Постанова

від 11.03.2013 по справі 5015/4250/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 5015/4250/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 17.01.2013 у справі господарського суду№ 5015/4250/12 Львівської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс" до Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" про витребування нерухомого майна, на яке визнати право власності за участю представників сторін:

від позивача - Возняк Б.В.

від відповідача - Шабан В.Г.

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Дрогобицький "Агротехсервіс" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про витребування у Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" нерухомого майна - нежилого приміщення, позначеного на плані літ. "М-1", площею 1275,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Стрийська, 266, реєстраційний номер 22803996, на яке визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством "Дрогобицький "Агротехсервіс".

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.11.2012 у справі № 5015/4250/12 (суддя Мороз Н.) у позові Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс" до Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Малех І.Б., судді Желік М.Б., Костів Т.С.), за результатами розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс", рішення господарського суду Львівської області від 27.11.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким вирішено витребувати у Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" нерухоме майно - нежиле приміщення, позначене на плані літ. "М-1", площею 1 275,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, 266, реєстраційний номер 22540726, на яке визнано право власності за Відкритим акціонерним товариство "Дрогобицький "Агротехсервіс".

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Дрогобич-Авто-Рем", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у даній справі та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 27.11.2012.

У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Дрогобицький "Агротехсервіс" просить залишити її без задоволення, посилаючись, зокрема на наявність у позивача права на витребування у добросовісного набувача спірного майна, яке вибуло не з його волі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 19.03.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Дрогобицький Агротехсервіс" та Круп'яком В.Д. позивач продав Круп'яку В.Д. 98/100 частин нежитлової будівлі гаражу на 15 машин, позначеної на плані літ. "М-1", площею 1275,4 кв.м. у м.Дрогобич, вул.Стрийська, 266 за 70 000 грн. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефів О.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 207.

21.03.2008 Круп'як В.Д. звернуся із заявою до Дрогобицької міської ради про оформлення права власності на ці приміщення. Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення" №79 від 27.03.2008 було вирішено оформити право власності на вказані приміщення за Круп'яком В.Д. та зобов'язано Дрогобицьке державне комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки підготувати свідоцтво про право власності взамін існуючих правовстановлювальних документів та зареєструвати право власності.

25.04.2008 між Круп'яком В.Д. та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, за умовами якого спірне приміщення було продано відповідачу. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефів О.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 335.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.05.2008 №18714113 вбачається, що відповідач зареєстрував за собою право власності на спірне майно.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2010 у справі №2-109/10, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 у справі № 22-ц-4072/11, визнано недійним договір купівлі-продажу від 19.03.2008 98/100 частин нежитлової будівлі гаражу на 15 машин, позначеної на плані літ. "М-1", площею 1 275,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, 266, реєстраційний номер 22540726, що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Дрогобицький "Агротехсервіс" в особі голови правління Грібанова Сергія Петровича та Круп'яком В.Д. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що Грібанов С.П. не мав повноважень на відчуження спірного майна, що свідчить про вибуття вищезгаданого нерухомого майна з володіння акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс" не з їх волі.

Посилаючись на визнання недійсним договору від 19.03.2008 купівлі-продажу 98/100 частин нежитлової будівлі гаражу на 15 машин, позначеної на плані літ. "М-1", площею 1 275,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дрогобич, вул.Стрийська, 266 та на вибуття вказаного майна з володіння акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс" не з їх волі, позивач звернувся до суду з позовом про витребування у відповідача зазначеного спірного майна, на яке визнати право власності за позивачем.

Рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову мотивоване посиланням на ст.ст. 15, 328, 387, 388 Цивільного кодексу України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009. При цьому суд першої інстанції виходив із встановлених законодавством обмежень витребування майна у добросовісного набувача, а також того, що відповідач не знав і не міг знати про попередніх власників спірного майна і підстави його набуття продавцем за договором.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2010 у справі № 2-109/10 та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 у справі № 22-ц-4072/11 встановлено, що голова правління позивача не мав повноважень на відчуження спірного майна, а це свідчить про вибуття вказаного майна з володіння акціонерів позивача не з їх волі. При цьому оскаржувана постанова мотивована посиланням на ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009.

В обґрунтування касаційної скарги Приватне підприємство "Дрогобич-Авто-Рем" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 388, 392 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2010 у справі № 2-109/10 вказує лише на факт порушення порядку укладення спірних договорів купівлі-продажу. Також заявник касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі - Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк".

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 387, 392 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 17.10.2011 у справі № 5002-8/5447-2010.

У такому випадку чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів правочином, яким у даній справі є договір від 25.04.2008, права відчужувати це майно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2010 у справі №2-109/10 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.03.2008. При цьому вказаним судовим рішенням встановлено, що голова правління позивача не мав повноважень на відчуження спірного майна, що свідчить про вибуття вищезгаданого нерухомого майна з володіння акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький "Агротехсервіс" не з їх волі.

З огляду на наведене та враховуючи, що 98/100 частин нежитлової будівлі гаражу на 15 машин, площею 1275,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дрогобич, вул. Стрийська, 266, літ. "М-1" вибуло з володіння позивача поза його волею, і в подальшому право власності на вказане майно було зареєстровано за відповідачем, то апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для витребування зазначеного майна у відповідача та визнання на нього права власності за позивачем.

Щодо посилання скаржника на те, що оскаржуваною постановою суд апеляційної інстанції вирішив питання про права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", то вони визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки належних доказів порушення прав та обов'язків вказаної юридичної особи оскаржуваною постановою заявником не надано, а мотивувальна та резолютивна частини зазначеної постанови висновків щодо таких прав та обов'язків не містять.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст.ст.111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для зміни або скасування прийнятої у цій справі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дрогобич-Авто-Рем" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у справі № 5015/4250/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

судді Попікова О.В.

Саранюк В.І.