Постанова

від 25.02.2013 по справі 5002-15/4161-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року Справа № 5002-15/4161-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Шифрін Сергій Маркович (повноваження перевірені ), довідка з ЄДРПО № 488439 від 23.01.12, Керівник, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія";

Колосова Ольга Кузьмівна, довіреність № б/н від 22.10.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія";

відповідача: Каланджіанць Юрій Олександрович, довіреність № б/н від 10.11.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 09 січня 2013 у справі № 5002-15/4161-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" (вул. Севастопольська, 20-а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" (пр. Кірова, 14, кв.88,Сімферополь,95011)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" та просило суд зобов'язати відповідача передати за актом у власність позивача на підставі угоди, укладеної між сторонами 03.10.2011 року наступне майно, а саме:

-три оптичні волокна в дванадцяти волоконній реконструйованій лінії магістрального оптичного кабелю на ділянці : с. Укромне -с. Шкільне Сімферопольського району;

-три оптичні волокна в дванадцяти волоконній магістральній лінії оптичного кабелю товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна - 14 "А".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 09 січня 2013 року у справі №5002-15/4161-2012 позов задоволено.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" передати за актом у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три оптичні волокна в дванадцяти волоконній реконструйованій лінії магістрального оптичного кабелю на ділянці : с. Укромне - с. Шкільне Сімферопольського району.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" передати за актом у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три оптичні волокна в дванадцяти волоконній магістральній лінії оптичного кабелю товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна - 14 "А".

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" 1073,00 грн. судового збору.

Приймаючи відповідне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою, яка була укладена між сторонами, тому є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушені вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки доказовою базою відповідача у даній справі були багаточисленні документи, а саме локальний кошторис, бухгалтерська довідка про фактичні витрати з будівництва спірного об'єкту, рахунки платіжні доручення по їх сплаті, договір субпідряду про залучення спецтехніки, проте судом першої інстанції не було звернуто на це уваги та не надано правової оцінки.

Щодо висновків суду першої інстанції, стосовно виконання пункту 11 угоди, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до наданих розписок, які були надані громадянином Беляковим А.В., громадянину Шифрину С.М. про отримання грошових коштів, не можуть бути доказом невиконання пункту 11 угоди з боку відповідача, оскільки по своїй природі зазначені розписки є лише доказом передачі грошових коштів від однієї фізичної особи іншій, тому не може бути доказом взаєморозрахунків між сторонами по справі, тобто юридичними особами.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року, прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 18 лютого 2013 року, у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Проценко О.І., Сікорська Н.І.

У зв'язку з відпусткою судді Проценко О.І., на підставі розпорядження керівництва суду від 18.02.2013 її замінено на суддю Заплава Л.М.

У слуханні справи оголошувалась перерва до 25 лютого 2013 року.

25 лютого 2013 року за розпорядженням керівництва суду, суддю Сікорську Н.І., у зв'язку з відрядженням замінено на суддю Антонову І.В.

В судовому засіданні 25 лютого 2013 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції з підстав недоведеності доводів позивача, представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

03 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сайфер", була укладена угода (том 1 арк.с. 12).

Відповідно до даної угоди використовуючи ресурс Кримської телефонної компанії - магістральний мідний кабель, прокладений в ґрунті уздовж Євпаторійського шосе від с. Укромне (ККС №1) до с.. Шкільне, сторони домовилися спільними зусиллями провести його реконструкцію - замінити на волоконно-оптичний. При цьому пайову участь у виробництві робіт погоджено наступним чином:

1. Виготовлення проекту на реконструкцію - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер";

2. Узгодження проекту у всіх інстанціях - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" (витрати на оплату технічних умов і інше - в рівних частках);

3. Придбання кабелю ВОК - в частках в залежності від кількості привласнююваних волокон. Попередньо Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" - 9 штук, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" - 3 штуки;

4. Проведення земляних робот по виїмці кабелю, в тому числі купівля власного трактора - в рівних частках;

5. Експлуатаційні витрати при проведенні робіт власним трактором - витрати на ГСМ, зарплата трактористу і інше - в рівних частках;

6. Для проведення робіт з виїмки-укладанні кабелю організовується спільна бригада: від товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" - 2 чоловіка, від товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" - 2 чоловіка, при планових складних роботах - проходження дорожніх покриттів, ручна відкопування перетинаються кабелів, підвішування кабелю в тунелі - додається по одній людині;

7. Зберігання, перевезення нового кабелю ВОК і розгортання його по траншеї - по домовленості;

8. Затрати на оплату робіт з відновлення дорожнього полотна - в рівних частках;

11. При компенсації товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" товариству з обмеженою відповідальністю "Сайфер", суми в розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень, останній передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три волокна в своєму кабелі ВОК, прокладеному від Гагаріна 1 4 А у м. Сімферополі до ККС № 1 у с. Укромне.

12. У випадку, якщо товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер", ініціює прокладку ВОК від с. Шкільне до с. Скворцово, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" має право участі в прокладці, на умовах, зазначених вище.

Як вбачається з пояснень позивача, роботи проводилися самостійно, без залучення сторонніх організацій.

Сторонами був виготовлений проект на реконструкцію лінії магістрального мідного кабелю, придбаний одноківшовий екскаватор, створена спільна бригада, проведений великий обсяг узгоджувальних робіт.

Відповідно до умов Угоди, позивач по закінченню робіт повинен був отримати три оптичних волокна в дванадцяти волоконної реконструйованої лінії магістрального оптичного кабелю на ділянці: с. Укромне - с. Шкільне Сімферопольського району і три оптичні волокна в дванадцяти волоконної магістральної лінії оптичного кабелю відповідача на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна-14 "А".

У липні 2012 року роботи з реконструкції лінії магістрального оптичного кабелю були завершені, про що позивачем був складений та підписаний Акт виконаних робіт від 11.07.2012 (том 1 арк.с. 16).

На думку позивача з відповідачем був зроблений розрахунок в сумі 65 000 гривень на виконання пункту 11 укладеної угоди від 03.10.2011, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів від 13.12.2011 (том 1 арк.с. 14), розпискою про отримання грошових коштів від 25.04.2012 (том 1 арк.с. 13), розпискою про отримання грошових коштів від 20.07.2012 (том арк.с. 15), проте відповідач не виконав умови пункту 11 угоди, а саме не передав у власність позивача три оптичні волокна в дванадцяти волоконної магістральної лінії оптичного кабелю відповідача на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна-14 "А", що і стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вказувалось вище, відповідно до пункту 11 угоди, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" зобов'язалось сплатити товариству з обмеженою відповідальністю "Сайфер", суму в розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень, після чого останній передає у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три волокна в своєму кабелі ВОК, прокладеному від Гагаріна 1 4 А у м. Сімферополі до ККС № 1 у с. Укромне.

Відповідно до приписів статті 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

А в силу частини 1 статті 198 Господарського кодексу України, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Грошові зобов'язання відіграють особливу роль у господарському обороті. Грошовий обіг - це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Предметом грошових зобов'язань є дії по сплаті грошей. Грошові зобов'язання можуть входити до складу змішаних зобов'язань, а також бути як основними, так і додатковими.

Частина 1 зазначеної статті закріплює загальні правила здійснення платежів за грошовими зобов'язаннями, що виникають в господарських відносинах. Окрім положень Цивільного та Господарського кодексів України правове регулювання грошових зобов'язань закріплено в Законі України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р., Законі України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001 р., а також в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунків по інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами і звичаями ділового обороту. Законодавство встановлює такі види платіжних інструментів, як меморіальний ордер; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; платіжна вимога; розрахунковий чек; акредитив. Також можуть використовуватися векселі та спеціальні платіжні засоби, зокрема платіжні картки. Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Регламентація готівкового обігу здійснюється Положенням про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки провадяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Готівкові розрахунки суб'єктів господарювання провадяться як за рахунок засобів, отриманих з кас банків, так і за рахунок наявної виручки, і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Більш того, слід зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до статті 9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Статтею 2 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже діючим законодавством передбачений чіткий порядок ведення господарських операції між юридичними особами.

Як вбачається з суб'єктного складу сторін по справі, вони є юридичними особами, а отже вищенаведені вимоги діючого законодавства, щодо порядку грошових розрахунків між юридичними особами є обов'язковими для сторін у справі при здійсненні відповідних операції.

Проте, позивачем у процесі розгляду справи та в ході розгляду справи в апеляційній інстанції не було надано доказів розрахунків між сторонами у формі та у порядку передбаченому діючим законодавством, тому судова колегія приходить до висновку, що позивачем не були виконані вимоги пункту 11 угоди від 03 жовтня 2011 року, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для посилання на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" належним чином було виконано умови угоди.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем не було надано доказів здійснення грошової операції із відповідачем на суму 65 000грн., у встановленому законом порядку, судова колегія приходить до висновку, що фактично грошові кошті не були зараховані на рахунки відповідача, а отже і відсутнє право позивача вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" виконання своїх зобов'язань за пунктом 11 угоди від 03 жовтня 2011 року, а саме передачі три волокна в своєму кабелі ВОК, прокладеному від Гагаріна 1 4 А у м. Сімферополі до ККС № 1 у с. Укромне.

Більш того, факт відсутності зарахування вищезазначеної суми не оспорюється сторонами у справі, а також підтверджується матеріалами справи (актами звірок, довідкою).

Висновки суду першої інстанції про те, що розписки підписані Беляковим Олександром Васильовичем, який є керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер", про що свідчить Довідка АА №685856 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, яка знаходиться у матеріалах справи, а тому є підстави вважати, що позивачем було здійснено оплату у розмірі 65,000грн., відповідно до умов пункту 11 угоди є необґрунтованими та передчасними, оскільки той факт, що громадянин Беляков О.В. є керівником відповідача, не дає ніяких правових підстав вважати, що останній при складенні розписки діяв в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер", тому посилання суду першої інстанції на наявність в матеріалах справи розписок, які були складені між фізичними особами не можуть бути належним доказом здійснення господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сайфер", оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення між сторонами по справі господарської операції у встановленому Законом порядку.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд попередньої інстанції не навів правового обґрунтування своїх висновків, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а отже судова колегія вважає рішення суду не відповідним нормам процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм статті 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2013 року у справі №5002-15/4161-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" відмовити.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" (вул. Дзержинського, буд. 13/5, кв. 32, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 30624330) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" (пр. Кірова, буд. 14, кв. 88, м. Сімферополь, 95011, ідентифікаційний код 23662258) 573,50 грн. судового збору.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" (вул. Севастопольська, 20-а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" (пр. Кірова, 14, кв.88,Сімферополь,95011)