Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-0770/2305/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/2305/12

Рядок статзвіту № 8.2.3

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,

за участю сторін:

позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Біемме Україна", представники - Король Є. І. та Райко В. В.,

відповідача: Державна податкова інспекція в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби, представник - Пецко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біемме Україна" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661692,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 12.02.2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 лютого 2013 року.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Біемме Україна", звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 року № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661692,00 грн., повністю. Позовні вимоги аргументує тим, що 19 вересня 2008 року ТОВ "Біемме Україна" подало звітну податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій визначило суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 665467,00 грн., та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. У відповідності до висновків акту проведеної позапланової виїзної перевірки № 770/23/50/34417538 від 16.10.2008 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2006 року по 31.07.2007 року та з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року, проведеною перевіркою підтверджено наявність підстав для відшкодування податку на додану вартість у розмірі 661692,00 грн. Проте, за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за той же період, проведеної з 14 по 18 грудня 2009 року, Державна податкова інспекція в Іршавському районі Закарпатської області прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшила суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2008 року на 661692,00 грн. Вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив згідно з запереченнями проти позову № 1567 від 07.12.2012 року, зокрема зазначив, що у відповідності до вимоги пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції до 28.12.2007 року), платник мав право заявити до відшкодування ту частину податку, яка була фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів. Оскільки, ТОВ "Біемме Україна" таким правом у 2007 році не скористалося, воно мало за кожний наступний звітний період, починаючи з березня 2008 року, подавати до інспекції уточнюючий розрахунок з Довідкою "Про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" разом із заявою "Про повернення суми бюджетного відшкодування". Крім того, вважає, що у розумінні пп. 7.7.11 п. 7.11 ст. 7 зазначеного законодавчого акту, у зв'язку з нездійсненням за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої статутними документами, позивач взагалі не мав права на бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача долучив до матеріалів справи докази на підтвердження факту здійснення ТОВ "Біемме Україна" діяльності у період з 2008 по 2009 рр. (податкові накладні, податкові декларації) та податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року та липень 2008 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Іршавському районі було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біемме Україна", код 34417538 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої був складений акт Державної податкової інспекції у Іршавському районі № 1771/23-50/34417538 від 21.12.2009 року. У відповідності до п. 2 висновків вищезазначеного акта, перевіркою встановлено порушення, в тому числі, пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР і як результат зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 661692,00 грн.

На підставі акта перевірки № 1771/23-50/34417538 від 21.12.2009 року Державною податковою інспекцією у Іршавському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00007423500 від 21.12.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2008 року на 661692,00 грн.

Судом встановлено, що 19 вересня 2008 року ТОВ "Біемме Україна" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, в якій визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 665467,00 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1, а. с. 43 - 51).

Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум податку на додану вартість, які виникли в наступних звітних періодах:

- серпень 2006 року в сумі 210735,00 грн.;

- січень 2007 року в сумі 170986,00 грн.;

- лютий 2007 року в сумі 95427,00 грн.;

- квітень 2007 року в сумі 127802,00 грн.;

- травень 2007 року в сумі 4117,00 грн.;

- червень 2007 року в сумі 15432,00 грн.;

- липень 2007 року в сумі 1735,00 грн.;

- березень 2008 року в сумі 20068,00 грн.;

- квітень 2008 року в сумі 4493,00 грн.;

- травень 2008 року в сумі 3384,00 грн.;

- червень 2008 року в сумі 1963,00 грн.;

- липень 2008 року в сумі 9325,00 грн.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Іршавському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Біемме Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2006 року по 31.07.2007 року та з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року, за результатами якої складено акт № 770/23/50/34417538 від 16.10.2008 року.

Згідно з розділом 3 акта перевірки "Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року" сума, що підлягає відшкодуванню, становить 661692,00 грн., тобто зменшена податковим органом на 3775,00 грн. за серпень 2006 року та лютий 2007 року.

Сума від'ємного значення у вказаних періодах та заявлена до відшкодування згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державна податкова інспекція в Іршавському районі виходила з того, що, враховуючи вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", у разі самостійного виявлення платником податків помилок у раніше поданих деклараціях, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок. У разі самостійного виявлення помилок щодо заниження заявленої суми бюджетного відшкодування у раніше поданих деклараціях з ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок за той звітний період, в якому виникло право на бюджетне відшкодування. На підставі наведеного, посадовими особами відповідача в акті перевірки № 1771/23-50/34417538 від 21.12.2009 року зроблено висновок, що платником неправомірно заявлено до відшкодування ПДВ в сумі 661692,00 грн. за серпень 2008 року.

Проте, суд не може погодитися із зазначеними висновками відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року з огляду на їх нормативну необґрунтованість та безпідставність.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

У відповідності до положень вищезазначеної норми закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абз. а) пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного законодавчого акту протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Таким чином, податковим законодавством встановлений чіткий порядок повернення з Державного бюджету України сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Так, законодавцем покладено обов'язок на податковий орган щодо здійснення дій, спрямованих на повернення платнику податку бюджетного відшкодування протягом п'яти днів після закінчення відповідної перевірки, зокрема шляхом надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що у відповідності до висновків акта перевірки № 770/23/50/34417538 від 16.10.2008 року, податковим органом підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 661692,00 грн. за серпень 2008 року, тобто, за результатами проведеної, у відповідності до вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", спеціальної перевірки, відповідачем вже було підтверджено право ТОВ "Біемме Україна" на повернення з бюджету 661692,00 грн.

Разом з тим, всупереч вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган передбачений законом обов'язок не виконав та не подав до органу державного казначейства відповідний висновок.

Згідно п. 4.4 Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350 чинним на момент проведення перевірки (далі - Методичні рекомендації) у ході позапланової виїзної перевірки в обов'язковому порядку перевіряються з відображенням у матеріалах перевірки такі питання:

-результати перевірки фактів та обставин, що стали підставою для прийняття рішення про проведення такої перевірки;

-аналіз інформаційних довідок щодо основних постачальників платника ПДВ;

-рух товарно-матеріальних цінностей на складах, якщо розрахунок бюджетного відшкодування проведено по операціях, що відбулися на внутрішньому ринку;

-достовірність складення розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення чинним на момент проведення якщо у періоді, за який проводилась планова виїзна перевірка, суб'єктом господарювання в декларації з податку на додану вартість за останній перевірений податковий період у рядку 24 декларації з ПДВ "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" відображена сума від'ємного значення ПДВ, то у додаток до акта перевірки виноситься інформація про проведену перевірку показників додатка 2 до такої декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за формою згідно з додатком 3 до зразка форми акта перевірки (п. 2.3).

Згідно розділу 2 наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року в акті відображається інформація щодо заявленої суб'єктом господарювання суми бюджетного відшкодування згідно з поданою до органу податкової служби податковою декларацією з ПДВ та розрахунком суми бюджетного відшкодування за поточний (звітний) податковий період.

Перевірці та відображенню в акті підлягають звітні періоди, починаючи з періоду, в якому за наслідками проведених операцій виникла сума бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларується до бюджетного відшкодування у поточному періоді. При цьому інформація про результати перевірки правильності визначення податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного (позитивного) значення відображається у порядку, передбаченому підпунктами 3.1.1 - 3.1.2 зразка форми акта (додаток 2 до наказу), по кожному періоду.

У випадках відсутності податкового обліку цей факт фіксується у відповідних розділах акта. Якщо перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, зазначається зміст порушення з посиланням на пункти та статті нормативно-правових актів.

У порушення вищенаведених вимог проводячи податкову перевірку в 2009 році податковим органом не зазначено самого факту та обставин порушення Позивачем порядку формування показників податкових декларацій у частині правомірності формування від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту за попередні періоди, не спростовано неврахування висновків попередніх перевірок при перевірці обревізованих періодів. Тобто, Акт перевірки не містить необхідної доказовості щодо порушень викладених у його висновках.

В судовому засіданні представник відповідача, обґрунтовуючи заперечення проти позову, посилається на вимоги пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції до 28.12.2007 року), згідно з якими платник мав право заявити до відшкодування ту частину податку, яка була фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів. Стверджує, що оскільки ТОВ "Біемме Україна" таким правом у 2007 році не скористалося, воно мало за кожний наступний звітний період, починаючи з березня 2008 року, подавати до інспекції уточнюючий розрахунок з Довідкою "Про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" разом із заявою "Про повернення суми бюджетного відшкодування". Крім того, вважає, що у розумінні пп. 7.7.11 п. 7.11 ст. 7 зазначеного законодавчого акту, у зв'язку з нездійсненням за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої статутними документами, позивач взагалі не мав права на бюджетне відшкодування.

Проте, суд не може погодитися і з цими твердженням відповідача з огляду на наступне.

Пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на отримання суми бюджетного відшкодування є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (Broniowski v. Poland, № 31443/96, пар. 98).

Крім того, захист права власності гарантований Конституцією України, у відповідності до ст. 41 якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також представником позивача до матеріалів справи були долучені податкові декларація та податкові накладні на підтвердження факту здійснення господарської діяльності протягом 2008 - 2009 років.

Судом не береться до уваги посилання представника відповідача на не здійснення ТОВ "Біемме Україна" у період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої саме статутними документами, оскільки, Закон України "Про податок на додану вартість" і не вимагає від платника податку для виникнення права на отримання суми бюджетного відшкодування здійснення саме діяльності, передбаченої статутними документами.

Натомість, у відповідності до абз. 3 а) пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додатну вартість", не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позовні позивача ґрунтуються на законі і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біемме Україна" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби - задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661692,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біемме Україна" (вул. Борканюка, 67, м. Іршава, Закарпатська область, 90100, код 34417538) понесені судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ващилін Р. О.