Справа № 218/1596/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2013 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого судді Гончарук М.М.
при секретарі: Гепко В.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 , про визнання недійсним одностороннього правочину, протоколу зборів засновників та установчих документів товариства, за участю представника відповідача ОСОБА_1, у відсутність позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_7, відповідачів ОСОБА_8Л, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" ОСОБА_9, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 -
ВСТАНОВИВ:
До Оратівського районного суду Вінницької області звернулася з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 про визнання недійсним одностороннього правочину, протоколу зборів засновників та установчих документів товариства.
Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_7, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4, будучи неодноразово належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявок не повідомила, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає.
Представник відповідача ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" ОСОБА_9, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги залишає на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_2 вказує, що не надавала згоди, як дружина на відчуження та дізналась про відчуження з листа відповідача ОСОБА_4, який надійшов на її адресу в жовтні 2012 року, тому вважає, що не прострочила позовну давність протягом 6 років 5 місяців. Прохання про продовження строку позовної давності в своєму позові не зазначила. 28.11.2012 року ухвалою Іллінецького районного суду передано справу за підсудністю до Оратівського районного суду. 28.11.2012 року, 09.12.2012 року в судове засідання прибув лише представник позивача, відповідач ОСОБА_8 (чоловік позивача) та відповідач ТОВ Агрофірма "Злагода" (чоловік позивача) та третя особа, яка не висуває самостійних вимог ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились. В позові слід відмовити, як необгрунтованому, з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.2 ст.258 ЦК України, спеціальна позовна давність, в 1 рік застосовується у разі порушення переважного права купівлі частки спільної часткової власності передбаченого ст.326 ЦК України. Позивач не подав заяву чи клопотання про поновлення пропущеного строку, згідно ч.3 ст.73 ЦПК, ч.5 ст.267 ЦК. Посилання позивача на її необізнаність стосовно безоплатної передеча частки її чоловіком ОСОБА_8Л.в травні 2006 року невістці ОСОБА_4 на користь трьох внуків, не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Кулик -ОСОБА_10 проти позову заперечила та надала до суду відповідну нотаріально посвідчену заяву.
Позивач ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_11 ОСОБА_10 знаходились в родинних стосунках. Позивач з ОСОБА_8 перебувають в шлюбі та постійно проживають за місцем реєстрації. Від першого шлюбу ОСОБА_11 -ОСОБА_12 має єдиного сина ОСОБА_13 від шлюбу, якого з ОСОБА_4 народилось троє внуків. Весь час ОСОБА_4 разом з родиною проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 та була разом з чоловіком запрошена ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в гості для переоформлення частки ОСОБА_8 із-за похилого віку, на родинній раді, по місцю проживання ОСОБА_2 в с. Бабин Іллінецького району, враховуючи, що син ОСОБА_8 перебуває на державній службі, було вирішено передати частку ОСОБА_4 З відома та дозволу ОСОБА_8 16 травня 2006р. державним нотаріусом Оратівської нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_14 за реєстровим записом № 775, було завірено заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" про намір здійснити безоплатну передачу частки 60,5 % Статутного капіталу, що складає 11192,5 грн. ОСОБА_4 Нотаріус завірив заяву. На підставі вказаної заяви, згідно ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 9, 11 ст. 9.4 Статуту, повноважними зборами учасників, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_6, заяву задоволено 16 травня 2006р., та 17.05.2006р. зареєстровано нову редакцію Статуту 17.05.2006р. за реєстровим записом № 11611050001000062 в Оратівській РДА Вінницької області. Збори не приховували від Позивача вказану оборудку та мали долучити згоду Позивача. ОСОБА_11 -ОСОБА_12 мав зберігати заяву Позивача про дозвіл на відчуження в документах ОСОБА_5 агрофірма "Злагода". Її приховування відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" також вказує на зловмисну домовленість.
