Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-44499/09/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/46520/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року

у справі №2а-44499/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алко Трейдінг» (надалі -ТОВ «Алко Трейдінг»)

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі -Лубенська ОДПІ Полтавської області)

за участі третьої особи - Відкрите акціонерне товариство «Сонячна долина»(надалі -ВАТ «Сонячна долина»)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. про обєднання справ, поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ Полтавської області від 17.11.2008р. №0003062301/0, від 03.02.2009р. №0003062301/1, від 14.04.2009р. №0003062301/2 та від 17.11.2008р. №0003072301/0, від 03.02.2009р. №0003072301/1, від 07.04.2009р. №0003072301/2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким задоволено позовні вимоги TOB «Алко Трейдінг». Скасовано податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ Полтавської області від 17.11.2008р. №0003062301/0, від 03.02.2009р. №0003062301/1, від 14.04.2009р. №0003062301/2 та від 17.11.2008р. №0003072301/0, від 03.02.2009р. №0003072301/1, від 07.04.2009р. №0003072301/2.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Алко Трейдінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., про що складено акт від 04.11.2008р. № 2681/23/31364185.

Висновками перевірки вказано на порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначених висновків прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2008р. №0003062301/0 про визначення зобов'язання з податку на прибуток та №0003072301/0 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість

В порядку апеляційного узгодження вказаних зобов'язань скарги платника податку залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.02.2009р. №0003062301/1, від 14.04.2009р. №0003062301/2 та від 03.02.2009р. №0003072301/1, від 07.04.2009р. №0003072301/2 на таку ж суму податкових зобов`язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як на підставу для висновків щодо порушення позивачем вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», є твердження відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ВАТ «Сонячна Долина»у зв'язку тим, з що договір від 01.07.2007 б/н підписаний від імені ВАТ «Сонячна Долина»не уповноваженою особою, скріплений не його печаткою, а відтак правочин згідно договору вчинений особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності. Крім того вказано, що транспортування виноматеріалів від ВАТ «Сонячна долина»на адресу TOB «Алко Трейдінг»фактично не здійснювалось, тому формування податкового кредиту та валових витрат за такими господарськими операціями є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції не погодився із зазначеними доводами відповідача з огляду на таке.

Так, між TOB «Алко Трейдінг»(покупець) та ВАТ «Сонячна долина» (продавець) укладено купівлі-продажу від 01.07.2007 року б/н. За наслідками виконання вказаного договору позивачем сформовано валові витрати у III кварталі 2007р. та податковий кредит у липні та серпні 2007р.

Фактична наявність товару підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними, видатковими, податковими накладними, самим фактом оприбуткування продукції та її подальшого використання у власній господарській діяльності TOB «Алко Трейдінг» для виготовлення товару власного виробництва. При цьому зауважується, що відповідачем не заперечується отримання позивачем продукції за документами від імені ВАТ «Сонячна долина»та її подальше використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, під час перевірки податковий орган вказав, що договір від 01.07.2007р. підписаний від імені ВАТ «Сонячна Долина»в особі директора Рубенія Р.К., хоча п. 9.3 Статуту ВАТ «Сонячна долина»укладання договорів покладено на голову правління. Суд першої інстанції, підтримуючи позицію податкового органу, зазначав, що з 18.01.2007р. на посаду голови правління призначений Кожевніков В.А., з посиланням на довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 16.03.2010р.) та лист від 07.06.2010р. ВАТ «Сонячна долина»щодо відсутності у Рубенія Р.К. повноважень на підписання будь-яких договорів, оскільки він не працює у ВАТ «Сонячна Долина»з січня 2007р.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» питання утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства належить до виключної компетенції вищого органу управління товариства, яким є загальні збори товариства, рішення якого оформлюються протоколом за підписом голови та секретаря.

Матеріали справи свідчать, що голова правління Кожевніков В.О. був призначений протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Сонячна долина»№1/2007 від 17.01.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Таким чином, після того як 17.01.2007р. загальними зборами акціонерів ВАТ «Сонячна Долина»був призначений новий голова правління, особа, уповноважена діяти від імені ВАТ «Сонячна Долина», повинна була подати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ВАТ «Сонячна Долина» заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі та примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію протоколу №1/2007 про зміну голови правління та/або завірену в установленому порядку копію розпорядчого документа про призначення голови правління.

В свою чергу державний реєстратор зобов'язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати надходження змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі запис про внесення змін і в той самий день подати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису (ч. 9 ст. 19 Закону).

Разом з тим, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру, що стосуються можливих змін керівника ВАТ «Сонячна Долина», державним реєстратором вчинено запис лише від 06.08.2007р. А отже, будь яка інформація про реєстраційні дії щодо зміни керівництва ВАТ «Сонячна Долина»у січні 2007р. відсутня.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» обумовлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За таких обставин, на час підписання спірного договору 01.07.2007р. позивач не був обізнаний про наявність повноважень виключно у Кожевнікова В.О. на представлення інтересів ВАТ «Сонячна Долина»у відносинах з третіми особами, зокрема, укладати договори (контракти) та підписувати інші документи від імені товариства. Адже, договір від 01.07.2007р. був підписаний від імені ВАТ «Сонячна Долина»Рубенія Р.К., як єдиною уповноваженою особою на той час, зазначеною у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На підтвердження своїх висновків відповідач, з чим погодився суд першої інстанції, посилається на висновок №5263/10-11 судово-технічної експертизи документів за матеріалами адміністративної справи №2а-44499/09/1670, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Зокрема, у висновку зазначено, що відтиск печатки TOB «Сонячна Долина», який міститься у наданому для проведення експертизи листі ВАТ «Сонячна Долина»від 29.09.2010р. №691, нанесений не тією печаткою, відтиски якої містяться у документах судової справи №2а-44499/09/1670 а.с. №№60, 62, 64, 66, 68,70. 72, 74. 76, 78, 80, 82. 84. 86, 88. 90, 92, а іншою печаткою.

Проте, під час дослідження відтисків печатки від імені ВАТ «Сонячна Долина», які містяться в матеріалах судової справи експертом було зазначено, що між відтисками печаток єдиною відмінністю є наявність цифри «2».

Згідно п. 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджений наказом МВС України від 11.01.1999р. №17 , зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 28.04.1999р. за №264/3557, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки. Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим виготовлення додаткових печаток з цифрами «1», «2».

Отже, наявність відтисків печатки на документах ВАТ «Сонячна Долина»з цифрою «2»не свідчить про її несправжність, як помилково зазначив суд першої інстанції.

Також судова колегія апеляційної інстанції вказала, що відтиски печатки з цифрою «2» нанесені за допомогою рельєфного кліше печатки, виготовленого з використанням набору знаків стандартного кліше. Тобто, відтиски печатки від імені ВАТ «Сонячна Долина», які містяться на наданих на експертизу документах, нанесені однією і тією ж печаткою.

Крім того, наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв (форми №1-ТН алкогольні напої) містять всі необхідні реквізити на підтвердження фактичного переміщення товару до позивача конкретним транспортним засобом у певній кількості та на чітко визначену суму. Фактичне отримання такого товару позивачем та його подальше використання у власній господарській діяльності не заперечується відповідачем.

Обставини розрахунків позивача з третьою особою вже були предметом судового розгляду в рамках іншої адміністративної справи №2-а-14251/09, за результатами якого була прийнята постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2009р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010р.

Зокрема, в зазначених судових рішеннях, що набрали законної сили, було встановлено, що з наявних у справі видаткових касових ордерів, виданих позивачем для ВАТ «Сонячна Долина», вбачається, що вони складені відповідно до вимог Постанови Національного банку України від 09.02.2005р. №32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» на 10000грн. кожний, але в них відсутня інформація про особу, яка отримувала готівкові кошти, паспорт чи документ, що його замінює, дату та підпис про отримання коштів. Проте, до кожного видаткового касового ордеру додана квитанція прибуткового касового ордеру на 10000грн., яка є документом, що підтверджує прийняття готівкових коштів TOB «Алко Трейдінг»в касу підприємств ВАТ «Сонячна Долина», а отже і свідчить про сплату TOB «Алко Трейдінг»вказаних коштів за договором від 01.07.2007р.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом першої інстанції не були враховані надані позивачем належним чином засвідчені копії векселів власної емісії, на яких наявні реквізити суб'єктів господарської діяльності, які безпосередньо, були задіяні в ланцюгах руху векселів (TOB «Дисконтно-депозитний дім»код ЄДРПОУ 31958350; TOB «БМ Усбудмонтаж»код ЄДРПОУ 34602368; TOB «Сопракбудторг»код ЄДРПОУ 34805415; ВАТ «Сонячна Долина»код ЄДРПОУ 00412961; ПП «Омега-Плюс»код ЄДРПОУ 32502411). На вказаних векселях зі зворотної сторони проставлено відтиск печатки з реквізитами ВАТ «Сонячна Долина»та підпис голови правління ВАТ «Сонячна Долина»Рубенія Р.К., а також відтиски печаток юридичних осіб та підписи їх посадових осіб по всьому ланцюгу руху векселів.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, відсутність сертифікатів не може бути розцінено як наявність вини саме позивача у недотриманні вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України. При цьому, зазначені обставини не свідчать про недосягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення даних спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При чому, відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області -залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов