Ухвала

від 09.04.2013 по справі 218/1596/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 218/1596/12 Провадження № 22-ц/772/1036/2013Головуючий в суді першої інстанції:Гончарук М.М. Категорія: 46Доповідач: Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А., суддів:Вавшка В.С., Колоса С.С., при секретаріБогацькій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_11, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Агрофірма «Злагода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_9, про визнання недійсним одностороннього правочину, протоколу зборів засновників та установчих документів товариства,

за апеляційною скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2013 року,

у с т а н о в и л а :

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2013 року зазначений позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення зборів учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» код ЄРДПОУ 32387334 від 16 травня 2006 року, яке оформлено протоколом №2 про виведення ОСОБА_7 із складу учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» та введення ОСОБА_11 до складу учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» із відступленою їй часткою статутного фонду ТОВ Агрофірма «Злагода» у розмірі 11192 грн. 50 коп., що складає 60,5% учасника товариства.

Визнано недійсним статут ТОВ Агрофірма «Злагода» код ЄРДПОУ 32387334 у редакції від 17 травня 2012 року, реєстраційний запис 116110500200062.

Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_7., ОСОБА_11., ТОВ Агрофірма «Злагода» на користь ОСОБА_6. 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11, посилаючись невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити. Перерозподілити судові витрати та стягнути їх з ОСОБА_6. на користь ОСОБА_11 та витрати у зв'язку з явкою до суду представника в розмірі 1129,51 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось учасниками розгляду, що ТОВ Агрофірма «Злагода» засновано на підставі рішення засновників від 14 жовтня 2003 року протокол №1. Засновниками ТОВ Агрофірма «Злагода» були ОСОБА_7. та ОСОБА_9 з відповідними частками 11192, 5 грн., що становить 60,5 % внеску до статутного фонду та 7307,5 грн. що становить 39,55 % внеску до статутного фонду товариства.

Встановлено і не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_7 перебуває у шлюбі з позивачем ОСОБА_6 з 12 лютого 1993 року і їх майнові права подружжя окремими угодами не визначались.

Не заперечується також, що зборами учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» від 16 травня 2006 року вирішено вивести ОСОБА_7 із складу учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» і у зв'язку з припиненням участі у Товаристві та відступленням ОСОБА_11 на безоплатній основі своєї частки у розмірі 11192 грн. 50 коп., що складає 60,5% всього статутного фонду Товариства, ввести до складу учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» ОСОБА_11 із відступлення вказаної належної частки. Доручено директору ТОВ Агрофірма «Злагода» ОСОБА_7. провести реєстрацію статуту товариства в новій редакції зі змінами у складі учасників товариства. Вказане рішення оформлено Протоколом зборів учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» №2 від 16 травня 2006 року (а.с.7, 185 -186).

17 травня 2006 року проведено державну реєстрацію змін №1161105000200062 до статуту у зв'язку із змінами у складі засновників ТОВ Агрофірма «Злагода».

Судом встановлено також, що позивач ОСОБА_6 не давала згоду другому із подружжя - чоловікові ОСОБА_7, на передачу безоплатно частки у статутному фонді ТОВ Агрофірма «Злагода» на користь іншої особи, а саме ОСОБА_11.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» від 16 травня 2006 року, яке оформлено протоколом №2 про виведення ОСОБА_7. із складу учасників ТОВ Агрофірма «Злагода» та введення ОСОБА_11. до складу учасників цього товариства із відступленою їй часткою статутного фонду у розмірі 11192 грн. 50 коп., що складає 60,5%, суд правильно виходив із того, що в силу положень статей 61, 63, 65 СК України укладення угоди про відчуження спільного сумісного майна подружжя одним із подружжя без згоди іншого є підставою для визнання такої угоди недійсною, оскільки суперечить вимогам закону, а оскільки позивач не давала згоди на укладення зазначеної угоди про відчуження спільного сумісного майна подружжя, то її вимоги є законними.

Оскільки судом визнається недійсним вказане рішення зборів учасників товариства, яке було підставою для внесення змін до статуту в частині складу його учасників, то відповідно підлягає визнанню недійсним і статут у редакції від 17 травня 2006 року, який зареєстровано за №116110500200062 державним реєстратором. Такі висновки суду ґрунтуються на правильно встановлених обставинах справи і є правильними.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_11 та її представнику про застосування позовної давності до заявлених вимог, суд правильно виходив із того, що в силу положення частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність позивачем не пропущена, оскільки про порушення права позивач довідалась 15 жовтня 2012 року.

Доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Не можна визнати такими, що є підставою для скасування рішення суду доводи про те, що судом першої інстанції при відкритті провадження у справі не було застосовано правил статей 72, 73 ЦПК України та не було залишено без розгляду позов через пропуск позовної давності та через відсутність заяви позивача про поновлення цього строку. Із цих доводів вбачається, що апелянт невірно розуміє суть положень норм процесуального права про поновлення чи продовження процесуальних строків та відмінність цих норм від норм матеріального права які регулюють питання щодо позовної давності за заявленими вимогами (ЦК України - глава 19. Позовна давність.).

Із матеріалів справи вбачається, що судом правильно встановлені обставини справи і до цих обставин правильно застосовані положення Цивільного кодексу України про позовну давність, зокрема положення частини 1 статті 261 ЦК України про те, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тому суд дійшов до правильного висновку, що позовну давність за заявленими вимогами позивач не пропустила, оскільки вона довідалась про порушене право 16 жовтня 2012 року.

Усі доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права які регулюють питання застосування судом положень про позовну давність, ураховуючи зазначене вище, є безпідставними і не грунтуються на законі.

Не можна погодитися й з доводами апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права внаслідок допущення яких рішення суду має бути скасованим.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що судом не було досліджено наявних у справі доказів не можна визнати обґрунтованими, оскільки із матеріалів справи вбачається, що всі надані сторонами докази судом досліджені, а їх дослідження підтверджується зокрема змістом журналу судового засідання та технічного запису на компакт-диску технічного фіксування судового засідання.

Не знайшли свого підтвердження й доводи апеляційної скарги про вихід суду за межі розгляду позовних вимог та порушення положень частини 1 статті 11 ЦПК України. Такі доводи, як це вбачається із матеріалів справи, є безпідставними.

Інші доводи про порушення судом норм процесуального права, зокрема про відсутність у матеріалах справи ухвал суду про забезпечення та відмову у забезпеченні позову, строки розгляду цих питань та питання пов'язані з оплатою судового збору не є такими, що дають підстави для скасування судового рішення, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до правил частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 відхилити.

Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.С. Колос

З оригіналом вірно: