Рішення

від 19.01.2009 по справі 9/8-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/8-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

При секретарі судового засідання-спеціалисті Бобир Ю.В.  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

ДП „Придніпровська залізниця” звернулося у грудні 2008 року із позовом до ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 26918,04 грн. плати за зберігання вантажу у 56 вагонах, що нарахована на підставі акту загальної форми ГУ-23 № 113342 від 26.05.08р. станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 04069142.  Вказує на відмову Відповідача –вантажоодержувача від прийому вагонів, у зв'язку із чим вони простоювали на коліях станції і за цей час, згідно п.8 Правил зберігання вантажів та у відповідності до пп. 2.1, 2.3. 2.5 Розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), було нараховано плату за зберігання вантажу. Вважає, що Відповідачем були порушені умови договору від 08.10.2007 року № ПР/М-07-2/1-1821 НЮдч/5118 про експлуатацію залізничної під'їзної колії та Правила зберігання вантажів.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на невірне підрахування кількості порожніх та навантажених вагонів, що призвело до завищення суми позовних вимог. Вказує на різницю між розрахунками позивача і відповідача у сумі 39,42 грн. Додатково зазначає про не передбачення укладеними із позивачем договорами оплати такої послуги, як збір за зберігання вантажу.  

В судовому засіданні 15.01.09р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

          Між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (далі –Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі –Відповідач) був укладений договір № ПР/М-07-2/1-1821 НЮдч/5118 від 08.10.07р.  «Про експлуатацію залізничної підїзної колії  Відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, яка примикає до станцій Кривий Ріг Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці із додатковою угодою до нього № 1 від 30.01.08р.  

          26.05.08р. на станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача –Відповідача надійшли 56 вагонів, які  з 14 год. 02 хв. 26.05.08р. до 08 год.35 хв. 29.05.08р. не приймалися вантажоодержувачем на під'їзну колію, про що станцією Кривий Ріг-Головний складно акт загальної форми ГУ-23 № 113342 від 26.05.08р., від підписання якого представники ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відмовились.

Про прибуття вагонів Відповідач був своєчасно повідомлений, про що свідчить підпис працівника ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»Кравчик за номером 507 в книзі «Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження»встановленої форми ГУ-2, витяг з якої є у справі.  

Накопичувальна картка форми ФДУ-92 № 04069142 підписана працівниками ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»із зауваженням наступного змісту: «Криворізькою дирекцією залізничних перевезень даний поїзд на під'їзну колію ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»не подавався. По словам вузлового диспетчера поїзд не подавався по причині відсутності електровозів».

Згідно розрахунку Позивача, виконаного на підставі пп. 2.1 п. 8 Правил зберігання вантажів, Відповідачеві нараховано 543,90 грн. за зберігання рухомого складу на своїх вісях, 21887,80 грн. за зберігання вантажу у вагонах, а усього на загальну суму 26918,04 грн. (з урахуванням ПДВ 4486,34 грн.).  

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із акту загальної форми ГУ-23 № 113342 від 26.05.08р. та накопичувальній картці № 04069142, що були складені станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, Відповідач відмовлявся від прийому вагонів на свою під'їзну колію, внаслідок чого вони простоювали на коліях цієї станції.

          Статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої  години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

          У даному випадку має застосовуватися тариф, встановлений у п. 2.1 Розділу 2 Тарифного керівництва: 1,20 грн. збору за добу за зберігання рухомого складу на своїх осях (з одиниці) та 1,50 грн. за одну тону –при зберіганні вантажів у вагонах.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України 24.11.00р. за             № 866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Частиною 2 ст. 47 Статуту залізниць України встановлені підстави, за яких одержувач може відмовитись від прийняття вантажу, а саме: одержувач може відмовитись від прийняття  вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключають можливість повного або часткового використання.

Як вбачається із витягу книги повідомлень про час прибуття вантажу, Відповідач був своєчасно повідомлений Позивачем про подачу вантажу, який прибув поїздом № 3573 і у Відповідача не було підстав, встановлених ч. 2 ст. 47 Статуту залізниць України, для відмови у прийнятті вантажу.

За таких обставин Відповідач зобов'язаний був внести плату за зберігання вантажу понад пільгову добу,

На підставі п. 8 Правил зберігання вантажів, Позивачем по накопичувальній картці   № 04069142 Відповідачеві нарахований збір за зберігання 56 вагонів в сумі 26918,04 грн.

Як вбачається з контррозрахунку Відповідача, плата за зберігання вантажу повинна складати суму 26878,62 грн., виходячи із кількості 21 навантаженого вагону та 35 порожніх вагонів.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу плату за зберігання вантажу на загальну суму 26878,62 грн., а в решті вимог у сумі 39,42 грн. слід відмовити за безпідставністю, що підтверджується контррозрахунком Відповідача, який є в матеріалах справи.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму 26878 грн. 62 коп. основного боргу, 268 грн. 78 коп. витрат на держмито, 117 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.