Постанова

від 18.03.2013 по справі 10пн-к/5014/2538/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Справа № 10пн-к/5014/2538/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача -1: не з'явився;

Позивача -2: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" на рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2012 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року

у справі № 10пн-к/5014/2538/2012 господарського суду Луганської області

за позовом 1) дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд"

2) дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд"

до відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд"

про визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року дочірнє підприємство "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнє підприємство "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" звернулись до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", просили визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" (яке прийнято по пункту 6), оформлене протоколом № 25 від 16.08.2012 року, а саме - визнати відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд" (код ЄДРПОУ 00181496) правонаступником дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" (код ЄДРПОУ 32513528) та дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" (код ЄДРПОУ 32831448) (а.с. 2-6).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відкритим акціонерним товариством "Трест Свердловськшахтобуд" як засновником позивачів порушуються корпоративні права, пов'язані з припиненням вказаних товариств.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.2012 року (суддя Голенко І.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.12 (головуючий Москальова І.В., судді Манжур В.В., М'ясищев А.М.) (а.с.142-143) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 118-119).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що даний спір між сторонами виник не з корпоративних відносин.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, дочірнє підприємство "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнє підприємство "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просили оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с. 148-152).

Заявники касаційної скарги посилаються на порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на їх думку, припустилися суди попередніх інстанцій, що призвело до прийняття неправильних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року касаційну скаргу дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.03.2013 року (а.с. 145-146).

У судове засідання 18.03.2013 року представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 63 Господарського кодексу України визначає види та організаційні форми підприємств, зокрема, у ч. 8, якої зазначено, що у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.05.2003 року згідно протоколу № 4 загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" прийнято рішення про створення двох дочірніх підприємств "Шахтобудмеханізація" та "Должанське шахтобудівельне управління" (а.с. 9-10).

Наказами № 44 від 12.06.2003 року, № 31 від 14.05.2004 року відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" створено дочірнє підприємство "Шахтобудмеханізація" та, відповідно, дочірнє підприємство "Должанське шахтобудівельне управління" (а.с. 11, 12).

Засновником позивачів виступило відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд" (п. 1.3 статутів позивачів) (а.с. 14-19, 20-25).

Згідно п. 3.1 статутів позивачів основною метою діяльності підприємств є самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що ними здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку для задоволення інтересів замовника та трудового колективу (а.с. 15, 21).

Відповідно до п. 6.1 статутів позивачів підприємства діють згідно річних виробничо-фінансових та поточних планів своєї діяльності, які повинні бути узгоджені з правлінням засновника (а.с. 16 зв., 22 зв.).

У пункті 6.4 статутів позивачів зазначено, що прибутком підприємств, які створюють за рахунок надходжень від його господарської діяльності після сплати встановлених законодавством податків, зборів у бюджет і цільові фонди та відсотків за банківський кредит (чистий прибуток) розпоряджується голова правління засновника (а.с. 16 зв., 22 зв.).

П. 7.1 статутів позивачів передбачено, що вищим органом управління підприємствами є засновник. До виключної компетенції вищого органу управління засновника підприємств відноситься, зокрема, прийняття рішення про припинення діяльності і реорганізації підприємств, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Всі інші питання господарської діяльності підприємств відносяться до компетенції правління засновника, якщо інше не обумовлено діючим законодавством України та цими статутами (а.с. 17, 23).

Відповідно до ч. 1 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством.

Пунктом "е" ч. 5 ст. 41 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень.

30.11.2011 року на позачергових загальних зборах акціонерів відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", оформлених протоколом № 22 від 30.11.2011 року вирішено питання про ліквідацію дочірніх підприємств "Шахтобудмеханізація", "Должанське шахтобудівельне управління" та відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" (а.с. 39-41).

16.08.2012 року на позачергових зборах акціонерів відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", оформлених протоколом № 25 від 16.08.2012 року, шостим пунктом порядку денного поставлено питання про прийняття рішення про правонаступництво дочірніх підприємств "Шахтобудмеханізація" та "Должанське шахтобудівельне управління", за яке акціонери, що були присутні на загальних зборах з кількістю колосів, що складає 96,3837% голосів, проголосували "проти" (а.с. 42-44).

Зазначені обставини спонукали позивачів до звернення з відповідними позовами.

Відмовляючи у позові та посилаючись на положення ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір не є корпоративним, оскільки позивачі не є учасниками (акціонерами) відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд".

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Пунктом 1.1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України передбачає такий склад сторін корпоративного спору: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства.

До виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Дійсно, не всі спори, пов'язані з визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, можуть бути віднесені до категорії корпоративних спорів. Критеріями є, по-перше, склад учасників спору, по-друге, підстава, якою обгрунтовується вимога про визнання рішення загальних зборів недійсними. Зі змісту ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, яка визначає поняття корпоративних відносин, обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акціонер або учасник господарського товариства. Тому справи у спорах про визнання недійсним рішення органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, в тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судам слід було враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як зазначалось вище, засновником позивачів є відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд".

Отже, з матеріалів справи випливає, що даний спір виник між товариствами - дочірнім підприємством "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнім підприємством "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" та їх засновником - відкритим акціонерним товариством "Трест Свердловськшахтобуд", пов'язаний з припиненням діяльності зазначених товариств.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшовши висновку, що даний спір виник не з корпоративних відносин, не з'ясував процесуальну можливість захисту прав, які дочірні підприємства "Должанське шахтобудівельне управління", "Шахтобудмеханізація" вважають порушеними та не встановив відповідність вимог позивачів, як юридичних осіб, способам захисту прав та інтересів відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Отже, якщо на думку суду, спір не є корпоративним, слід було з врахуванням суб'єктного складу сторін та його безумовної підвідомчості господарському суду встановити наявність чи відсутність порушеного права позивачів.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно реєстру власників іменних цінних паперів станом на 16.08.2012 року підтверджена кількість акцій у статутному фонді відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" акціонерів - Фонду державного майна України по Луганській області - 3 283 561 шт. акцій (45,3837%) та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - 3 689 903 шт. акцій (51%).

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що згідно п. 1.2 статуту відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України (а.с. 103-111).

Крім того, судами не була надана оцінка змісту п. 10.19 статутів позивачів, якими передбачено, що у випадку ліквідації засновника підприємств правонаступники засновника вступають по відношенню до підприємств у права засновника згідно з рішенням суду і/або діючим законодавством України (а.с. 19, 24 зв.).

Отже, судам слід було з'ясувати, чи зобов'язане відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд" здійснити управлінсько-господарську (організаційну) дію, у розумінні п. е ч. 5 ст. 41 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" по відношенню до дочірніх підприємств "Шахтобудмеханізація" і "Должанське шахтобудівельне управління" та чи мають право управнені сторони (позивачі) вимагати такого виконання.

Крім того, враховуючи, що акціонерами відповідача є Фонд державного майна України по Луганській області та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, суду слід було обговорити питання про залучення зазначених осіб до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч. 1, 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин касаційна скарга дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2012 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 10пн-к/5014/2538/2012 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Должанське шахтобудівельне управління" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", дочірнього підприємства "Шахтобудмеханізація" відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 10пн-к/5014/2538/2012 скасувати.

Справу № 10пн-к/5014/2538/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков