Рішення

від 31.07.2007 по справі 2-6/07

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6 2007 року

Справа  № 2-6 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня

2007 року                                                       Городищенський

районний суд

Черкаської

області в складі :

головуючого

судді                                                                                       Черненка

В.О.

при

секретарі                                                                                               Сидоренко

О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

позовом    ОСОБА_1 до    ОСОБА_2

про оспорювання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  в якому просить встановити той

факт,  що він не являється батьком

ОСОБА_3. , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, 

та виключити його ОСОБА_1.  з графи

«Батько» із актового запису про народження ОСОБА_3.

Обґрунтовуючи

свої позовні вимоги,  позивач посилається

на ті обставини,  що 15.02.2003 року він

уклав шлюб з відповідачем по справі. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2року в них

народився син - ОСОБА_4. У квітні 2005 року вони з відповідачем ОСОБА_2

припинили подружні стосунки і 15.07.2005 року, 

згідно рішення Городищенського районного суду,  їхній шлюб був розірваний. Ще з квітня 2005

року між ним та ОСОБА_2 склалися вкрай неприязні відносини,  відповідач перешкоджала йому бачитися з сином

ОСОБА_4,  неодноразово викликала

працівників міліції,  коли він намагався

зустрітися із сином.  06.05.2006 року

його викликали до суду в якості відповідача за позовом ОСОБА_2 про стягнення

аліментів на утримання дитини ОСОБА_3. , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  та аліментів на утримання ОСОБА_2,  до досягнення ОСОБА_3. 

трьох років. Це його дуже здивувало, 

оскільки про народження у відповідача ОСОБА_2 другої дитини - ОСОБА_3. 

та те,  що є батьком

останнього,  він дізнався лише із

позовної заяви,  надісланої на його

адресу. Він не може являтися батьком даної дитини,  оскільки ще в березні місяці 2005 року

припинив інтимні стосунки з відповідачем, 

а з квітня 2005 року між ними взагалі були припинені подружні

стосунки,  внаслідок чого він забрав свої

речі та виїхав на постійне місце проживання в с.  Ксаверово, 

Городищенського району, 

Черкаської області. Крім того, 

він проживає з іншою жінкою і має намір створити з нею сім'ю,  що можуть підтвердити свідки. Відповідач ОСОБА_2,  ввівши в оману працівників Городищенського РАЦСу,  отримала свідоцтво про народження сина

ОСОБА_5,  достовірно знаючи,  що шлюб між ними розірваний і дана дитина

народилася не в шлюбі. Просить суд, 

постановити рішення,  яким

встановити факт,  що він не являється

батьком ОСОБА_3. , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження; призначити по даній справі

геномну експертизу; виключити його з актового запису про народження

ОСОБА_3.  в

графі

«Батько»; зупинити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нього про

стягнення аліментів на утримання дитини та по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нього про

стягнення аліментів на утримання дружини, 

-до вирішення справи про оспорювання батьківства по суті.

В судовому

засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач

позов не визнала,  наполягаючи на

тому,  що батьком її сина ОСОБА_3. ,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  є позивач ОСОБА_1.

Суд,  вислухавши позивача,  відповідача, 

дослідивши та оцінивши всі наявні докази в справі в їх сукупності,  вважає, 

що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно  ст. 

136 СК України,  особа записана

батьком дитини має право оспорити своє батьківство,  пред'явивши позов про виключення запису про

нього як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування

в таких справах,  як зазначено в п.3 ч.

11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих

норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,  материнства та стягнення аліментів» є відсутність

кровного споріднення між особою, 

записаною батьком,  і дитиною.

В ч.

1  ст. 

122 СК України закріплена загальна презумпція щодо визначення походження

дитини від матері та батька,  які

перебувають у шлюбі між собою,  проте ч.

2 даної статті вказує,  що якщо на момент

народження дитини жінка не перебуває у шлюбі, 

при визначенні батьківства юридичне значення має факт зачаття дитини у

шлюбі. При цьому строк із моменту припинення шлюбу до моменту народження дитини

не повинен перевищувати десяти місяців.

Як

вказав у своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1.

,  та про свідчить копія рішення

Городищенського районного суду,  доданого

до матеріалів справи,  шлюб між ним та

відповідачем ОСОБА_2 розірваний

15.07.2005 року. Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії

НОМЕР_1,  виданого 31 березня 2006 року

відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління

юстиції Черкаської області,  актовий

запис НОМЕР_2,  - ОСОБА_5,  народивсяІНФОРМАЦІЯ_1року,  тобто з моменту розлучення ОСОБА_1.  та ОСОБА_2 і до

моменту народження ОСОБА_3.  пройшло

менше ніж 10 місяців,  що,  згідно діючого сімейного законодавства,  дає підставу визначити походження дитини від

батьків ОСОБА_1та ОСОБА_2.

Однак,  позивач ОСОБА_1.  не хоче визнавати факт свого батьківства,  посилаючись на те,  що ще в березні місяці 2005 року він припинив

інтимні стосунки з відповідачем,  а з

квітня 2005 року подружні стосунки між ними взагалі були припинені,  внаслідок чого він виїхав на постійне місце

проживання в с.  Ксаверово,  Городищенського району, 

Черкаської області,  тому ОСОБА_5.  не може бути його сином. 

У своїй позовній заяві позивач просив призначити по справі геномну

експертизу,  яка,  на його думку,  підтвердить те,  що він не являється біологічним батьком

ОСОБА_3.  та підтримав дані позовні

вимоги і в судовому засіданні. Суд,  для

більш повного та об'єктивного вирішення даної цивільної справи,  задоволив вимогу позивача і 08.06.2006 року

виніс ухвалу про призначення генотипоскопічної експертизи,  на вирішення якої було поставлене питання: Чи

не виключається батьківство ОСОБА_1.  по

відношенню до сина ОСОБА_3. , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження? Дана експертиза

проводилася з 03.04.2007 року по 12.06.2007 року спеціалістами Головного бюро

судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я та клініки «Ісіда-IVF» і згідно

висновку експерта № 139/06-і молекулярно-генетичним аналізом встановлено,  що ОСОБА_1   є  

біологічним   батьком  дитини  

ОСОБА_5,    народженого

ОСОБА_2 з імовірністю

99, 998%,  що за даними K.Hummel відповідає

формулюванню «батьківство практично доведене». Таким чином згідно висновку

проведеної експертизи,  позивач ОСОБА_1.  є біологічним батьком ОСОБА_3. ,  який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1року.

Позивач

ОСОБА_1. ,  після оголошення в судовому

засіданні результатів експертизи, 

заявив,  що висновок експерта не

відповідає дійсності,  оскільки

вважає,  що,  під час проведення аналізу,  кров ОСОБА_3. 

була замінена на кров ОСОБА_1. , 

ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, 

старшого спільного сина ОСОБА_1. 

та ОСОБА_2.,  оскільки в

останнього збоку на долоні є якісь дві ранки, 

звідки,  як стверджує

позивач,  брали зразки крові на

аналіз,  замість крові ОСОБА_3.

Суд,  вважає, 

що дані аргументи ОСОБА_1. 

останнім не доведені,  оскільки,  в висновку експерта зазначено,  що кров дитини ОСОБА_3. ,  як і кров відповідача ОСОБА_2 та позивача

ОСОБА_1. ,  одразу після відібрання,  в опечатаному пакеті була передана на

генотипоскопію зразків крові співробітникам клініки «Ісіда-IVF»,  яка проводилася в даній клініці під кодовими номерами

на підставі договору між Головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства

охорони здоров'я та ТОВ «Ісіда-IVF»,  що свідчить про

конфіденційність та належний рівень проведення даної експертизи,  та не дає суду підстав поставити під сумнів

достовірність висновку експерта.

Згідно

пояснень відповідача ОСОБА_2,  позивач ОСОБА_1.  аж до самої осені 2005 року приходив до неї додому та

неодноразово залишався ночувати,  а їхнє

розлучення мотивував тим,  що просто не

хоче,  щоб вона претендувала на будинок,  який він збирається придбати,  що ставить під сумнів посилання позивача на

те,  що в березні 2005 року вони з

відповідачем взагалі припинили інтимні стосунки,  а з квітня 2005 року він виїхав в інше місце

проживання,  як на доказ виключення факту

його батьківства відносно ОСОБА_3. 

Те,  що позивач ОСОБА_1. ,  в період з весни 2005 року до самої осені 2005 року,  дійсно часто приходив до відповідача ОСОБА_2 додому,  підтвердили і свідки,  які неодноразово його там бачили,  зазначаючи, 

що позивач ОСОБА_1.  знав,  про

вагітність відповідача ОСОБА_2,  вони між собою завжди спілкувалися мирно,  вели себе як подружжя,  що також викликає у суду сумніви щодо

достовірності пояснень позивача.

Згідно

п. 2 ч. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами

окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо

батьківства,  материнства та стягнення

аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких

доказів про це,  і з урахуванням

положень  ст.  212 ЦПК України,  згідно з якою жоден доказ не має для суду

наперед установленого значення,  він

оцінює докази в їх сукупності,  а

результат оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи

відхилення.

Таким

чином,  суд врахувавши

вищевикладене,  оцінивши докази за своїм

внутрішнім переконанням,  що ґрунтується

на всебічному,  повному,  об'єктивному і безпосередньому дослідженні

наявних у справі доказів та оцінивши належність,  допустимість, 

достовірність кожного доказу окремо, 

а також достатність і взаємний зв'язок доказів  у їх сукупності,  вважає, 

що позивач ОСОБА_1.  в судовому

засіданні не довів та не підтвердив належним чином доказами те,  що він не є, 

батьком ОСОБА_3. ,  ІНФОРМАЦІЯ_3

року народження,  а тому у задоволенні

позову слід відмовити в повному обсязі.

На

підставі наведеного та керуючись 

ст.   ст.  122, 

136 Сімейного кодексу України, 

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами

окремих норм Сімейного   кодексу України

при розгляді справ   щодо батьківства,

материнства та стягнення

аліментів»,   ст.  

ст.   10,   11, 

60,  209,  212, 

214-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про оспорювання

батьківства,  - відмовити повністю.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської

області через Городищенський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст. 

295 ЦПК України.

Рішення

набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його

оскарження чи розгляду справи апеляційним судом в разі залишення його без змін.