Рішення

від 18.02.2013 по справі 5011-6/17707-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/17707-2012 18.02.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДАНФОСС ТОВ»

Про стягнення 88716,38 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кравчук Ю.Д. (за дов.)

від відповідача Жуков М.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДАНФОСС ТОВ» про стягнення 88716,38 грн..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару. Обґрунтовуючи прострочення відповідачем строку поставки товару позивач посилається на надіслані ним вимоги № 1 від 13.06.2012 р., № 2 від 17.07.2012 р. та № 3 від 02.10.2012 р. щодо поставки товару.

Ухвалою суду від 11.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/17707-2012.

Ухвалою суду від 04.02.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач послався на норми статті 530 ЦК України та зазначив, що строк поставки товару ще не настав. Дана позиція ґрунтується на відсутності від позивача жодних вимог щодо поставки товару, а вимоги № 1 від 28.11.2011 р., № 1 від 13.06.2012 р. та № 2 від 17.07.2012 р. стосуються лише повернення сплачених грошових коштів у зв'язку з втратою інтересу до сплаченого товару. Крім того, за його твердженням, вимоги позивача № 1 від 13.06.2012 р. та № 2 від 17.07.2012 р., додані позивачем до позовної заяви, не відповідають за змістом вимогам позивача № 1 від 13.06.2012 р. та № 2 від 17.07.2012 р., що були отримані відповідачем, а вимогу № 3 від 02.10.2012 р. відповідач взагалі не отримував.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.09.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДАНФОСС ТОВ» (продавець) виставило товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (покупцю) рахунок № 8530244855 на оплату регулятора AVA PN 25 на суму 88716,38 грн..

16.09.2011 р. платіжним дорученням № 513 позивач перерахував відповідачу 73930,32 грн., ПДВ 20% 14786,06 грн..

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки наявні документи (платіжне доручення та рахунок) не містять даних про строк поставки, підлягають застосуванню правила ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи надані сторонами вимоги та доводи щодо змісту надісланих і отриманих документів суд виходить з наступного.

За твердженням позивача, ним 13.06.2012 р. на адресу відповідача направлено вимогу № 1 від 13.06.2012 р. про поставку регулятора AVA PN 25. У той же час, відповідачем подано суду вимогу № 1 від 13.06.2012 р. іншого змісту. Зокрема, надана відповідачем вимога пов'язана з негайним поверненням 88716,38 грн. у зв'язку з втратою інтересу до придбання регулятора AVA PN 25.

Враховуючи, що як документ позивача, так і документ відповідача містять одну назву - «Вимога № 1», а наявні докази надсилання (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек) не дають змоги встановити змісту фактично надісланого документу, суд вважає недоведеним позивачем факту надсилання 13.06.2012 р. вимоги № 1 щодо постачання товару.

Також суд не приймає як належний доказ повідомлення відповідача про поставку товару шляхом надсилання вимоги № 3 від 02.10.2012 р.. На підтвердження надсилання даної вимоги позивачем надано фіскальний чек № 3786 від 02.10.2012 р., за яким дане поштове відправлення значиться за номером 0100404258456. Відповідно до поданих відповідачем доказів (пошук поштових відправлень), відправлення за номером 0100404258456 вручено 07.11.2012 р. об'єктом поштового зв'язку з індексом 04136, який належить позивачу. Поштовим індексом відповідача є 04080.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується надсилання позивачем вимога № 2 від 17.07.2012 р. про поставку регулятора AVA PN 25.

Вказана вимога надіслана на адресу відповідача 17.07.2012 р. з описом вкладання у цінний лист, про що свідчить поштова квитанція від 17.07.2012 р. та відбиток календарного штемпеля на описі вкладенні. У описі вкладення зазначено, що предметом надсилання є вимога № 2 від 17.07.2012 р.. Саме з таким описом вкладення було одержано поштове відправлення відповідачем, що слідує з наданого ним суду опису вкладення (належним чином засвідчена відповідачем копія знаходиться у матеріалах справи).

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила).

Відповідно до п. 61. Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, працівником поштового зв'язку перевірено, що саме вимога № 2 від 17.07.2012 р. вкладена у поштове відправлення, про що свідчить підпис працівника поштового зв'язку та відбиток календарного штемпеля на описі вкладенні.

Отже, саме документ з назвою «Вимога № 2» було отримано відповідачем, а не з назвою «Вимога», як стверджує відповідач.

З огляду на викладене, позивачем допустимими доказами доведено надсилання вимоги № 2 від 17.07.2012 р. про поставку регулятора AVA PN 25, а надані відповідачем докази (опис вкладення у цінний лист) підвереджують отримання цього документу 17.07.2012 р., у зв'язку з чим суд критично ставиться до твердження відповідача про отримання ним вимоги без номеру про повернення коштів.

Отже, з 17.07.2012 р. у відповідача виник обов'язок з поставки регулятора AVA PN 25.

Відповідачем регулятор AVA PN 25 поставлено не було.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання сплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДАНФОСС ТОВ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15/6, код 20074667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1, код 30729875 ) 88716,38 грн. боргу, 1774,33 грн. судового збору.

Рішення підписано 05.03.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун