Рішення

від 18.01.2012 по справі 19/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/255 18.01.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району

До Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа -2»

Про стягнення заборгованості 25 932,49 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Боженко Д.Є. за дов. № 707п.1 від 18.11.2011 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району до Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа -2»про стягнення заборгованості боргу за виконані роботи в розмірі 22 667,60 грн. та пені в розмірі 3 264,89 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.11 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 18.01.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2012 року заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/255 від 24.11.2011р. та 14.12.2011 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03680, м. Київ, пр.-т Відрадний, 107).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача та представника третьої особи в судовому засіданні 14.12.2011 р. та 18.01.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.01.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.09.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва та Закритим акціонерним товариством «Будінженермережа -2»(назву змінено з 29.04.2009 року на Приватне акціонерне товариство) було укладено Договір № 77.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, замовляє, а Виконавець бере на себе виконання робіт по відновленню газону по проспекту Науки, 13.

Згідно п. 2.2 Договору, вартість робіт по договору становить 62 667,60 грн. Виконавець приступає до виконання робіт попередньої оплати в розмірі 50%.

Позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до Акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року, позивачем виконано, а відповідачем прийнято без зауважень роботи по відновленню газону по проспекту Науки, 13 на загальну суму 62 667,60 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, станом на 07.07.2009 року заборгованість відповідача становила 32 667,62 грн.

10.08.2010 року позивачем направлено в адресу відповідача письмову претензію вих.. № 437. Відповідно до листа № 44 від 16.11.2010 р. відповідач повідомив, що розрахунок буде проведений найближчим часом.

30.12.2010 року відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 10 000,00 грн.

17.06.2011 року позивач направив в адресу відповідача претензію з приводу несплаченого залишку заборгованості та Акт звіряння взаємних рахунків за період з 01.01.2009 року по 09.06.2011 р.. Відповіді на зазначену претензію від відповідача не надійшло.

Таким чином, на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 667,60 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору № 77 від 18.09.2008 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно п. 6.1 Договору Договір № 77 діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 22 667,60 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.2 Договору за кожен день затримки платежу Замовник сплачує пеню в розмірі 0,2%, але не більше ставок НБУ у момент виникнення боргу.

У період з 08.07.2009 р. по 30.12.2010 року основна заборгованість відповідача складала 32 667,60 грн..

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3 264,89 грн.. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-2»(юридична адреса: 03680, м. Київ, пр-т Відрадний, 107, код ЄДРПОУ 04013376, р\р 26000000000665 в ВАТ «Фолькс Банк»м. Львів, МФО 325213) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва (03041, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 87-Г, код ЄДРПОУ 03359799, р\р 26001060256263 в Печерська філія ПАТ КБ «Приват банк»м. Києва, МФО 300711), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 22 667 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн.. 60 коп., пеню в розмірі 3 264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн..89 коп., судовий збір в розмірі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн.. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.01.12 р.