Постанова

від 26.02.2013 по справі 2а/0570/17598/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17598/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 година 00 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі Ковальському А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача (ГУЮ у Донецькій області) - Буханцова О.В.,

представника відповідача (Маріупольська митниця) - Смольнякової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Донецькій області; Маріупольської митниці про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року та про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Донецькій області та до Маріупольської митниці.

Позивач просить визнати дії державного виконавця неправомірними, визнати неправомірною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року та просить витребувати від Маріупольської митниці звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у державного виконавця законних підстав для відмови позивачу у відкритті виконавчого провадження, позивач вважає, що підстави, за якими державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), не передбачено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2013 року, за згодою позивача, було замінено неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області на належного - Головне управління юстиції у Донецькій області.

1-й відповідач (Головне управління юстиції у Донецькій області) проти позову заперечує, вказує на те, що на момент надходження виконавчого документа державному виконавцю вже було відомо, що Маріупольська митниця перебуває у стані припинення та про те, що призначений голова ліквідаційної комісії.. Тому, керуючись п.8 ст.26 та п.7 ст. 49 Закону ним було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вважає, що винесенням постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження права стягувача ОСОБА_1 порушено не було.

2-й відповідач (Маріупольська митниця) проти позову заперечує, посилається на те, що позивач не зазначає в позовній заяві фактів неправомірності дій Маріупольської митниці та не додає до позову відповідних доказів, зазначає, що фактично Маріупольської митниці стосується лише вимога про витребування звіту про виконання судового рішення, при цьому позивач не конкретизує щодо виконання якого судового рішення та по якій справі необхідно витребувати цей звіт. Вважає, що встановлення Маріупольській митниці строку для надання звіту про виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі можливо було під час винесення постанови по справі № 2а/0570/13534/2012, в якій вимога про поновлення на роботі була предметом розгляду.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи судом встановлено наступні обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 у справі № 2а/0570/13534/2012, позов ОСОБА_1 до Маріупольської митниці, Східної митниці, Державного казначейства України, третя особа - Державна митна служба України, про визнання протиправним та скасування наказу Маріупольської митниці від 11.09.12 № 8-к "Про звільнення ОСОБА_1.", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2012 по день винесення рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди задоволений частково: визнано незаконним та скасовано наказ Маріупольської митниці від 11.09.2012 № 8-к "Про звільнення ОСОБА_1."; поновлено позивача на посаді головного інспектора господарсько- експлуатаційного відділу Маріупольської митниці з 11.09.2012; стягнуто зі Східної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.09.2012 по 21.11.2012 в розмірі 3130,09 грн.; стягнуто зі Східної митниці на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 500,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді звернуто до негайного виконання.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Східна митниця оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013, апеляційна скарга Східної митниці задоволена частково: постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 в частині стягнення зі Східної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1555,52 грн. та моральної шкоди в розмірі 500 грн. скасовано і в цій частині в позові відмовлено.

В частині визнання незаконним та скасування наказу Маріупольської митниці від 11.09.2012 № 8-к "Про звільнення ОСОБА_1.", поновлення позивача на посаді головного інспектора господарсько-експлуатаційного відділу Маріупольської митниці з 11.09.2012 та стягнення на його користь зі Східної митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1574,57 грн. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

26.11.2012 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області надійшов виконавчий лист №2а/0570/13534/2012, виданий 21.11.2012 Донецьким окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора господарсько-експлуатаційного відділу Маріупольської митниці з 11.09.2012року.

26.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року ВП № 35423724.

У вказаній постанові вказано про те, що боржник Маріупольська митниця перебуває в стані припинення діяльності. Роз'яснено позивачу, що йому необхідно звернутись до суду із заявою про заміну боржника - сторони виконавчого провадження.

Зазначену постанову було отримано позивачем 14.12.2012 року, що підтверджується відповіддю (вих. № 16/06-81 від 22.02.2013 року) Центру поштового зв'язку №5 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на запит позивача, а також відповідним поштовим конвертом, що надійшов до позивача від відповідача та який містить відповідний номер поштового відправлення, що дозволяє ідентифікувати поштове відправлення.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 17.12.2012 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява.

Таким чином, позивачем не пропущено 10-ти денний строк звернення до суду з позовною заявою, встановлений ст. 181 КАС України.

Оскаржувана постанова, в якості її обгрунтування, містить посилання на п.8 ч.1 ст. 26 Закону.

Відповідно до заперечень відповідача, згідно п.8 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідач стверджує, що законом встановлено відповідно підставу та стверджує, що п.7 ст. 49 Закону вказує на те, що державний виконавець передає виконавчий документ ліквідаційній комісії ( або ліквідатору) у разі ліквідації боржника-юридичної особи.

Суд зазначає, що відповідно до п.7 ст. 49 Закону (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" від 02.10.2012 р., який набрав чинності 04.11.2012 року, тобто в редакції, що діяла на момент винесення спірної постанови), виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Отже, по - перше, вказана норма містить підстави для закінчення виконавчого провадження, а не для відмови у його відкритті.

По - друге, як підтверджено 2-им відповідачем, Маріупольська митниця припиняється шляхом приєднання її до Східної митниці, згідно наказів Держмитслужби від 08.10.2010 № 1187 "Про визначення зон діяльності Запорізької та Східної митниць та внесення змін до наказу Держмитслужби від 26.04.06 № 335" та від 08.10.2010 № 1188 "Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Донецької та Запорізької областей".

Станом на момент розгляду даної справи не внесено запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення діяльності Маріупольської митниці, що підтверджується, зокрема, наданим позивачем відповідним витягом з реєстру та не заперечується 2-им відповідачем.

Таким чином, у даному випадку відсутня підстава і для закриття виконавчого провадження, оскільки 2-го відповідача не визнано банкрутом.

Частина 1 статті 26 Закону встановлює, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Суд наголошує, що вказана норма та чинне законодавство України не містять такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як - знаходження боржника у стані припинення діяльності.

Посилання 1-го відповідача на необхідність звернення позивача до суду за заміною боржника у виконавчому провадженні судом не приймаються, оскільки станом на момент розгляду даної справи юридичну особу-боржника ще не припинено, а заміна боржника у виконавчому провадженні № 26781456 була здійснена через неможливість виконання майнової вимоги про стягнення коштів, у зв'язку із закриттям рахунків Маріупольської митниці в органах Державного казначейства України та банківських установах, що не має відношення до примусового виконання рішення щодо поновлення позивача на роботі.

Таким чином, враховуючи викладене, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 не мав законних підстав для відмови позивачу у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року в справі № 2а/0570/13534/2012.

Суд констатує, що станом на 26.02.2013 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 по справі № 2а/0570/13534/2012 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора господарсько - експлуатаційного відділу Маріупольської митниці з 11.09.2012 року, не виконано.

Судом у судовому засіданні з'ясовано, що позивач вважає неправомірними дії державного виконавця щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа, просить скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року.

Правила частини 3 статті 105 КАС, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи викладене суд визнає протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року в справі № 2а/0570/13534/2012 та визнає протиправною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року ВП № 35423724.

У судовому засіданні судом з'ясовано, що позивачем заявлено позовну вимогу про витребування від Маріупольської митниці звіту про виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі № 2а/0570/13534/2012.

Частина 2 статті 106 КАС України визначає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги,позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання такик доказів.

Позивачем не зазначено в позовній заяві фактів неправомірності дій Маріупольської митниці та не додано до позову відповідних доказів, оскільки 2-го відповідача судом не було зобов'язано надати відповідний звіт.

Відповідно до частини першої статті 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що даний склад суду не є судом, який ухвалив рішення про поновлення позивача на роботі, встановлення Маріупольській митниці строку для надання звіту про виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі можливе було лише під час винесення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі № 2а/0570/13534/2012, в якій вимога про поновлення позивача на роботі була предметом розгляду.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача про витребування від Маріупольської митниці звіту про виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі № 2а/0570/13534/2012, безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 26, п.7 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань", ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Донецькій області та до Маріупольської митниці задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року в справі № 2а/0570/13534/2012.

Визнати протиправною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2012 року ВП № 35423724.

В задоволенні позовних вимог щодо витребування від Маріупольської митниці звіту про виконання судового рішення - відмовити.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26 лютого 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанова складена в повному обсязі 1 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.