Постанова

від 30.06.2006 по справі 3/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "30" червня 2006 р.                                                                                Справа №  3/133

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді

             ШАНДАЛЮКА М.П. при секретарі судового засідання Бережнюк В.В.

             розглянувши  справу

             За позовом  Орендного підприємства готель ``Мир``

             До відповідача  Державної податкової інспекції у м.Рівне

                Про  скасування  податкових повідомлень-рішень

             Представники сторін:

             від позивача:  Севастьянова Н.В. –керівник підприємства,

                                     Панчук В.Г.- представник по довіреності

             від відповідача: Оніщук В.П., Варман І.О., Матєш О.В. –представники

                                          по довіреності   

              З правами і обов`язками, передбаченими статтями 27,49,51 Кодексу адмінастративного

              судочинства України, сторони  ознайомлені.

              Відповідно до ст.41 КАС України, під час судового розгляду адміністративної справи  здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу ``Діловодство  суду``. Для архівного оригіналу звукозапису використано диск  СD-R, серійний номер СІСОЗ-22572.

              В судовому засіданні  оголошувалися перерви з 15 по 30 червня 2006 року.

                                                             ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача  і клопотанням про уточнення  позовної вимоги, про скасування податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 20.10.2005 року № 0002072341/3/23-624 яким ОП готель ``Мир`` визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 74091 грн. та рішення Рівненської ОДПІ від 20.10.2005 року  № 0001142343/3/23-235 про застосування штрафних санкцій в сумі 146877,70 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

            В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорювані податкове повідомлення-рішення та рішення прийняті всупереч чинному законодавсту, оскільки висновки документальної перевірки не відповідають фактичним обставинам.

            Позивач зазначає, що наведені в акті перевірки дані щодо виключення з податкового кредиту сум ПДВ не відповідають дійсності, оскільки спростовуються оригіналами належно оформлених податкових накладних, що додаються. Також позивач вважає необгрунтованим донарахування ПДВ в сумі 35251 грн. та штрафних санкцій за безоплатну передачу позивачем власного майна до КП ``Допомога``  за  розпорядженням Рівненського міського голови від 06.06.2004 року № 1340-р, оскільки  дане розпорядження визнане незаконним згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2005 року.

         Позивач  посилається на необгрунтованість висновків перевірки щодо недотримання підприємством ліміту залишку готівку в касі підприємства, оскільки зазначені в акті перевірки дні припадають на дні виплати заробітної плати. Згідно чинного Положення підприємство вправі зберігати в касі готівку для виплат, пов`язаних з оплатою праці понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня  настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжним відомостях. Позивач надав суду докази, що підтверджують зазначені обставини.

        Щодо несвоєчасного оприбуткування готівки в касу підприємства на суму 7705,38 грн. позивач посилається на те. що зазначені суми коштів не підлягали оприбуткуванню, оскільки повертались клієнтам готелю за невикористаний термін проживання та неотримані клієнтами готелю послуги. Крім того позивач зазначає, що вказані несвоєчасні оприбуткування  коштів, що наведені в акті перевірки, стосуються вихідних днів, коли каса підприємства не працювала. Позивач надав суду докази, що підтверджують зазначені обставини. З підстав, викладених у позовній заяві і доповненнях до неї та наведених представником позивача в судовому засіданні, просить позовні вимоги задовольнити.

        Відповідач надав суду заперечення на позов, доповнення до них та додаткові письмові пояснення. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається  на результати документальної перевірки, що проведена податковим органом у позивача, які відображені в акті перевірки від 29.04.2005 року. В  своїх  запереченнях відповідач наводить ті факти порушень підприємством норм законодавства, що викладені в акті перевірки і вважає їх обгрунтованими.  При цьому відповідач не наводить доводів на  спростування наданих позичем доказів, на яких грунтуються позовні вимоги. З підстав, викладених у запереченнях на позов та наведених представниками відповідача в судовому засіданні,  просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

        Судом встановлено, що Рівненською ОДПІ /правонаступником якої є ДПІ у м.Рівне/ проведено планову  документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства орендного підприємства готель  ``Мир`` за період з 01.10.2003 року по 31.12.2004 року, про що складено акт перевірки від 29.04.2005 року № 581/23-600/13983197.

         На підставі акта перевірки від 29.04.2005 року та за результатами адміністративного оскарження підприємством визначених податкових зобов`язань до податкових органів вищого рівня, Рівненською ОДПІ прийнято податкове  повідомлення-рішення від 20.10.2005 року № 0002072341/3/23-624 яким ОП готель ``Мир``  визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 74091 грн., в тому числі 49394 грн. основного платежу і 24697 грн. штрафних санкцій та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 20.10.2005 року № 0001142343/3/23-235 яким застосовано штрафні санкції на суму 146877,70 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки згідно абзаців 2,3 ст.1 Указу Президента України ``Про застосування штрафних санкцій за  порушення норм з регулювання обігу/готівки``. Зазначені податкове повідомлення-рішення  та рішення оскаржуються позивачем в судовому порядку.

        При прийнятті судового рішення за результатами дослідження та оцінки зібраних у справі  доказів суд виходить з такого.

        Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повина довести ті обставини, на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, а обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

         1.В акті перевірки вчинено записи про те, що в порушення пп.7.2.1  п.7.2, пп.7.4.5  п.7.4 ст.7  Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ``Про податок на додану вартість`` /далі –Закон № 168/97/ підприємством зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 14142,42 грн., що не підтверджується належним чином оформленими податковими накладними в кількості 43 одиниці, які наведені в таблиці акта перевірки /сторінки 8-10/, де зазначено зміст порушення: ``без місцезнаходження покупця``.

         Позивачем надані суду оригінали вищезазначених податкових накладних в кількості 34 одиниці, загальна сума ПДВ по яких становить 13968,88 грн., в яких заповнені всі графи, в то му  числі місцезнаходження покупця. Оригінали податкових накладних, які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам пп.7.2.1  п.7.2  ст.7 Закону № 168/97, і в податкового органу не було підстав для виключення з податкового кредиту підприємства ПДВ в сумі 13968,88 грн. по таких податкових накладних:

     - ПП ``Анкор``  № 10371 від 27.01.04 р. ПДВ –9,22 грн.;  № 10422 від 30.01.04 р. ПДВ –12,58 грн.; № 11684 від 27.05.04 р. ПДВ –6 грн.; № 11539 від 17.05.04 р. ПДВ –121,17 грн.;

    - ПП ``Конвальс`` № 19 від 27.01.04 р. ПДВ –16,83 грн.; № 27 від 29.01.04 р. ПДВ –65,80 грн.;

     - ВАТ ``Ей-І-Ес  Рівнеенерго``  № 15/85 від 30.01.04 р.ПДВ –5,77 грн.;№ 3/150 від 15.01.04 р. ПДВ –872,29 грн.; № 122/87 від 27.02.04 р. ПДВ –8,96 грн.; № 109/149 від 15.02.04 р. ПДВ –1082,52 грн.; № 146/153 від 15.03.04 р. ПДВ –884,68 грн.; № 159/88 від 31.03.04 р. ПДВ –7,33 грн.; № 185/150 від 15.04.04 р. ПДВ –542,31 грн.; № 221/146 від 15.05.04 р. ПДВ –723,92 грн.; № 195/20 від 30.04.04 р. ПДВ –207,69 грн.; № 134/85 від 28.05.04 р. ПДВ –7,72 грн.; № 274/84/016 від 30.06.04 р. ПДВ –7,11 грн.; № 261/149/016 від 15.06.04 р. ПДВ –854,30 грн.;

     - Телерадіокомпанія ТВМ № 10 від 05.05.03 р. ПДВ –117,50 грн.; № 11 від 26.05.03 р. ПДВ –87,94 грн.;

     - Управління комунальної власності № 167 від 30.01.04 р. ПДВ –967,74 грн.; № 523 від 26.02.04 р. ПДВ –981,28 грн.; № 617 від 17.03.04 р. ПДВ –985,21 грн.; № 1077 від 16.04.04 р., ПДВ –989,15 грн.; № 1327 від 18.05.04 р. ПДВ –996,07 грн.; № 1578 від 14.06.04 р. ПДВ –1003,05 грн.; № 1787 від 19.07.04 р. ПДВ –1010,07 грн.;

    -  ВАТ ``Рівнегаз`` № 914 від 29.02.04 р. ПДВ –158,54 грн.;

    - ДП  ``Рівненафтопродукт`` № 8123 від 02.02.04 р. ПДВ –53,33 грн.; № 8285 від 02.03.04 р. ПДВ –56,67 грн.; № 9428 від 01.04.04 р. ПДВ –55 грн.; № 9680 від 06.05.04 р. ПДВ –75 грн., № 9812 від 28.05.04 р. ПДВ –110 грн.;

    -  ТОВ ``Технопарк`` № 101 від 16.03.04 р. ПДВ –47,72 грн.;

    -  ПФ ``Фарт-сервіс`` № 114 від 14.07.04 р. ПДВ –833,33 грн.;

    По вищезазначених 34 податкових накладних позивачем, відповідно до вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, обгрунтовано включено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму  13968,88 грн.

     Враховуючи наведене суд вважає неправомірним визначене податковим органом податкове зобов`язання підприємству з ПДВ на суму 13968,88 грн. і штрафних санкцій /50% від даної суми/ на суму 6983,94 грн., а разом на суму 20952,82 грн. /13968,88 + 6983,94/, а отже, податкове повідомлення-рішення від 20.10.05 р. № 0002072341/3/23-624 в цій частині слід скасувати.

     По решті 9-ти податкових накладних, що наведені в таблиці акту  перевірки, позивач не надав податкових накладних і  висновків перевірки не спростував.

      Щодо позовних вимог в частині донарахованого перевіркою ПДВ на суму 35251 грн. та штрафних санкцій по господарських операціях з безплатної передачі позивачем власного майна на суму 176257,34 грн., як невід`ємну частину орендованого майна цілісного майнового комплексу готель ``Мир`` до комунального підприємства ``Допомога`` за розпорядженням Рівненського міського голови від 06.06.2004 року № 1340-р, яке визнано незаконним  згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2005 року, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.

      Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 168/97 об`єктом оподаткування є операції платників податку  на додану вартість з продажу товарів /робіт, послуг/ на митній території України, в т.ч.  операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди та операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику для  погашення  кредиторської заборгованості заставодавця.

         Пунктом 1.4  статті 1 Закону  № 168/97 визначено, що продаж  товарів –будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

        В акті перевірки /сторінки 14,18/ зафіксовано, що в порушення вимог пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 та п.1.4 ст.1 Закону ``Про податок на додану вартість`` підприємством  не включено до складу податкових  зобов`язань з ПДВ 35251 грн. по операції з безоплатної передачі власних основних фондів на суму 176257,34 грн., як невід`ємної частини поліпшення орендованого майна, для КП ``Допомога``  згідно з актами приймання-передачі основних засобів /розділ 2.17 ``Збереження активів  підприємства`` акту перевірки/.

       Факт даного порушення підприємством на момент перевірки позивачем не спростовано. Висновки перевіряючих податкового органу на момент перевірки є вірними.

       Передача цілісного майнового комплексу готелю ``Мир``  від позивача до комунального підприємства ``Допомога`` відбулася в серпні 2004 року згідно актів приймання-передачі на загальну суму 2041985,98 грн., в тому числі невід`ємних поліпшень орендованого майна без згоди орендодавця, що є власність позивача на суму 176257,34 грн.

        При проведенні документальної перевірки /акт від 29.04.2005 року/ не могло бути відомо про те, що постановою ЛАГС від 30.11.2005 року /на що посилається позивач/ буде визнано незаконним розпорядження Рівненського міського голови № 1340-р від 08.06.2004 року на виконання якого проводилась передача готельного комплексу від ОП готель ``Мир``  до КП ``Допомога``.

         Суд враховує, що на момент розгляду даного спору не відбулося зворотньої передачі основних фондів від КП ``Допомога`` до ОП  готель ``Мир``, а постанова ЛАГС від 30.11.2005 року оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України і результату її вирішення ще немає.

         За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в частині  донарахування ПДВ в сумі 35251 грн.

         Суд вважає, що у разі зворотнього повернення основних засобів від КП ``Допомога``  до ОП готель ``Мир``, за умови складення відповідних актів приймання-передачі, позивач вправі звернутись до ДПІ у м.Рівне із заявою про проведення позапланової перевірки для з`ясування нововиявлених обставин щодо зворотнього повернення майна і врегулювання податкових зобов`язань платника ПДВ за актом попередньої документальної перевірки.

         2.В розділі 2.16 акту перевірки /сторінки 15, 16/ містяться записи про те, що перевіркою встановлено, що установою банку АКБ ``Укрсоцбанк`` підприємству доведений ліміт залишку готівки в касі з 01.03.2003 року в сумі 10000 грн. В акті перевірки вказано, що підприємство не дотримується встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства, перевищення встановленого ліміту у 13-ти наведених в акті випадках становить 54175,40 грн., чим порушено п.2.8; 2.9; 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні``. За вказане порушення податковим органом застосовано штрафну санкцію в сумі 108350,80 грн., згідно абз.2 ст.1 Указу Президента України ``Про застосування штрафних  санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки``, - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

         Судом  встановлено, що перевірка щодо дотримання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі проведена неповно та необ`єктивно з недотриманням вимог пунктів 2.14, 5.1.3, 5.4.2, 5.4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за № 237/5428 з наступними змінами і доповненнями /далі-Положення/.

         Згідно наданих позивачем доказів судом встановлено, що відповідно пункту 5.10 розділу 5 ``Оплата і нормування праці``  колективного договору між власником і профспілковим комітетом ОП готель ``Мир``  на 2003-2004 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу /протокол № 4 від 26.03.2003 року/ власник зобов`язаний виплачувати заробітну плату двічі на місяць 23 та 9 числа.

          Абзацем 2 пункту 2.14 Положення визначено, що підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, пов`язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних /розрахунково-платіжних/  відомостях.

         Пунктом 5.4.2 даного Положення визначено, що під час перевірки має враховуватись те, що кошти, одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов`язані з оплатою праці, можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

         Вищенаведені норми цього Положення перевіряючими податкового органу не враховані при перевірці дотримання підприємством ліміту залишку готівки в касі в дні виплати заробітної плати працюючим на підприємстві.

         Відповідно до наданих позивачем платіжних відомостей на виплату заробітної плати та премій, пов`язаних з оплатою праці, у 2003-2004 роках в дні, що зафіксовані в акті перевірки як перевищеня встановленого ліміту, на підприємстві проводились  виплати, пов`язані з оплатою праці за рахунок виручки за надані готельні послуги, а саме:

        -  09.10.2003 р.  залишок готівки на кінець дня -  14353,37 грн.;

        -  09.12.2003 р.  залишок готівки на кінець дня -  19845,87 грн.;

        -  10.11.2003 р.  залишок готівки на кінець дня  - 10756,10 грн.;

        -  11.11.2003 р.  залишок готівки на кінець дня  - 16470,08 грн.;

        -  10.02.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 14044,54 грн.;

        -  25.03.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 13779,57 грн.;

        -  11.05.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 11774,66 грн.;

        -  09.06.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 12561,32 грн.;

        -  16.06.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 11266,76 грн.;

        -  09.07.2004 р.  залишок готівки на кінець дня  - 10986,25 грн.;

        -  10.12.2003 р. залишок готівки на кінець дня  -  25589,18 грн.;

        В судовому засіданні перевірені записи в касовій книзі, платіжних відомостях на виплату заробітної плати та інших документах бухгалтерського обліку і встановлено, що у зазначені вище дати позивачем проводились виплати, пов`язані з оплатою праці в межах трьох робочих днів за рахунок виручки підприємства , і не було допущено перевищення ліміту залишку готівки в касі.

       За повідомленням представників відповідача в судовому засіданні, з наданням суду витягу з облікової картки платника податків, за ОП  готель ``Мир`` не рахувалося податкового боргу перед бюджетом у дні виплати заробітної плати із готівкової виручки за надані послуги.

      Отже, визначене податковим органом перевищення ліміту каси у вищенаведені дати на загальну суму 51427,70 грн., за яке застосована штрафна санкція на суму 102855,40 грн. слід визнати неправомірними.

       Рішення податкового органу від 20.10.2005 року №  0001142343/3/23-235 в частині застосування штрафної санкції на суму 102855,40 грн. підлягає скасуванню.

      Щодо перевищення встановленого ліміту каси за 08.10.2003 року на суму 156,71 грн. та за 08.12.2003 року на суму 2590,99 грн., а разом на суму 2747,70 грн., за що до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 5495,40 грн. /2747,70 х 2/ суд не вбачає підстав для задоволення позовних  вимог в цій частині, оскільки позивачем не спростовані висновки перевірки та  не надано доказів на їх спростування.

       3.В акті перевірки (сторінки 16,17) відображено 13 випадків несвоєчасного оприбуткування та неоприбуткування готівки  в касу підприємства на суму 7705,38 грн., чим порушено вимоги п.2.10, 2.17 вищезазначеного Положення. За вказані порушення податковим органом застосовано до підприємства штрафні санкції на суму 38526,90 грн. /7705,38 х 5/ згідно абзацу 3 ст.1 Указу Президента України ``Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки`` у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

       Однак перевіркою не враховано положення абзацу 4 пункту 2.10 зазначеного Положення, яким визначено, що у разі роботи підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг у вечірні години, вихідні та св`яткові дні із застосуванням РРО, одержана підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованою в його касі, якщо вона проведена через РРО  у день її фактичного надходження та не пізніше наступного робочого дня підприємства  здана до його каси з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та відповідним записом у касовій книзі підприємства.

       Крім того, перевіркою не з`ясовано і не враховано, що більшість із зазначених у акті перевірки сум не підлягали оприбуткуванню в касі підприємства взагалі, оскільки зазначені суми є повернення коштів клієнтам готелю за невикористані  терміни проживання та неотримані послуги.

        В обгрунтування позовних вимог позивачем надані суду заяви клієнтів на повернення коштів, касові звіти, рахунки на проживання, видаткові касові ордери та фіксальні чеки РРО на повернення коштів.

       В судовому засіданні по кожному факту  щодо несвоєчасного чи неоприбуткування коштів в касі підприємства,  які відображені в акті перевірки, уточнялись дні надходження  /робочі чи неробочі/ та фактичне оприбуткування в касі підприємства. Внаслідок перевірки зазначених обставин в судовому засіданні не підтверджуються інкріміновані перевіркою факти порушень, що відображені в акті перевірки, а саме:

      -  за 29.11.2003 р.   на суму   401,10 грн.

      -  за 14.12.2003 р.  на суму      86,40 грн.

      -  за 09.01.2004 р.   на суму    285,60 грн.

      -  за 07.02.2004 р.   на суму      83,28 грн.

      -  за 31.05.2004 р.   на суму    625,83 грн.

      -  за 31.05.2004 р.   на суму  5767,59 грн.

      -  за 12.06.2004 р.   на суму    210,36 грн.

      -  за  04.07.2004р.   на суму    110,12 грн.

      -  за 10.07.2004 р.   на суму    102,78 грн.

       на загальну суму     7673,06 грн.

       Отже, визначене податковим органом несвоєчасне оприбуткування та неоприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 7673,06 грн. за яке застосовано штрафна санкція на суму 38365,30 грн. /7673,06 х 5/ слід визнати неправомірним.

       Рішення  податкового органу від 20.10.2005 року № 0001142343/3/23-235 в частині застосування штрафної санкції на суму 38365,30 грн. підлягає скасуванню.

       Щодо несвоєчасного оприбуткування /неоприбуткування/ готівки в касі підприємства за 10.10.2003 року на суму 16 грн., за 15.12..2003 року на суму 1,32 грн., за 19.12.2003 року на суму 10 грн. та за 12.01.2004 року на суму 5 грн., а разом на суму 32,32 грн., за що до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 161,60 грн. /32,32 х 5/, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивач не спростував висновки перевірки і не надав доказів на їх спростування.

      З врахуванням  наведеного, рішення податкового органу від 20.10.05 р. № 0001142343/3/23-235 в частині застосування штрафної санкції на суму 141220,70 грн. /102855,40 + 38365,30/  підлягає скасуванню.

      В решті заявлених позовних  вимог слід відмовити за недоведеністю.

      Відповідно до статтей 87,94 та пп.3 п.3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України позивачу відшкодовується з державного бюджету України судовий збір /держмито/ в сумі  85 грн.

       Враховуючи викладене та керуючись статтями 158, 160, 162, 163 КАС України, суд –

                                                     П О С Т А Н О В И В:

       Позов задовольнити частково.

       Податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ /правонаступником якої є ДПІ у м.Рівне/ від 20.10.2005 року № 0002072341/3/23-624 в частині визначеного податкового зобов`язання ОП готель  ``Мир`` з податку на додану вартість на суму 20952,82 грн., в тому числі 13968,88 грн. основного платежу і 6983,94 грн. штрафних санкцій –скасувати.

       Рішення Рівненської ОДПІ від 20.10.2005 року № 0001142343/2/23-235 в частині застосування штрафних санкцій  на суму 141220,70 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки –скасувати.

       В решті заявлених позовних вимог відмовити.

       Присудити з Державного бюджету України на користь орендного підприємства готель ``Мир`` /м.Рівне, вул.Міцкевича,32, код ЄДРПОУ 13983197, рахунок 26008384006018 в РФ АКБ ``Укрсоцбанк``,  МФО 333012/ судовий збір /державне мито/ в сумі 85 грн.

       Постанова  може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.

                              Суддя                                                          Шандалюк М.П.