Ухвала

від 15.03.2013 по справі 1-1227/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 11/774/462/13 категорія ч. 2 ст. 187 УК України

головуючий в суді І інстанції суддя Чуприна А.П.

доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора Кальника О.М.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1, на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянство України -

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 16.05.2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи в районі університету «Україна», розташованого по вул. Дружби в м. Нікополь Дніпропетровської області, поблизу домоволодіння № 31, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, підбіг і напав на громадянку ОСОБА_2, обхопивши правою рукою за шию, став притискати до себе, перекриваючи дихання, заподіюючи фізичний біль, тим самим заподіявши насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілої. Придушивши опір потерпілої, став вимагати негайної передачі йому мобільного телефону загальною вартістю 1045 грн. Після того, приставив до щоки потерпілої викрутку, при цьому подряпав їй щоку, тим самим заподіявши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді садна лівої щоки, знову вимагав передачі мобільного телефону. ОСОБА_1, побоюючись бути затриманим випадковим перехожим, що направлявся до них, відпустивши потерпілу, з місця злочину втік.

В апеляціях:

- прокурор, що приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом порушено вимоги кримінально-процесуального закону, також недотримані вимоги ст. 334 КПК України при постановленні вироку (т. 2 а.с. 145-146, 154-156);

- засуджений просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що на судовому слідстві допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, односторонність і неповнота судового слідства. Висновок суду ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілої (т. 2 а.с. 142-144).

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь в суді першої інстанції, вислухавши доводи та пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Так, у відповідності до ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 257 КПК України та визнані судом достатніми і достовірними.

Згідно зі ст. 334 КПК у мотивувальній частині вироку разом з іншими обставинами наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Зазначені вимоги норм кримінально-процесуального закону судом першої інстанції не були дотримані.

За змістом ст. 334 КПК суд у вироку має зазначити джерело доказу, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини цими доказами спростовуються або підтверджуються. Остаточну оцінку доказам суд дає з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 334 КПК, а висновки щодо оцінки доказів він викладає в точних і категоричних судженнях.

У вироку щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 міськрайонний суд навів окремі докази, які до того ж належним чином не досліджував, не зазначаючи, які обставини ними підтверджуються або спростовуються. Тобто суд на обґрунтування своїх висновків щодо винуватості засудженого в учиненні злочинних дій, не проаналізував докази у справі і фактично не дав їм належної оцінки.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні, як це викладено у вироку, він не впізнає в підсудному нападника. Разом з тим, у вироку суд послався на протокол про пред'явлення до впізнання як на доказ і при цьому не вказав, чому не взяв до уваги показання свідка допитаного у суді. І чому послався як на доказ на протокол (т. 1 а.с. 22-23). Питання про причину зміни показань цього свідка суд не з'ясував.

Суд також не вказав у вироку які саме показання свідка ОСОБА_3 беруться за основу при визнанні вини засудженого.

Виключивши з обвинувачення обставину про алкогольне сп'яніння ОСОБА_1, суд між тим у вироку вказав, що засуджений напав на потерпілу у стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а.с. 136). Таким чином допущене протиріччя.

Крім того, посилаючись як на доказ про визнання ОСОБА_1 своєї вини і його вказівку про обставини скоєння злочину в попередньому судовому засіданні (т. 2 а.с. 138), суд фактично ці показання не дослідив, в судовому засіданні не оголосив і не з'ясував причину зміни підсудним позиції захисту.

Таким чином, доводи прокурора викладені в його апеляції (т. 2 а.с 154-156), про недотримання судом вимог ст. 323 КПК України 1960 року знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду щодо засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст.187 КК України є передчасним, воно прийняте без повного, всебічного дослідження обставин справи і зібраних доказів, а тому воно не може бути визнане законним і обґрунтованим, оскільки суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема ст. 369 КПК, яке суттєво вплинуло на правильність прийняття рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 367 КПК є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно дослідити усі докази у справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_1 та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Що стосується наведених в апеляції засудженого доводів про те що висновок суду ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілої, сумнівному впізнанню, оскільки свідок ОСОБА_3 на цій слідчій дії був у стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а.с. 142-144), то ці доводи можуть бути перевірені під час нового судового розгляду справи.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Судді: