Рішення

від 05.03.2013 по справі 5008/604/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2013 Справа № 5008/604/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ (далі - університет ) до товариства з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком.", с. Сторожниця Закарпатської області (далі - товариство ) про розірвання договору „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" та стягнення матеріальної шкоди на суму 279400 грн.

представники сторін:

позивача - Леміш М.О., представник за довіреністю;

відповідача -Гончаров В.В., представник за довіреністю

Позивач, як правонаступник Мукачівського державного аграрного технікуму по договору про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану від 15.03.06р. укладеному з відповідачем, звернувся до суду з наведеними вимогами, оскільки останній не здійснив реконструкцію будівлі їдальні у встановлений умовами договору двохрічний строк з часу прийняття об'єкта від позивача за актом приймання-передачі від 15.03.06, навіть не приступивши до виконання робіт з реконструкції на протязі шести років. Наведене позивач вважає істотним порушенням договору та підставою позову у частині вимог про розірвання договору за приписами ст. 651 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача всупереч умов договору університету завдано матеріальної шкоди на суму 279400 грн., на стягненні якої наполягає на підставі ст. 1166 ЦКУ.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на обґрунтованість їх долученими до матеріалів справи документами, в т.ч. висновком експерта-директора ТОВ „Бізнес-консалтинг" про розмір суми матеріального збитку.

За клопотанням учасників процесу провадження у даній справі було зупинено до вирішення апеляційним судом Закарпатської області пов'язаної з нею справи № 2-2094/08, предметом якої було визнання права власності на 80,02 % приміщення їдальні, розташованої по вул. Матросова, 32 у м. Мукачево, що є визначальною частиною майна, завдання шкоди якому послугувало підставою даного позову у частині майнових вимог. Після усунення обставин, які зумовили зупинення, провадження у даній справі було поновлено.

Відповідач письмовими поясненнями, заявами, що подавалися суду, поясненнями його представника у ході судового розгляду, не заперечуючи фактичних обставин справи щодо порушення договору, оскільки реконструкція їдальні не здійснена, заперечує проти позову в частині вимог про розірвання договору з посиланням на сплив позовної давності, про застосування якої заявив до винесення рішення по справі. При цьому, вважає, що перебіг трьохрічного строку позовної давності за вимогами позивача розпочався зі спливом двохрічного строку виконання зобов'язання з реконструкції їдальні - 16.03.08 та закінчився до подання позову у суд.

У частині майнових вимог також заперечує проти позову, вважаючи їх безпідставними та не доведеними належними та допустимими доказами.

З посиланням на ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) заявив клопотання про доручення судом експертній Раді Українського товариства оцінювачів здійснити рецензування звіту ТОВ „Бізнес-консалтинг" про оцінку розміру матеріального збитку, вважаючи сумнівно достовірним наданий суду експертний висновок останнього. Дане клопотання судом відхилено, оскільки за своїм змістом це є клопотання не про витребування доказів у разі неможливості стороною самостійно їх надати суду, що врегульовано приписами ст. 38 ГПКУ, а про здійснення оцінки експертного висновку та звіту як доказу наданого суду іншою стороною, що є прерогативою суду.

Відповідач заявив також клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення господарським судом справи № 907/1/13 за позовом товариства до університету про визнання за товариством права власності на 62/100 частини та про спонукання університету вчинити дії по оформленню та реєстрації наведеного права товариства. Клопотання мотивує пов'язаністю зазначених господарських справ, оскільки спір у них виник з одного й того ж договору. Клопотання судом відхилено, оскільки за приписами ст. 79 ГПКУ провадження у справі підлягає зупиненню у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, обґрунтування та доказів чого відповідачем суду не надано.

У судовому процесі у порядку передбаченому ст. 30 ГПКУ за клопотанням відповідача прийняв участь директор ТОВ „Бізнес-консалтинг" Кобака Г.А., який як експерт на замовлення позивача надав «Висновок про розмір суми матеріального збитку для оформлення позову у суд», на якому ґрунтуються позовні вимоги в даній справі в частині майнових стягнень. Експерт надав письмові та усні пояснення до здійсненого ним звіту про оцінку збитків, пов'язаних з погіршенням технічного стану будівлі їдальні. Зокрема, пояснив, що розмір збитків - 279400,00 грн. - визначено ним як різницю між залишковою вартістю заміщення об'єкта оцінки на 29.02.12 з урахуванням його технічного стану на 16.03.06 і залишковою вартістю заміщення об'єкта оцінки в цінах на 29.02.12 з урахуванням його технічного стану на момент огляду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення учасників процесу,

суд встановив:

Спірні відносин сторін у даній справі виникли з договору про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану (далі - спірний договір), укладеного 15.03.06р. Мукачівським державним аграрним технікумом, правонаступником якого за цим договором є позивач - університет, та товариством.

Предметом спірного договору сторони визначили власну дольову участь як інвесторів у реконструкції їдальні - об'єкту державної власності загальною площею 1408,08 м кв, що на праві оперативного управління належить університету та розташований по вул. Матросова, 32 у м. Мукачево. Дольова участь університету згідно договору складає вартість об'єкту - згідно експертного висновку також здійсненого директором ТОВ „Бізнес-консалтинг" Кобака Г.А. станом на 11.05.05 - у сумі 345154,00 грн., а дольова участь товариства складає вартість фактичних затрат здійснених по реконструкції об'єкту (ремонту об'єкту, складу та створенні комп'ютерного класу) та будівництві огорожі, ремонту гаражу, згідно погодженого з університетом плану реконструкції і його кошторисної вартості, в розмірі щонайменше 1200000 грн., включаючи ПДВ (п.п. 1.1.-1.3, 2.3, 5.1-5.2 договору).

За умовами договору сторони узгодили виконання робіт з реконструкції об'єкту у строк не більше двох років з часу підписання договору, після чого університет зобов'язався передати об'єкт у власність товариства.

15.03.06р. відповідачем за актом приймання-передачі прийнято від позивача для проведення реконструкції її об'єкт - їдальню вартістю 345154,00 грн.

У зв'язку з наведеним обидві сторони спірних відносин погоджуються, що відлік встановленого договором двохрічного строку на виконання робіт по реконструкції об'єкту починається з часу передачі останнього за актом приймання-передачі.

Позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання спірного договору, посилаючись на невиконання відповідачем на протязі шести років договірних зобов'язань з реконструкції об'єкту.

Наведені обставини - нездійснення робіт з реконструкції об'єкту - їдальні - визнані та не заперечуються відповідачем у ході судового розгляду та є за змістом договору істотним його порушенням, відтак правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом є вимоги позивача про розірвання договору.

При цьому суд виходить з приписів ст. ст. 526, 530 ЦКУ, згідно яких зобов'язання, в тому числі, за спірним договором, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі істотного порушення договору однієї з сторін договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦКУ на вимогу іншої сторони.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову в частині вимог про розірвання договору з мотивів спливу позовної давності як помилкове, оскільки відповідач посилається при цьому на сплив строків щодо вимог з виконання зобов'язання з реконструкції, що не є предметом даного спору.

Майнові вимоги у даній справі - стягнення матеріальної шкоди на суму 279400 грн. - позивач також мотивує невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з реконструкції об'єкту та наполягає на їх задоволенні судом на підставі ст. 1166 ЦКУ

Суд, аналізуючи наведені позивачем правові підстави вимог про відшкодування шкоди, зазначає, що стаття 1166 ЦКУ встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань і для застосування цієї статті між боржником (завдавачем) шкоди та кредитором (потерпілим) не може бути договірних зобов'язань. З огляду на наведене та приймаючи до уваги, що сторони спору перебувають у договірних відносинах, і спір, власне, пов'язаний та виник внаслідок порушення договірних зобов'язань відсутні підстави для відшкодування шкоди за приписами ст. 1166 ЦКУ.

Правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання врегульовані главою 51 ЦКУ, приписи якої підлягають застосуванню у даних спірних відносинах.

Так, згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; згідно ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Спірним договором сторони не встановили правових наслідків у разі порушення зобов'язань, зазначивши у його пункті 6 про відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань згідно чинного законодавства України.

За приписами ст. 623 ЦКУ боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків за завдану майнову шкоду є наявність повного складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Перші три складові є об'єктивними умовами відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора); четверта складова правопорушення - вина - є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, що завдала шкоди (боржника). Тобто, на кредитора покладається тягар доказування розміру збитків, факт правопорушення боржника та причинний зв'язок між порушенням та шкодою, а боржник повинен довести відсутність своєї вини у правопорушенні.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників процесу - представника позивача та експерта-директора ТОВ „Бізнес-консалтинг" - оцінка збитків пов'язується ними з погіршенням технічного стану будівлі їдальні, що спричинене невиконанням відповідачем обов'язків за договором, а саме: „…не здійсненням охорони та огородження об'єкта, не проведення робіт з реконструкції або консервації з метою усунення причин розкрадання і погіршення технічного стану конструктивів пов'язаного з атмосферними опадами". При цьому, оцінка збитків на суму 279400,00 грн. визначена експертом як різниця між залишковою вартістю заміщення об'єкта оцінки в цінах на 29.02.12 з урахуванням його технічного стану на дату укладення спірного договору 16.03.06 (1245525,00 грн.) і залишковою вартістю заміщення об'єкта оцінки в цінах на 29.02.12 з урахуванням його технічного стану на момент огляду - 29.02.12 (965852,00 грн.).

Суд критично оцінює експертний висновок з датою оцінки станом на 29.02.12 та звіт про дану оцінку як докази позивача на підтвердження розміру завданих збитків, з огляду на те, що сторони, укладаючи спірний договір 15.03.06, визначили (п.1.3, 5.1), що вартість об'єкта реконструкції відповідно до висновку цього ж експерта від 11.05.05 становила 345154,00 грн.

До того ж, звіт експерта не містить обґрунтування факту погіршення технічного стану об'єкта у причинно-наслідковому зв'язку саме з невиконанням відповідачем робіт з реконструкції. Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження причинного зв'язку між порушенням відповідачем договірних зобов'язань та шкодою.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру збитків, причинного зв'язку між порушенням та шкодою як об'єктивних умов відповідальності, тягар доказування яких покладається відповідно до закону на потерпілу сторону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача за порушення договірних зобов'язань за спірним договором відповідальності у вигляді стягнення збитків, відтак - у задоволенні позову в частині майнових вимог належить відмовити.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача в частині витрат за розгляд немайнової вимоги, в іншій частині судові витрати належить покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 623, 651, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, 75, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Розірвати договір „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" укладений 15.03.2006р. Мукачівським державним аграрним технікумом, правонаступником якого є Національний університет біоресурсів і природокористування України, та товариством з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком."

1.2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком." (89421 с. Сторожниця Ужгородського району, пров. Млиновий, 1, ід. код 34197775) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15) у відшкодування судових витрат суму 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.).

2. У задоволені позову в іншій частині - відмовити.

2.1. Судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено 14.03.13

Суддя Ушак І.Г.