Рішення

від 01.03.2013 по справі 911/175/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. Справа № 911/175/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фітеко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Аеро-Хендлінг"

про стягнення 208 801,21грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Габрись О.В. (дов. № 30/1 від 30.01.2013р.);

від відповідача Коноваленко І.М. (дов. № 11/01-13 від 03.01.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фітеко" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Аеро-Хендлінг" (далі - відповідач) про стягнення 208 801,21грн. заборгованості, з яких: 206 661грн. боргу за поставлений на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. товар, 1 783,51грн. пені та 356,70грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2013р. порушено провадження у справі № 911/175/13-г, розгляд справи призначено на 01.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2013р. розгляд справи відкладено на 01.03.2013р.

01.03.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 94/02-13 від 28.02.2013р. (вх. № 3790 від 01.03.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 01.03.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ФІТЕКО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 97/12-12, згідно якого постачальник зобов'язався передати в узгоджені терміни, а покупець - прийняти товар і оплатити нафтопродукти на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору постачання товару підтверджується накладними, документами на товар (видатковими накладними та/або актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по якості - згідно технічних умов та інших нормативно-технічним актам (паспорт, сертифікат відповідності заводу-виробника) і за кількістю - згідно залізничних транспортних накладних чи видаткових документів (накладна, акт прийому-передачі) на товар, відповідно з обраним базисом поставки товару (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору ціна товару і вартість окремої партії товару визначається постачальником у відповідних Додаткових угодах і/або Рахунках-фактурах на кожну партію згідно заявки покупця. Ціна товару при постачанні залізницею включає в себе також плату за перевезення товару залізничним транспортом. Покупець здійснює 100 % передоплату вартості партії товару, якщо інше не встановлено у відповідній Додатковій угоді. Оплата здійснюється протягом одного банківського дня на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з зазначенням в платіжному документі призначення платежу, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ, найменування Товару, номер і дату договору або номер і дату виписки рахунку-фактури. Датою оплати платежу вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Цей договір може бути змінений лише за згодою сторін шляхом підписання Додаткової угоди до договору.

На виконання п. 1.1. договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. позивач поставив відповідачу дизельне паливо у кількості 22 710 літрів на загальну суму 206 661грн., на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. (а.с. 19) та довіреності № 1423 від 25.12.2012р. (а.с. 18). Факт отримання відповідачем спірного товару визнаний представником відповідача у судовому засіданні 01.03.2013р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання 01.03.2013р. (а.с. 94).

Крім того, позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 1142 від 24.12.2012р. (а.с. 17) на загальну суму 206 661грн. зі строком оплати по 25.12.2012р., який залишився неоплаченим відповідачем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.2. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, суму боргу у розмірі 206 661грн. не сплатив, що підтверджується довідкою ПУАТ „ФІДОБАНК" № 15-3-1/035 від 26.02.2013р. (а.с. 92), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р., товар, на момент прийняття судового рішення у даній справі склав, 206 661грн., що підтверджується довідкою ПУАТ „ФІДОБАНК" № 15-3-1/035 від 26.02.2013р. (а.с. 92).

Предметом позову є вимоги про стягнення 206 661грн. боргу за поставлений на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. товар, 1 783,51грн. пені та 356,70грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. позивач поставив відповідачу дизельне паливо у кількості 22 710 літрів на загальну суму 206 661грн., на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. (а.с. 19) та довіреності № 1423 від 25.12.2012р. (а.с. 18), факт отримання відповідачем спірного товару визнаний представником відповідача у судовому засіданні 01.03.2013р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання 01.03.2013р. (а.с. 94); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.2. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, суму боргу у розмірі 206 661грн. не сплатив, що підтверджується довідкою ПУАТ „ФІДОБАНК" № 15-3-1/035 від 26.02.2013р. (а.с. 92), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р., товар, на момент прийняття судового рішення у даній справі, склав 206 661грн., що підтверджується довідкою ПУАТ „ФІДОБАНК" № 15-3-1/035 від 26.02.2013р. (а.с. 92).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 206 661грн. боргу за поставлений, на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р., товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов (а.с. 67-69), щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо надання відповідачу належним чином оформлених документів на поставлені нафтопродукти не приймаються судом, оскільки у відповідності до п. 2.1. договору постачання товару підтверджується накладними, документами на товар (видатковими накладними та/або актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними), а представник відповідача у судовому засіданні 01.03.2013р. визнав факт отримання від позивача спірного товару, що додатково підтверджується змістом претензії про невідповідність якості палива та відшкодування понесених збитків № 16/01-12 від 09.01.2013р. (а.с. 70-71).

Крім того, суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань щодо поставки якісних нафтопродуктів, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували факт завдання останньому збитків на суму 20 283,91грн., у зв'язку з поставкою позивачем неякісного дизельного палива.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р., позивачем за період з 26.12.2012р. по 15.01.2013р. нарахована пеня в сумі 1 783,51грн. на суму боргу 206 661грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі часткової та / або несвоєчасної оплати товару (не оплати) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період часткової та / або несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочки, від суми невиконаного грошового зобов'язання (п. 4.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 8), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 26.12.2012р. по 15.01.2013р. становить 1 778,64грн. Відтак, вимога про стягнення 1 783,51грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 778,64грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р., позивачем за період з 26.12.2012р. по 15.01.2013р. нараховано 356,70грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 26.12.2012р. по 15.01.2013р. складає 356,70грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 356,70грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 206 661грн. боргу за поставлений на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. товар, 1 778,64грн. пені та 356,70грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Аеро-Хендлінг" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль"; код ЄДРПОУ 37027321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фітеко" (04071, м. Київ, Подільський р-н., вул. Констянтинівська, буд. 2 А; код ЄДРПОУ 21594570) 206 661 (двісті шість тисяч шістсот шістдесят одну гривню) 00 коп. боргу за поставлений на підставі товарно-транспортної накладної № 2512/469-ДТ від 25.12.2012р. згідно договору поставки нафтопродуктів № 97/12-12 від 12.12.2012р. товар, 1 778 (одну тисячу сімсот сімдесят вісім гривень) 64 коп. пені, 356 (триста п'ятдесят шість гривень) 70 коп. 3 % річних та 4 175 (чотири тисячі сто сімдесят п'ять гривень) 93 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.03.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко