Ухвала

від 05.03.2013 по справі 20-34-30/333-07-9066

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"05" березня 2013 р. Справа № 20-34-30/333-07-9066

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Тарановський Д.С., за довіреністю №0113/7287 від 24.12.2012р.

від відповідача за первісним позовом: Казак В.В., за довіреністю від 17.09.2012р.

від скаржника: ОСОБА_3, за довіреністю від 02.10.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року

по справі №20-34-30/333-07-9066

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмаш-М"

про виселення, стягнення орендної плати у сумі 30962,42 грн. та пені у розмірі 2204,95 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмаш-М"

до відповідача Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про визнання недійсним п.3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. та визнання договору таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012р., -

В С Т А Н О В И В:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Будмаш-М" про виселення ТОВ „Будмаш-М" з нежитлового приміщення 1 поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення орендної плати у сумі 30962,42 грн. і пені у розмірі 2204,95 грн.

В процесі розгляду справи ТОВ „Будмаш-М" звернулось до місцевого господарського суду із зустрічним позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання недійсним п.3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. та визнання договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066 (суддя Щавинська Ю.М.) частково задоволено позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а саме: виселено ТОВ „Будмаш-М" з нежитлового приміщення 1 поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнуто з ТОВ „Будмаш-М" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 69 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 85 грн. держмита, в решті первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ТОВ „Будмаш-М" також задоволено частково: пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. визнано недійсним в частині розрахунку орендної плати з 01.01.2007р. по 28.03.2007р. та стягнуто з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь ТОВ „Будмаш-М" 42,50 грн. держмита та 69 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті зустрічних позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, в якій просить його скасувати та на час розгляду апеляційної скарги накласти арешт на нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що 02.04.2007р. ФО-П ОСОБА_4, як орендодавець, уклала договір оренди обладнання з ТОВ „Будмаш-М", метою оренди є використання обладнання для ремонту столярних виробів в спірному нежитловому приміщенні, враховуючи що ТОВ „Будмаш-М" несе повну матеріальну відповідальність за збереження орендованого у ФО-П ОСОБА_4 майна за договором оренди обладнання від 02.04.2007р., скаржник (ФО-П ОСОБА_4) вважає, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066, може завдати йому матеріальну шкоду у вигляді втрати або пошкодження належного скаржнику обладнання.

07.02.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від ФО-П ОСОБА_4 про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

08.02.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від ФО-П ОСОБА_4 про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування доказів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. по справі №20-34-30/333-07-9066 відмовлено у прийнятті заяви ФО-П ОСОБА_4 про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування доказів.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом (ТОВ „Будмаш-М") у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими відповідач за первісним позовом підтримує апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4, та наполягає на її задоволенні.

Представник позивача за первісним позовом (Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач за первісним позовом просить залиши оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4 без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (орендодавець, позивач за первісним позовом) та ТОВ „Пліс" (на даний час ТОВ „Будмаш-М") (орендар, відповідач за первісним позовом) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/72, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення.

Порушення ТОВ „Будмаш-М" зобов'язань за вищевказаним договором стало підставою для звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з відповідним позовом про виселення ТОВ „Будмаш-М" та стягнення орендної плати та нарахованої на неї пені. В подальшому ТОВ „Будмаш-М" звернулось до місцевого господарського суду із зустрічним позовом.

Як вже було зазначено вище, рішенням господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066 частково задоволено первісний та зустрічний позови.

У 2013 році, не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_4.

Подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066 ФО-П ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що 02.04.2007р. ФО-П ОСОБА_4, як орендодавець, уклала договір оренди обладнання з ТОВ „Будмаш-М", метою оренди є використання обладнання для ремонту столярних виробів в спірному нежитловому приміщенні, враховуючи що ТОВ „Будмаш-М" несе повну матеріальну відповідальність за збереження орендованого у ФО-П ОСОБА_4 майна за договором оренди обладнання від 02.04.2007р., скаржник (ФО-П ОСОБА_4) вважає, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066, може завдати йому матеріальну шкоду у вигляді втрати або пошкодження належного скаржнику обладнання.

02.04.2007р. між ФО-П ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ „Будмаш-М" (орендар) було укладено договір оренди обладнання, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове володіння та користування певне обладнання. Мета оренди (п. 2.1 договору) - використання для ремонту столярних виробів у нежитловому приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі обладнання від 16.04.2007р. вбачається що ФО-П ОСОБА_4 передала, а ТОВ „Будмаш-М" прийняло на виконання договору оренди обладнання від 02.04.2007р. обладнання відповідно до додатку №1 до вказаного договору.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про накладення арешту на нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості подання до господарського суду клопотань про накладення арешту особами, які не є прокурором або стороною по справі. Окрім того вказане клопотання жодним чином не обґрунтовано.

Також апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом від 05.03.2013р. вх.№149/13/Д9 про зупинення провадження по справі, яке обумовлене тим, що в господарському суді Одеської області розглядається справа №916/414/13-г за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ „Будмаш-М" про визнання недійсним договору суборенди від 01.03.2012р. та виселення, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом , проте, сторонами по справі та скаржником не надано жодних доказів на підтвердження неможливості розгляду справи №20-34-30/333-07-9066 до вирішення справи №916/414/13-г, та не обґрунтовано належним чином зв'язку вищезазначених справ.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, слід встановити, яким чином оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав та обов'язків скаржника, та чи тягне за собою наслідки, передбачені п. 3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, вирішення спору без залучення його до участі у справі .

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, враховую норми чинного законодавства та обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір оренди обладнання 02.04.2007р. та акт приймання-передачі обладнання від 16.04.2007р. не є доказами, в розумінні ст. ст. 32-33 ГПК України, які б підтверджували порушення прав та охоронюваних законом інтересів ФО-П ОСОБА_4 оскаржуваним рішенням.

Окрім того, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання скаржника, в обґрунтування впливу оскаржуваного рішення на права та обов'язки скаржника, на договір суборенди нерухомого майна від 01.03.2012р., укладений між ФО-П ОСОБА_4 і ТОВ „Будмаш-М", та акт приймання-передачі об'єкту суборенди від 02.03.2012р., оскільки договір суборенди нерухомого майна від 01.03.2012р. та акт приймання-передачі об'єкту суборенди від 02.03.2012р. були укладені вже після винесення оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ФО-П ОСОБА_4 у справі №20-34-30/333-07-9066 не являється ні стороною, ні третьою особою, а отже при прийнятті рішення господарським судом не було порушено її прав та охоронюваних законом інтересів, та оскаржуване рішення безпосередньо не стосується її прав та обов'язків, а тому апеляційне провадження за скаргою ФО-П ОСОБА_4 підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009 року у справі №20-34-30/333-07-9066 припинити.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31217206782002, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, Одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, Банк ГУ ДКСУ в Одеській області) - 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Справу №20-34-30/333-07-9066 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош