Ухвала

від 04.03.2013 по справі 02/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 березня 2013 року Справа № 02/186

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., при секретарі судового засідання Ковбі І.М.,

за участі представників: скаржника: Осадча Л.С. - за довіреністю, стягувача: не з'явився, ДВС: Міняйло В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси

скаргу ліквідатора СФГ "Зевс" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції при виконанні наказу суду по справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до селянського фермерського господарства "Зевс" про стягнення 67 073 грн. 92 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області 19.02.2013 звернувся ліквідатор СФГ "Зевс" арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. із скаргою № 7-Ю від 15.02.2013 (а.с. 53-55), у якій просить: 1) визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції, що полягала: у порушенні строків виконання виконавчого провадження; у здійсненні примусових дій без наявності переконання, що боржник повідомлений про відкриття виконавчого провадження; у невжитті заходів щодо виявлення всього належного майна СФГ "Зевс"; у неналежному ознайомленні боржника з експертним висновком; у невчиненні дій щодо закінчення виконавчого провадження через сплив 6-місячного процесуального строку; у ненаданні можливості боржника повідомити на яке майно звернути стягнення в першу чергу; та 2) визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції, що полягали: у порушенні черговості звернення стягнення на майно СФГ "Зевс"; у проведенні опису майна без повідомлення про таку виконавчу дію боржника; у використанні завідомо неправдивого експертного висновку; у вчиненні дій, спрямованих на звернення стягнення на майно обтяжене іпотекою за відсутністю судового рішення (ЗУ "Про іпотеку"); у незаконній передачі на реалізацію нерухомого майна СФГ "Зевс", а саме: нежитлових приміщень по вул. Черкаська, 19, смт. Катеринопіль, Черкаська область.

У Запереченні на скаргу за підписом начальника відділу Поштаренко ВП., наданому представником відділу ДВС у судовому засіданні 04.03.2013 суду та представнику боржника, повністю заперечено проти доводів арбітражного керуючого у скарзі з підстав, викладених у запереченні.

У судовому засіданні:

- представник боржника підтримала скаргу з підстав, викладених у ній, та пояснила, що державна виконавча служба не мала права розпочинати виконавчі дії, так як не пересвідчилася в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження; в порушення статей 5 та 25 ЗУ "Про виконавче провадження" ДВС наклала арешт на кошти боржника лише після спливу більше ніж 5 місяців від дати відкриття виконавчого провадження, а саме 21.09.2010, тобто порушила строки вчинення виконавчих дій; в порушення ст. 50 " Закону та п. п. 5.1.1, 5.10.1, 6.2 Інструкції про вчинення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ №74/5 від 15.12.1999, державним виконавцем не вжито заходів, спрямованих на виявлення рухомого майна боржника, а звернуто стягнення на майно третьої черги, а в довідці зазначено неправдиві відомості щодо відсутності майна попередньої черги; 21.10.2010 державним виконавцем проведено опис й арешт майна боржника, а саме нежитлової будівлі, що знаходиться по вул. Черкаська, 19, смт. Катеринопіль, про що складено акт опису й арешту серія АА № 830126, копію якого боржнику не направлено; в експертному висновку про визначення вартості арештованого майна боржника не зазначено, що дане майно обтяжено іпотекою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", а лише зазначено, що на момент оцінки майно обтяжено лише арештом відділу ДВС Катеринопільського РУЮ; ДВС не направила на адресу СФГ "Зевс" копію постанови про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності, що позбавило можливості боржника заявити відвід експерту, чим порушило права боржника; ДВС знала про те, що голова СФГ "Зевс" перебував в місцях позбавлення волі, проте державним виконавцем не вчинено жодних дій, спрямованих на забезпечення прав боржника, зокрема не направлено в місця позбавлення волі голові господарства експертного висновку; ДВС звернув стягнення на предмет іпотеки, тоді як у наказі суду №02/186 вказано про стягнення коштів, отже, ДВС повинна була повернути наказ стягувачу, як це вказано у постанові ВСУ від 15.02.2012;

- представник відділу ДВС, заперечуючи проти скарги, посилався на доводи і міркування, викладені у Запереченні, та пояснив, що на час виконання рішення суду не було ні керівника СФГ, ні працівників, нерухоме майно не охоронялося, воно щодня руйнувалося і розкрадалося, і якби виконавча служба не продала його, то зараз воно було б зовсім зруйноване і його ціна була б значно меншою; автомобільних засобів в натурі не було, ніхто не звертався до державної виконавчої служби із пропозиціями щодо реалізації майна і виконання наказу суду; ДВС не було відомо, де саме знаходиться голова СФГ; коли це нерухоме майно уже було описане, до ВДВС надійшов наказ господарського суду про стягнення із СФГ "Зевс" коштів за позовом Катеринопільської РДА і після реалізації майна кошти були направлені банку і решта - до бюджету на часткове виконання рішення за позовом РДА; представники стверджував, що ДВС вчинила виконавчі дії відповідно до чинного на той час законодавства.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до частини 2 статті 121-2 ГПК України неявка представника стягувача у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Розглянувши скаргу СФГ "Зевс", заслухавши пояснення і доводи представників скаржника та відділу державної виконавчої служби, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Постановою господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 СФГ "Зевс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., який подав скаргу на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 у справі № 02/186. які він виявив під час проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство СФГ "Зевс", та подав клопотання про відновлення процесуального строку на подачу скарги на дії відділу ДВС Катеринопільського РУЮ.

Ухвалою суду від 21.02.2013 відновлено строк для подання скарги № 7-ю від 15.02.2013 на дії відділу ДВС Катеринопільського РУЮ при виконанні наказу суду від 20.04.2010 у справі №02/186, прийнято скаргу до розгляду і призначено на 04.03.2013.

Як вбачається з матеріалів скарги та із заперечення на скаргу, 02.04.2010 постановою державного виконавця відділу ДВС Катеринопільського РУЮ було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 02/186, виданого господарським судом Черкаської області 20 березня 2010 року на виконання рішення від 02 березня 2010 року про стягнення із СФГ "Зевс" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції Ват "Райффайзен Банк Аваль" борг по кредиту та процентах в сумі 48 976 грн. 48 коп., 18 097 грн. 44 коп. пені, 670 грн. 74 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Копію постанови від 02.04.2010 було відправлено 03.04.2010 стягувачу та боржнику простою кореспонденцією, що відповідало порядку надіслання постанов ДВС сторонам виконавчого провадження відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент прийняття постанови.

Із заперечення відділу ДВС, пояснень представника і матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець проводив дії, направлені на виконання рішення суду, направляв запити до установ банків, державної податкової служби, Катеринопільського відділку БТІ, до Звенигородського ВРЕР ДАІ, Катеринопільської інспекції Держтехнагляду. 21.09.2010 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, які були направлені для виконання до установ банків, 20.10.2010 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В подальшому, як пояснює державний виконавець, представником стягувача - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" було повідомлено про те, що за СФГ "Зевс" зареєстроване нерухоме майно, а саме комплекс нежитлових будівель та споруд, які знаходяться за адресою смт. Катеринопіль вул.. Черкаська, 19, і що дане майно перебувало в заставі цього ж банку.

На запит державного виконавця від 26.11.2010 про надання розширеного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ЧФ ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України надала відповідь про те, що описане нерухоме майно є предметом застави за договором іпотеки між СФГ "Зевс" та ВАТ "Райффайзен банк Аваль", тобто між боржником та стягувачем.

Постановою державного виконавця від 04.05.2011 було призначено експерта для надання незалежної оцінки вказаного нерухомого майна та експертом визначено оцінювача Кононенко Т.Б., яка має відповідні кваліфікаційні документи, і яка надала висновок про вартість майна, згідно якого загальна ринкова вартість об'єктів оцінки становила 84 841,00 грн.

Вказаний експертний висновок про оцінку майна було направлено державним виконавцем на адресу боржника - СФГ "Зевс" рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, однак, вказана оцінка була повернута на адресу ДВС із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

02.09.2011 між відділом ДВС Катеринопільського РУЮ та ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" був укладений договір щодо реалізації належного боржнику майнового комплексу, та відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 16/114-11 А-1 від 29.09.2011 це нерухоме майно було продане за ціною 85 500 грн., а виручені кошти були розподілені між стягувачами згідно черговості задоволення вимог стягувачів, в тому числі вимоги ПАТ "Райффайзен банк Аваль" були погашені повністю і виконавче провадження з виконання наказу № 02/186, виданого 20.03.2010 про стягнення з СФГ "Зевс" с. Вербовець на ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу на загальну суму 67980,66 грн. було завершене на підставі пункту 8 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження".

Суд вважає правомірними та такими, що відповідають закону, дії відділу державної виконавчої служби, з огляду на наступне.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Статтею 5 даного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів по примусовому виконанню рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на липень 2010 року, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Суду не подано доказів того, що боржник - СФГ "Зевс" надавав державному виконавцю інформацію про наявні і нього кошти чи майно, можливе до реалізації.

Відсутність керівника юридичної особи - СФГ "Зевс" за вказаною у його статуті адресою не може свідчити про відсутність цієї юридичної особи, адже у статті 3 ЗУ "Про фермерське господарство" вказано, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства; державному виконавцю не повідомлялося про те, що у відповідача не залишилось жодного члена фермерського господарства, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом, а встановлення таких даних не входить до обов'язків державної виконавчої служби. Повернення документації, яка направлялася державним виконавцем на адресу боржника, може свідчити також про небажання членів господарства чи членів родини голови СФГ "Зевс" надавати державному виконавцю будь-яку інформацію чи займатися справами господарства.

Посилання скаржника, що ДВС повинна була розшукувати голову СФГ "Зевс" для направлення йому в місця позбавлення волі експертного висновку щодо оціночної вартості майна, чим порушено права боржника, суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається із змісту скарги на дії ДВС, дружина голови СФГ "Зевс" повідомляла державному виконавцю під час проведення ним опису вище вказаного майна, а тому голова СФГ "Зевс" не був позбавлений можливості доручити іншим представникам оскаржити дії ДВС.

Суд приходить до висновку, що державними виконавцем правомірно вжито заходи до реалізації предмета іпотеки для виконання рішення суду, оскільки спірне нерухоме майно знаходилося в іпотеці саме цього банку, він надав державному виконавцю інформацію про наявність цього майна.

Доводи скаржника про те, що державний виконавець не мав права реалізувати предмет іпотеки на виконання рішення суду, у якому вказано про стягнення коштів, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать приписам закону, оскільки майно, яке перебуває в заставі чи іпотеці, не може бути віднесене до майна, вилученого з обігу, воно не включене до переліку, передбаченого частиною 8 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", та є лише обтяженим в силу Закону України "Про іпотеку".

Посилання скаржника на постанову Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15.02.2012 суд вважає безпідставним, оскільки виписана у цій постанові ситуація не відноситься до даного спору і в ній не викладено правових позицій, на які необхідно було б посилатися. Разом з цим суд звертає увагу на те, що правова позиція з аналогічної ситуації, як у даній справі, викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2012 у справі № 2-23/10674-2008 (на яку є посилання у постанові ВСУ від 15.02.2012) та у названій постанові касаційним судом вказано, що майно, яке перебуває в заставі, не належить до майна, вилученого з обігу, та не включене до переліку, передбаченого ч. 8 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження". Майно, яке перебуває в заставі, є лише обтяженим майном в силу Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у Відділу ДВС Катеринопільського РУЮ не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Невиконання рішення суду в установлений законом строк не може бути підставою для визнання бездіяльності державної виконавчої служби враховуючи особливість боржника - СФГ "Зевс", відсутність керівника господарства та його заступника, які б спілкувалися із державною виконавчою службою для забезпечення якнайшвидшого виконання рішення суду.

З огляду на викладене, скарга ліквідатора СФГ "Зевс" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції при виконанні наказу суду у даній справі, є необґрунтованою і підлягає залишенню судом без задоволення.

Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ліквідатора СФГ "Зевс" арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на дії відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції при виконанні наказу суду - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.Д. Пащенко