Ухвала

від 19.03.2013 по справі 5008/825/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" березня 2013 р. Справа № 5008/825/2012

За заявою Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород від 05.03.2013р. та від 18.03.2013р. про вжиття додаткових заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Гвардійська, 19 без опису та блокування їх господарської діяльності у справі №5008/825/2012

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

ДО приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна", м. Ужгород

ПРО стягнення 1 137 982 грн. завданих матеріальних збитків,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Яцков М.М. - представник за довіреністю від 28.09.2012р. №01-12/1116

від відповідача - Козич Я.Л. - представник за довіреністю від 14.09.2012р.

У судовому засіданні 19.03.2013р. у відповідності до 81-1 ГПК України за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 201957LС5084.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород звернувся з позовом до приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна", м. Ужгород про стягнення 1 137 982 грн. завданих матеріальних збитків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2012р. порушено провадження у справі № 5008/825/2012.

Ухвалою суду від 20.09.2012р. судом, за клопотанням позивача, в порядку вимог ст.ст. 66, 67 ГПУК України було вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному виробничо-торговому підприємству «Коруна» (код ЄДРПОУ 30224930) вчиняти дії з відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Гвардійська, 19, м. Ужгород, в тому числі отримувати витяги з Реєстру прав на нерухоме майно, укладати попередні договори, договори купівлі-продажу чи дарування, заставляти майно в іпотеку, реєструвати правочини у органах нотаріату та у бюро технічної інвентаризації.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.01.2013р. було зупинено провадження у справі №5008/825/2012 за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна", м. Ужгород про стягнення 1137982 грн. завданих матеріальних збитків та призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 27.02.2013р. провадження у справі було поновлено, призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2013р. та зобов'язано сторони на виконання вимог судового експерта подати суду відповідні матеріали та роз'яснення.

На день судового засіданні від позивача в порядку вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України надійшло клопотання про вжиття додаткових заходів до забезпечення позову з підстав, викладених в ньому.

Представник позивача подане ним клопотання підтримує в повному обсязі та просить суд вжити додаткові заходи до забезпечення позову, а саме, накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Гвардійська, 19 без опису та блокування їх господарської діяльності, а також вижити заходів до реєстрації вжитих судом заходів в порядку, передбаченому ст. 16 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Представник відповідача заперечує з приводу поданого позивачем клопотання та вказує на те, що позивачем не подано суду відповідних доказів у підтвердження наявності щодо вжиття додаткових заходів забезпечення позову, а обраний позивачем спосіб блокуватиме діяльність відповідача, оскільки в будівлі, на яку позивач просить накласти арешт, проживають студенти.

Аналізуючи подане позивачем клопотання та заперечення відповідача з цього приводу, суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії від 20.09.2012р., господарський суд точно визначив, які саме дії забороняється вчиняти.

Разом з тим, обраний позивачем додатковий захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно призведе до неможливості відповідачу користуватись його майном. Водночас, з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, а відтак, для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту підстави відсутні.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

Пунктом 7 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі - Порядок), визначено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до пункту 66 Порядку, у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є орган державної влади, орган місцевого самоврядування або їх посадові особи, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач). Таким чином, у разі виникнення чи переходу обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, або особа, в інтересах якої встановлено обтяження. У разі припинення обтяження речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою припинено обтяження, або особою, в інтересах якої припинено таке обтяження.

Відтак, суд вважає за необхідне роз'яснити Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2012р. у справі №5008/825/2012 про заборону Приватному виробничо-торговому підприємству «Коруна» (код ЄДРПОУ 30224930) вчиняти дії з відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Гвардійська, 19, м. Ужгород, в тому числі отримувати витяги з Реєстру прав на нерухоме майно, укладати попередні договори, договори купівлі-продажу чи дарування, заставляти майно в іпотеку, реєструвати правочини у органах нотаріату та у бюро технічної інвентаризації повинна бути пред'явлена позивачем у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до органу реєстрації самостійно для внесення відповідного обтяження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород від 05.03.2013р. та від 18.03.2013р. про вжиття додаткових заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Гвардійська, 19 без опису та блокування їх господарської діяльності у справі №5008/825/2012 відмовити.

2. Роз'яснити Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2012р. у справі №5008/825/2012 про заборону Приватному виробничо-торговому підприємству «Коруна» (код ЄДРПОУ 30224930) вчиняти дії з відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Гвардійська, 19, м. Ужгород, в тому числі отримувати витяги з Реєстру прав на нерухоме майно, укладати попередні договори, договори купівлі-продажу чи дарування, заставляти майно в іпотеку, реєструвати правочини у органах нотаріату та у бюро технічної інвентаризації повинна бути пред'явлена позивачем у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до органу реєстрації самостійно для внесення відповідного обтяження.

Дана ухвала може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О.Ф. Ремецькі