Посилання ОСОБА_2, про її несподівану обізнаність, через 6,5 років після події, з листа представника відповідача ОСОБА_1, який вона отримала в жовтні 2012 року на домашню адресу в с. Бабин, Іллінецького району, як на підставу продовження строку позовної давності, не заслуговують на увагу з наступних підстав:
- рекомендований лист направлений директору (Відповідачу 1) по місцю реєстрації Відповідача 3 в с.Новоживотів Оратівського району та отриманий 29.09.2012р. уповноваженою особою ТОВ в с. Новоживотів Оратівського району. Позивач без домовленості з Відповідачем 1 фізично не могла отримати вказаний лист;
- відповідачі 1,2 та 3-я особа ухиляються явки до суду, хоча знають про час та місце проведення судових засідань, про що достеменно відомо Позивачу, крім того ОСОБА_11 -ОСОБА_12 він же фактично Відповідач 3 подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі з проханням проводити судове засідання без нього, що фактично свідчить про домовленність з позивачем;
- позивач долучив до позову копію з оригіналу Статуту в новій редакції від 1 6 травня 2006р. та протокол зборів учасників, тобто мав вільний доступ до всіх документів ОСОБА_5:
- позивач приховав, що оригінал Статуту з якого знята копія, наданий Відповідачу 1 від 11 липня 2008р. Відповідачем 2 (прохав оригінал для оформлення кредиту для ОСОБА_5), якій взамін виготовлено копію Статуту посвідченого приватним нотаріусом Оратівського РНО ОСОБА_15 за реєстровим записом № 1326;
- ОСОБА_8, керівник ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", третя особа та Позивач не вказують з яких підстав в порушення вимог ст. 10.3.1. ОСОБА_8 перебуває на посаді директора ОСОБА_5 понад 5-ти років, голови зборів 1 раз на три роки та ухиляється 6,5 років від виплати частки прибутків на користь Відповідача 1;
- ОСОБА_11 -ОСОБА_12 листом від 16.10.2012р., відмовив у наданні запитуємої інформації, на яку за ч. 2,4 ст. 9.4. Статута з формальних підстав, чим підтвердив, що в любий спосіб ухиляється від сплати частки прибутків;
- ОСОБА_11 -ОСОБА_12, не намагався телефоном, або в інший спосіб з’ясувати наміри Відповідача 2, а відразу погодив з Позивачем та сином, подання позову, щоб позбавити невістку частки:
- заявою від 26 листопада 2012р. бувший чоловік Відповідача 2 до батька (Відповідача 1, чоловіка Позивача) з вимогою надати інформацію про прибутки дружини, як власника частки ОСОБА_5 за оспорюваний період, які ОСОБА_11 -ОСОБА_12 отримав для відома рекомендованим листом № 11184796;
- позов поданий, після того, як ВССУ своєю Ухвалою від 03 жовтня 2012р. залишив рішення першої інстанції від 05 квітня 2012р. про розлучення без змін, а в частині розділу майна, з вказівкою на порушення закону з боку сина Відповідача 1, направив справу на новий розгляд.
З позовної заяви, заяви про забезпечення позову, листа від 16.10.2012 року, заяви Позивача 1 про визнання позову, вбачається, що спільні дії Позивача, Відповідача 1, Відповідача 3, 3-ої особи та сина Відповідача 2 носять зловмисну домовленість, направлену на порушення прав Відповідача 2 розпоряджатись своєю часткою та отримати заборгованість за 6,5 років «царювання» Відповідача 1 разом з Позивачем та Відповідачем 3, при грубому порушенні Статуту в питаннях призначення директору 1 раз на 5-ть років та Голови зборів 1 раз на 3-й роки, проти чого 3-я особа, також не заперечувала. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.Просить суд відмовити у позові у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.
Відповідно до паспорта серії АА 418529 виданого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_3 виданого Іллінецьким РВ УМВС України в Вінницькій області від 27.03.1997 року , якого знаходиться запис про реєстрацію шлюбу ОСОБА_16 та відповідач ОСОБА_8.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ АМ №438396 від 12.02.1993 року виданого Бабинською сільською Радою народних депутатів 12 лютого 1993 року ОСОБА_16 та відповідач ОСОБА_8 уклали шлюб про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис за №2. Після укладення шлюбу прізвище позивача змінено на ОСОБА_8.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Отже, оскільки відповідно до статуту ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" засноване на підставі рішення засновників від 14.10.2003 року протокол №1, засновником якого є її чоловік ОСОБА_8, який на час заснування товариства та по теперішній час перебуває у шлюбі з позивачкою ОСОБА_2, майно, а саме частка статутного фонду ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" у розмірі 11192,50 грн., що складає 60,5% учасника товариства належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно протоколу № 2 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма В«ЗлагодаВ» від 16 травня 2006 року вирішено вивести ОСОБА_8 із складу учасників ТОВ Агрофірма В«ЗлагодаВ» і у зв’язку з припиненням своєї участі у Товаристві у розмірі 11192,50 грн., що складає 60,5 % всього статутного фонду Товариства ОСОБА_4 на безоплатній основі, ввести до складу учасників ОСОБА_5 агрофірма В«ЗлагодаВ» ОСОБА_4 із відступленою їй часткою статутного фонду товариства розміром 60,5%, що становить 11192,50 грн. учасника товариства ОСОБА_8. Доручено директору ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" ОСОБА_8 провести реєстрацію статуту товариства в новій редакції зі зміною учасників товариства. Справжність підпису ОСОБА_8 та ОСОБА_6 завірено, а також встановлено особу ОСОБА_4 та ОСОБА_6Д, які підписали документ 16.05.2006 року державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_14 та зареєстровано в реєстрі за №179-780. Після чого зроблено перереєстрацію статуту, відповідно до якого (статут товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Злагода" (нова редакція), затвердженого зборами засносників ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" с. Новоживотів протокол №2 від 16.05.2006 року, зареєстрованого 17.05.2006 року за №1161105000200062) ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" засноване на підставі рішення зановників від 14.10.2003 року, протокол №1. Зановниками виступають: ОСОБА_4 та ОСОБА_6. ТОВ Агрофірма "Злагода" є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс,основні і оборотні кошти, розрахунковий (поточний), валютний та інші рахунки в установах банків в Україні та за її межами, круглу печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням. Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд за рахунок вкладів учасників в розмірі - 18500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) гривень. Вклад учасника оцінюється в гривнях і становить його частку у статутному фонді товариства. При цьому внесок кожного із учасників складає: ОСОБА_4 - 11192,5 грн., що складає 60,5 % внеску статутного фонду; ОСОБА_6 - 7307,5 грн., що складає 39,5 % внеску статутного фонду.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Отже, відповідач ОСОБА_8 при виході із учасників ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" та відступленням своєї частки у статутному фонді товариства в розмірі 11192,50 гривень, що становить 60,5% всього статутного фонду товариства ОСОБА_4 на безоплатній основі, порушив право позивачки ОСОБА_2 щодо володіння, користування і розпорядження майном, що належить подружжю на праві сумісної власності, а саме розпорядився майном, що є об'єктом спільної сумісної власності - без згоди дружини.
Таку ж позицію виклав у своєму рішенні від 19.09.2012 року № 17-рп/12 Конституційний Суд України згідно якого, відповідно до Контитуції України засади регулювання шлюбу і сім’ї визначаються виключно законами України; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї). У статті 3 СК України встановлено, що сім’я створюється на підставі шлюбу та на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, серед яких визначено проживання жінки та чоловіка однією сім’єю.
Рівність прав і обов’язків у шлюбі та сім’ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК України та - ЦК України).
Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України). Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.Право подружжя на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України, або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім’єю.
Відповідно до Конституції України усі суб’єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Одним із видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (стаття 320 ЦК України).
В Україні залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу діють підприємства унітарні та корпоративні; унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства; унітарними є підприємства, засновані, зокрема, на приватній власності засновника.
Матеріальну основу діяльності підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (частини перша, друга статті 66 ГК України.
Вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Відповідно до статті 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; до підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Тобто зі змісту цієї статті вбачається, що стосовно підприємства як єдиного майнового комплексу або його частини можуть виникати цивільні права і обов’язки.
Приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об’єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.
Статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 140 ЦК України Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Відповідно до ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Злагода" є приватним підприємством статутний капітал, а саме 60,5% учасника товариства у розмірі 11192,5 грн. якого та майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, розпорядження, щодо якого може здійснюватися лише за взаємною згодою.
Крім того, відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_1 в своєму запереченні проти позову посилаються на пропущення позивачем строків позовної давності, як на підставу для відмови у позові.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_2 про порушення свого права на спільну сумісну власність подруження, а саме перебування у власності ОСОБА_4 60,5% частки статутного фонду ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", вона дізналася з запиту про надання інформації від 20.09.2012 року представника відповідача ОСОБА_1 , адресованого директору ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" (її чоловіку), який прийшов на її адресу. Після цього представником позивача ОСОБА_7 зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до запиту представника позивача ОСОБА_7 від 15.10.2012 року за №14889132 державним реєстартором Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_17 надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.10.2012 року , згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Злагода", знаходиться по вул. Перемоги, 54, с.Новоживотів, Оратівського району, Вінницької області, керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його повноважень - ОСОБА_8, перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_6 розмір внеску до статутного фонду - 7307,50 грн., ОСОБА_4 розмір внеску статутного фонду - 11192,50 грн. Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - ОСОБА_8 (не має) підписант.
Зазначеного вбачається , що позивач ОСОБА_2 дізналася 15.10.2012 року з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , про порушення свого права та особу, яка його порушила.
Посилання ж в запереченні представника відповідача ОСОБА_1 на те, що:
- рекомендований лист направлений директору (Відповідачу 1) по місцю реєстрації Відповідача 3 в с.Новоживотів Оратівського району та отриманий 29.09.2012р. уповноваженою особою ОСОБА_5 в с. Новоживотів Оратівського району. Позивач без домовленості з відповідачем 1 фізично не могла отримати вказаний лист;
- відповідачі 1,2 та 3-я особа ухиляються явки до суду, хоча знають про час та місце проведення судових засідань, про що достеменно відомо позивачу, крім того ОСОБА_11 -ОСОБА_12 він же фактично відповідач 3 подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі з проханням проводити судове засідання без нього, що фактично свідчить про домовленність з позивачем;
- позивач долучив до позову копію з оригіналу статуту в новій редакції від 1 6 травня 2006р. та протокол зборів учасників, тобто вказує на те, що позивач мала вільний доступ до всіх документів ОСОБА_5:
- позивач приховав, що оригінал статуту з якого знята копія, наданий відповідачу 1 від 11 липня 2008р. Відповідачем 2 (прохав оригінал для оформлення кредиту для ОСОБА_5), якій взамін виготовлено копію статуту посвідченого приватним нотаріусом Оратівського РНО ОСОБА_15 за реєстровим записом № 1326;
- ОСОБА_8, керівник ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", третя особа та позивач не вказують з яких підстав в порушення вимог ст. 10.3.1. ОСОБА_8 перебуває на посаді директора ОСОБА_5 понад 5-ти років, голови зборів 1 раз на три роки та ухиляється 6,5 років від виплати частки прибутків на користь Відповідача 1;
- ОСОБА_11 -ОСОБА_12 листом від 16.10.2012р., відмовив у наданні запитуємої інформації, на яку за ч. 2,4 ст. 9.4. Статута з формальних підстав, чим підтвердив, що в любий спосіб ухиляється від сплати частки прибутків;
- ОСОБА_11 -ОСОБА_12, не намагався телефоном, або в інший спосіб з’ясувати наміри відповідача 2, а відразу погодив з позивачем та сином, подання позову, щоб позбавити невістку частки:
- заявою від 26 листопада 2012р. бувший чоловік відповідача 2 до батька (відповідача 1, чоловіка позивача) з вимогою надати інформацію про прибутки дружини, як власника частки ОСОБА_5 за оспорюваний період, які ОСОБА_11 -ОСОБА_12 отримав для відома рекомендованим листом № 11184796;
- позов поданий, після того, як ВССУ своєю Ухвалою від 03 жовтня 2012р. залишив рішення першої інстанції від 05 квітня 201.2р. про розлучення без змін, а в частину розділу майна, з вказівкою на порушення закону з боку сина Відповідача 1, направив справу на новий розгляд, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки не підтвердженні письмовими доказами.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.
Вважаю, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Агрофірма "Злагода", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 про визнання недійсним односторонього правочину, протоколу зборів засновників та установчих документів товариств- підлягає задоволенню .
Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 140, 144, 147, 191, 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65, 69 СК України, рішення Коституційного Суду України від 19.09.2012 року №17-рп/12, ст.ст. 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 агрофірма "Злагода", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 про визнання недійсним односторонього правочину, скасування рішення зборів учасників ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" код ЄДРПОУ 32387334, від 16 травня 2006 року, яке оформлено протоколом № 2 про виведення ОСОБА_8 із складу учасників ОСОБА_5 агрофірма В«ЗлагодаВ» та введення ОСОБА_4 до складу учасників ОСОБА_5 агрофірма В«ЗлагодаВ» із відступленою їй часткою статутного фонду ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" у розмірі 11192,50 грн., що складає 60,5% учасника товариства, визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Злагода" код ЄДРПОУ 32387334 у редакції від 17 травня 2012 року, реєстраційний запис 116110500200062 - задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма В«ЗлагодаВ» код ЄДРПОУ 32387334 від 16 травня 2006 року, яке оформлено протоколом № 2 про виведення ОСОБА_8 із складу учасників ОСОБА_5 агрофірма В«ЗлагодаВ» та введення ОСОБА_4 до складу учасників ОСОБА_5 агрофірма В«ЗлагодаВ» із відступленою їй часткою статутного фонду ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" у розмірі 11192,50 грн., що складає 60,5% учасника товариства.
Визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Злагода" код ЄДРПОУ 32387334 у редакції від 17 травня 2012 року, реєстраційний запис 116110500200062.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 агрофірма "Злагода" на користь ОСОБА_11 -ОСОБА_18 107,30 грн. (сто сім гривень тридцять копійок) -сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд.
СУДДЯ:
Суд | Оратівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2013 |
Оприлюднено | 23.01.2014 |
Номер документу | 29705886 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оратівський районний суд Вінницької області
Гончарук М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні