Ухвала

від 19.09.2013 по справі 5020-1646/2011-956/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 вересня 2013 року Справа № 5020-1646/2011-956/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач, суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішеннягосподарського суду м.Севастополя від 25.12.2012 та постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі№ 5020-1646/2011-956/2012 господарського суду м.Севастополя за позовомприватного акціонерного товариства "Золотой ключик" доФонду комунального майна Севастопольської міської ради за участю третіх осіб 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, 2. Севастопольської міської ради, 3. Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради провизнання наказу недійсним в частині та визнання права власності, - ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 25.12.2012 у справі № 5020-1646/2011-956/2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013, задоволено частково позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Золотой ключик" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради за участю третіх осіб - регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Севастопольської міської ради та комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради про визнання наказу недійсним в частині та визнання права власності. Визнано недійсним пункт 5 наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 949 від 27.07.2009 в частині оформлення свідоцтва про право власності територіальної громади м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на об'єкт нерухомого майна - вбудовані нежитлові приміщення (з № 1-1 по № 1-14; з ІІ-1 по № ІІ-17, з ІІІ-1 по № по № ІІІ-7) загальною площею 512 кв.м. з приямками, входом в підвал, розташованим за адресою: пр. Нахімова, 12 в м.Севастополі. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 направлена сторонам 17.06.2013, згідно відтиску штемпелю суду на зворотній стороні.

Попередню касаційну скаргу ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2013 повернуто скаржнику у зв'язку з недотриманням порядку подання касаційної скарги. Дана касаційна скарга скаржником подана лише 06.08.2013, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення зв'язку, а отже встановлений для оскарження судових актів строк сплинув.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України. Подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини 1 статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник не довів поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Повернення первісно поданої касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України викликано недотриманням самим скаржником приписів Господарського процесуального кодексу України та не може вважатися поважною причиною пропуску строку встановленого ст. 110 ГПК України на касаційне оскарження.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, касаційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду м.Севастополя від 25.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Фонду комунального майна Севастопольської міської ради в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду м.Севастополя від 25.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 5020-1646/2011-956/2012.

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду м.Севастополя від 25.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 5020-1646/2011-956/2012 - повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко Судді: Н.В. Акулова С.В. Владимиренко