Ухвала

від 21.02.2013 по справі 24/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

21.02.13 р. Справа № 24/312

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

за участю представників

від стягувача: не з'явились

від боржника: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

про визнання дій державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконними постанов про повернення виконавчого документа ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. за наказами господарського суду по справі № 24/312 від 06.01.2012р.

стягувач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

боржник: Садівниче товариство «Поляна», м. Макіївка

про: стягнення 30 996,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 24/312 від 21.12.2011р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Садівничого товариства «Поляна» про стягнення 30996,95 грн. задоволено. Стягнуто з Садівничого товариства «Поляна» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» 3% річних в сумі 6 383,26 грн., інфляційні 24613,69 грн., витрати на сплату державного мита у сумі 317,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (а.с.44)

06.01.2012р. на виконання цього рішення судом видано відповідні накази (а.с.47,48).

20.11.2012р. до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка за № 52юр-9654/12 від 15.11.2012р. про визнання дій державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП №31386615, ВП №31386743 від 22.10.2012р. такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконними постанов про повернення виконавчого документа ВП №31386615, ВП №31386743 від 22.10.2012р. за наказами господарського суду по справі № 24/312 від 06.01.2012р. Одночасно заявник повідомив про зміну назви свого підприємства з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Ухвалою суду від 04.12.2012р. замінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Мотивуючи скаргу заявник посилається на те, що державним виконавцем Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції безпідставно повернуті накази господарського суду, оскільки державним виконавцем не направлено запит до відділу державної реєстрації виконавчого комітету міської ради для з'ясування місцезнаходження боржника та встановлення інших відомостей щодо юридичної особи (дані про перебування боржника в процесі банкрутства, санації та інше), що призвело до неправильного висновку щодо відсутності боржника за адресою вказаною у виконавчому документі; не було зроблено всіх необхідних запитів до державних органів для розшуку майна боржника, зокрема до інспекції державного технічного нагляду Донецької держадміністрації, до Державтоінспекції, до КП «Бюро технічної інвентаризації», до Держземагенства. Також скаржник зазначає, що державним виконавцем не було витребувано баланс боржника, оскільки саме баланс підприємства є документом, у якому відображено наявність належного боржнику майна, фінансовий стан боржника, зобов'язання і власний капітал, а також в порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не звернувся до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - Головіна Сергія Олексійовича за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду. За твердженням скаржника, державним виконавцем в порушення ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не накладено арешту на майно боржника.

Отже, скаржник наполягає на задоволенні скарги та скасуванні постанов ВП №31386615, ВП №31386743 від 22.10.2012р. державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів (а.с.51-53).

Боржник заперечив проти задоволення скарги посилаючись на те, що Садівниче товариство «Поляна» є некомерційним підприємством, у нього не має рахунків у банку, статутного фонду, основних фондів та іншого майна, на яке можливо б було звернути стягнення, тому вважає дії державного виконавця законними (а.с.80). Також просив здійснювати розгляд скарги за відсутності представника боржника.

Совєтський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції також заперечив проти задоволення скарги (а.с.91). Стверджує, що державний виконавець здійснив всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для виконання наказу господарського суду, а вимоги стягувача вважає безпідставними. Також просив здійснювати розгляд скарги за відсутності представника виконавчої служби.

На підтвердження своїх заперечень надав суду у копіях: постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 31386743 та ВП № 31386615 від 23.02.2012р., про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 31386743 та ВП № 31386615 від 05.03.2012р., відповіді на запити з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банківських та фінансових установах, боржниками; з Макіївського РЕВ ДАІ від 07.12.2012р. № 9/7-14211 та від 02.02.2011р. № д/7-1387; з Управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області від 11.02.2011р. № 584; від КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка» від 29.12.2011р. № 1/35-4-771; акт державного виконавця від 22.10.2012р. (а.с.93-102)

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.01.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ст. 116 ГПК України).

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається, 22.10.2012р. заступником начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Войчук Н.І. прийнято постанови ВП № 31386615 та ВП № 31386743 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - неможливо з'ясувати місце знаходження боржника.

Згідно п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на момент винесення оскаржуваної постанови), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника). Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт (ст.2 ст.47 Закону).

Частиною 4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47 Закону).

За твердженням скаржника, постанови ВП № 31386615 та ВП № 31386743 від 22.10.2012р. отримані ним 05.11.2012р., про що свідчать відповідні відмітки на супровідних листах до постанов (а.с.54,56).

Враховуючи, що Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції не надано у повному обсязі матеріалів виконавчого провадження з виконання наказів господарського суду від 06.01.2012р. № 24/312, не представлено доказів надсилання стягувачу оскаржуваних постанов у строк, передбачений ч.4 ст.47ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», з наданого позивачем конверту (а.с.85) не можливо встановити дату штемпеля поштового відділення зв'язку про прийняття конверту до відправлення, тому у господарського суду відсутні підстави вважати пропущеним строк на оскарження постанов ВП № 31386615 та ВП № 31386743 від 22.10.2012р.

