Ухвала

від 05.05.2015 по справі 2а-0770/2305/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Справа № 876/6090/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суджу від 12 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біемме Україна» до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біемме Україна» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.12.2009 № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661692,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суджу від 12 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661 692,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у відповідності до висновків акта перевірки позивача № 770/23/50/34417538 від 16.10.2008 року, податковим органом підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 661 692,00 грн. за серпень 2008 року, тобто, за результатами проведеної, у відповідності до вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», спеціальної перевірки, відповідачем вже було підтверджено право ТОВ «Біемме Україна» на повернення з бюджету 661 692,00 грн. Разом з тим, всупереч вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган передбачений законом обов'язок не виконав та не подав до органу державного казначейства відповідний висновок.

Суд першої інстанції вказує на те, що в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» проводячи податкову перевірку в 2009 році податковим органом не зазначено самого факту та обставин порушення позивачем порядку формування показників податкових декларацій у частині правомірності формування від'ємного значенню різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту за попередні періоди, не спростовано неврахування висновків попередніх перевірок при перевірці обревізованих періодів. Тобто, акт перевірки не містить необхідної доказовості щодо порушень викладених у його висновках.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на не здійснення ТОВ «Біемме Україна» у період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої саме статутними документами, оскільки, Закон України «Про податок на додану вартість» і не вимагає від платника податку для виникнення права на отримання суми бюджетного відшкодування здійснення саме діяльності, передбаченої статутними документами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить визнати нечинною постанову Закарпатського окружного адміністративного суджу від 12 лютого 2013 року та закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що у відповідності до вимоги пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції до 31.12.2007 року), платник мав право заявити до відшкодування ту частину податку, яка була фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів. Оскільки, ТзОВ «Біемме Україна» таким правом у 2007 році не скористалося, воно мало за кожний наступний звітний період, починаючи з березня 2008 року, подавати до інспекції уточнюючий розрахунок з Довідкою «Про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» разом із заявою «Про повернення суми бюджетного відшкодування».

Крім того, апелянт вважає, що у розумінні пп. 7.7.11 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з нездійсненням за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої статутними документами, позивач взагалі не мав права на бюджетне відшкодування.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 14.12.2009 року по 18.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Біемме Україна», код 34417538 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.12.2009 року № 1771/23- 50/34417538, згідно п. 2 висновків якого, перевіркою встановлено порушення п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і як результат зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 661 692,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Іршавському районі Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 року № 00007423500, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 661 692,00 грн.

Встановлено, що 19 вересня 2008 року ТзОВ «Біемме Україна» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, в якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 665 467,00 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум податку на додану вартість, які виникли в наступних звітних періодах: серпень 2006 року в сумі 210 735,00 грн.; січень 2007 року в сумі 170 986,00 грн.; лютий 2007 року в сумі 95 427,00 грн.; квітень 2007 року в сумі 127 802,00 грн.; травень 2007 року в сумі 4 117,00 грн.; червень 2007 року в сумі 15 432,00 грн.; липень 2007 року в сумі 1735,00 грн.; березень 2008 року в сумі 20 068,00 грн.; квітень 2008 року в сумі 4 493,00 грн.; травень 2008 року в сумі 3 384,00 грн.; червень 2008 року в сумі 1 963,00 грн.; липень 2008 року в сумі 9 325,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 07.10.2008 року по 13.10.2008 року працівниками Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Біемме Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2006 року по 31.07.2007 року та з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.10.2008 року № 770/23/50/34417538 згідно з розділом 3 якого «Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року» сума, що підлягає відшкодуванню, становить 661 692,00 грн., тобто зменшена податковим органом на 3775,00 грн. за серпень 2006 року та лютий 2007 року.

Сума від'ємного значення у вказаних періодах та заявлена до відшкодування згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

В силу п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до абз. а пп. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7. ст.7 даного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктрм 7.7.6 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Встановлено, що у відповідності до висновків акта перевірки від 16.10.2008 року № 770/23/50/34417538 податковим органом підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 661 692,00 грн. за серпень 2008 року, тобто, за результатами проведеної, у відповідності до вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», спеціальної перевірки, відповідачем вже було підтверджено право ТзОВ «Біемме Україна» на повернення з бюджету 661 692,00 грн.

Однак, всупереч вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган передбачений законом обов'язок не виконав та не подав до органу державного казначейства відповідний висновок.

Відповідно до п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 р. затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Методичні рекомендації), якими встановлено аналогічний порядок проведення таких перевірок. Згідно п. 4.4 Методичних рекомендації у ході позапланової виїзної перевірки в обов'язковому порядку перевіряються з відображенням у матеріалах перевірки такі питання: результати перевірки фактів та обставин, що стали підставою для прийняття рішення про проведення такої перевірки; аналіз інформаційних довідок щодо основних постачальників платника ПДВ; рух товарно-матеріальних цінностей на складах, якщо розрахунок бюджетного відшкодування проведено по операціях, що відбулися на внутрішньому ринку; достовірність складення розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення, чинним на момент проведення, якщо у періоді, за який проводилась планова виїзна перевірка, суб'єктом господарювання в декларації з податку на додану вартість за останній перевірений податковий період у рядку 24 декларації з ПДВ «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» відображена сума від'ємного значення ПДВ, то у додаток до акта перевірки виноситься інформація про проведену перевірку показників додатка 2 до такої декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за формою згідно з додатком 3 до зразка форми акта перевірки (п. 2.3).

Згідно розділу 2 наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008 року в акті відображається інформація щодо заявленої суб'єктом господарювання суми бюджетного відшкодування згідно з поданою до органу податкової служби податковою декларацією з ПДВ та розрахунком суми бюджетного відшкодування за поточний (звітний) податковий період. Перевірці та відображенню в акті підлягають звітні періоди, починаючи з періоду, в якому за наслідками проведених операцій виникла сума бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларується до бюджетного відшкодування у поточному періоді. При цьому інформація про результати перевірки правильності визначення податкових зобов'язань, податкового кредиту та від'ємного (позитивного) значення відображається у порядку, передбаченому підпунктами 3.1.1 - 3.1.2 зразка форми акта (додаток 2 до наказу), по кожному періоду.

У випадках відсутності податкового обліку цей факт фіксується у відповідних розділах акта. Якщо перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, зазначається зміст порушення з посиланням на пункти та статті нормативно-правових актів.

Податковим органом, у порушення вищенаведених вимог, під час проведення податкової перевірки в 2009 році не зазначено самого факту та обставин порушення позивачем порядку формування показників податкових декларацій у частині правомірності формування від'ємного значенню різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту за попередні періоди, не спростовано неврахування висновків попередніх перевірок при перевірці обревізованих періодів.

Таким чином, акт перевірки не містить необхідної доказовості щодо порушень викладених у його висновках.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В матеріалах спрви наявні податкові декларація та податкові накладні на підтвердження факту здійснення господарської діяльності протягом 2008-2009 років.

Разом з тим, Закон України «Про податок на додану вартість» не вимагає від платника податку для виникнення права на отримання суми бюджетного відшкодування здійснення саме діяльності, передбаченої статутними документами, тому апеляційний суд вважає безпідставними покликання апелянта на не здійснення ТзОВ «Біемме Україна» у період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року господарської діяльності, передбаченої саме статутними документами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суджу від 12 лютого 2013 року у справі №2а-0770/2305/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біемме Україна» до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник