Ухвала

від 18.03.2013 по справі 34/5005/9272/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.03.2013 року Справа № 34/5005/9272/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Науменка І.М.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 14.03.2013 року.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

представники сторін:

від скаржника: Немченко К.І., довіреність № 16324/10/10-051 від 24.07.12, представник;

інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 року

у справі № 34/5005/9272/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГБУД", м. Дніпропетровськ

до боржника Приватного підприємства "АЛЬФАПРОМТОРГ",м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 року у справі № 34/5005/9272/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) відмовлено у прийнятті заяви Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 року у справі № 34/5005/9272/2011 за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 року у справі № 34/5005/9272/2011.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової перевірки та формування кредиторських вимог;

- при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом не було досліджено всіх обставин справи, наявним в матеріалах справи доказам не надано належної правової оцінки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.03.2013 року.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали (надалі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть лише учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абзацу 22 статті 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено в порядку статті 52 Закону.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону, визначені положеннями частини 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа, що не є ініціюючим кредитором може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було направлено до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції повідомлення про визнання банкрутом № 9272/11 від 03.08.2011 року та № 9272/11 від 12.09.2011 року (т. 1, а. с. 74-75).

Згідно з Реєстром вимог кредиторів Приватного підприємства "АЛЬФАПРОМТОРГ" до реєстру включено лише вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГБУД" на суму 86 016,00 грн. (т. 1, а. с. 51).

Докази того, що Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України має кредиторські вимоги до боржника в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України не набула статусу кредитора або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами виключно за заявою сторони, прокурора, третіх осіб. Отже, господарські суди не вправі переглядати судове рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою або за заявами інших осіб, ніж зазначені в статті 113 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про правові наслідки звернення особи із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно враховувати приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 (в редакції Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012 року) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".

Пунктом 8.5 зазначеної Постанови Пленуму передбачено, що подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особою, яка не має на це права, або судового рішення, яке не набрало законної сили, або подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду, яку не може бути оскаржено, або повторне подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після повернення первісно поданої заяви на підставі пункту 4 частини 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, або повторне подання відповідної заяви після повернення первісно поданої заяви на підставі пункту 1 частини 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відхиленням клопотання про відновлення строку її подання, виключають перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тому в зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

Статті 106, 113 Господарського процесуального кодексу України та норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять посилання на наявність права апеляційного оскарження ухвал господарського суду про відмову в прийнятті заяви про перегляд судових рішень у справах про банкрутство за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, в пункті 8.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 (в редакції Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012 року) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прямо вказано на те, що ухвали про відмову в прийнятті заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не підлягають оскарженню .

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року у справі № Б24/5-10.

За таких обставин, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 року не може бути оскаржено відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку, а Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України не набула статусу суб'єкта такого оскарження в розумінні частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, керується правами, наданими суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, статтями 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 року у справі № 34/5005/9272/2011.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Джихур

Суддя І.М. Науменко

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Заболотна

18.03.2013