Ухвала

від 14.03.2013 по справі 5020-1646/2011-956/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

14 березня 2013 року Справа № 5020-1646/2011-956/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Фенько Т.П.,

Проценко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1646/2011-956/2012

за позовом приватного акціонерного товариства "Золотой ключик" (пр. Нахімова, 12,Севастополь,99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3-тя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008) Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011) Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (вул. Папаніна, 1а,Севастополь,99000)

про визнання наказу недійсним в частині та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1646/2011-956/2012 позов задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 5 наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 949 від 27.07.2009 в частині оформлення свідоцтва про право власності територіальної громади м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на об'єкт нерухомого майна -вбудовані нежитлові приміщення (з № 1-1 по № 1-14; з ІІ-1 по № ІІ-17, з ІІІ-1 по № по № ІІІ-7) загальною площею 512 кв.м. з приямками, входом в підвал, розташованим за адресою: пр. Нахімова, 12 в м.Севастополі.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону), отже вказана скарга має відповідати вимогам Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору при подачі позовної майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (частина 1, підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

При цьому слід мати на увазі, те що згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також, відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від від 25.08.2011 р. N01-06/1175/2011 розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року). За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК), наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному спорі об'єднані вимоги як майнового, так і немайнового характеру, а саме визнання наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради недійсним в частині та визнання права власності.

Відповідно до вимог пункту 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Пунктом 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"передбачено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

А за приписами пункту 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову, яку зазначів позивач у своєму позові складає 66413,53грн., у частині вимог про визнання права власності за останнім.

Згідно з пунктом 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі ) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

З апеляційній скарзі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради вбачається, що останній оскаржує рішення суду у повному обсязі, зокрема і в частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позову про визнання права власності.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги рішення господарського суду міста Севастополя від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1646/2011-956/2012, складає 1237,64грн.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, а саме з платіжного доручення №66 від 13 лютого 2013 року, судовій збір сплачено заявником у розмірі 573,50грн., у зв'язку з чим, судова колегія приходить до висновку, що судовій збір стороною у встановленому порядку та розмірі не сплачено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що оскільки заявником апеляційної скарги не сплачений судовій збір у встановленому порядку та розмірі, у суду апеляційної інстанції не має підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Судова колегія додатково звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до вимог частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 44, 86, частиною 3 статті 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 25 грудня 2012 року по справі № 5020-1646/2011-956/2012 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Т.П. Фенько

О.І. Проценко

Розсилка 14.03.2013:

1.Приватне акціонерне товариство "Золотой ключик" (пр. Нахімова, 12,Севастополь,99011)

2.Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3.Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

4. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

5.Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (вул. Папаніна, 1а,Севастополь,99000)