало Банкруту.
На виконання вимог абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатором Банкрута пред'явлено вимоги до третіх осіб щодо повернення дебіторської заборгованості Банкруту, в результаті чого на розрахунковий рахунок Банкрута було повернено 137 583,70 грн. Відповідно до результатів претензійно позовної роботи з ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» було стягнуто 120 431,28 грн. (а.с. 81, 82 том 6); з ДГУ «Агентство з питань банкрутства» було стягнуто 17 105,62 грн.; з МКП «Композит» Відділом ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції було стягнуто 46,80 грн. (а.с. 155 том. 7).
Одночасно судом на виконання відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівок , що містяться у постановах Вищого господарського суду України від 14 квітня 2010 року та від 10 серпня 2011 року , перевірено повноту вжиття ліквідатором Банкрута заходів по стягненню дебіторської заборгованості, за наслідками чого встановлено, що окрім вищевказаної стягнутої дебіторської заборгованості іншу стягнути неможливо в зв'язку з тим, що інші боржники Банкрута на даний час вже припиненні, внаслідок чого виключенні з єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону про банкрутство, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
На виконання вимог ч. 8 ст. 30 Закону про банкрутство, кошти, які отримані від продажу майна Банкрута, були направлені на розрахунок з кредиторами; як зазначає ліквідатор Банкрута у своєму звіті, відповідно до реєстру вимог кредиторів Банкрута були погашені наступні кредиторські вимоги: ТОВ «Укрресурссервіс-2000» - в сумі 2 398 897,20 грн.; ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат» в сумі 50 000,00 грн.; витрати на оплату державного мита в дохід Державного бюджету України 170 грн. - в сумі 170,00 грн.; заборгованість з оплати праці працівників Боржника - в сумі 357 577,22 грн. (залишок заборгованості по оплаті праці колишніх працівників Банкрута не був виплачений у зв'язку з тим, що колишні працівники не звернулись до Банкрута за виплатою заборгованості; відповідно до звіту ліквідатора Банкрута, останнім були вжиті заходи з пошуку колишніх працівників Банкрута (а.с. 166 том 3); заборгованість зі сплати аліментів - в сумі 6 209,56 грн.; Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - в сумі 422 107,72 грн.; Бориспільського районного Управління Пенсійного фонду України - в сумі 210 000,00 грн. (а.с. 163-165, том 3). Відповідно до звіту ліквідатора Банкрута та матеріалів справи, загальна сума погашених кредиторських вимог складає 3 444 961,70 грн.; кредиторські вимоги, які не були задоволені протягом ліквідаційної процедури Банкрута, становлять 5 981 461,02 грн.
Як було зазначено, відповідно до п.п. 56, 57 Постанови № 15, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.
08 липня 2002 року Першими загальними зборами кредиторів Банкрута обрано комітет кредиторів Банкрута у складі: Дослідного господарства «Шевченківське», ДП «Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг», АК «Київенерго», ТОВ «Укрресурссервіс-2000», Державне підприємство «Івашківський спиртзавод», - що підтверджено протоколом зборів кредиторів Банкрута від 08 липня 2002 року (а.с. 97- 101 том 1).
Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що після того, як було створено комітет кредиторів ВАТ «Старинський цукровий завод», комітетом кредиторів Банкрута прийнято низку рішень, які закріплені у відповідних протоколах комітету кредиторів, зокрема наступні рішення.