Таким чином, суд вважає, що Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду з дотриманням строків, передбачених ст.121-2 ГПК України та ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» на оскарження постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п.8 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарських судів, ухвал судів у господарських справах.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Слід зазначити, що окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Матеріали справи свідчать, що 23.02.2012р. Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанови ВП № 31386615 та ВП № 31386743 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 06.01.2012р. № 24/312 та встановлено боржнику строк для самостійного виконання - до 01.03.2012р. (а.с.100,102)

Пунктом 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. (ч.4 ст. 57 Закону). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові (п. 4.1.10 Інструкції).

Відповідно до пунктів 3.8, 3.8.1, 3.8.2 Інструкції, у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ». Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання. За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012р. Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанови ВП № 31386615 та ВП № 31386743 про приєднання цих виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження № 31164389 (а.с.99,101)

В матеріалах справи відсутні докази винесення Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції постанови про арешт коштів чи майна боржника як за виконавчими провадженнями ВП № 31386615 та ВП № 31386743 окремо, так і за зведеним виконавчим провадженням № 31164389 і, відповідно, відсутні докази направлення сторонам у встановленому порядку постанови про арешт коштів чи майна боржника. Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції не надано суду матеріалів виконавчого провадження у повному обсязі, тому не спростовано таких обставин.

Пунктом 3.12 Інструкції визначено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів (п.4.1.1 Інструкції).

Матеріали справи містять копії відповідей на запити державного виконавця з Державної податкової служби України про відсутність даних про номери рахунків, відкритих у банківських та фінансових установах, боржником (а.с.93); з Макіївського РЕВ ДАІ від 07.12.2012р. № 9/7-14211 та від 02.02.2011р. № д/7-1387 про відсутність зареєстрованого за боржником автотранспорту (а.с.94,97); з Управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області від 11.02.2011р. № 584 про відсутність реєстрації землекористувача - Садівниче товариство «Поляна» (а.с.95); від КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка» від 29.12.2011р. № 1/35-4-771 про відсутність нерухомого майна зареєстрованого за боржником - Садівниче товариство «Поляна» (а.с.96); акт державного виконавця від 22.10.2012р. (а.с.98), яким встановлено, що за адресою: вул. Середи, буд. 2, кв. 24, м. Макіївка, 86141 - Садівниче товариство «Поляна» не знаходиться, за вказаною адресою проживає Лущан Тамара Володимирівна з 1964 року.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 названої статті Закону визначено права державного виконавця, серед яких є право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Господарський суд враховує, що боржник є неприбутковою організацією, але згідно зі статутом, наявним у матеріалах справи (а.с.14) Садівниче товариство «Поляна» є юридичною особою, вправі від свого імені укладати угоди, придбавати майнові і особисті немайнові права та нести обов'язки, пов'язані з його діяльністю. Товариство є власником майна, переданого йому членами товариства та іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законодавством. Товариство вносить платежі до бюджету згідно з діючим законодавством, здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і несе відповідальність за її достовірність.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було витребувано баланс боржника у відповідних державних органів, як це передбачено п.4.1.1 Інструкції, оскільки саме баланс підприємства та звіт про фінансові результати є документами, у яких відображено наявність належного боржнику майна, фінансовий стан боржника, зобов'язання і власний капітал. Також не надано доказів отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для з'ясування місцезнаходження боржника та встановлення інших відомостей щодо юридичної особи, у тому числі щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, перебування боржника в процесі банкрутства, санації та інше. Державний виконавець також не скористався наданим йому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» правом звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - Головіна Сергія Олексійовича за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду. Державним виконавцем в порушення ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не накладено арешту на майно боржника. Крім того, більшість наданих суду виконавчою службою відповідей державних органів на відповідні запити щодо боржника (а.с.93-98) датовані раніше, ніж відкрито виконавче провадження за наказами господарського суду Донецької області від 06.01.2012р. № 24/312, або отримані державним виконавцем вже після винесення оскаржуваних постанов ВП № 31386615 та ВП № 31386743 від 22.10.2012р. про повернення виконавчого документа.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що орган ДВС не використав всіх наданих йому Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження" прав та обов'язків для виконання наказів господарського суду Донецької області від 06.01.2012р. № 24/312.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що Совєтським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції не надано суду матеріалів виконавчого провадження у повному обсязі, у зв'язку з чим не спростовано доводів стягувача, тому господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»; визнання незаконними постанов про повернення виконавчого документа ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. за наказами господарського суду по справі № 24/312 від 06.01.2012р. - задовольнити.

Визнати дії Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Скасувати постанови Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ВП № 31386615, ВП № 31386743 від 22.10.2012р. про повернення виконавчого документа.

Суддя Величко Н.В.