Рішення

від 27.11.2006 по справі 6/640

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/640                                                                                                        

27.11.06

За позовом                    Заступника

прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі

Подільської районної у місті Києві ради

До відповідача 1                       Відділу

приватизації комунального майна Подільського району міста Києва         

До відповідача 2                      Товариства

з обмеженою відповідальністю «Сімха»

Про                                           визнання

недійсним договору

Суддя

Ковтун С.А.

Представники:

Від

позивача                    Кравцов А.В.

(за дов. № 919 від 10.08.2006)

Від

відповідача 1                    Путіна

Т.Є. (за дов. № 04/61 від 29.09.2006)

Від

відповідача 2                    не

з'явились

За

участю прокуратури           Гаврилова

І.А. (за дов. б/н від 21.11.2006)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва

звернувся з позовом заступник прокурора Подільського району міста Києва в

інтересах держави в особі Подільської районної у місті Києві ради до Фонду

приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та товариства з

обмеженою відповідальністю «Сімха»про визнання недійсним з моменту його

вчинення договору купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 58,2 кв.

м. по вул. Ярославській, 39, в місті Києві, укладеного 11.01.2005 між територіальною

громадою Подільського району міста Києва та товариством з обмеженою

відповідальністю «Сімха». 

Позовні вимоги мотивовані тим, що

спірний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства (Законів

України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»та «Про

приватизацію державного житлового фонду»).

Зокрема, за твердженнями заступника

прокурора, приватизація приміщення мала місце без згоди власників квартир,

розташованих у даному будинку, а також викуп, як спосіб приватизації, прийнято

при відсутності даних, що підтверджують здійснення орендарем поліпшення

комунального майна.

Ухвалою суду від 13.11.2006 було

порушено провадження у справі № 6/640 та призначено розгляд справи на

22.11.2006.

Представники відповідачів на виклик

суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У свою чергу, представниками

прокуратури та позивача на вимогу суду подано довідку Головного управління

статистики у місті Києві від 22.11.2006, відповідно до якої офіційним

місцезнаходженням відповідача-2 є: м. Київ, вул. Фрунзе, 127.

У судовому засіданні 27.11.2006 в

порядку ст. 25 ГПК України судом здійснено заміну Фонду приватизації

комунального майна Подільського району міста Києва його правонаступником

відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва.

Позивач позовні вимоги заступника

прокурора підтримав повністю.

Відповідач-1 відзиву на позов чи

пояснень по суті спору не подав. У судовому засіданні повноважений представник

відповідача-1 позовні вимоги визнав повністю.

Через канцелярію суду надійшло

клопотання відповідача-2, у якому сторона повідомила про обізнаність про день

та час проведення судового засідання, заявивши одночасно клопотання про

відкладення розгляду справи. Представники прокуратури та позивача проти задоволення

клопотання заперечили. Клопотання судом відхилено з підстав, наведених нижче.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку

ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи

та заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив:

11.01.2006 між територіальною

громадою Подільського району міста Києва (продавцем) та товариством з обмеженою

відповідальністю «Сімха»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу

приміщення (далі -Договір).

Відповідно до умов Договору (п.

1.1) продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення № 53 підвалу (в літ.

А): приміщення 1 площею 14,1 кв. м., приміщення 2 площею 17,8 кв. м.,

приміщення 3 площею 14,4 кв. м., приміщення 4 площею 11,9 кв. м.; загальною

площею 58,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 39.

Підставою для укладення договору

стало рішення Подільської районної у місті Києві ради № 235 від 22.04.2004 «Про

перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що

підлягають приватизації» (далі - Рішення).

Пунктом 1 Рішення було затверджено

перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що

підлягають приватизації та викупу орендарем-інвестором.

Згідно з п. 18 додатку № 1 до

Рішення нежиле приміщення площею 64,4, кв. м. по вул. Ярославській, 39-а,

підлягає викупу товариством з обмеженою відповідальністю «Сімха».

Статтею 1 Закону України «Про

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»визначено, що до складу

допоміжних приміщень входять у тому числі й підвали.

Підвальне приміщення за вказаною

вище адресою, придбане відповідачем-2, є допоміжним приміщенням за даними

балансоутримувача будинку 39-а по вул. Ярославській, яким є комунальне

підприємство «Поділ-житло».

Приватизація державного житлового фонду

-це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних

будинках, де мешкають два і більше наймачів, а також належних до них

господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового

фонду на користь громадян України (ст. 1 Закону України «Про приватизацію

державного житлового фонду»).

Власники квартир багатоквартирних

будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання,

елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї тощо)

передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не

підлягають (п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового

фонду»).

Офіційне тлумачення пункту 2 статті

10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»надано

Конституційним  Судом України  у справі   

№ 1-2/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення

багатоквартирних будинків), рішенням у якій від 02.03.2004 вирішено пункт 2

статті 10 вказаного  Закону розуміти так:

«Допоміжні приміщення (підвали,

сараї, кладочки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну

власність громадянам одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у

квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні

приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання

співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих

квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних

приміщень нарівні з власником приватизованих квартир.

Питання щодо згоди співвласників

допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у

багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень

(оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають

правовий режим власності».

В силу ст. 69 Закону України «Про

Конституційний Суд України», рішення Конституційного Суду України є

обов'язковими до виконання.

Згідно зі статтею 19 Закону України

«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»спільне майно власників

квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно

перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне

майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники

допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених

зазначеним Законом та цивільними правами.

Таким чином, питання щодо згоди

власників квартир -співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку

-на продаж підвального приміщення, має вирішуватись відповідно до законодавства

України, що регулює режим спільної власності.

У порушення вимог законодавства

приватизація спірного приміщення відбулася без погодження з власниками квартир

будинку.

Також суд погоджується з доводами

позивача про порушення конкурентних засад, які покладені в основу приватизації

державного та комунального майна.

Зокрема, пунктом 1 статті 7 Закону

України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачено,

що Фонд державного майна України, Верховна Рада АР Крим, місцеві ради

затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які

перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АР Крим та

комунальній власності і підлягають:

1.          продажу на аукціоні, за конкурсом;

2.          викупу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про

приватизацію державного майна»визначені 

пріоритети та принципи приватизації, зокрема застосування переважно

конкурентних способів.

Виключні випадки продажу об'єкта

малої приватизації шляхом викупу передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про

приватизацію невеликих державних підприємстві (малу приватизацію)», серед яких

включення його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

У свою чергу, приватизація

орендованого майна шляхом викупу може мати місце за умови здійснення орендарем

за рахунок власних коштів за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна,

яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди

вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна, передбачено пунктом

51 розділу 9 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої

Законом України «Про Державну програму приватизації».

За твердженнями позивача, спірне

приміщення, що було відчужене на користь відповідача-2, було включено до

переліку майна, що підлягає приватизації неконкурентним способом (шляхом

викупу) орендарем-інвестором за відсутності документів, які підтверджують

здійснення останнім поліпшення комунального майна.

Підтвердженням цього є скасування

Подільською районною у місті Києві радою (рішення № 59 від 20.07.2006) рішення

від 22.04.2004 № 235 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної

громади району, що підлягають приватизації»в частині приватизації та викупу

нежилого приміщення підвалу, розташованого в буд. 39-А по вул. Ярославській в

м. Києві товариством з обмеженою відповідальністю «Сімха».

Відповідно до ч. 1 ст. 203

Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного

законодавства.

Підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч.ч. 1-3,

5-6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Нікчемний правочин або правочин,

визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК

України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доказів на спростування

обставин, повідомлений суду прокуратурою та позивачем, не подав.

Таким чином, позовні вимоги є

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача-2 про

відкладення розгляду справи судом відхилено з наступних підстав. Зі змісту

клопотання вбачається, що відповідач-2 був обізнаний про день та час проведення

судового засідання. Суд належним чином повідомляв відповідача про судовий

розгляд справи (за адресою реєстрації). Жодних обставин щодо необхідності

відкладення розгляду справи у клопотанні не наведено, а також не додано до

останнього будь-яких доказів, що перешкоджають стороні направити до суду

будь-якого свого повноважного представника з метою захисту прав та охоронюваних

законів інтересів. Крім того, судом враховано те, що строк вирішення спору є

обмеженим відповідно до ст. 69 ГПК України. Клопотань про продовження терміну

вирішення спору від товариства з обмеженою відповідальністю «Сімха»не

надходило. Представники прокуратури, позивача та відповідача-1 проти

задоволенню клопотання відповідача-2 заперечили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України

судові витрати покладаються на 

відповідача-2 (85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу

нежилого приміщення загальною площею 58,2 кв. м. по вул. Ярославській, 39,

укладений між територіальною громадою Подільського району міста Києва в особі

та товариством з обмеженою відповідальністю «Сімха»(код 32853278) недійсним з

моменту його укладення.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «Сімха»(м. Київ, вул. Фрунзе, 127, м. Київ, вул. Вишгородська,

31, рахунок 2600930923 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854, код 32853278) до

Держаного бюджету України 85 грн. державного мита.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «Сімха»(м. Київ, вул. Вишгородська, 31, рахунок 2600930923 в

АБ «Діамантбанк», МФО 320854, код 32853278) на користь державного підприємства

«Судовий інформаційний центр»(м. Київ, вул. Дарвіна, 6, рахунок №

26002014180001 у ВАТ “Банк «Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код 30045370)

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

              С.А. Ковтун

Рішення

підписано 04 грудня 2006 року