13/438
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2008 № 13/438
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - КоренчукО.М. – гол. юрисконсульт, дов. №74/19/10-08 від 10.01.2008;
від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від третьої особи - Костишена В.Л. – юрисконсульт, дов. № 90 від 17.12.2007;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.03.2008
у справі № 13/438
за позовом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-С"
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про стягнення 83 654,20 грн.
На підставі ст.ст.77,99 ГПК України 10.06.2008, 24.06.2008, 08.07.2008 розгляд справи відкладався на 24.06.2008, 08.07.2008, 10.07.2008 відповідно.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 № 01-23/1/1 змінено склад колегії суддів.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2008 у справі №13/438 позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 10 000,00 грн. моральної шкоди залишено без розгляду; позов в частині, переданій на новий розгляд, задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 738,00 грн. збитків, 797,65 грн. судових витрат; в решті позову, в частині, що передана на новий розгляд, відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 у справі №4/50 встановлено, що внаслідок неналежного виконання умов договору, проведення орендарем реконструкції орендованого приміщення, без письмового дозволу орендодавця, 03.11.2005 в орендованому приміщенні, розташованому у підвальному приміщенні адміністративного будинку № 1 по вул. Урицького, 35, виникла пожежа, внаслідок якої було пошкоджено електропостачання, зв'язок, водопостачання, а також службові приміщення позивача, що підтверджується актом про пожежу від 03.11.2005, складеним комісією у складі: інспектора Солом'янського РУГУ МНС України в м. Києві сержанта Марченко В.П., громадянина Корженевського С.В., заступника директора відповідача Кузнєцова О.В., слідчого РУГУ МВС Йовенко І.І., з якого вбачається, що пожежу виявлено о 23 год. 06 хв. Корженевським С.В., причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні різки електричними інструментами; на підставі наявних у справі доказів при першому розгляді справи судом встановлено вину відповідача у виникненні пожежі та спричиненні несприятливих для позивача наслідків, зазначені обставини та висновки не визнані апеляційною та касаційною інстанціями такими, що не підтверджені або не відповідають фактичним обставинам; рішенням від 04.04.2006 у справі №4/50 договір оренди № 2034 від 02.08.2005 було достроково розірвано з підстав порушення відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати у розмірі, встановленому договором, здійснення переобладнання приміщень без згоди балансоутримувача і позивача, недотримання відповідачем правил пожежної безпеки, які призвели до пожежі; рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006, залишеним в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007, позов задоволено частково - на суму в розмірі 26022,80 грн., що становлять понесені позивачем витрати на відновлення кабелю урядового зв'язку (10.645,20 грн.), ремонту системи водопостачання (9.441,60 грн.) та заявленої вартості ремонту системи електропостачання в розмірі 5936,00 грн.; на підставі аналізу обставин справи суд під час нового розгляду справи дійшов висновку, що в даній справі мало місце некоректне формулювання позивачем своїх позовних вимог як в частині чіткого і повного визначення об'єктів, витрати на відновлення яких становлять збитки позивача, так і в частині визначення відповідних сум; матеріали справи свідчать про прямий зв'язок між пожежею і прямими витратами позивача в сумі 28 674,00 грн. на відновлення розподільного електричного щиту і пов'язаної з ним електромережі, що знаходились в підвальному приміщенні, де безпосередньо сталася пожежа, тобто вказана сума в повному обсязі є прямими збитками позивача, а враховуючи ту обставину, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006, залишеним в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007, позов в цій частині задоволено в сумі 5 936,00 грн., під час нового розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність компенсувати позивачеві за рахунок відповідача решти суми витрат на відновлення зазначеного об'єкта в розмірі 22 738,00 грн. (28 674,00 грн. – 5 936,00 грн.); будь-яких доказів, в т. ч. договорів на виконання відповідних підрядних робіт та платіжних документів на їх оплату, на підтвердження витрат на аварійний ремонт електрощитової в сумі 59 360,00 грн. позивачем не надано; про пошкодження окремої центральної щитової № ТП 3267 йдеться лише в п. 4 Акта перевірки технічного стану основних засобів по ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання», що надаються в оренду ТОВ «Домініон-С» за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 35, від 07.11.2005, де водночас зазначено, що вона знаходиться на вулиці та вийшла з ладу. Проте будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначена центральна щитова № ТП 3267 вийшла з ладу саме внаслідок пожежі (додаткових актів обстеження, експертних висновків тощо) позивачем не надано, як не надано належних доказів спричинення пожежею збитків та необхідності витрат саме в сумі 59.360,00 грн. за цим об'єктом; будь-яких доказів на підтвердження витрат на аварійний ремонт пошкодженого пожежею службового приміщення на 1-му поверсі корпусу № 1 в сумі 4.117,00 грн., в т. ч. договорів на виконання відповідних підрядних робіт, актів приймання-передачі таких робіт та платіжних документів на їх оплату, позивачем не надано; ані в Акті про пожежу від 03.11.2005, ані в Акті перевірки технічного стану основних засобів по ДП „Науково-виробниче природоохоронне об'єднання”, що надаються в оренду ТОВ „Домініон-С” за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 35, зазначене службове приміщення на першому поверсі корпусу № 1 Міністерства взагалі не згадується як окремий об'єкт, що зазнав пошкоджень внаслідок пожежі; в даній справі, навіть за наявності укладеного відповідачем із ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та ТОВ «Домініон-С» Договору страхування майна № 7029041 від 11.08.2005, за яким вигодонабувачем визначено РВ ФДМУ по м. Києву, факт страхування пошкодженого майна (орендованих приміщень) аж ніяк не впливає на обов'язок відповідача безпосередньо відшкодувати позивачеві збитки, визнані судом обґрунтованими; суд першої інстанції дійшов висновку, що нова позовна вимога про стягнення моральної шкоди не може бути предметом розгляду в даній справі і підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки Вищий господарський суд України направив справу на новий розгляд лише в чітко визначеній частині окремих позовних вимог, пов'язаних з відшкодуванням суто матеріальних збитків; з урахуванням наказу, виданого на виконання постанови апеляційної інстанції, за яким на користь позивача вже стягнуто 28,41 грн. держмита за подання позову та 4,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повернення держмита за розгляд вимог про стягнення моральної шкоди, а також загального розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачеві підлягає відшкодуванню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно (44 % від суми позову) в сумі 509,04 грн. та 47,91 грн. відповідно.
В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2008 у справі № 13/438 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 10 000,00 грн. моральної шкоди з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення і неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 59 360,00 грн. витрат на аварійний ремонт електрощитової, 4 117,00 грн. витрат на аварійний ремонт кімнати першого поверху та 10 000,00 грн. моральної шкоди.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник вказує, що ним заявлені до стягнення саме витрати, понесені позивачем по аварійному ремонту кімнати електрощитової, яка розташована безпосередньо в приміщенні міністерства та обладнання якої зазнало ушкоджень внаслідок пожежі, що виникла в результаті протиправних дій відповідача, та про пошкодження якої зазначено в акті про пожежу від 03.11.2005.
Позивач стверджує, що наявні в матеріалах справи акт про пожежу від 03.11.2005 та акт перевірки технічного стану основних засобів від 07.11.2005 підтверджують знаходження адміністративної будівлі міністерства у закопченому стані у зв'язку з чим, позивач був вимушений за власний рахунок ліквідувати вказані негативні наслідки пожежі, зокрема в кімнаті № 112, яка знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі, з метою подальшого нормального функціонування центрального апарату позивача.
На думку заявника, Господарський суд міста Києва під час прийняття оскаржуваного рішення, за наявності встановленої вини відповідача у виникненні пожежі та спричиненні негативних наслідків, безпідставно звільнив відповідача від відповідальності по сплаті вартості аварійних ремонтів електрощитової та кімнати першого поверху, не надавши всупереч вказівкам Вищого господарського суду України належну правову оцінку доказам понесення позивачем зазначених витрат.
Позивач зазначає, що приймаючи до уваги занедбаний після пожежі стан приміщення адміністративного будинку центрального органу виконавчої влади (обгорілі стіни, стеля, провислі кабелі тощо), а також повну дезорганізацію роботи центрального апарату Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, необхідно вважати, що незаконні дії відповідача, які призвели до тяжких наслідків, завдали значної шкоди діловій репутації позивача та спричинили зниження престижу його діяльності як серед окремих громадян, так і серед інших органів державної влади, зокрема вищого рівня.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача і третьої особи, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача матеріальних збитків в сумі 83 654,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі № 13/438 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 26 022,80 грн. збитків, 260,23 грн. державного мита та 36,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 у справі № 13/438 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 в частині задоволення позову змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 850,00 грн. збитків, 28,41 грн. державного мита і 4,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007 у справі № 13/438 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 57 631,40 грн. збитків з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до Господарського суду міста Києва; в решті рішення від 21.11.2006 залишено без змін.
18.02.2008 позивачем була подана позовна заява (змінена) від 31.01.2008 за № 130/19-2, в якій позивач просить стягнути з відповідача 112 238,20 грн. збитків, 10 000,00 грн. моральної шкоди та 2 175,57 грн. судових витрат.
При цьому позивач вказує, що до матеріальних збитків належать: 10 645,20 грн. витрат на виконання робіт по відновленню пошкодженого кабелю урядового зв'язку відповідно до договору № 138 від 04.11.2005; 9 442,00 грн. витрат на виконання робіт по аварійному ремонту пошкоджених систем водопостачання відповідно до договору № 90 від 15.11.2005; 28 674,00 грн. витрат на виконання робіт по аварійному ремонту системи електропостачання відповідно до договору № 93 від 16.11.2005; 59 360,00 грн. та 4 117,00 грн. необхідних для оплати робіт підрядника по аварійному ремонту електрощитової та аварійному ремонту кімнати першого поверху відповідно.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
02.08.2005 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 2034, згідно з умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, за договором орендодавець (далі – ФДМУ), передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 3111,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 35, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Науково-виробниче природоохоронне об'єднання". Органом, уповноваженим управляти майном, є позивач.
Відповідно до акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 35, від 02.08.2005 відповідач прийняв у користування майно, технічний і пожежний стан майна задовільний.
Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В рішенні від 21.11.2006 у справі № 13/438 в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007, суд першої інстанції встановив, що внаслідок неналежного виконання умов договору, проведення ТОВ „Домініон-С” реконструкції орендованого приміщення без письмового дозволу ФДМУ, 03.11.2005 у орендованому приміщенні, розташованому у підвальному приміщенні адміністративного будинку № 1 по вул. Урицького, 35 виникла пожежа, внаслідок якої було пошкоджено електропостачання, зв'язок, водопостачання, службові приміщення позивача, що підтверджується актом про пожежу від 03.11.2005, з якого вбачається, що пожежу виявлено о 23 год. 06 хв. Коржановським С.В., причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні різки електричними інструментами, пожежею пошкоджено: пластикові каналізаційні труби, стіни та стеля, електрощитові, електричні кабелі, кабель урядового зв'язку.
Відповідно до ст. 49 ГК України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави; за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Статтею 144 ГК України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, та ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, у тому числі внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання. Аналогічна норма міститься в ст. 11 ЦК України.
Згідно зі ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для застосування відповідальності є цивільне правопорушення, яке складається з таких елементів, як протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина завдавача шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі № 13/438, залишеним в частині без змін, встановлено наявність протиправної поведінки та вини відповідача у завдані шкоди.
Також, як вже було зазначено вище, цим рішенням від 21.11.2006 стягнуто з відповідача на користь позивача 26 022,80 грн. збитків, а зі змісту цього рішення та матеріалів справи вбачається, що 26 022,80 грн. становлять понесені витрати на відновлення кабелю урядового зв'язку відповідно до договору № 138 від 04.11.2005, укладеного позивачем з ДГП „Укрінформзв'язок”, сплачені за платіжним дорученням № 1055 від 23.11.2005 (10 645,20 грн.), ремонту системи водопостачання відповідно до договору № 90 від 15.11.2005, укладеного позивачем з ТОВ „Інженерні технології будівництва”, сплачені за платіжним дорученням № 1056 від 23.11.2005 (9 441,60 грн.) та заявленої вартості ремонту системи електропостачання (5 936,00 грн.) відповідно до договору № 93 від 16.11.2005, укладеного позивачем з ТОВ „Інженерні технології будівництва”, оплата робіт за яким здійснено за платіжним дорученням № 1057 від 23.11.2005. В цій частині рішення від 21.11.2006 залишено без змін постановою Вищого господарського суд України від 16.10.2007 у справі № 13/438.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди полягає в тому, що, як було встановлено вище, внаслідок протиправної поведінки відповідача виникла пожежа, якою було пошкоджено пластикові каналізаційні труби, стіни та стеля, електрощитові, електричні кабелі, кабель урядового зв'язку, з метою відновлення яких позивачем були укладені договори № 138 від 04.11.2005, № 90 від 15.11.2005, № 93 від 16.11.2005, за якими виконані роботи були оплачені позивачем.
Оскільки за виконання робіт за договором № 93 від 16.11.2005 позивачем було сплачено за платіжним дорученням № 1057 від 23.11.2005 суму в розмірі 28 674,00 грн., а рішенням від 21.11.2006 у справі № 13/438 відповідно до заявлених позивачем в позовній заяві № 5990/18-9 від 11.07.2006 вимог стягнуто 5 936,00 грн., то задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача 22 738,00 грн. збитків, пов'язаних із витратами на виконання робіт по аварійному ремонту системи електропостачання відповідно до договору № 93 від 16.11.2005.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 59 360,00 грн. та 4 117,00 грн. необхідних для оплати робіт підрядника по аварійному ремонту електрощитової та аварійному ремонту кімнати першого поверху, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
В якості доказів, що підтверджують зазначені вимоги позивачем надані: договірну ціну по аварійному ремонту електрощитової позивача станом на 07.11.2005 в розмірі 59.360,00 грн., складену між позивачем та ТОВ „Інженерні технології будівництва”, Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року на суму 59.360,00 грн., Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва „аварійний ремонт кімнати” в поточних цінах станом на 07.11.2005 на суму 4.117,00 грн., складений ДП „Науково-виробниче природоохоронне об'єднання” (балансоутримувачем приміщення).
Однак відповідно до ст. 33 ГПК України позивачем не надані договори на виконання відповідних робіт, на виконання яких були складені вищевказані документи, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати виконаних робіт та понесення позивачем відповідних збитків, пов'язаних із виконанням робіт підрядника по аварійному ремонту електрощитової та аварійному ремонту кімнати першого поверху.
Залишивши позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. моральної шкоди без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, адже ч. 4 ст. 22 ГПК України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України не доведено факту спричинення позивачу моральної шкоди та не наведено належного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди, у зв'язку з чим вимога про стягнення 10 000,00 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Апеляційний господарський суд частково не погоджується з доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та виходячи з наступного.
Як вже було встановлено вище, позивачем не надано доказів, що підтверджують факт виникнення та існування відповідно до ст. 174 ГК України і ст. 11 ЦК України прав і обов'язків між позивачем і підрядником щодо виконання робіт по аварійному ремонту кімнати електрощитової та ремонту кімнати на першому поверсі адміністративної будівлі, а також платіжних документів, що підтверджують факт понесення позивачем збитків у заявлених розмірах.
Як вже було зазначено вище, позивачем не доведено факту спричинення позивачу моральної шкоди (завдання шкоди діловій репутації) та не наведено належного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2008 у справі №13/438 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позов Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про стягнення 22 738,00 грн. збитків, понесених на ремонт системи електропостачання, 59 360,00 грн. збитків, понесених на ремонт електрощитової, 4 117,00 грн. збитків, понесених на ремонт кімнати на першому поверсі адміністративного будинку, та 10 000,00 грн. моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Домініон-С” (03039, м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 18, кв. 46; 03115, м. Київ, вул. Краснова, 12, кв. 50; код ЄДРПОУ 32848231) на користь Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35; код ЄДРПОУ 00013735) 22 738,00 грн. збитків.
В решті позову відмовити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Домініон-С” (03039, м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 18, кв. 46; 03115, м. Київ, вул. Краснова, 12, кв. 50; код ЄДРПОУ 32848231) на користь Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35; код ЄДРПОУ 00013735) 797,65 грн. судових витрат.”
2. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
3. Справу № 13/438 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2008 |
Оприлюднено | 24.02.2009 |
Номер документу | 2990940 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні