Постанова

від 04.12.2006 по справі 13/22пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/22пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.2006  року                                                                      Справа № 13/22пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                            Єжової С.С.  

секретар судового засідання:                    Наумов Б.Є.

за участю представників

від  позивача:                              - Ковальов В.І., адвокат,

                                                     довіреність від 16.08.06 № 36;

 - Беспарточна Л.І., представник за довіреністю,

    довіреність від 16.08.06 № 37;

від відповідача:                              - Крилова Л.Б., представник за довіреністю,

                                            довіреність від 12.09.06 № 4,

розглянув у відкритому

судовому засіданні  

апеляційну скаргу             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                             „Спарта”, смт. Новоайдар Луганської області

на рішення                              

господарського суду              Луганської області

від                                              27.07.06

у справі                                      № 13/22пд (суддя Яресько Б.В.)

за позовом                             Товариства з обмеженою відповідальністю  

                                            „Айдарська Нива”, смт.Новоайдар,

                                             Луганської області

до відповідача                           Товариства з обмеженою відповідальністю

                                            „Спарта”, смт. Новоайдар Луганської області                                                                              

про                                               визнання недійсним договору

                                             купівлі - продажу

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”,                            смт. Новоайдар Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Айдарська Нива”, позивач по справі) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта”, смт. Новоайдар Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Спарта”, відповідач по справі) про визнання недійсним договору купівлі –продажу № 30.07 від 30.07.04, укладеного між сторонами по даній справі.

          Заявою позивач уточнив позовні вимоги та просив суд першої інстанції застосувати правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України про повернення сторін у первісний стан (а. с. 22), що було прийнято до уваги місцевим господарським судом.  

          Рішенням господарського суду Луганської області від 27 липня 2006 року по справі № 13/22пд позов задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 30.07 від 30.07.04, укладений між ТОВ „Айдарська Нива” та ТОВ „Спарта”, оскільки договір нотаріально не посвідчений, що є порушенням ст. 657 Цивільного кодексу України; стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 3000 грн. 00 коп.; відповідачу зобов'язано повернути  позивачу наступне майно:

1. Будівля зерносховища вартістю 5000 грн. 00 коп.

2. Будівля вівчарні вартістю 2000 грн. 00 коп.

3. Адміністративна будівля – будівля контори вартістю 2500 грн. 00 коп.

4. Будівля їдальні вартістю 3500 грн. 00 коп.

5. Будівля майстерні вартістю 3000 грн. 00 коп.

6. Будівля комори продовольчої вартістю 300 грн.

7. Будівля кормоцеху вартістю 300 грн. 00 коп.

8. Будівля ангару ЗАВ –2 вартістю 500 грн. 00 коп.

9. Будівля стройцеху вартістю 500 грн. 00 коп.

10. Будівля АЗС вартістю 500 грн. 00 коп.

11. Літний табір вартістю 500 грн. 00 коп.

12 Підвал вартістю 500 грн. 00 коп.

13. Котел марки КВ вартістю 380 грн. 00 коп.

14. Водонапірні башти 2 шт. вартістю 800 грн. 00 коп.

15. Сіялка СЗТ –3,6 вартістю 900 грн. 00 коп.

16. Канавокопач КЗУ – 03 вартістю 30 грн. 00 коп.

17. ПЛН – 4 - 35 вартістю 250 грн. 00 коп.

Нафторезервуарні місткості –7 шт. загальною вартістю 1000 грн. 00 коп.

Всього на суму 22 960 грн. 00 коп. Нерухоме майно (п. 1-14) та інше майно розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район,     с. Спеваківка.

            Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області,    відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.08.06, якою просить рішення господарського суду Луганської області скасувати та прийняти нове.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник  посилається на те, що господарським судом Луганської області не встановлено сукупність обставин, за яких можна дійти обґрунтованого висновку щодо законного власника спірного майна; що не з'ясовано правовий режим спірного майна, стосовно якого позивач пред'являє вимоги за позовом; що висновок суду про те, що спірне майно є нерухомим майном, зроблений без обґрунтування будь –якими фактичними даними та посилань на нормативно –технічну документацію або документацію БТІ.  

         Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.09.06 по справі № 13/22пд для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта” на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.06 призначено судову колегію: головуючий суддя - Семендяєва І.В., суддя - Бойченко К.І., суддя - Медуниця О.Є.

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 04.09.06  у справі                   № 13/22пд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта” до апеляційного провадження.

         У зв'язку з відпусткою судді Бойченка К.І. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.06 на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України суддю Бойченка К.І. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 13/22пд та введено до складу судової колегії суддю Баннову Т.М.

          У зв'язку з навантаженням судді Медуниці О.Є. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.10.06 на підставі ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України суддю Медуницю О.Є. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 13/22пд та введено до складу судової колегії суддю Єжову С.С.

          Позивач відзивом відхиляє доводи апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення суду. Також позивач надав суду апеляційної інстанції додатковий відзив від 30.10.06, яким зазначив про те, що кримінальна справа за звинуваченням колишнього директора ТОВ „Айдарська Нива” Метропан В.М. не розглянута; що на підставі постанови слідчого від 06.06.06 була здійснена виїмка всіх документів, в т. ч. бухгалтерських документів та документів складського обліку за переліком, вказаним в протоколі виїмки та огляду від 06.06.06 за період 2004-2006 р. р. (завірена ксерокопія протоколу виїмки та огляду наданий до матеріалів справи); що спірна угода купівлі –продажу від імені посадової особи –директора ДП „Нива” ТОВ СВФ „Агро-Нова” підписана невідомою особою, яка скріплена печаткою ТОВ „Айдарська Нива”, останнє підприємство було зареєстровано під номером 13711230000000023 від 05.01.05; що на додатку № 1 від 30.07.04, який відповідно до п. 1.2 є невід'ємною частиною договору купівлі –продажу від 30.07.04, підпис уповноваженої особи ДП „Нива” ТОВ СВФ „Агро-Нова” взагалі відсутній, що свідчить про те, що спірний договір є неукладеним; даним обставинам суд першої інстанції не надав ніякої правової оцінки.   

          Апеляційна скарга розглядалась 10.10.06. У судовому засіданні розгляд справи відкладався до 31.10.06, 28.11.06. У зв'язку з вирішенням питання про відвід судової колегії по даній справі, заявленого позивачем, до 04.12.06 оголошена перерва. Ухвалою від 28.11.06 заява позивача про відвід колегії суддів залишена без задоволення. Ця ухвала була відправлена сторонам по справі 30.11.06.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Господарський суд Луганської області при розгляді позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта” про визнання недійсним договору купівлі –продажу № 30.07 від 30.07.04, укладеного між сторонами по даній справі, не надав правової оцінки стосовно фактичного укладання спірного договору.

30.07.04 сторонами за позовом підписаний договір купівлі-продажу      (а. с. 8), згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець зобов'язується оплатити цей товар та прийняти на умовах, обумовлених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору перелік майна, яке передається, за договором обумовлено у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Такий додаток № 1 до договору купівлі продажу від 30.07.04 № 30.07 містить наступний перелік майна та його вартість:

1. Будівля зерносховища вартістю 5000 грн. 00 коп.

2. Будівля вівчарні вартістю 2000 грн. 00 коп.

3. Адміністративна будівля –будівля контори вартістю 2500 грн. 00 коп.

4. Будівля їдальні вартістю 3500 грн. 00 коп.

5. Будівля майстерні вартістю 3000 грн. 00 коп.

6. Будівля комори продовольчої вартістю 300 грн.

7. Будівля кормоцеху вартістю 300 грн. 00 коп.

8. Будівля ангару ЗАВ –2 вартістю 500 грн. 00 коп.

9. Будівля стройцеху вартістю 500 грн. 00 коп.

10. Будівля АЗС вартістю 500 грн. 00 коп.

11. Літний табір вартістю 500 грн. 00 коп.

12 Підвал вартістю 500 грн. 00 коп.

13. Котел марки КВ вартістю 380 грн. 00 коп.

14. Водонапірні башти 2 шт. вартістю 800 грн. 00 коп.

15. Сіялка СЗТ –3,6 вартістю 900 грн. 00 коп.

16. Канавокопач КЗУ – 03 вартістю 30 грн. 00 коп.

17. ПЛН –4 - 35 вартістю 250 грн. 00 коп.

18. Місткості (нафторезервуари) 7 шт. - загальною вартістю 1000 грн.       00 коп.

          Але вказаний додаток підписаний тільки покупцем –відповідачем по справі та скріплений печаткою підприємства відповідача.          З боку позивача як продавця даний додаток не підписаний та не скріплений печаткою.

          Таким чином, узгоджений сторонами додаток № 1 до договору від 30.07.04 № 30.07, який є невід'ємною частиною договору, відсутній.

          Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що :

1. Зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що  приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати  найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт,  послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних  документів,  зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист  інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому  цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.            За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати  до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

6. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що    порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

7. Строком дії господарського договору є час,  впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін,  що  виникли  на  основі цього договору.  На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського  договору,  не  поширюються  умови  укладеного договору,  якщо  договором не передбачено інше.  Закінчення строку дії   господарського   договору   не    звільняє    сторони    від відповідальності  за  його  порушення,  що  мало місце під час дії договору.

          Пункт 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору є умови  про предмет договору, умови,  що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено вище, спірний договір купівлі - продажу не містить узгоджених сторонами таких суттєвих умов як предмет договору та ціна товару. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу від 30.07.06 № 30.07 є неукладеним.

          Акт приймання –передачі майна складений до договору від 30.07.04    № 30.07, який є неукладеним, також вважається неукладеним. У поясненні від 04.12.06 відповідач зазначив, що вказане у позовній заяві майно за ТОВ „Спарта” не зареєстровано, на балансі не числиться та отримано не було.

          Доказів повної сплати спірного майна, на яке посилається відповідач у апеляційній скарзі,  у матеріалах справи відсутні.  

          Оскільки позивачем заявлена вимога про визнання договору купівлі –продажу від 30.07.04 № 30.07 недійсним, який фактично є неукладеним і не породжує ніяких правових наслідків, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          У зв'язку з тим, що спірний договір є неукладеним, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача від 28.11.06 про призначення судової почеркознавчої експертизи стосовно дійсності підпису Метропана В.М. як керівника підприємства позивача.

          Таким чином, у задоволенні клопотання позивача від 28.11.06 про призначення судової експертизи судом апеляційної інстанції відмовляється.    

          Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу у відсутності відповідача, оскільки відповідач не був повідомлений про час і місце засідання суду, тому що ухвала суду була надіслана за місцем знаходження позивача (смт. Новоайдар Луганської області, пров. Сінний), спростовуються матеріалами справи.

          Так, позивач у позовній заяві вірно зазначив адресу відповідача:                      смт. Новоайдар, пров. Сінний, 4, оскільки в матеріалах справи мається довідка Головного управління статистики у Луганській області № 13-48/2496 від 16.07.06 (а. с. 13), у якій зазначено адреса відповідача: смт. Новоайдар, пров. Сінний, 4. Саме за такою ж адресою направлені ухвали господарського суду Луганської області від 16.06.06 та 10.07.06. Ухвала господарського суду Луганської області від 16.06.06 повернута суду у зв'язку з тим, що за вказаною адресою, яка міститься на конверті (смт. Новоайдар, пров. Сінний, 4), підприємство не знаходиться (а. с. 11-12). Про причини не знаходження відповідача за його юридичною адресою відповідач не повідомляв суди першої та апеляційної інстанціях.     

          Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що заява позивача про уточнення позовних вимог (а. с. 22) не містить вхідного штампу господарського суду Луганської області та що в матеріалах справи відсутні докази про її направлення відповідачу, оскільки ця заява вказана в переліку направлених на адресу суду першої інстанції у справі № 13/22пд документів разом з доказом направлення її копії відповідачу (а. с. 16), який має вхідний штамп господарського суду Луганської області з датою 27.07.06. Отже, суд першої інстанції у своєму рішенні правомірно зазначив про те, що позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд застосувати правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України про повернення сторін у первісний стан.

          Оскільки спірний договір від 30.07.04 № 30.07 визнаний неукладеним, правові наслідки недійсності угод, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України у вигляді повернення сторін у первісний стан, не застосовуються.

          Такі правові наслідки, які передбачені ст. 216 Цивільний кодекс України, у випадку визнання договору неукладеним нормами цивільного та господарського законодавства не передбачені.       

          Згідно викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта” підлягає задоволенню частково, оскільки рішення суду першої інстанції скасовується не з тих підстав, що вказані у апеляційній скарзі; рішення господарського суду Луганської області від 27.07.06 по справі                         № 13/22пд підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та державне мито по апеляційній скарзі покладається на позивача по справі.    

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3  ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу від 30.08.06 Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта”, смт. Новоайдар Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.06 по справі № 13/22пд  задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 27.07.06                       у справі № 13/22пд скасувати.

3.          Прийняти нове рішення.

4.          У задоволенні позову відмовити.

5.          Державне мито за позовом та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”, смт. Новоайдар Луганської області.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Айдарська Нива”, смт. Новоайдар Луганської області, пров. Сінний, 4, код 31432024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта”, смт. Новоайдар Луганської області, пров. Сінний, 4, код 30642543 державне мито за апеляційною скаргою у розмірі 42 грн. 50 коп.   

          Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                             І.В.  Семендяєва

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

Суддя                                                                                 С.С. Єжова