Рішення

від 19.01.2009 по справі 9/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09                                                                                 Справа № 9/239

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Асоціації "Концерн малих підприємств "Еко-Центр", м.  Луганськ

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.  Ровеньки Луганської області

про стягнення 796 225 грн. 94 коп.

в присутності представників:

від позивача – Раков В.В., дов. б/н від 11.11.08,

від відповідача – Семенович Ю.В., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-7 від 26.12.08, Уразовський В.П., юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-30 від 12.01.09, Рибак О.О., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-17 від 26.12.08, Ушаков О.М., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-4 від 26.12.08, Гончаренко Н.П., юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-10 від 26.12.08, Униченко Ю.В., юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-21 від 26.12.08, Шидловська О.А., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-8 від 26.12.08, Малиновська Г.С., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-11 від 26.12.08, Ситнікова М.В., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-6 від 26.12.08, Ровнякова М.В., пров. юрисконсульт, дов. № 1-3/3д-5 від 26.12.08

в с т а н о в и в:

позивачем, Асоціацією "КМП "Еко-Центр", заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням інфляції у розмірі 678 366,22 грн., 3% річних –25 578,02 грн., пені –67 106,80 грн., всього –771 051,04 грн., крім того, судові витрати, у т.ч. адвокатські витрати –2000,0 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві помилково визначена ціна позову у розмірі 796225,94 грн.

У судовому засіданні 09.01.09 позивач заявою про уточнення позовних вимог фактично зменшив розмір позову та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням інфляції у розмірі 527 491,86 грн., 3% річних –8 112,64 грн., пеню –56 024,43 грн., додатковий штраф у розмірі 7% за прострочення зобов'язання понад 30 днів –33 823,82 грн., разом –625 452,75 грн., крім того, судові витрати, у т.ч. адвокатські витрати –2000,0 грн.

У судовому засіданні 19.01.09 позивач звернувся з клопотанням про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань за договорами №№ 110 від 12.09.05, 11/17-191гп від 15.01.07, 88/17-1661гп від 04.06.07, 167/3ПО від 04.01.06.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд, вирішуючи цей спір, виходиться із зменшеного розміру позовних вимог.

Представники відповідача, ДП "Ровенькиантрацит", відзивами на позов № 369 від 25.11.08, б/н від 01.12.08, № 10/02-4 від 02.12.08, № 372 від 28.11.08, № 2236 від 27.11.08, № 696 від 01.12.08, № 5/1904 від 04.12.08, № 802 від 15.12.08, № 2198 від 01.12.08, № 13-690 від 15.12.08 та б/н, зданим у судовому засіданні 16.12.08, з позовом погоджуються частково у розмірі основного боргу 480 925,20 грн. за договорами:

- № 110 від 12.09.05,

- № 11/17-191гп від 15.01.07,

- № 88/17-1661гп від 04.06.07,

- № 167/3-ОП від 04.01.06,

- № 106 від 09.09.05,

- № 100-95/15-1148гп від 09.09.05,

- № 104-120 від 09.09.05,

- № 103 від 09.09.05,

- № 99 від 09.09.05,

- № 168 від 14.12.05,

- № 169 від 14.12.05,

- № 167 від 14.12.05,

- № 172-147 від 14.12.05,

- № 166/177/15-1383гп від 14.12.05,

- № 170/4 від 14.12.05,

- № 105/15-1122гп від 09.09.05,

- № 98/15-1109гк/52 від 09.09.05,

- № 107 від 09.09.05,

- № 108/80-ОП від 09.09.05,

- № 109/80 від 09.09.05,

- № 101-200/15-1075гп від 09.09.05,

- № 16/18-337гп від 15.01.08

Відповідач не погоджується з нарахованими сумами інфляційних втрат, 3 % річних та пені через невідповідність цих розрахунків фактичним обставинам, про що виклав у відзивах на позовну заяву.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладені між ним та відповідачем договори, копії яких надані до позовної заяви, за якими позивач виконав роботу, а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цих договорів, однак не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується сума боргу у розмірі 482 389,20 грн.

Позивач стверджує, що ця сума боргу складається із заборгованості відокремлених підрозділів ДП "Ровенькиантрацит":

·          ГЗФ "Вахрушевська" –35448,83 грн.,

·          Шахта ім. Вахрушева – 44185,52 грн.,

·          РМЗ –9763,56 грн.,

·          Шахта № 81 "Київська" –50913,24 грн.,

·          Шахта ім. Космонавтів" –71163,16 грн.,

·          Шахта ім. Дзержинського –25266,88 грн.,

·          ШБМУ № 7 –7341,56 грн.,

·          Шахта ім. Фрунзе –32535,40 грн.,

·          ГМНУ-2 –5904,0 грн.,

·          Шахтоуправління "Ровеньківське" –66422,72 грн.,

·          Управління соціальної сфери –14343,50 грн.,

·          Трест "Антрацитвуглебуд" –28944,43 грн.,

·          ЦЗФ "Комендантська" – 54334,21 грн.,

·          ГЗФ "Ровеньківська" – 42537,23 грн.

Посилаючись на ст. 536, 625 ЦК України, ч. 2 ст. 231 ГК України позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, нарахував борг з урахуванням інфляції у розмірі 527 491,86 грн., 3% річних –8 112,64 грн., пеню у розмірі 56 024,43 грн. та додатковий штраф у розмірі 7% за прострочення грошового зобов'язання понад 30 днів –33 823,82 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори з надання послуг та виконання робіт у сфері екології, які перелічені вище.

Обов'язок щодо оплати виконаних робіт з боку відповідача за договорами обумовлений наступним чином:

·          за договорами:

-          № 88/17-1661гп від 04.06.07 (т.1, а.с.62, п.2.2),

-          № 11/17-191гп від 15.01.07 (т.1, а.с. 74, п.2.2),  

по факту виконаних робіт на підставі підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт.

·          за договорами:

- № 110 від 12.09.05 (т.1, а.с.59, п. 2.2),

- № 98/15-1109гк/52 від 09.09.05 (т.1, а.с.60, п. 2.2),

- № 105/15-1122гп від 09.09.05 (т.1, а.с.61, п. 2.2),

- № 106 від 09.09.05 (т.1, а.с.63, п. 2.2),

- № 100-95/15-1148гп від 09.09.05 (т.1, а.с.64, п. 2.2),

- № 104-120 від 09.09.05 (т.1, а.с.66, п. 2.2),

- № 103 від 09.09.05 (т.1. а.с.67, п. 2.2),

- № 99 від 09.09.05 (т.1, а.с.68, п. 2.2),

- № 107 від 09.09.05 (т.1. а.с.69, п. 2.2),

- № 108/80-ОП від 09.09.05 (т.1, а.с.70, п. 2.2),

- № 109/80 від 09.09.05 (т.1. а.с.71, п. 2.2),

- № 101-200/15-1075гп від 09.09.05 (т.1. а.с.72, п. 2.2),

- № 166/177/15-1383гп від 14.12.05 (т.1, а.с.75, п. 2.2),

- № 172-147 від 14.12.05 (т.1, а.с.76, п. 2.2),

- № 167/3-ОП від 04.01.06 (т.1, а.с.77, п. 2.2),

- № 170/4 від 14.12.05 (т.1. а.с.78, п. 2.2),

- № 169 від 14.12.05 (т.1. а.с.79, п. 2.2),

- № 168 від 14.12.05 (т.1. а.с.80, п. 2.2)

аванс у розмірі 50% до початку виконання робіт, згідно з пунктом 3.1, строк оплати решти 50% вартості виконаних робіт договором не визначено, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

·          за договором:

-          № 16/18-337гп від 15.01.08 (т.1, а.с.73, п. 2.2) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми основного боргу у розмірі 480 925,20 грн. і це визнання викладене у письмовій формі у наданих відзивах на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Щодо нарахування штрафних санкцій.

Позивач обґрунтовує нарахування пені нормою ч. 2 ст. 231 ГК України, за якою у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки… штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Оскільки у спірних правовідносинах хоча б однією стороною, суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, є відповідач, ДП "Ровенькиантрацит", позивач вважає за можливе застосувати вказану вище норму.

Суд не погоджується з такою позицією, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту спірних договорів, жодний договір не містить письмового  правочину щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, а тому вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо застосування ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, для стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач повинен визначити термін прострочення грошового зобов'язання відповідачем відповідно до умови оплати за кожним спірним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу за виконаними роботами відповідно до підписаних актів з посиланням на вказані вище договори, загалом складає 480 925,20 грн., оскільки за договором № 11/17-191гп від 15.01.07 за актом від грудня 2007 року борг складає фактично 5904,0 грн., тоді як позивачем помилково зазначена сума 7368 грн.

Суд частково погоджується з нарахуванням інфляційних втрат, викладеним у наданих додатках до заяви про уточнення позовних вимог, тому сума боргу з урахуванням інфляції фактично складає 491 307,18 грн., оскільки позивачем помилково нараховані інфляційні втрати за актами виконаних робіт:

·           № 1 від 25.11.05 за договором № 110 від 12.09.05,

·           за грудень 2007 року за договором № 11/17-191гп від 15.01.07,

·           за жовтень 2007 року за договором № 11/17-191гп від 15.01.07,

·           за всіма актами (7 шт.) за договором № 88/17-1661гп від 04.06.07,

·           за грудень 2006 року за договором № 167/3 ПО від 04.01.06,

·           № 9 від 02.06.06 за договором № 167/3 ПО від 04.01.06,

Через те, що умовами цих договорів строк виконання грошового зобов'язання не визначений, а вимога про сплату коштів за цими актами позивачем не пред'являлась відповідачу.

          Суд також частково погоджується з нарахуванням 3%, викладеним у наданих додатках до заяви про уточнення позовних вимог, тому загальна сума 3% за цим позовом повинна складати 2 935,79 грн. з аналогічних підстав.

Щодо стягнення адвокатських витрат.

Стягнення таких витрат передбачено статтею 44 ГПК України.

Між позивачем та адвокатом Раковим В.В. укладено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 11.11.08, за яким позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення представництва інтересів позивача при вирішенні спору про стягнення заборгованості в усіх державних і судових установах України, при проведенні переговорів зі стороною з протилежними інтересами, при цьому адвокат має право:

·          пред'являти позовні заяви, скарги до суду, брати участь у судовому розгляді справи…, збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справі, зокрема отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, а від громадян –за їх згодою…,

·          оскаржувати рішення, ухвали суду в апеляційній, касаційній інстанціях та брати участь про розгляді скарг у цих інстанціях, оскаржувати рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами,

·          пред'являти виконавчі документи до виконання та брати участь у виконавчому провадженні… і таке інше.

За виконання цих послуг позивач зобов'язався сплатити 2000,0 грн. (п. 1.1) шляхом внесення коштів на рахунок адвоката або готівкою (п. 3.1).

Попри те, що адвокатом не надано доказів сплати гонорару у розмірі 2000,0 грн., зміст договору свідчить про те, що цей гонорар виплачується позивачем за весь комплекс наданих послуг, у т.ч. й ті, що не пов'язані з розглядом цієї справи.

У п. 1 роз'яснення ВАСУ від 04.03.98 № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України зазначено, що відповідно до розділу VІ ГПК України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються у т.ч. зі сплати послуг адвоката.

За таких обставин заявлені адвокатські витрати у розмірі 2000,0 грн. не підлягають до стягнення.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову, ціна якого фактично складала 771 051,04 грн., позивачем сплачено держмито за платіжними дорученнями № 14 від 13.11.08 у розмірі 3071,26 грн. та № 4 від 30.10.08 у розмірі 4891,0 грн., разом –7 962,26 грн., що перевищує розмір держмита, встановленого чинним законодавством, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Ровенькиантрацит", 94700, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь позивача, Асоціації "Концерн малих підприємств "Еко-Центр", 91055, м. Луганськ, вул. Братів Палкіних, 45а, код 13380346, суму боргу з урахуванням інфляції у розмірі 491 307,18 грн., 3% річних –2 935,79 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 4942,43 грн., інформаційно-технічні витрати –75,64 грн.

3. Повернути позивачу, Асоціації "Концерн малих підприємств "Еко-Центр", 91055, м. Луганськ, вул. Братів Палкіних, 45а, код 13380346, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 251,75 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 34713,68 грн. та 3% річних у розмірі 5176,85 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю спору.

5. В решті позову –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 26.01.09.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов