Рішення

від 05.02.2009 по справі 22ц-39/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

                                                                  Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-39/2009                           Головуючий

у першій

                                               інстанції

Лядова Т.Р.

Категорія 5                                    Доповідач   у апеляційній

                                               інстанції

Колбіна Т.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року

колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста

Севастополя в складі:

головуючого:         Колбіної Т.П., 

суддів:              Водяхіної Л.М., Сундукова В.М.,

при секретарі:  Кілівник Н.І.,      

за участю:      ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на

рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 08 грудня 2003р. по

цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації

вартості спадкоємного майна,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 1996р.

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розподіл

домоволодіння та спадкового майна, визначення порядку користування земельною

ділянкою.

В судовому засіданні

у зв'язку зі смертю позивачки у справу вступила ії правонаступник ОСОБА_1, яка

змінила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача компенсацію за 3/8

частки домоволодіння по АДРЕСА_1 у сумі 30000грн., від іншої частини позову

відмовилася.

Вточнивши вимоги

просила стягнути на її користь компенсацію ринкової вартості її частки у спірному

будинку.

Вимоги мотивовані

тим, що вона є спадкоємцем по заповіту після смерті матері ОСОБА_3, за якою

рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 09.04.2002р., яке набрало

чинності, визнано право власності на 3/8 частки спірного домоволодіння.

Рішенням місцевого

суду Ленінського району м.Севастополя від 08 грудня 2003р. позов задоволено

частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4338грн.75коп. в рахунок

відшкодування вартості 3/8 часток спадкоємного майна. За ОСОБА_2 визнано право

власності на 3/8 частки домоволодіння по АДРЕСА_1.

Судом вирішено

питання про судові витрати.

У апеляційній скарзі

ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення, з тих підстав, що судом неправильно

визначена сума, підлягаюча стягненню на її користь в рахунок компенсації

вартості 3/8 часток спірного домоволодіння, оскільки вона не відповідає його

дійсної(ринкової) вартості на момент ухвалення рішення. Посилається також на

те, що суд не роз'яснив їй процесуальні права, порушив вимоги закону щодо

повного та всебічного розгляду справи. Просить направити справу на новий судовий розгляд с призначенням

додаткової будівельно-технічної оцінної експертизи.

У запереченнях на

апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить залишити рішення суду без змін, а

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Колегія суддів,

заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи

апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення

про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення на її користь зі ОСОБА_2

компенсації вартості 3/8 часток спадкоємного майна суд виходив з  вартості домоволодіння, станом на 1997 рік,

виходячи з висновку експертизи від 18.08.1997 року (а.с.85-93).

Однак, погодитися з

такими висновками не можна, оскільки вони  зроблені при неповному з'ясуванні фактичних

обставин справи, та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно

до вимог ч.1 ст.524 ЦК України (в ред.1963 року), спадкоємство здійснюється за

законом і за заповітом.

Судом

встановлено, що рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 09.04.2002 року,

яке набрало чинності, за ОСОБА_3. визнано право власності на 3/8 частки

домоволодіння по АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - на 5/8 часток спірного домоволодіння

(а.с.382,383).

Згідно

свідоцтву про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.371).

На підставі

заповіту від 09.03.1996 року, посвідченого першою Севастопольською державною

нотаріальною конторою за реєстровим номером 3-390 (а.с.388), позивачка ОСОБА_1

являється спадкоємцем належної ОСОБА_2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 з

відповідною часткою надвірних споруд.

29.11.2002

року, тобто у передбачений законом 6-місячний строк, ОСОБА_1 звернулася до

першої Севастопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття

спадщини за заповітом (а.с.561). Із заявою про прийняття спадщини за законом

після смерті ОСОБА_3 також звернувся відповідач ОСОБА_2 (а.с.625).

Згідно зі

ст.535 ЦК України (в ред.1963 року), неповнолітні або непрацездатні діти

спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин

частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова

частка).

Суд першої

інстанції не надав належної оцінки цим обставинам.

Зі справи

видно, що після смерті ОСОБА_3, залишилось три спадкоємця першої черги за законом,

а саме її діти - ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ОСОБА_2.

Оскільки на

момент смерті ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідач ОСОБА_2 являвся непрацездатним

за віком (1938 року народження), відповідно до вимог ст.535 ЦК України, він має

право на обов'язкову частку в спадковому майні, яке залишилося після смерті

ОСОБА_3 в розмірі 2/3 від частки, яка б належала кожному з трьох спадкоємців

при спадкоємстві за законом, та становить 2/24 (3/8:3=1/8; 2/3х1/8=2/24).

У зв'язку з

чим частка у спірному домоволодінні, яка належить ОСОБА_2 (5/8), повинна бути

збільшена за рахунок його обов'язкової частки 

(2/24), та становить 17/24 часток (5/8+2/24=17/24), а частка ОСОБА_1

(3/8) - зменшена на обов'язкову частку ОСОБА_2 (2/24) і становить 7/24

(3/8-2/24=7/24).

Відповідно

до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4

„Про практику розгляду судами справ про спадкування” вирішуючи позови

спадкоємців про право власності на жилий будинок, його поділ в натурі, а також

питання, пов'язані з визначенням вартості будівель, судам слід враховувати

роз'яснення  Пленуму Верховного Суду

України, що є в постанові від 4 жовтня 1991 року №7 „Про практику застосування

судами законодавства, що регулює право власності на жилий будинок”.

Відповідно

до п.6 названої постанови розмір грошової компенсації визначається за угодою

сторін, а за відсутністю такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час

розгляду справи”.

Згідно

висновку комісійної будівельно-технічної експертизи №328 від 28.11.2008 року

(а.с.581-588), ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на теперішній час

складає 590553грн.

При

розрахунку вартості частки, яка належить ОСОБА_1 колегія приймає до уваги

доводи ОСОБА_2 відносно необхідності зменшення вартості домоволодіння, з

урахуванням  вартості коштів, вкладених

безпосередньо ним для поліпшення домоволодіння та надвірних споруд.

Як

вбачається з пояснень сторін, ОСОБА_2 постійно проживає у спірному

домоволодінні більше 20 років, тобто ще при житті батьків, та за згодою

останніх, що не спростовується ОСОБА_1, здійснював поліпшення в домоволодінні

за власний рахунок, вартість яких, згідно висновку експертизи складає

256474грн.

У зв'язку з

чим, ринкова вартість будинку, з відрахуванням вартості здійснених ОСОБА_2

поліпшень складає 334079грн. (590553-256474=334079).

Таким чином,

вартість долі ОСОБА_1 - 7/24 у цьому майні становить 97439грн.71коп.

((334079:24) х 7 = 97439,71).

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення

суду, та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, та

стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації вартості її частки в

спадкуванні 7/24 після смерті ОСОБА_3 в сумі 97439грн.71коп., та визнання за

ОСОБА_2 права власності на 7/24 часток домоволодіння АДРЕСА_1

Доводи

ОСОБА_1 про те, що поліпшення спірного будинку були проведені ОСОБА_2 за

рахунок батьків сторін, а не за рахунок відповідача, не можуть бути прийняті до

уваги, оскільки доказів у підтвердження цих обставин позивачка не надала.

Доводи

ОСОБА_2 про те, що його частка в спадкуванні повинна бути збільшена не можуть

бути прийняті до уваги, оскільки таких вимог ним не заявлялось.

Відповідно

до ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати

за проведення експертизи в сумі 1502грн.40коп., за банківські послуги -

15грн.02коп. (а.с.563-564), а разом - 1517грн.42коп., та на рахунок держави

витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30грн.

Оскільки

відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, то відповідно до п.18 ч.1 ст.4 Декрету

Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 року, він підлягає звільненню

від сплати судового збору (а.с.458), та останній в сумі 974грн.39грн. слід

віднести на рахунок держави.   

На підставі

вищевикладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314,

ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення

місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 08 грудня 2003р. -

скасувати.

Ухвалити

нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити частково, стягнути зі

ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 компенсацію

вартості її частки в спадкуванні 7/24 після смерті ОСОБА_3 в сумі

97439грн.71коп.

Визнати за

ОСОБА_2 право власності на 7/24 часток домоволодіння АДРЕСА_1

Стягнути з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі

1502грн.40коп., за банківські послуги - 15грн.02коп., а разом - 1517грн.42коп.

Стягнути з

ОСОБА_2 на рахунок держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи

в сумі 30грн.

Витрати по

сплаті судового збору в сумі 974грн.39коп. віднести на рахунок держави.

В

задоволенні решти вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає

чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному

порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:                 /підпис/        Т.П. Колбіна

Судді:                       /підпис/       Л.М.

Водяхіна

                             /підпис/       В.М.

Сундуков

З оригіналом

згідно:

Суддя

Апеляційного

суду міста

Севастополя                      Т.П.

Колбіна