Згідно протоколу комітету кредиторів Боржника № 10 від 11 липня 2003 року (а.с. 216-225 том 1), комітетом кредиторів Боржника прийнято наступні рішення: прийняти звіт керуючого санацією про здійснення ним заходів в процесі провадження процедури санації боржника, направлених на відновлення платоспроможності боржника; затверджено результати інвентаризації, перелік активів Боржника, відносно яких виявлено непридатність (непригодність) до подальшої експлуатації у виробничому процесі згідно переліку та списання зазначених активів, згідно з переліком; затверджено складений комісією перелік майна Боржника, що може передаватись у заставу (у власність) Інвестору на виконання умов п. 3.2. угоди про надання інвестицій від 17 липня 2002 року та Плану санації згідно додатку № 1 до даного протоколу комітету кредиторів; перелік майна боржника, визначений в додатку № 1 до цього протоколу, може коригуватися в разі збільшення обсягів інвестування та несвоєчасного виконання боржником зобов'язань з повернення інвестицій; вповноважено керуючого санацією, за письмовим погодженням з робочою групою комітету кредиторів у складі: представника ТОВ «Укрресурссервіс-2000» Комліченка В.М. та представника ДП «Київоблавтодор» Левшуна Р.В., вносити зміни до переліку, що міститься в додатку № 1 до цього протоколу; при цьому, вважати, що названа робоча група діє від імені комітету кредиторів; на виконання Плану санації дозволено здійснити передачу майна в заставу Інвестору (укласти відповідні договори застави), після проведення експертної оцінки, згідно затвердженого переліку цього майна лише в тій його кількості, загальна оціночна вартість якого, на момент оформлення договору (договорів) застави, не перевищуватиме разом загальної суми наданих Інвестором інвестицій Боржника та загальної суми нарахованих 18 відсотків річних за користування товарним кредитом; зобов'язано керуючого санацією на виконання Плану санації, підписати від імені Боржника, договір (договори) застави майна боржника, а також інші договори та документи, що направлені на укладення та виконання договору (договорів) застави майна Боржника; в разі виконання Інвестором зобов'язань з надання інвестицій та несвоєчасного їх повернення Боржником на умовах Угоди про надання інвестицій від 17 липня 2002 року, дозволено керуючому санацією передати у власність Інвестора майно боржника на суму наданих інвестицій відповідно до Плану санації та п. 3 ст. 18 Закону про банкрутство; майно, що передається у власність Інвестора, повинно бути оцінено відповідно до чинного законодавства; передаватись може лише майно Боржника, що увійшло до переліку в додатку № 1 до цього протоколу; в разі збільшення розміру інвестицій, керуючого санацією, вповноважено комітетом кредиторів вносити зміни до додатку № 1 до цього протоколу за письмовим погодженням з вищеназваною робочою групою, що вповноважені діяти від імені комітету кредиторів; вповноважено робочу групу Боржника оперативно вирішуваним інші питання, що віднесені до компетенції комітету кредиторів; погоджено передачу майна, що не ввійшла до статутного фонду Боржника в комунальну власність територіальної громади відповідно до вимог чинного законодавства України; делеговано виконавчого директора Пісківця В.А, як представника Боржника до складу членів комісії для визначення технічного стану об'єктів (з врахуванням зносу), що не ввійшли до статутного фонду Боржника та передаватимуться в комунальну власність територіальної громади; уповноважено виконавчого директора Боржника - Пісківця В.А. підписувати від імені Боржника необхідні документи (акти тощо), що будуть оформлятися при передачі об'єктів, які не ввійшли до статутного фонду Боржника в комунальну власність територіальної громади; в разі наявності (виявлення у майбутньому) будь-яких обмежень (податкових застав, арештів, забезпечень тощо), наявність яких перешкоджає виконанню Плану санації, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 24 квітня 2003 року, керуючому санацією звернутися до суду з відповідним клопотанням, в якому просити суд, в кожному окремому випадку, прийняти окремі рішення, якими зобов'язати відповідні органи державної податкової служби України та інші компетентні органи, зупинити (звільнити з-під податкової застави) податкову заставу (інші застави, обмеження, забезпечення, арешти) щодо рухомого, нерухомого майна та майнових прав Боржника, та заборонити в подальшому (в період провадження процедури санації боржника) податковим та іншим повноважним, згідно чинного законодавства органам, накладати податкові застави, інші обмеження на будь-яке рухоме, нерухоме майно боржника та його майнові права; схвалено дії керуючого санацією Боржника по підписанню протоколу про залік взаємних вимог між Боржником та АКБ «Стелс»; надано згоду керуючому санацією на укладення договору між Боржником та Бориспільським районним житлово-комунальним комбінатом на виконання робіт по ремонту об'єктів житлового фонду, що підлягають передачі Боржником у комунальну власність Старівської сільської ради з оплатою вартості робіт згідно відповідної проектно-кошторисної документації, але не більше 70 000 тисяч гривень; оплата зазначених ремонтних робіт здійснюється за рахунок Боржника, при цьому Інвестор відшкодовує Боржнику фактичний розмір здійснених витрат.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Боржника № 12 від 04 березня 2004 року (а.с. 196- 200 том 1), комітетом кредиторів Боржника прийнято наступні рішення: затвердити розмір інвестицій, які надано інвестором Боржника - ТОВ «Укрресурссервіс-2000» станом на 04 березня 2004 року у сумі 1 513 000,00 грн.; затвердити збільшення розміру інвестицій, які повинен надати інвестор Банкрута на 900 000,00 грн.; беручи до уваги проблемне питання, зокрема, неможливість виконання Плану санації через податкову заставу, погоджено в позачерговому порядку розрахуватись з Бориспільською ОДПІ, з метою зняття податкової застави; розрахунок здійснити за кошти, які будуть надані Інвестором Боржника у сумі 900 000,00 грн.
Згідно протоколу комітету кредиторів Боржника № 13 від 23 квітня 2004 року (а.с. 241, 242 том 1), комітетом кредиторів Боржника прийнято рішення за наслідками розгляду звіту керуючого санацією Боржника вповноважити голову комітету кредиторів Боржника - Комліченка В.М. у п'ятнадцятиденний строк з дня проведення цього засідання, подати до господарського суду Київської області клопотання про припинення процедури санації Боржника, визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; запропонувати господарському суду Київської області кандидатуру ліквідатора Боржника в особі арбітражного керуючого Решетняка В.В.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 14 від 06 серпня 2004 року (а.с. 11- 16 том 2), комітетом кредиторів Банкрута прийнято наступні рішення: схвалити дії ліквідатора Банкрута щодо оперативного вирішення питання скликання комітету кредиторів Банкрута та щодо своєчасного інформування його відповідно до вимог чинного законодавства про хід процедури ліквідації; встановити наступний порядок продажу майна Банкрута - майно Банкрута, що включено до ліквідаційної маси підлягає продажу на публічних торгах, які повинні проводитись в порядку, встановленому в Наказі Мінекономіки України № 123 з нижченаведеними застереженнями: для ефективного та оперативного виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків комітет кредиторів наділив ліквідатора наступними повноваженнями: 1) самостійно визначати склад активів Банкрута, що виставляються на продаж, черговість виставлення активів Банкрута на продаж, строки продажу активів; 2) згідно з нормами наказу Мінекономіки України № 123 укладати з Агентством з питань банкрутства договір про організацію та проведення публічних торгів, на погоджених ліквідатором та Агентством умовах; встановлено, що оголошення про продаж майна Банкрута повинно публікуватися в місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати проведення публічних торгів; встановлено, якщо на публічні торги надійшла заява лише від одного учасника, то майно Банкрута може бути продане ліквідатором на підставі договору купівлі-продажу без проведення торгів, безпосередньо цьому учаснику за умови забезпечення ним реалізації визначених умов продажу, за ціною не нижчою від оціночної; початкова ціна кожного лоту повинна бути тотожною оціночній вартості; ліцитатором публічних торгів повинен бути ліквідатор Банкрута; прийнято рішення про задоволення вимог ТОВ «Укрресурссервіс-2000» у першу чергу, шляхом передачі у власність ТОВ «Укрресурссервіс-2000» майна Банкрута, що перебуває в заставі (іпотеці), а саме: схвалено здійснення заходів з оформлення права власності на нерухоме майно, що є предметом зазначених договорів іпотеки, на ТОВ «Укрресурссервіс-2000»; зобов'язано ліквідатора підписати від імені Банкрута акти приймання-передачі заставного майна у власність ТОВ «Укрресурссервіс-2000»; встановлено, що майно Банкрута, що перебуває в заставі (іпотеці) може бути продано ТОВ «Укрресурссервіс-2000» на підставі договорів купівлі-продажу з подальшим зарахуванням зустрічних однорідних вимог між Банкрутом і ТОВ «Укрресурссервіс-2000»; зобов'язано ліквідатора укласти, на конкурсних засадах, договір з охоронним підприємством, що має відповідну ліцензію з метою недопущення розкрадань чи псування ліквідаційної маси; з метою забезпечення конкурсного відбору охоронного підприємства зобов'язано ліквідатора подати до місцевих органів (м. Бориспіль) друкованих засобів масової інформації оголошення відповідного змісту, що б містило посилання на дату і місце проведення конкурсу; переможцем конкурсу слід визнавати підприємство, яке запропонує найнижчу ціну за надання охоронних послуг; в разі надходження на конкурс менше двох пропозицій, дозволити ліквідатору укласти відповідний договір з будь-яким підприємством, що має відповідну ліцензію та ціни на послуги якого не перевищують ринкових.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 15 від 17 вересня 2004 року (а.с. 102- 104 том 2), комітетом кредиторів Банкрута прийнято наступні рішення: затверджено звіт ліквідатора в повному обсязі та схвалено його дії щодо своєчасного інформування членів комітету кредиторів Банкрута відповідно до вимог чинного законодавства про хід процедури ліквідації; схвалено дії ліквідатора Банкрута по укладених до 17 вересня 2004 року правочинах та наділено його повноваженнями з укладення в ході ліквідаційної процедури будь-яких правочинів Банкрута з метою ефективного виконання ліквідатором своїх обов'язків; наділено виконавчого директора Банкрута Пісківця В.А. повноваженнями з укладення банкрутом правочинів, ціна яких не перевищує 5 000,00 грн.; в разі перевищення вказаної грошової суми, Пісківець В.А. наділяється повноваженнями на укладення правочину тільки за умови наявності письмового дозволу ліквідатора; надати ліквідатору дозвіл на першочергову оплату витрат, що пов'язані з ліквідаційною процедурою з ліквідаційного рахунку Банкрута відповідно до п. 9 ст. 30 Закону про банкрутство; визначено, що до складу вказаних вище витрат належать: витрати на придбання кормів для непроданої худоби, що є у власності Банкрута, на охорону майна Банкрута, на виплату заробітної плати працівника Банкрута, на транспортні витрати ліквідатора, в розмірі 500,00 грн. щомісячно тощо; зобов'язано ліквідатора Банкрута відкрити ліквідаційний рахунок Банкрута у ФКД ВАТ «Інпромбанк», інші банківські рахунки Банкрута закрити.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 16 від 15 жовтня 2004 року (а.с. 98- 101 том 2), комітетом кредиторів Банкрута прийнято наступні рішення: затверджено звіт ліквідатора в повному обсязі та схвалено його дії щодо своєчасного інформування членів комітету кредиторів Банкрута відповідно до вимог чинного законодавства про хід процедури ліквідації; затверджено, що залишок на ліквідаційному рахунку в розмір 2 857,67 грн. буде використано на погашення поточних витрат пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; встановлено наступний порядок продажу майна Банкрута: з метою недопущення зволікань та фінансових втрат, зобов'язано ліквідатора здійснити продаж майна Банкрута на аукціоні без укладення з Агентством з питань банкрутства договору про організацію та проведення публічних торгів (вказане рішення прийняте на підставі ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство); з метою прискорення реалізації майна Банкрута та задоволення вимог кредиторів, вирішено зобов'язати ліквідатора укласти з ТОВ «Укрресурссервіс-2000» прямі (без проведення аукціону) договори купівлі-продажу майна Банкрута згідно із письмовою заявкою, що подається ліквідатору ТОВ «Укрресурссервіс-2000» в місячний строк з дня проведення цього засідання і повинна містити перелік майна, щодо якого є зацікавленість; продаж вказаного в заявці майна здійснюється ліквідатором за ціною не нижчою від оціночної; вирішено пролонгувати дію договору про оцінку майна підприємства від 14 травня 2003 року на строк ліквідаційної процедури; затверджено всі рішення, що були прийняті на засіданні комітету кредиторів та зафіксовані в протоколі № 15 від 17 вересня 2004 року; зобов'язано ліквідатора погашати з ліквідаційного рахунку (по мірі надходження коштів від продажу майна Банкрута) в першу чергу, відповідно до п. 9 ст. 30 та п.п. 1 г, п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги, що виникли у зв'язку з проведенням процедури банкрутства, а саме: вимоги зі сплати поточних комунальних та експлуатаційних платежів, витрати арбітражного керуючого, пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів Банкрута, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів Банкрута, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого; оскільки в ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатор несе значні фінансові витрати, наприклад на послуги поштового зв'язку, на закупівлю паливо-мастильних матеріалів з метою здійснення робочих поїздок на завод та до органів державної влади у м. Борисполі тощо в інтересах боржника та кредиторів, вирішено на кожному засіданні комітету кредиторів затверджувати письмовий реєстр витрат ліквідатора та надавати останньому дозвіл на отримання відшкодування ліквідаційного рахунку Банкрута на підставі п. 9 ст. 30 Закону про банкрутство; затверджено реєстр витрат ліквідатора № 1 від 14 жовтня 2004 року, ліквідатору Банкрута дозволено отримати з ліквідаційного рахунку, в якості відшкодування, суму, вказану в реєстрі витрат.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 17 від 23 березня 2005 року (а.с. 142- 145 том 2), комітетом кредиторів Банкрута прийнято наступні рішення: затверджено звіт ліквідатора в повному обсязі та схвалено його дії щодо своєчасного інформування членів комітету кредиторів Банкрута відповідно до вимог чинного законодавства про хід процедури ліквідації; встановлено наступний порядок продажу окремих активів Банкрута; з метою недопущення зволікань та фінансових втрат, зобов'язано ліквідатора здійснювати продаж окремих активів Банкрута без здійснення їх оцінки суб'єктом оціночної діяльності та без проведення аукціону, на підставі прямих договорів купівлі-продажу, що укладаються з будь-якою фізичною чи юридичною особою на розсуд ліквідатора; ціна продажу окремих активів не повинна бути нижчою від ринкової (звичайної); до окремих активів Банкрута, на які поширюється вищезазначений порядок продажу, належать: МШП (за даними інвентаризації); списані у встановленому чинним законодавством порядку основні засоби та транспортні засоби, що належать Банкруту; інший металобрухт; худоба; запаси - залишки коксу, вапна, відсіву коксу; затверджено реєстр витрат ліквідатора від 22 березня 2005 року в сумі 363,17 грн.; затверджено витрати ліквідатора на використання засобів зв'язку в сумі 150,00 грн. щомісячно; дозволено ліквідатору отримувати вказані грошові суми з ліквідаційного рахунку в першу чергу, що передбачена ст. 31 Закону про банкрутство, за умови затвердження зазначених витрат господарським судом Київської області.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 18 від 19 травня 2005 року (а.с. 89- 91 том 3), комітетом кредиторів Банкрута прийнято наступні рішення: затверджено звіт ліквідатора в повному обсязі та схвалено укладення ним договорів про надання бухгалтерських послуг з СПД ФО ОСОБА_22 та дії ліквідатора щодо своєчасного інформування членів комітету кредиторів Банкрута відповідно до вимог чинного законодавства про хід ліквідаційної процедури; надано ліквідатору згоду на списання (віднесення до безнадійної/сумнівної) дебіторської заборгованості згідно з переліком, що додається; надано дозвіл ліквідатору на укладення з філією ДГУ «Агентство з питань банкрутства в м. Києві та Київській області» договору про надання послуг з організації і продажу будинку культури Банкрута.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 19 від 23 червня 2005 року (а.с. 51-53 том 3), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення: з метою виконання вимог чинного законодавства та найбільш повного задоволення вимог кредиторів - продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців і зобов'язати ліквідатора Банкрута подати до господарського суду відповідне клопотання; прийняти до уваги реєстр вимог кредиторів Банкрута та використовувати його в ліквідаційній процедурі Банкрута; затвердити транспортні витрати ліквідатора в сумі 1 000,00 грн. на місяць.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 20 від 15 липня 2005 року (а.с. 98, 99 том 3), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення затвердити звіт ліквідатора в цілому, в тому числі: схвалити дії ліквідатора по укладенню з АТ «Індекс-банк» відповідного договору з метою погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками Банкрута; схвалити дії ліквідатора по укладенню та виконанню з охоронними підприємствами (ПП «Ястреб» та ПП «Віртус-Р») договорів про надання охоронних послуг; встановлено наступний порядок продажу майна Банкрута: якщо лот, що було виставлено на аукціон не буде реалізовано, ліквідатор (інший організатор торгів) має право розмістити оголошення про проведення повторного аукціону після закінчення семиденного строку з дати проведення першого аукціону; вповноважено ліквідатора укласти та виконати наступні договори: з організацією, що виготовить та встановить решітки на вікна та двері на будівлю клубу, з працівниками, що приберуть будівлю клубу, з охоронним підприємством договір про надання охоронних послуг, а саме забезпечення цілодобової охорони будівлі клубу; пропозицій щодо реалізації худоби від членів комітету кредиторів не надійшло, натомість запропоновано вживати всіх можливих заходів з метою її продажу; при цьому члени комітету кредиторів виступили проти зниження ціни на будівлю клубу під час проведення повторного аукціону, а також проти продажу худоби через посередника.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 21 від 11 серпня 2005 року (а.с. 100, 101 том 3), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення схвалити дії ліквідатора в цілому, в тому числі погашення ним заборгованості із заробітної плати, укладення з ПП «Ястреб» договору на охорону клубу тощо; встановлено наступний порядок продажу майна Банкрута; якщо лот, що було виставлено на аукціон не було реалізовано, ліквідатор (інший організатор торгів) має право розмістити оголошення про проведення повторного аукціону після закінчення семиденного строку з дати проведення першого аукціону, а також виставити лот на повторний аукціон за ціною нижчою від оціночної до 30% включно.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 24 від 15 грудня 2005 року (а.с. 141, 142 том 3), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення: схвалити дії ліквідатора в цілому; вповноважено ліквідатора на укладення та виконання від імені Банкрута з гр. ОСОБА_18 договору купівлі-продажу права вимоги (цесії, уступки права вимоги тощо) до ДГУ «Агентство з питань банкрутства» про повернення гарантійного внеску за участь в аукціоні з продажу будівлі клубу Банкрута з наступним стягненням Банкрутом суми гарантійного внеску з боржника в порядку регресу; продовжити ліквідаційну процедуру Банкрута; зобов'язати ліквідатора Банкрута звернутись в установленому порядку до господарського суду Київської області з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури з метою реалізації залишків ліквідаційної маси та остаточного розрахунку з кредиторами.
Протоколом комітету кредиторів Банкрута № 25 від 18 травня 2006 року (а.с. 180, 181 том 3) закріплено рішення комітету кредиторів Банкрута схвалити дії ліквідатора в цілому, затвердити звіт ліквідатора за період з 17 квітня 2006 року по 18 травня 2006 року.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 26 від 28 липня 2006 року (а.с. 6, 7 том 4), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення: схвалити дії ліквідатора в цілому, затвердити звіт ліквідатора за липень 2006 року; вповноважити ліквідатора звернутись із клопотанням до господарського суду Київської області про перерву в засіданні у справі про банкрутство у зв'язку з розглядом позовної заяви Банкрута щодо стягнення дебіторської заборгованості із ТОВ «Старинський сільгосподарський комбінат»; вповноважити ліквідатора на передачу земельних ділянок, що знаходяться в користуванні Банкрута до комунальної власності відповідно до вимог Земельного кодексу України; затверджено додаток № 1 до цього протоколу про списання МШП, що належить Банкруту.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 30 від 02 червня 2010 року (а.с. 94-99 том 9), комітетом кредиторів Банкрута прийнято рішення: продовжити (підтвердити) повноваження ліквідатора Банкрута Решетняка В.В.; вжити ліквідатором Решетняком В.В. усіх необхідних дій передбачених чинним законодавством України, направлених на завершення ліквідаційної процедури Банкрута; затвердити звіт ліквідатора № 33 від 18 травня 2010 року та ліквідаційний баланс Банкрута від 18 травня 2010 року та надати для затвердження до господарського суду Київської області у відповідності із Законом про банкрутство.
Відповідно до протоколу комітету кредиторів Банкрута № 31 від 27 серпня 2010 року (а.с. 79, 80 том 10), комітетом кредиторів Банкрута схвалено заяву ліквідатора Банкрута щодо звільнення від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно протоколу комітету кредиторів Банкрута № 32 від 05 листопада 2010 року (а.с. 149, 150 том 10), комітетом кредиторів Банкрута кандидатура арбітражного керуючого запропонована представником кредитора ДГ «Шевченківське» не підтримана; вирішено продовжити процедуру ліквідації Банкрута під керівництвом арбітражного керуючого Решетняка В.В.
17 грудня 2012 року комітетом кредиторів Банкрута прийнято більшістю голосів присутніх членів комітету кредиторів Банкрута погодити звіт ліквідатора Банкрута від 14 грудня 2012 року та ліквідаційний баланс Банкрута станом на 14 грудня 2012 року, що підтверджено протоколом комітету кредиторів Банкрута № 36 від 17 грудня 2012 року, доданим до листа ліквідатора Банкрута № 27 від 21 грудня 2012 року.
Детально дослідивши вище перелічені протоколи комітету кредиторів Банкрута, судом встановлено, що вони не суперечать законодавству України, в тому числі відповідають вимогам ст. 16 Закону про банкрутство, достовірність вище перелічених протоколів комітету кредиторів Банкрута комітетом кредиторів Банкрута, кредиторами Банкрута не заперечувалась.
Згідно пояснень, наданих ліквідатором Банкрута - арбітражним керуючим Решетняком В.В. в судовому засіданні 24 грудня 2012 року, 17 грудня 2012 року на засіданні комітету кредиторів Банкрута заслухано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; з огляду на те, що ліквідатором здійснено всіх необхідних заходів, передбачених Законом про банкрутство, за рахунок реалізованого майна Банкрута частково погашено вимоги кредиторів Банкрута, відсутності іншого майна у Банкрута вирішено подати до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Банкрута. В судовому засіданні ліквідатор Банкрута просить затвердити ліквідаційний баланс Банкрута та звіт ліквідатора Банкрута; ліквідувати юридичну особу Банкрута; припинити провадження у справі № 21/17б-02/22/8 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод».
Ліквідатором Банкрута подано ліквідаційний баланс Банкрута станом на 14 грудня 2012 року, відповідно до якого у Банкрута відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна провести розрахунки з кредиторами.
В своєму звіті № 21 від 14 грудня 2012 року ліквідатор Банкрута повідомляє, що з метою виконання вимог ч. 7 ст. 30 Закону про банкрутство, ним при проведенні ліквідаційної процедури використовувався один рахунок Банкрута, відкритий в ФКД ВАТ «Інпромбанк» м. Києва. Інші рахунки Банкрута в банківських установах були закриті ліквідатором Банкрута, а саме: в березні 2009 року, з метою виконання вимог чинного законодавства, ліквідатором Банкрута закрито ліквідаційний рахунок Банкрута - р/р 26006434331 (українська гривня), ФКД ВАТ "Інпромбанк" в м. Києві (МФО 322863), залишок грошових коштів було списано установою банку за закриття рахунку.
В судовому засіданні ліквідатор Банкрута підтвердив, що ним реалізовано все майно Банкрута, виявлене в ліквідаційній процедурі; майно Банкрута, яке б знаходилось у третіх осіб на зберіганні або передавалось іншим особам, та за яке не отримані кошти, не виявлено; звільнення працівників, яким має бути виплачена вихідна допомога, не проводилось, вихідна допомога не виплачувалась; заборгованість Банкрута з виплати заробітної плати погашена ліквідатором Банкрута в сумі 357 577,22 грн., залишок заборгованості Банкрута по виплаті праці колишнім працівникам Банкрута був не виплачений у зв'язку з тим, що вони не звернулися до Банкрута за вказаною виплатою, дії ліквідатора Банкрута з розшуку колишніх працівників Банкрута виявилися безрезультатними та кошти для виплати такої заборгованості на даний час відсутні; аудиторська перевірка господарської діяльності, в тому числі фінансової звітності Банкрута не проводилась; на час проведення ліквідаційної процедури всі рахунки Банкрута закриті.
Таким чином судом встановлено, що кредиторські вимоги, які не були задоволені протягом ліквідаційної процедури Банкрута в сумі 5 981 461,02 грн., не можуть бути погашенні в зв'язку з відсутністю майна Банкрута.
Отже, у зв'язку з відсутністю майна та будь-яких інших активів у Банкрута за рахунок реалізації яких можна погасити кредиторські вимоги в сумі 5 981 461,02 грн., - вказані вимоги в сумі 5 981 461,02 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 02 коп.), вважаються погашеними.
За таких обставин, детально дослідивши матеріали справи, звіт ліквідатора Банкрута, ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», доданий до звіту ліквідатора Банкрута протокол засідання комітету кредиторів Банкрута № 36 від 17 грудня 2012 року (яким погоджено звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Банкрута станом на 14 грудня 2012 року), судом встановлено, що ліквідатором Банкрута вжито всіх необхідних дій для виявлення документації, встановлення активів Банкрута, для задоволення вимог кредиторів та виконання покладених на ліквідатора Банкрута Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, в зв'язку з чим, звіт ліквідатора Банкрута та ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод» підлягають затвердженню, а Відкрите акціонерне товариство «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, ліквідації та виключенню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону. У зв'язку із затвердженням судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку припинити провадження у справі № 21/17б-02/22/8.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Згідно ст. 34 Закону про банкрутство, ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
Відповідно до абз. 1 п. 93 Постанови № 15, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство, ліквідатор зобов'язаний після винесення судом ухвали про ліквідацію такого товариства здійснити необхідні дії для скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222.
Керуючись ст.ст. 14, 23, 31, 32, 34, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33- 35, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, суд -
УХВАЛИВ:
1. Затвердити звіт ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка Владислава Васильовича № 21 від 14 грудня 2012 року та ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, станом на 14 грудня 2012 року.
2. Ліквідувати юридичну особу Банкрута - відкрите акціонерне товариство «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе.
3. Вимоги усіх кредиторів визнати погашеними.
4. Провадження у справі № 21/17б-02/22/8 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, - припинити.
5. Зобов'язати ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка В.В. подати державному реєстратору Бориспільської районної державної адміністрації Київської області копію даної ухвали для проведення реєстрації припинення юридичної особи Банкрута.
6. Зобов'язати ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка В.В. повідомити Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України про завершення ліквідаційної процедури.
7. Зобов'язати ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка В.В. забезпечити збереженість архівних документів Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе, та за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
8. Зобов'язати ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Решетняка В.В. здійснити необхідні дії для скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Старинський цукровий завод», ідентифікаційний код: 00372523, місцезнаходження: 08750, Київська область, Бориспільський р-н, с. Старе.
9. Ухвалу надіслати : державному реєстратору за місцем знаходження Банкрута, Головному Управлінню статистики в Київській області;
Копію ухвали надіслати : учасникам провадження у справі, Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, Центральному апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30).
Головуючий суддя П.Ф. Скутельник
Судді: С.Ю. Грабець
Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2012 |
Оприлюднено | 04.03.2013 |
Номер документу | 29679757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Скутельник П.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні